| rdfs:comment
| - أحيقار، كان وزيرا آشوريا ينسب إليه كتاب «حكم أحيقار» المكتوب حوالي 500 ق.م. بالآرامية والذي عثر عليه في إلفنتين في مصر العليا. وبحسب القصة المذكورة في هذا الكتاب كان أحيقار وزيرا لكل من أسرحدون ووالده سنحاريب من قبله وقد قام بتبني ابن أخيه «ناداب/نادان» لكي يخلفه غير أن الأخير يتهمه أمام أسرحدون فيسجن أحيقار في انتظار إعدامه غير أنه يخبر المسؤول عن عملية الإعدام كيف أنه خلصه من الموت سابقا فيقوم هذا بقتل أحد السجناء بدلا منه، وهنا تنقطع القصة لفقدان بقيتها، غير أن نسخا أخرى تذكر هربه إلى مصر ومن ثم عودته منتصرا إلى منصبه بعد إثبات إخلاصه لأسرحدون كما تذكر نسخ أخرى لقائه بابنه بالتبني الذي يلقى حتفه بعد ذلك. يحتوي كتاب «حكم أحيقار» على العديد من الأمثال التي يتردد صداها في حكم سفر يشوع بن سيراخ وفي سفر الأمثال. (ar)
- Kisah Ahikar, juga dikenal sebagai Firman Ahikar, adalah sebuah cerita yang mula-mula tercantum dalam bahasa Aram dari abad kelima SM yang banyak beredar di Timur Tengah dan Timur Dekat. Ini dikarakterisasikan sebagai 'salah satu “buku internasional” terawal dari kesusastraan dunia. Karakter utama adalah Ahiqar (bahasa Aram: אחיקר, juga ditransliterasikan sebagai Aḥiqar, Hayqar bahasa Arab, Achiacharos bahasa Yunani dan varian pada tema ini seperti Armenia: Խիկար Xikar), yang dikenal sebagai Timur Dekat kuno karena kebijaksanaannya yang luar biasa. (in)
- Achikar – półlegendarny wezyr asyryjskich królów Sennacheryba (705–681 p.n.e.) i Asarhaddona (681–669 p.n.e.), bohater asyryjskiej literatury mądrościowej, biblijnej Księgi Tobiasza oraz żydowskich i chrześcijańskich apokryfów. (pl)
- Achiqar (aramäisch אחיקר) bzw. Aba-Enlil-dana (assyrisch) ist die Hauptfigur einer aramäischen Erzählung. Er bekleidete nach einem in Elephantine gefundenen Papyrus, der einzigen Quelle zu dieser Geschichte, aus dem fünften Jahrhundert v. Chr. unter Sanherib das Amt des königlichen Sieglers. Unter Sanheribs Nachfolger Asarhaddon soll er als königlicher Berater fungiert haben, nachdem er sein Amt an seinen adoptierten Sohn weitergab. Es existieren Übersetzungen und Bearbeitungen des Stoffes in zahlreichen Sprachen des Nahen und Mittleren Ostens. (de)
- Ahiqar o Ahikar (aparentemente nacido en el siglo VIII antes de Cristo) era un sabio asirio conocido en el antiguo Oriente Próximo por su sabiduría excepcional. La Historia y enseñanzas de Ahikar, también conocida como Las palabras de Ahikar o El relato de Ahikar, se ha encontrado en papiros arameos del siglo V a. C. entre las ruinas de Elefantina. La narración de la parte inicial de la historia se expande en gran medida por la presencia de un gran número de dichos sabios y proverbios de Ahikar, que se muestran en un contexto de charla con su sobrino. Un gran número de estudiosos sospecha que estos dichos y proverbios eran originalmente un documento separado, ya que en ellos no se menciona a Ahikar. Algunos de los dichos son similares a algunas partes del libro bíblico del Antiguo Testam (es)
- Ahiqar est un sage assyrien-araméen très connu dans les traditions de l'Antiquité proche-orientale, puisqu'il était mentionné par des textes juifs et grecs antiques. On ne peut cependant pas dire s'il a réellement existé. Il est le héros du Roman d'Ahiqar, une œuvre littéraire originaire de Mésopotamie antique, rédigée en araméen au plus tôt durant le dernier siècle de l'empire assyrien, le VIIe siècle av. J.-C. Cette œuvre témoigne de l'acculturation entre Assyriens et Araméens durant la période dite « néo-assyrienne », et de l'utilisation croissante de la langue araméenne alphabétique en lieu et place de l'akkadien rédigé en signes cunéiformes. Elle relève des traditions littéraires mésopotamiennes et syro-araméenne, se plaçant à la charnière entre les deux. Ce texte se présente comme le (fr)
- The Story of Aḥiqar, also known as the Words of Aḥiqar, is a story first attested in Imperial Aramaic from the 5th century BCE on papyri from Elephantine, Egypt, that circulated widely in the Middle and the Near East. It has been characterised as "one of the earliest 'international books' of world literature". (en)
- La Storia di Ahikar o Le parole di Ahikar è un apocrifo dell'Antico Testamento scritto originariamente in aramaico. Il nucleo originario è di origine giudaica e risale al V secolo a.C., con successivi ampliamenti cristiani del II secolo d.C. Il protagonista è Ahikar uh-hi’kahr (אחיקר), tradotto anche come Aḥiḳar e Ahiqar (arabo Hayqar o Hayḳar, greco antico Ahiacharos e varianti su questa radice, armeno Խիկար [Xikar]), un sapiente celebre nel Vicino Oriente antico per la sua libertà fuori dal comune. (it)
- Ахиакар, Ахиахар или Ахикар (ивр. אחיקר) — легендарный ассирийский мудрец, литература о котором была достаточно широко распространена на Ближнем Востоке в античные времена. Наиболее древний текст, упоминающий об Ахиакаре, папирус на арамейском языке, найденный на острове Элефантина и датируемый V веком до н. э. Мудрец оказывается хранителем печати Синаххериба. Бездетный, он усыновляет своего племянника Навада (Насваса), однако тот пытается посредством клеветы уничтожить дядю. Только благодаря своей исключительной мудрости Ахиакар в конце концов торжествует над неблагодарным родственником. (ru)
- Ахікар (Ахіакар, івр. אחיקר; VIII-VII ст. до н. е.) — відоме ім'я в арамейській традиції. За легендами, писар царів Ассирії Сін-аххе-еріба (правив у 705-680 рр. до н. е.) та Асархаддона (680-669 рр. до н. е.), відомий збіркою своїх повчань. Ім'я Ахіакара згадується у Старому Завіті (Книга Товита). Книга Товита 11.19: Книга Товита 14.10: (переклад Івана Хоменка) Збірку мудростей та повчання Ахікара датують VIII сторіччям до н. е. Схожість із мотивами Ахікара мають біблійні притча про царя дерев (Судді 9.7-15) і оповідь про Амасія — царя юдейського та Йоаса — царя ізраїльського (II Царі 14). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)