| rdfs:comment
| - Sivrihisar Grand Mosque (Turkish: Sivrihisar Ulu Camii) is a historical mosque in Sivrihisar, Turkey. The mosque is located in Sivrihisar ilçe (district) of Eskişehir Province. It was built by Leşker Emir Celaleddin Ali in 1231–1232 during the reign of Anatolian Seljuk Sultan Kayqubad I (r. 1220–1237). It saw later two restorations, in 1275 by Eminüddin Mikail bin Abdullah, the regent of Kaykhusraw III (r. 1265–1284), and in 1440 by Hızır Bey, a judge in Sivrihisar and later the first judge in Istanbul. The mosque is a rare example of wooden-columned architectural technique in Anatolia together with four others. (en)
- Велика мечеть Сіврихісара (тур. Sivrihisar Ulu Camii) — історична мечеть у місті , Туреччина. Мечеть розташована в районі Сіврихісар ільче (район) провінції Ескішехір. Вона була побудована Лешкером Еміром Целаледдіном Алі в 1231—1232 рр. за правління конійського султана Кей-Кубада I (1220—1237). Її двічі реставрували, в 1275 році Емінюддін Микаїл бін Абдулла за правління регента Кей-Хосров III (1265—1284), і в 1440 році Хизир Бей, суддя в Сіврихісарі, а пізніше перший суддя в Стамбулі. Мечеть є рідкісним зразком архітектурної техніки дерев'яних колон в Анатолії разом із чотирма іншими. (uk)
|
| has abstract
| - Sivrihisar Grand Mosque (Turkish: Sivrihisar Ulu Camii) is a historical mosque in Sivrihisar, Turkey. The mosque is located in Sivrihisar ilçe (district) of Eskişehir Province. It was built by Leşker Emir Celaleddin Ali in 1231–1232 during the reign of Anatolian Seljuk Sultan Kayqubad I (r. 1220–1237). It saw later two restorations, in 1275 by Eminüddin Mikail bin Abdullah, the regent of Kaykhusraw III (r. 1265–1284), and in 1440 by Hızır Bey, a judge in Sivrihisar and later the first judge in Istanbul. The mosque is a rare example of wooden-columned architectural technique in Anatolia together with four others. The ground area of the mosque is 1,485 m2 (15,980 sq ft). It has a rectangular plan. The outer walls are of ashlar. It has four entrances. Marble inscriptions showing the historical restoration dates are found on the northern and eastern gates. The roof is covered by tiles, which were replaced by lead sheet not long ago. The roof is carried by 67 wooden columns in the inside, of which upper parts are decorated by painted mostly in green, red and black colors engravings of traditional figures. Some columns stand on stone base having ancient column head. It is likely that the stone columns heads originate from Pessinus, an ancient city known as today close to Sivrihisar. There are six naves in east-west direction. The middle naves are higher than the others resembling the historic Turkic tents used in the nomadic era the Central Asia. The mosque's minbar, the pulpit, is a masterwork made by Horasanlı İbni Mehmet in 1245, and is famous for its ornaments in geometrical and floral design engraved in walnut wood. It is believed that the minbar was brought here from the Sivrihisar Kılıç Masjid, which was demolished in 1924. The minaret was added by Osman oğlu Hacı Habib in 1409–1410 according to its inscription. (en)
- Велика мечеть Сіврихісара (тур. Sivrihisar Ulu Camii) — історична мечеть у місті , Туреччина. Мечеть розташована в районі Сіврихісар ільче (район) провінції Ескішехір. Вона була побудована Лешкером Еміром Целаледдіном Алі в 1231—1232 рр. за правління конійського султана Кей-Кубада I (1220—1237). Її двічі реставрували, в 1275 році Емінюддін Микаїл бін Абдулла за правління регента Кей-Хосров III (1265—1284), і в 1440 році Хизир Бей, суддя в Сіврихісарі, а пізніше перший суддя в Стамбулі. Мечеть є рідкісним зразком архітектурної техніки дерев'яних колон в Анатолії разом із чотирма іншими. Площа землі мечеті — 1485 кв. м. Вона має прямокутний план. Зовнішні стіни з ашлару. Має чотири входи. На північній та східній брамі знаходяться мармурові написи, що показують дати побудови. Дах покритий черепицею, яку недавно замінили свинцевим листом. Всередині дах тримають 67 дерев'яних колон, з яких верхня частина прикрашена пофарбованими переважно в зелений, червоний та чорний кольори гравюрами традиційних фігур. Деякі колони стоять на кам'яній основі. Цілком імовірно, що голова кам'яних колон походить від Пессінуса, древнього міста, відомого як Баллігісар, поблизу Сіврихісара. У мечеті є шість нефів. Середні нефи вищі за інші, що нагадують історичні тюркські намети, використовувані в кочову епоху Середньої Азії. Мінбар, амвон, є шедевром, зробленим Хорасанлі Ібні Мехметом в 1245 році, славиться своїми прикрасами у вигляді геометричних і квіткових візерунків, вигравюруваних у горіховому дереві. Вважається, що мінбар був привезений сюди від Сіврихісара Маліда Сіліріхара, який був знесений у 1924 році. Мінарет був доданий Османом Оглу Хачі Хабібом у 1409—1410 рр. відповідно до напису на ньому. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
