The Russian Archaeological Institute of Constantinople (Russian: Русский археологический институт в Константинополе) was founded in 1895 and led by two distinguished Russian Byzantinists, Fyodor Uspensky and Nikodim Kondakov. The institute carried out excavations and studies across the entire Ottoman Empire, carrying off large numbers of relics, manuscripts and other finds to Russia. Aside from its research role, the institute was from the outset intended as a statement of foreign policy, following the Russian Empire's claim to be the inheritor of the Byzantine Empire as the "Third Rome", and its long-standing ambition to conquer Istanbul from the Ottoman Empire. The institute continued to function until the outbreak of the First World War in 1914.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Russian Archaeological Institute of Constantinople (en)
- Rosyjski Archeologiczny Instytut w Konstantynopolu (pl)
- Русский археологический институт в Константинополе (ru)
- Російський археологічний інститут в Константинополі (uk)
|
| rdfs:comment
| - The Russian Archaeological Institute of Constantinople (Russian: Русский археологический институт в Константинополе) was founded in 1895 and led by two distinguished Russian Byzantinists, Fyodor Uspensky and Nikodim Kondakov. The institute carried out excavations and studies across the entire Ottoman Empire, carrying off large numbers of relics, manuscripts and other finds to Russia. Aside from its research role, the institute was from the outset intended as a statement of foreign policy, following the Russian Empire's claim to be the inheritor of the Byzantine Empire as the "Third Rome", and its long-standing ambition to conquer Istanbul from the Ottoman Empire. The institute continued to function until the outbreak of the First World War in 1914. (en)
- Rosyjski Archeologiczny Instytut w Konstantynopolu ros. Русский археологический институт в Константинополе – instytucja istniejąca w latach 1894-1914. Inicjatorami jej powołania byli Nikodim Kondakow i Fiodor Uspienski (dyrektor). Placówka wydawała pismo "Izwiestija Russkogo Archieołogiczeskogo Instituta w Konstantinopole". Placówka prowadziła wykopaliska archeologiczne i badania naukowe na terenie całego imperium osmańskiego. Instytut funkcjonował aż do wybuchu pierwszej wojny światowej w 1914 roku. (pl)
- Русский археологический институт в Константинополе (РАИК) — первое по времени создания российское научное общество по исследованию истории, археологии, искусства христианского Востока за границей (в Оттоманской империи). С предложением о создании РАИК выступил в 1888 году русский византинист Фёдор Успенский, ставший впоследствии его директором. Предложение было поддержано послом в Константинополе Александром Нелидовым и советником обер-прокурора Святейшего синода по восточному вопросу Иваном Троицким. В 1901—1908 годах учёным секретарём РАИК был Роберт Лепер. (ru)
- Російський археологічний інститут в Константинополі (РАІК) — російське наукове товариство з дослідження історії, археології, мистецтва . Інститут був створений у 1894-му за пропозицією російського візантиніста Федора Успенського, який і став його директором. У травні 1920-го інститут був офіційно скасований. Серед співробітників інституту (учений секретар 1908–1912) був майбутній академік Всеукраїнської академії наук Ф. Шміт. (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - The Russian Archaeological Institute of Constantinople (Russian: Русский археологический институт в Константинополе) was founded in 1895 and led by two distinguished Russian Byzantinists, Fyodor Uspensky and Nikodim Kondakov. The institute carried out excavations and studies across the entire Ottoman Empire, carrying off large numbers of relics, manuscripts and other finds to Russia. Aside from its research role, the institute was from the outset intended as a statement of foreign policy, following the Russian Empire's claim to be the inheritor of the Byzantine Empire as the "Third Rome", and its long-standing ambition to conquer Istanbul from the Ottoman Empire. The institute continued to function until the outbreak of the First World War in 1914. (en)
- Rosyjski Archeologiczny Instytut w Konstantynopolu ros. Русский археологический институт в Константинополе – instytucja istniejąca w latach 1894-1914. Inicjatorami jej powołania byli Nikodim Kondakow i Fiodor Uspienski (dyrektor). Placówka wydawała pismo "Izwiestija Russkogo Archieołogiczeskogo Instituta w Konstantinopole". Placówka prowadziła wykopaliska archeologiczne i badania naukowe na terenie całego imperium osmańskiego. Instytut funkcjonował aż do wybuchu pierwszej wojny światowej w 1914 roku. (pl)
- Русский археологический институт в Константинополе (РАИК) — первое по времени создания российское научное общество по исследованию истории, археологии, искусства христианского Востока за границей (в Оттоманской империи). С предложением о создании РАИК выступил в 1888 году русский византинист Фёдор Успенский, ставший впоследствии его директором. Предложение было поддержано послом в Константинополе Александром Нелидовым и советником обер-прокурора Святейшего синода по восточному вопросу Иваном Троицким. В 1894 году императором Александром III были утверждены устав и штат РАИК, который был торжественно открыт 26 февраля 1895 года. Основные направления работы РАИК, по уставу: изучение древней географии и топографии, исследование истории и археологии всех территорий исторической Византии, описание рукописей, эпиграфика и нумизматика, исследование архитектуры и монументальных памятников искусства. Посол Нелидов сумел получить от Порты разрешение на раскопки на всей территории империи и удержания половины всех находок. В 1901—1908 годах учёным секретарём РАИК был Роберт Лепер. Исследования сотрудников РАИК публиковались в журнале «Известия РАИК»; вышли 16 томов: монографии Фёдора Успенского «Археологические памятники Сирии» (1902. Т. 7. Вып. 2—3) и «Константинопольский серальский кодекс Восьмикнижия» (1907. Т. 12), Фёдора Шмита «Кахрие-Джами: История монастыря Хоры. Архитектура мечети. Мозаики нарфиков» (1906. Т. 11) и другие. Деятельность РАИК была прервана началом Первой мировой войны: в декабре 1914 года имущество института и музея, за исключением вывезенных ранее части архива и ряда предметов, было конфисковано турецким правительством и перевезены в . В мае 1920 года институт был официально упразднён. (ru)
- Російський археологічний інститут в Константинополі (РАІК) — російське наукове товариство з дослідження історії, археології, мистецтва . Інститут був створений у 1894-му за пропозицією російського візантиніста Федора Успенського, який і став його директором. Основними напрямами роботи інституту були: вивчення давньої географії та топографії, дослідження історії та археології всіх територій історичної Візантії, описування рукописів, епіграфіка та нумізматика, дослідження архітектури та монументальних пам'яток мистецтва. Співробітники інституту здійснили комплекс наукових експедицій в Малу Азію, Болгарію, Сербію, Македонію, Грецію, Афон, Сирію, Палестину. В інституті були створені бібліотека (до моменту закриття налічувала бл. 25 тис. томів), Кабінет старожитностей, що поповнювався за рахунок як археологічних розкопок, так і численних дарів. Дослідження співробітників інституту публікувалися в журналі «Известия Р[усского] А[рхеологического] И[нститута] [в] К[онстантинополе]»; вийшло 16 томів: монографії Ф. Успенського «Археологические памятники Сирии» (1902. Т. 7. Вип. 2-3) та «Константинопольский серальский кодекс Восьмикнижия» (1907. Т. 12), Ф. Шміта «Кахрие-Джами: История монастыря Хоры. Архитектура мечети. Мозаики нарфиков» (1906. Т. 11) та ін. Через Першу світову війну діяльність інституту була припинена. У грудні 1914-го до було перевезене конфісковане турецьким урядом майно інституту та музею. Сам інститут залишався під захистом італійського, а потім іспанського послів. Частина архіву та колекції зберігалися в російській дипломатичній місії, поки в 1923-му не були переправлені російською емігрантською місією до США і Франції. У травні 1920-го інститут був офіційно скасований. У 1927-му Туреччина повернула до Росії майно інституту в обмін на мусульманські рукописи, вивезені в 1917–1918 з Трапезунда. Рукописи і книги зберігаються в Бібліотеці Академії наук Санкт-Петербурга, Інституті історії та Інституті сходознавства Російської академії наук, пам'ятки з колекції і фотодокументи — в Ермітажі (з 1931). Серед співробітників інституту (учений секретар 1908–1912) був майбутній академік Всеукраїнської академії наук Ф. Шміт. (uk)
|
| schema:sameAs
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)