| rdfs:comment
| - 守一，又叫守真一、守三一，是中國道教漢代六朝時最重要的一種冥想法，修道者閉關冥想，想像自己的精神或魂魄顯形，與軀體合而為一。守一法以《道德經》為理論上的依據，相信「一」既是道，也是人的精神，可使人延年益身，袪除百病，消災解難，通神接真，甚至長生成仙；但亦有道教流派強調，守一並非最高道術。魏晉以後，守一變得複雜化，守一變成守三一，「一」分處於上、中、下三丹田，甚至統領一身24位身神；也有道士教人存思「一」分身多人，或同時存思天上星斗及其他仙真。漢代六朝時，守一法廣受推崇，唐宋時道教的內丹術亦沿用此詞，描述煉內丹的體驗。 東漢至魏晉初期譯出的佛經中，也曾使用這個名詞，來形容佛教禪定修行的方法，也就是一境性。許多學者相信這是一種格義的手法，採取道家典籍的術語來轉譯佛經。學者湯用彤則認為這個名詞由佛經譯者所創，連同修習方法，一同影響了道教發展。 (zh)
- La meditació taoista s'assembla en certs punts a les d'altres religions orientals. Agrupa, en tot cas, diverses pràctiques, com exercicis de respiració, concentració, visualització, la meditació interior perllongada i la contemplació. Meditar sobre els Tres Purs i el seu simbolisme és un exercici reconegut, per exemple. Asseure's i oblidar (zuowang 坐忘; pinyin: zuòwàng) o el dejuni de l'esperit (xinzhai 心齋) són termes utilitzats en la meditació taoista. Es poden observar cinc etapes : Algunes d'aquestes etapes es troben en el budisme, el ioga, el cristianisme i mateix sufisme. (ca)
- La méditation taoïste est un ensemble de pratiques de méditation issues d'écoles taoïstes, telles que les exercices de souffle, la concentration, la visualisation, la méditation intérieure prolongée et la contemplation. Méditer sur les Trois Purs et leur symbolisme est un exercice reconnu, par exemple. S'asseoir et oublier (zuowang 坐忘; pinyin: zuòwàng) ou le jeûne de l'esprit (xinzhai 心齋) font partie des termes utilisés pour parler de méditation dans le taoïsme.[évasif] Cinq étapes peuvent être remarquées: (fr)
- Taoist meditation (/ˈdaʊɪst/, /ˈtaʊ-/), known in Chinese as "Xiu Dao", refers to the traditional meditative practices associated with the Chinese philosophy and religion of Taoism, including concentration, mindfulness, contemplation, and visualization. The earliest Chinese references to meditation date from the Warring States period (475–221 BCE). (en)
- Даосская медитация — условное название для различных практик, направленных на достижение бессмертия без применения химических веществ. Даосская практика достижения бессмертия состояла из трех основных направлений: «регулирование тела», «регулирование дыхания», «регулирование сердца». (ru)
- Даоська медитація — умовна назва для різноманітних практик, спрямованих на досягнення безсмертя без застосування хімічних речовин. Виникла на зміну вчення Ґе Хуна про «зовнішню алхімію». Однією з засновниць вважається 魏華存 (252—334), якій належить нарис про медитативну візуалізацію. Медититивні практики набули широкого вжитку у даоській школі 上清, яка зберігала впливовість до 10 століття. Найраніший текст, що згадує китайську медитацію — глава «Ней є» 內業 з трактату «Ґуань-цзи». (uk)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)