| rdfs:comment
| - Синергетика (англ. Synergetics; від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережний інформаційний простір. (uk)
- 协同学理论（英語：Synergetics）源于现代物理学和，是一门研究完全不同的学科中存在的共同本质特征的。它通过分类、类比，来描述各种系统和运动现象中从无序到转变的共同规律。协同学理论是1974年德国物理学家赫尔曼·哈肯创立，受激光理论的启发。协同学理论也可称为非平衡系统的。 (zh)
- Die Synergetik ist die Lehre vom Zusammenwirken von Elementen gleich welcher Art, die innerhalb eines komplexen dynamischen Systems miteinander in Wechselwirkung treten (bspw. Moleküle, Zellen oder Menschen). Sie erforscht allgemeingültige Prinzipien und Gesetzmäßigkeiten des Zusammenwirkens (auch Synergie genannt), die universell in Physik, Chemie, Biologie, Psychologie und Soziologie vorkommen und liefert eine einheitliche mathematische Beschreibung dieser Phänomene.Die spontane Bildung synergetischer Strukturen wird als Selbstorganisation bezeichnet. Weitere Beispiele sind: (de)
- La sinergética es una ciencia interdisciplinaria que explica la formación y la autoorganización de patrones y estructuras en sistemas abiertos lejos del equilibrio termodinámico. Fue fundada por Hermann Haken, inspirada en la teoría del láser. La interpretación de los principios del láser como la autoorganización de sistemas no equilibrados allanaron el camino a finales del decenio de 1960 para el desarrollo de la sinergia, de la cual Haken es reconocido como fundador. Uno de sus más exitosos libros populares es Erfolgsgeheimnis der Natur (La ciencia de la estructura: Sinergética). (es)
- La synergétique est une science interdisciplinaire expliquant la formation et l'auto-organisation de modèles et de structures dans des systèmes ouverts loin de l'équilibre thermodynamique. Il est fondé par (en), inspiré de la théorie du laser. L'interprétation par Haken des principes du laser comme auto-organisation des systèmes hors équilibre a ouvert la voie à la fin des années 1960 au développement de la synergie. Un de ses livres populaires à succès est Erfolgsgeheimnisse der Natur, traduit en anglais sous le titre The Science of Structure: Synergetics. (fr)
- Synergetics is an interdisciplinary science explaining the formation and self-organization of patterns and structures in open systems far from thermodynamic equilibrium. It is founded by Hermann Haken, inspired by the laser theory. Haken's interpretation of the laser principles as self-organization of non-equilibrium systems paved the way at the end of the 1960s to the development of synergetics. One of his successful popular books is Erfolgsgeheimnisse der Natur, translated into English as The Science of Structure: Synergetics. (en)
- Synergetyka (gr. „sin” – wspólny, „ergos” – działanie) – interdyscyplinarny kierunek naukowy mający na celu opis procesów samoorganizacji układów dynamicznych, w których lokalnie występuje zjawisko wzrostu miary wewnętrznej organizacji, czyli zmniejszanie się ich entropii. (pl)
- Синерге́тика (от др.-греч. συν- — приставка со значением совместности и ἔργον «деятельность») — междисциплинарное направление науки, объясняющее образование и самоорганизацию моделей и структур в открытых системах, далеких от термодинамического равновесия. (ru)
|
| has abstract
| - Die Synergetik ist die Lehre vom Zusammenwirken von Elementen gleich welcher Art, die innerhalb eines komplexen dynamischen Systems miteinander in Wechselwirkung treten (bspw. Moleküle, Zellen oder Menschen). Sie erforscht allgemeingültige Prinzipien und Gesetzmäßigkeiten des Zusammenwirkens (auch Synergie genannt), die universell in Physik, Chemie, Biologie, Psychologie und Soziologie vorkommen und liefert eine einheitliche mathematische Beschreibung dieser Phänomene.Die spontane Bildung synergetischer Strukturen wird als Selbstorganisation bezeichnet. Die Synergetik ist in den 1970er Jahren aus der statistischen Physik der Nichtgleichgewichtssysteme hervorgegangen (Hermann Haken) und behandelte demgemäß zunächst rein physikalische Systeme, deren bekanntestes der Laser als zentrales Beispiel für kollektives Verhalten ist. An diesem beispielhaften System der Selbstorganisation fern dem thermodynamischen Gleichgewicht konnten die wesentlichen Prinzipien, wie das Prinzip der Ordnungsparameter, das Versklavungsprinzip und der Zusammenhang mit der Theorie der Phasenübergänge entwickelt werden. Das Prinzip der Ordnungsparameter besagt, dass das Verhalten, also die Dynamik, der Systemteile eines komplexen Gesamtsystems durch einige wenige Ordnungsparameter bestimmt wird. Damit findet, verglichen mit der Komplexität bei der Betrachtung eines Einzelsystems, eine erhebliche Informationskomprimierung statt. Denn zur Verhaltensbeschreibung des Gesamtsystems reicht es, abhängig vom Ordnungsparameter-Raum einige wenige Gleichungen aufzustellen, die das Gesamtsystem beschreiben. Durch die grundlegende Ähnlichkeit aller Systeme, die sich unabhängig von der konkreten Wechselwirkung aus vielen Konstituenten zusammensetzen, konnten die entwickelten Methoden auf viele andere Bereiche ausgeweitet werden. In der Chemie ist das bekannteste Beispiel die Belousov-Zhabotinsky-Reaktion, bei der man räumliche und zeitliche Muster beobachten kann. Weitere Beispiele sind:
* Bénard- und Taylorinstabilität
* Wolkenmuster
* Hirnströme (EEG)
* chemotaktische Aktivität des Schleimpilzes
* Räuber-Beute-Systeme
* öffentliche Meinungsbildung Synergetik wurde durch ihre breite Anwendbarkeit in interdisziplinären Bereichen teilweise auf einSchlagwort reduziert, das nicht mehr als eine Gemeinschaftswirkung bedeutet, die über die Summe der Leistungen der Einzelnen hinausgeht. Die Synergetik ist jedoch eher eine mathematisch exakt formulierte Theorie als eine philosophische oder wissenschaftstheoretische Position. (de)
- La sinergética es una ciencia interdisciplinaria que explica la formación y la autoorganización de patrones y estructuras en sistemas abiertos lejos del equilibrio termodinámico. Fue fundada por Hermann Haken, inspirada en la teoría del láser. La interpretación de los principios del láser como la autoorganización de sistemas no equilibrados allanaron el camino a finales del decenio de 1960 para el desarrollo de la sinergia, de la cual Haken es reconocido como fundador. Uno de sus más exitosos libros populares es Erfolgsgeheimnis der Natur (La ciencia de la estructura: Sinergética). La autoorganización requiere un sistema 'macroscópico', que consiste en muchos subsistemas que interactúan de manera no lineal. En función de los parámetros de control externos (medio ambiente, flujos de energía) se produce la autoorganización. (es)
- La synergétique est une science interdisciplinaire expliquant la formation et l'auto-organisation de modèles et de structures dans des systèmes ouverts loin de l'équilibre thermodynamique. Il est fondé par (en), inspiré de la théorie du laser. L'interprétation par Haken des principes du laser comme auto-organisation des systèmes hors équilibre a ouvert la voie à la fin des années 1960 au développement de la synergie. Un de ses livres populaires à succès est Erfolgsgeheimnisse der Natur, traduit en anglais sous le titre The Science of Structure: Synergetics. L'auto-organisation nécessite un système «macroscopique», composé de nombreux sous-systèmes en interaction non linéaire. En fonction des paramètres de contrôle externes (environnement, flux d'énergie), l'auto-organisation a lieu. Un concept important de la synergétique est le concept de paramètres de commande ou paramètres de contrôle (Order-parameter). Les systèmes sont soumis à des paramètres de contrôle qui peuvent être fixés de l'extérieur ou peuvent être générés par une partie du système considéré. Un exemple de paramètre de contrôle externe est la puissance absorbée dans un laser à gaz par un courant électrique. Des exemples de paramètre de contrôle générés en interne sont: les hormones dans le corps humain ou les neurotransmetteurs dans le cerveau. (fr)
- Synergetics is an interdisciplinary science explaining the formation and self-organization of patterns and structures in open systems far from thermodynamic equilibrium. It is founded by Hermann Haken, inspired by the laser theory. Haken's interpretation of the laser principles as self-organization of non-equilibrium systems paved the way at the end of the 1960s to the development of synergetics. One of his successful popular books is Erfolgsgeheimnisse der Natur, translated into English as The Science of Structure: Synergetics. Self-organization requires a 'macroscopic' system, consisting of many nonlinearly interacting subsystems. Depending on the external control parameters (environment, energy fluxes) self-organization takes place. (en)
- Synergetyka (gr. „sin” – wspólny, „ergos” – działanie) – interdyscyplinarny kierunek naukowy mający na celu opis procesów samoorganizacji układów dynamicznych, w których lokalnie występuje zjawisko wzrostu miary wewnętrznej organizacji, czyli zmniejszanie się ich entropii. Termin ten został wprowadzony przez Hermana Hakena. Synergetyka funkcjonuje na pograniczu takich dyscyplin jak fizyka, chemia, biologia i nauki techniczne. Wykorzystując podstawowe prawa fizyki zmierza głównie do wyjaśnienia zjawisk spontanicznego formowania się złożonych, zdolnych do samoreprodukcji związków organicznych, a w konsekwencji procesów powstania życia. (pl)
- Синерге́тика (от др.-греч. συν- — приставка со значением совместности и ἔργον «деятельность») — междисциплинарное направление науки, объясняющее образование и самоорганизацию моделей и структур в открытых системах, далеких от термодинамического равновесия. Основное понятие синергетики — определение структуры как состояния, возникающего в результате многовариантного и неоднозначного поведения таких многоэлементных структур или многофакторных сред, которые не деградируют к стандартному для замкнутых систем усреднению термодинамического типа, а развиваются вследствие открытости, притока энергии извне, нелинейности внутренних процессов, появления особых режимов с обострением и наличия более одного устойчивого состояния. В обозначенных системах неприменимы ни второе начало термодинамики, ни теорема Пригожина о минимуме скорости производства энтропии, что может привести к образованию новых структур и систем, в том числе и более сложных, чем исходные. В отдельных случаях образование новых структур имеет регулярный, волновой характер, и тогда они называются автоволновыми процессами (по аналогии с автоколебаниями). Существует также расширенное толкование понятия «синергетика», в котором делаются попытки распространить её область определения на любые системы, в том числе биологические, экологические, социальные и т.д. При таком подходе синергетику позиционируют как «глобальный эволюционизм» или «универсальную теорию эволюции», дающую единую основу для описания механизмов возникновения любых новаций. Расширенное толкование применимости методов синергетики также подвергается критике (см. также ) (ru)
- Синергетика (англ. Synergetics; від грецького. син — «спільне» і ергос — «дія») — міждисциплінарна наука, що займається вивченням процесів самоорганізації і виникнення, підтримки стійкості і розпаду структур (систем) різної природи на основі методів математичної фізики («формальних технологій»). Синергетичний підхід також застосовується при вивченні такої складної і неструктурованої системи, як мережний інформаційний простір. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)