| rdfs:comment
| - L'avar és una obra de teatre escrita l'any 1668 per Molière. (ca)
- البخيل (بالفرنسية: L'Avare ou l'École du mensonge) هي مسرحية للأديب الفرنسي موليير. وهي من أشهر أعماله على الإطلاق. تناولت الدراما أكثر من مرة وتعد من معالم المسرح الفرنسي. تتناول المسرحية الساخرة حياة البرجوازي الغني Harpagon (هاربجون) الذي يتصف بالبخل الشديد وتكويم الثروة باخلا على أسرته التي عانت منه. فحبه للمال جعله يرفض حق ابنه وبنته لاختيار شركائهما في الحياة ويسعى لتزويجهما من أغنياء حتى وان كانوا يكبرهما سنا. (ar)
- Ο Φιλάργυρος (γαλλικά: L'Avare) είναι πεντάπρακτη κωμωδία του Μολιέρου σε πεζό λόγο, με πηγή έμπνευσης το έργο Η χύτρα με το χρυσάφι (Aulularia) του Τίτου Μάκκιου Πλαύτου. Παρουσιάστηκε για πρώτη φορά στο θέατρο του Παλαί Ρουαγιάλ στο Παρίσι στις 9 Σεπτεμβρίου 1668. Είναι μια κωμωδία καταστάσεων, της οποίας ο κύριος χαρακτήρας, ο Αρπαγκόν, χαρακτηρίζεται από τα πάθη της φιλαργυρίας και της απληστίας. (el)
- Der Geizige (Originaltitel: L’Avare ou l’École du mensonge, früher auch als Der Geizhals übersetzt) ist eine Komödie von Molière in fünf Akten und in Prosaform, die am 9. September 1668 im Théâtre du Palais-Royal uraufgeführt wurde. Molière nahm für das Stück wesentliche Anleihen bei der Komödie des römischen Dichters Plautus. In L’Avare wird der Typ des reich gewordenen, aber engstirnig und geizig gebliebenen Bürgers karikiert, der seine lebensfrohen und konsumfreudigen Kinder fast erstickt. (de)
- L' Avarulo (france L'Avare) estas kvinakta proza komedio de Moliero, originale franclingva. Ĝi estis unue prezentita en la 9-a de Septembro, 1668, en la Teatro de la Reĝa Palaco (france Théâtre du Palais-Royal) en Parizo. La teatraĵo estas bazita sur la latina komedio La Orujo (latine Aulularia) de Plaŭto kaj sur itallingvaj komedioj de la 17-a jarcento. (eo)
- L'Avare est une comédie de Molière en cinq actes et en prose, adaptée de La Marmite (Aulularia) de Plaute et représentée pour la première fois sur la scène du Palais-Royal le 9 septembre 1668. Il s'agit d'une comédie de caractère dont le personnage principal, Harpagon, est caractérisé par son avarice caricaturale. Harpagon tente de marier sa fille de force, tout en protégeant obstinément une cassette pleine d'or. Les cinq actes comportent respectivement cinq, cinq, neuf, sept, et six scènes. (fr)
- The Miser (French: L'Avare; pronounced [lavaʁ]; also known by the longer name L'Avare ou L'École du Mensonge, meaning The Miser, or the School for Lies) is a five-act comedy in prose by the French playwright Molière. It was first performed on September 9, 1668, in the theatre of the Palais-Royal in Paris. (en)
- 수전노(프랑스어: L'Avare)는 프랑스의 배우이자 극작가, 몰리에르가 쓴 5막의 희곡이다. 이 작품은 1668년 파리 시의 Palais Royal에서 초연되었다. (ko)
- 『守銭奴』（しゅせんど、仏語原題： L'Avare ）は、モリエールの戯曲。1668年発表。パレ・ロワイヤルにて同年9月9日初演。 (ja)
- De Vrek (originele titel: L'Avare ou l'École du mensonge) is een karakterkomedie van Molière in vijf bedrijven gecreëerd in het theater van het Palais-Royal te Parijs op 9 september 1668. Het onderwerp is sterk geïnspireerd op De pot met goud van Titus Maccius Plautus. (nl)
- Den girige (fransk originaltitel: L'Avare ou l'École du mensonge) är en komedipjäs från 1668 av Molière som efter Tartuffe är den mest spelade av Molières pjäser. Den hade urpremiär i Paris den 9 september 1668. I Den girige visar Molière karaktärsdrag i fokus. Pjäsen handlar om Harpagon som genom hela pjäsen blandar ihop kärlek och pengar. När hans kista fylld med pengar som är nedgrävd i trädgården blir stulen anklagar han sin vän Valere. (sv)
- L'avare (O avarento, em português) é uma peça teatral de autoria de Jean-Baptiste Poquelin (Molière), baseado na Comédia da Panela, de Plauto. Estreou em Paris em [1668]. (pt)
- «Скупо́й, или Шко́ла лжи» (в переводе Михаила Булгакова – Скряга) (фр. L'Avare ou l’École du mensonge) — комедия в 5 действиях Ж. Б. Мольера. Сочинена в 1668 году. Первая постановка: 9 сентября 1668 года в театре Пале-Рояль, Париж (в роли Гарпагона — сам Мольер). Первое издание вышло в 1669 году («L’Avare», ed J. Ribou, 1669). В России впервые опубликована в 1757 году в переводе И. Кропотова. (ru)
- «Скупий, або Школа брехні» (фр. L'Avare ou l’École du mensonge) — комедія на 5 дій французького письменника Ж. Б. Мольєра. Створена в 1668 році. Перша постановка: 9 вересня 1668 року у театрі Пале-Рояль, Париж (в ролі — сам Мольєр). Перше видання вийшло в 1669 році («L'Avare», ed J. Ribou, 1669). Українською мовою комедія вперше була перекладена Володмиром Самійленком. (uk)
- 《吝啬鬼》（法語：L'Avare），又译《悭吝人》，是法国剧作家莫里哀的一部喜剧。主角是世界文学中著名的吝啬鬼形象，莫里哀本人曾出演这一角色。 (zh)
- Lakomec (francouzsky: L' Avare) je klasická komedie o pěti dějstvích od francouzského herce, spisovatele a dramatika Molièra, poprvé uvedená v Paříži v divadle paláce Palais Royal v září 1668. Hlavní postavou kritické komedie je šedesátiletý Harpagon (z latinského harpago = loupit), vdovec, lichvář a necitelný lakomec, který žije v neustálých obavách o své peníze; je pro peníze schopen obětovat vše – rodinu, děti, lásku. Ztráta jeho bohatství pro něj představuje ztrátu smyslu bytí a ztrátu zdravého rozumu. Jeho tragikomická postava je obrazem toho, že peníze přirozeně deformují charakter a mezilidské vztahy. (cs)
- El avaro (L'Avare) es una comedia en prosa en cinco actos de Molière. Se estrenó en el Teatro del Palais-Royal de París, el 9 de septiembre de 1668. El tema está inspirado en La olla, de Plauto, cuyo protagonista ha cambiado su antiguo nombre de Cornelio por Tulio. El tema central es "la avaricia extrema que tiene el personaje de Harpagón". Es una farsa de la que proviene la frase: Hay que comer para vivir y no vivir para comer. (es)
- L'avaro (L'Avare ou l'École du mensonge) è una commedia in cinque atti, del drammaturgo francese Molière. È ambientata a Parigi nella casa di Arpagone, nell'arco di un giorno. La pièce venne rappresentata per la prima volta a Parigi, al Teatro di Palais-Royal il 9 settembre 1668 dalla “Troupe du Roy”. (it)
- Skąpiec (fr. L'Avare) – prozatorska komedia Moliera, wystawiona na deskach teatru po raz pierwszy 9 września 1668 roku. W roli głównego bohatera, Harpagona wystąpił sam autor. W tym samym czasie Molier wystawił także inną sztukę – Amfitrion. Oba utwory były swobodnymi nawiązaniami do komedii Plauta: Amfitrion i Aulularia (Skarb). W 1980 zekranizowano komedię pod tym samym tytułem. (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)