| rdfs:comment
| - Boghed – rodzaj węgla sapropelowego odpowiadający stopniowi uwęglenia węgla kamiennego. Charakteryzują się obecnością alg z rodzaju Botreococtus (alginit), oprócz nich w składzie petrograficznym obecny jest bituminit oraz takie macerały jak witrodetrynit i nertodetrynit. Skały tworzą się w środkowych częściach jezior lub torfowisk i są otoczone przez kennele. Charakteryzują się wyższą zawartością części lotnych w porównaniu z kennelami. Boghedy są niewarstwowane, mają tłusty połysk i przełam muszlowy. (pl)
- Bituminit, även kallad Bogheadkol eller Cannelkol är ett mörkbrunt stenkol, matt i brottet och mjukt, lätt antändbart och brinnande med sotande långa, rikt på flyktiga ämnen. Bituminit har använts för lysgasframställning och för utvinning av brännoljor och paraffin, och förekommer bland annat i Skottland, Böhmen och Ryssland. Bituminit är rik på fossiliserade mikroskopiska alger och antas ha bildats i en alggyttja, ett . (sv)
- Богхед (от места англ. Boghead; англ. algal coal) — особый вид ископаемого угля. Водорослевый уголь. Торбанит (англ. torbanite) — разновидность сапропелевых углей, образовавшихся главным образом в результате преобразования остатков водорослей. (ru)
- El carbó boghead o torbanita és un tipus d'hulla, classificat habitualment entre els esquistos bituminosos, formada per algues unicel·lulars (Pila bibractensis), rica en hidrocarburs. Per tant, també es considera una varietat d'esquist bituminós de gra fi negre. En general passa com a masses lenticulars, sovint associats amb els dipòsits de carbó del Permià. La torbanita es classifica com pissarres lacustres oli de tipus. Consisteix normalment en un 88% de carboni i 11% d'hidrogen. L'oli de parafina pot ser destil·lat a partir d'algunes formes de torbanita, un procés descobert i patentat per James Young l'any 1851. Malgrat un elevat contingut de volàtils, no és usada com a combustible, perquè fa massa cendra. Per destil·lació n'és obtingut un carburant anàleg a l'essència de petroli. (ca)
- La torbanite, également appelée boghead coal (en anglais, litt. « charbon de tête de tourbière »), charbon sapropélique ou charbon de canal, est une variété de schiste bitumineux noir à grain fin, issue du processus de transformation en charbon de sédiments sapropéliques. Elle se présente généralement sous la forme de masses lenticulaires, souvent associées à des dépôts de charbons permiens La torbanite est classée parmi les schistes bitumineux de type lacustre. La torbanite est nommée d'après Torbane Hill près de Bathgate en Écosse. (fr)
- Torbanite, also known as boghead coal or channel coal, is a variety of fine-grained black oil shale. It usually occurs as lenticular masses, often associated with deposits of Permian coals. Torbanite is classified as lacustrine type oil shale. Torbanite is named after Torbane Hill near Bathgate in Scotland, its main location of occurrence. Torbanite found in Bathgate may have formations of bathvillite found within it. Torbanite typically comprises 88% carbon and 11% hydrogen. Paraffin oil can be distilled from some forms of torbanite, a process discovered and patented by James Young in 1851. (en)
- O torbanito, também conhecido como carvão de algas, é uma variedade de xisto betuminoso preto de grão fino. Usualmente ocorre como massas lenticulares, às vezes associada com depósitos de carvão do período permiano. A torbanite é classificada como um tipo de xisto betuminoso de planície lacustre. Geralmente o torbanito é formado por 88% de carbono e 11% de hidrogênio. A parafina líquida pode ser destilada de alguns tipos de torbanito, um processo descoberto e patenteado por James Young, em 1851. (pt)
- Богхе́д (рос. богхед, англ. boghead, algal coal, torbanite, нім. Bogheadkohle) — вугілля класу викопного, яке виникло головним чином в результаті перетворення залишків найнижчих рослин. Являють собою скупчення залишків водоростей — або колоальгініт (> 50 %), розподілених більш або менш рівномірно в однорідній зцементованій масі вітриніту (колініт, детриніт), без мінеральних домішок або з тонкодисперсними глинистими речовинами. Богхеди бувають матові, напівматові, світлі, темнокоричневі (на буровугільній стадії), сірувато-чорні (на кам'яновугільній стадії), однорідні, монолітні. Злам раковистий. Дуже міцні, в'язкі. Запалюються від сірника і горять із запахом паленої гуми. (uk)
|
| has abstract
| - El carbó boghead o torbanita és un tipus d'hulla, classificat habitualment entre els esquistos bituminosos, formada per algues unicel·lulars (Pila bibractensis), rica en hidrocarburs. Per tant, també es considera una varietat d'esquist bituminós de gra fi negre. En general passa com a masses lenticulars, sovint associats amb els dipòsits de carbó del Permià. La torbanita es classifica com pissarres lacustres oli de tipus. Consisteix normalment en un 88% de carboni i 11% d'hidrogen. L'oli de parafina pot ser destil·lat a partir d'algunes formes de torbanita, un procés descobert i patentat per James Young l'any 1851. Malgrat un elevat contingut de volàtils, no és usada com a combustible, perquè fa massa cendra. Per destil·lació n'és obtingut un carburant anàleg a l'essència de petroli. La torbanita porta el nom de la localitat de Torbane Hill, prop de Bathgate, a Escòcia. Altres dipòsits importants de torbanita es troben a Pennsilvània i Illinois (EUA), al Transvaal (Sud-àfrica), a la conca de Sydney, Nova Gal·les del Sud (Austràlia); el major dipòsit que es troba a Glen Davis, i a Nova Escòcia, (Canadà). La matèria orgànica (telalginita) de la torbanita deriva d'unes plantes microscòpiques riques en lípids que són similars en aparença a una colònia de Botryococcus braunii, una alga verda d'aigua dolça. Aquesta prova i els hidrocarburs extracel·lulars produïts per l'alga han portat els científics a examinar l'alga com una font de torbanites del Permià, i un possible productor de biocarburants. La torbanita conté quantitats de i , però la seva presència varia en funció dels jaciments on s'extreu. (ca)
- La torbanite, également appelée boghead coal (en anglais, litt. « charbon de tête de tourbière »), charbon sapropélique ou charbon de canal, est une variété de schiste bitumineux noir à grain fin, issue du processus de transformation en charbon de sédiments sapropéliques. Elle se présente généralement sous la forme de masses lenticulaires, souvent associées à des dépôts de charbons permiens La torbanite est classée parmi les schistes bitumineux de type lacustre. La torbanite est nommée d'après Torbane Hill près de Bathgate en Écosse. D'autres gisements importants de torbanite se trouvent en Pennsylvanie et en Illinois, aux États-Unis, à Mpumalanga en Afrique du Sud, dans le bassin de Sydney de la Nouvelle-Galles du Sud, en Australie, dont le plus grand gisement est situé à Glen Davis, et en Nouvelle-Écosse, au Canada La matière organique (télalginite) dans la torbanite provient de restes végétaux microscopiques riches en lipides, semblables en apparence à l'algue verte coloniale d'eau douce Botryococcus braunii. Les hydrocarbures extracellulaires produits par l'algue ont amené les scientifiques à examiner l'algue comme une source de torbanites permiennes et comme un producteur possible de biocarburants. La torbanite comprend typiquement 88% de carbone et 11% d'hydrogène. L'huile de paraffine peut être distillée à partir de certaines formes de torbanite, un procédé découvert et breveté par James Young en 1851. Les gisements de torbanite sont de petite taille et représentent 10 % des réserves mondiales de charbon. (fr)
- Torbanite, also known as boghead coal or channel coal, is a variety of fine-grained black oil shale. It usually occurs as lenticular masses, often associated with deposits of Permian coals. Torbanite is classified as lacustrine type oil shale. Torbanite is named after Torbane Hill near Bathgate in Scotland, its main location of occurrence. Torbanite found in Bathgate may have formations of bathvillite found within it. Other major deposits of torbanite are found in Pennsylvania and Illinois, USA, in Mpumalanga Province in South Africa, in the Sydney Basin of New South Wales, Australia, the largest deposit of which is located at Glen Davis, and in Nova Scotia, Canada. Organic matter (telalginite) in torbanite is derived from lipid-rich microscopic plant remains similar in appearance to the fresh-water colonial green alga Botryococcus braunii. This evidence and extracellular hydrocarbons produced by the alga have led scientists to examine the alga as a source of Permian torbanites and a possible producer of biofuels. Torbanite consists of subordinate amounts of vitrinite and inertinite; however, their occurrence varies depending on deposits. Torbanite typically comprises 88% carbon and 11% hydrogen. Paraffin oil can be distilled from some forms of torbanite, a process discovered and patented by James Young in 1851. (en)
- O torbanito, também conhecido como carvão de algas, é uma variedade de xisto betuminoso preto de grão fino. Usualmente ocorre como massas lenticulares, às vezes associada com depósitos de carvão do período permiano. A torbanite é classificada como um tipo de xisto betuminoso de planície lacustre. O torbanito tem seu nome por conta de Torbane Hill, perto de Bathgate, na Escócia, seu principal local de ocorrência. Outros grandes depósitos também são encontrados na Pensilvânia e em Ilinóis, nos Estados Unidos, na província sul-africana de Transvaal e também em Nova Escócia, no Canadá. O maior depósito australiano é encontrado na Bacia de Sidney, no estado de New South Wales (mais especificamente na vila Glen Davis). A máteria orgânica no torbanito é derivada de uma microscópica planta rica em lipídios, que continua parecida com a aparência da alga verde Botryococcus braunii. Essa evidência, mais os hidrocarbonetos extracelulares produzidos pela alga, têm levado os cientistas a enxergar a alga como uma fonte de torbanito permiano e um possível produtor de biocombustíveis. O torbanite consiste de pequenas quantidades de vitrinite e inertinite; contudo, sua ocorrência pode variar dependendo do depósito. Geralmente o torbanito é formado por 88% de carbono e 11% de hidrogênio. A parafina líquida pode ser destilada de alguns tipos de torbanito, um processo descoberto e patenteado por James Young, em 1851. (pt)
- Boghed – rodzaj węgla sapropelowego odpowiadający stopniowi uwęglenia węgla kamiennego. Charakteryzują się obecnością alg z rodzaju Botreococtus (alginit), oprócz nich w składzie petrograficznym obecny jest bituminit oraz takie macerały jak witrodetrynit i nertodetrynit. Skały tworzą się w środkowych częściach jezior lub torfowisk i są otoczone przez kennele. Charakteryzują się wyższą zawartością części lotnych w porównaniu z kennelami. Boghedy są niewarstwowane, mają tłusty połysk i przełam muszlowy. (pl)
- Bituminit, även kallad Bogheadkol eller Cannelkol är ett mörkbrunt stenkol, matt i brottet och mjukt, lätt antändbart och brinnande med sotande långa, rikt på flyktiga ämnen. Bituminit har använts för lysgasframställning och för utvinning av brännoljor och paraffin, och förekommer bland annat i Skottland, Böhmen och Ryssland. Bituminit är rik på fossiliserade mikroskopiska alger och antas ha bildats i en alggyttja, ett . (sv)
- Богхед (от места англ. Boghead; англ. algal coal) — особый вид ископаемого угля. Водорослевый уголь. Торбанит (англ. torbanite) — разновидность сапропелевых углей, образовавшихся главным образом в результате преобразования остатков водорослей. (ru)
- Богхе́д (рос. богхед, англ. boghead, algal coal, torbanite, нім. Bogheadkohle) — вугілля класу викопного, яке виникло головним чином в результаті перетворення залишків найнижчих рослин. Являють собою скупчення залишків водоростей — або колоальгініт (> 50 %), розподілених більш або менш рівномірно в однорідній зцементованій масі вітриніту (колініт, детриніт), без мінеральних домішок або з тонкодисперсними глинистими речовинами. Богхеди бувають матові, напівматові, світлі, темнокоричневі (на буровугільній стадії), сірувато-чорні (на кам'яновугільній стадії), однорідні, монолітні. Злам раковистий. Дуже міцні, в'язкі. Запалюються від сірника і горять із запахом паленої гуми. Богхеди візуально дуже схожі на кеннелі, але відрізняються від них буруватим кольором і коричневою рисою. Їх характерною складовою частиною є альгініт, якого майже немає в справжніх кеннелях.Існує багато перехідних форм від кеннелей до богхедів. Якщо в кеннелях міститься велика кількість водоростей, але не більше, ніж спор, то це вказує на перехідний тип. Справжній богхед майже не містить спори. Характеристики богхедів: Wa до 4 %; Ad — 5-30 %; Vdaf (вихід летких речовин в перерахунку на сухий беззольний стан) 70-93 %; Hdaf — 8-12 %; Qset = 20,3-25,1 кДж, вихід первинного дьогтю 50-70 %. Богхеди залягають серед гумусового вугілля у вигляді прошарків невеликої потужності 20-25 см (наприклад, Підмосковний басейн), рідко у вигляді самостійних пластів потужністю до 2 м (Іркутський басейн). Відомі у Шотландії (назва — від шотландської місцевості Богхед), Франції, Австралії, Бразилії, США (Пенсільванія, Аляска). В Україні відомі у Львівсько-Волинському басейні, рідко зустрічаються на Донбасі. Різновиди богхеду — таломоальгініти та колоальгініти — виділені в детальній класифікації (Гінзбург А.І., 1962, 1964). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)