About: Titius?Bode law     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:WikicatObsoleteScientificTheories, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FTitius%E2%80%93Bode_law

The Titius–Bode law (sometimes termed just Bode's law) is a hypothesis that the bodies in some orbital systems, including the Sun's, orbit at semi-major axes in a function of planetary sequence. The formula suggests that, extending outward, each planet would be approximately twice as far from the Sun as the one before. The hypothesis correctly anticipated the orbits of Ceres (in the asteroid belt) and Uranus, but failed as a predictor of Neptune's orbit and was eventually superseded as a theory of Solar System formation. It is named after Johann Daniel Titius and Johann Elert Bode.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • قانون بود
  • Llei de Titius-Bode
  • Titiovo–Bodeovo pravidlo
  • Titius-Bode-Reihe
  • Κανόνας του Μπόντε
  • Regulo de Titius-Bode
  • Ley de Titius-Bode
  • Loi de Titius-Bode
  • Titius–Bode law
  • Legge di Titius-Bode
  • ティティウス・ボーデの法則
  • Wet van Titius-Bode
  • 티티우스-보데의 법칙
  • Reguła Titiusa-Bodego
  • Правило Тициуса — Боде
  • Lei de Titius-Bode
  • Titius–Bodes lag
  • Правило Тіциуса — Боде
  • 提丢斯-波得定则
rdfs:comment
  • Ο λεγόμενος Κανόνας του Μπόντε ή Νόμος Μπόντε είναι μία από τις σπουδαιότερες θεωρητικές ανακαλύψεις του Γιόχαν Μπόντε, προς τιμή του οποίου και φέρει το όνομα και δια του οποίου έγιναν σημαντικές ανακαλύψεις του ηλιακού μας συστήματος. Διατυπώθηκε το 1772.
  • The Titius–Bode law (sometimes termed just Bode's law) is a hypothesis that the bodies in some orbital systems, including the Sun's, orbit at semi-major axes in a function of planetary sequence. The formula suggests that, extending outward, each planet would be approximately twice as far from the Sun as the one before. The hypothesis correctly anticipated the orbits of Ceres (in the asteroid belt) and Uranus, but failed as a predictor of Neptune's orbit and was eventually superseded as a theory of Solar System formation. It is named after Johann Daniel Titius and Johann Elert Bode.
  • Regulo de Titius-Bode estas hipotezo, ke mezaj distancoj de planedoj en sunsistemo plenumas simplan aritmetikan regulon.
  • Die Titius-Bode-Reihe (auch titius-bodesche Reihe, bode-titiussche Beziehung, bodesche Regel und dergleichen) ist eine von Johann Daniel Titius empirisch gefundene und von Johann Elert Bode bekanntgemachte numerische Beziehung, nach der sich die Abstände der meisten Planeten von der Sonne mit einer einfachen mathematischen Formel näherungsweise allein aus der Nummer ihrer Reihenfolge herleiten lassen. Mathematisch gesehen handelt es sich um eine Folge (und nicht um eine Reihe), der Name hat sich aber eingebürgert.
  • ティティウス・ボーデの法則(ティティウス・ボーデのほうそく、英語: Titius–Bode law)とは、太陽系の惑星の太陽からの距離は簡単な数列で表せるという法則。チチウス・ボーデの法則、ボーデの法則ともいう。
  • La legge di Titius-Bode (o semplicemente di Titius o di Bode) è una formula empirica che descrive con buona approssimazione i semiassi maggiori delle orbite dei pianeti del sistema solare. La relazione fu individuata nel 1766 da Johann Daniel Titius e pubblicata formalmente da Johann Elert Bode nel 1772, da cui il nome. Secondo alcune fonti la scoperta sarebbe invece da attribuire a Christian Wolff, nel 1724.
  • 티티우스-보데의 법칙(Titius–Bode law)은, 태양계 행성의 태양계 중심으로부터의 위치에 대한 규칙으로, 비텐베르크대학의 수학 교수 (J. D. Titius)가 1766년에 발견하고, 베를린 천문대장 보데(Johann Elert Bode)에 의해서 1772년에 공표되었다.
  • Правило Тициуса — Бо́де (известно также как закон Бо́де) представляет собой эмпирическую формулу, приблизительно описывающую расстояния между планетами Солнечной системы и Солнцем (средние радиусы орбит). Правило было предложено И. Д. Тициусом в 1766 году и получило известность благодаря работам И. Э. Боде в 1772 году.
  • 提丢斯-波得定则(Titius-Bode law)是关于太阳系中行星轨道半徑的一个简单的几何学规则。 它是在1766年時,由德国的一位大学教授所提出,后来被的台长约翰·波得(Johann Elert Bode)归纳成了一个经验公式来表示。 这个公式可以表述为: 其中 * n = 0, 3, 6, 12, 24, 48...(n≥3時,后一个数字为前一个数字的2倍) 现代的公式把a作为行星到太阳的平均距离(天文单位): () * n代入3時,得解為2.8,但並無對應的行星,所以當時推測火星與木星中有所謂的「消失的第五行星」,之後發現穀神星,因為符合2.8AU的距離,所以一時間穀神星被列為第五行星,之後陸續發現小行星,證明並無此第五行星,於是此解便改為適用於小行星帶的平均距離2.77AU。 * n代入7時,得解38.8,較符合古柏帶的距離,古柏帶的矮行星冥王星(29.658~49.305AU,平均39.482AU)、鳥神星(38.509~53.074AU,平均45.791AU)、妊神星(35.164~51.526AU,平均43.335AU)大致在這個距離(上述距離為平均距離)。 * n代入8時,得解77.2,許多其他語言的維基百科,都將此值與黃道離散天體的矮行星鬩神星(37.808~97.610AU,平均67.7091AU)作比較。 現在的天文學界,多認為波得定則只是一個巧合。
  • Правило Тіциуса — Боді (відоме також як закон Боді) — емпірична формула, яка приблизно описує відстані між планетами Сонячної системи і Сонцем (середні радіуси орбіт). Правило було запропоноване Й. Д. Тіциусом в 1766 ріку і здобуло популярність завдяки роботам Й. Е. Боде в 1772 році.
  • من بين أكثر القوانين العلمية إنتاجاً وأعظمها عجباً، ذلك القانون الذي نشره الفلكي الألماني جوهان بود في السبعينات من القرن الثامن عشر، وقد لاحظ بود أن مسافات الكواكب المختلفة التي تبعد بها عن الشمس، تخضع لتتابع رياضي عجيب، ونشر ورقة اختار فيها للكواكب أعدادا وهي: {0، 3، 6، 12، 24، 48، ،96، 192}، وعلى ذلك: حمل عطارد الرقم 0، حمل الزهرة الرقم 3، والأرض 6، والمريخ 12 وهكذا ... بحيث أن كل عدد هو ضعف العدد الذي سبقه. ولا يخالف هذه القاعدة سوى أبعد الكواكب بلوتو ونبتون. واليوم لا يأخذ معظم الفلكيون بقانون بود، ويعتبرونه مجرد صدفه، ومع ذلك يبقى هذا القانون كأعجوبة، ومن أكثر القوانين غرابة.
  • La llei de Titius-Bode, de vegades denominada incorrectament llei de Bode, relaciona la distància d'un planeta al Sol amb el nombre d'ordre del planeta mitjançant una regla simple. Matemàticament es tracta d'una successió que facilita la distància d'un planeta al Sol. Es tracta d'una relació purament numèrica i que no sembla tenir cap relació intrínseca amb les propietats físiques del sistema solar. La llei original, descoberta al segle xviii, es pot expressar com 0, 3, 6, 12, 24, 48, 96, ... Ara afegim 4 unitats a la successió anterior: 4, 7, 10, 16, 28, 52, 100, ...
  • Titiovo–Bodeovo pravidlo, zvané též Titiův–Bodeův zákon, Titiova–Bodeova řada, Bodeův zákon či Bodeova řada je vyjádření přibližných hodnot průměrné vzdálenosti (velké poloosy dráhy) planet sluneční soustavy v astronomických jednotkách (AU) posloupnosti a = 0,4 + 0,3×2n (n = −∞, 0, 1, 2, …). Po objevení první planetky (1) Ceres se zdálo, že byl chybějící člen řady nalezen; to však velice brzy objevy dalších podobných těles vyvrátily. V poslední době zažívá Titiovo-Bodeovo pravidlo renesanci, neboť dobře popisuje vzdálenosti planet u jiných planetárních systémů.
  • La ley de Titius-Bode, a veces denominada solo ley de Bode, es una hipótesis que relaciona la distancia de un planeta al Sol con el número de orden del planeta mediante una regla simple. Matemáticamente, se trata de una sucesión que facilita la distancia de un planeta al Sol. La ley original era: donde n = 0, 3, 6, 12, 24, 48..., siendo n = 2(n-1) (dos veces el valor anterior) y a representa el semieje mayor de la órbita. Es decir; fórmese la sucesión: 0, 3, 6, 12, 24, 48, 96, 192, 384..., Ahora añádase 4 a la sucesión anterior: 4, 7, 10, 16, 28, 52, 100, 196, 388...
  • La loi de Titius-Bode ou Rang des planètes, souvent appelée loi de Bode, est une relation empirique entre les rayons des orbites des planètes du Système solaire, qui utilise une suite arithmético-géométrique de raison 2. Corroborée en 1781 par la découverte d'Uranus, la loi de Bode est mise en échec en 1846 par celle de Neptune et ne donne plus de résultats probants au-delà.
  • Reguła Titiusa–Bodego (także prawo Bodego lub szereg Titiusa–Bodego) – hipoteza, według której średnie odległości planet od gwiazdy centralnej w Układzie Słonecznym spełniają dość dokładnie pewne proste arytmetyczne prawo. Prawo to zostało odkryte pod koniec XVIII w. przez Johanna Daniela Titiusa i Johanna Elerta Bodego.
  • De wet van Titius-Bode, eerder onterecht ook wel de wet van Bode genoemd, is een formule uit de astronomie die door de Duitse astronoom Bode (1747-1826) gepubliceerd werd en in 1766 ontdekt was door Titius (1729-1796), maar later helemaal geen natuurwet bleek te zijn. Ze geeft de afstand van planeten tot de zon op basis van hun rangnummer. De formule luidt: a = 0,4 + 0,3 × 2(n - 2) Hierin zijn a de afstand in astronomische eenheden (AE) van de planeet,n het rangnummer van de planeet, gerekend vanaf de zon. Dus:
  • A lei de Titius-Bode (às vezes denominado de Lei de Bode) é uma controversa lei matemática que define, muito aproximadamente, as distâncias planetárias. Foi desenvolvida em 1766 por Johan Daniel Tietz (1729–1796), mais conhecido por seu nome latinizado Titius (pronuncia-se Tícius) e muito divulgada pelo astrônomo alemão Johann Elert Bode (1747–1826), diretor do Observatório de Berlim, que acabou definindo a sequência final, que hoje conhecemos como Lei de Titius-Bode. Esta lei parte-se de uma progressão geométrica de razão 2, a partir do segundo termo: 0, 1, 2, 4, 8, 16 e 32
  • Titius-Bodes lag är ett enkelt matematiskt samband, som uttrycker att planeternas banavstånd i solsystemet ökar geometriskt med en faktor två. Lagen upptäcktes 1766 av Johann Daniel Titius och blev utan tillägnan publicerad 1772 av Johann Elert Bode. Somliga hävdar visserligen att den förste att föreslå sambandet var filosofen Christian Wolff redan 1724. Titius-Bodes lag ger planeternas avstånd (banellipsernas halva storaxlar) i astronomiska enheter (AU) (ursprungligen annan matematisk formulering): där k=-∞, 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7. så att a blir 0,4 ; 0,7 ; 1 ; 1,6 ; 2,8 ; 5,2 ; 10 ; 19,6 ; 38,8
foaf:depiction
  • External Image
foaf:isPrimaryTopicOf
thumbnail
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Faceted Search & Find service v1.17_git51 as of Sep 16 2020


Alternative Linked Data Documents: PivotViewer | iSPARQL | ODE     Content Formats:       RDF       ODATA       Microdata      About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3319 as of Dec 29 2020, on Linux (x86_64-centos_6-linux-glibc2.12), Single-Server Edition (61 GB total memory)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software