| rdfs:comment
| - الرّباعية والتي تسمى أيضا الدوبيت قالب شعري دخل العربية من الفارسية، واصطلح عليه بالرباعية. وقد استعمل العرب المصطلح الفارسي «دوبيت» للتمييز بينه وبين المربع، ولتحديد المقصود منه، وإن كانوا قد حاولوا ـ بكثير من التكلف ـ أن يجدوا لوزنه أصلا في أوزان العرب.، فقد جاء في الرسالة الثانية من عروض الدوبيت ما نصه: «اعلم أن الوزن الذي يقال له الدوبيت معناه عند العجم زوج بيت، المقول فيه عند العرب بيتان، إذ هو مزدوج النظم، وقد جرى على قياس العجم في إضافة اسم عدد التثنية إلى العدد كما فعل بعض شعراء العرب». (ar)
- Robajo aŭ robaio (perse رُباعی, robāi, plurale: perse رُباعیات, robāyāt) estas persa kvarlinia fiksforma poemo. (eo)
- Un ruba'i (en persa, رباعی rubāʿī) es un poema de métrica fija compuesto por cuatro versos, con rima entre los dos primeros y el último (AABA) o también entre todos, ya que el tercer verso es libre (AAAA). Es la forma de la literatura persa equivalente al cuarteto. Destacan los Rubaiyat de Omar Jayam. (es)
- Rubāʿī (Persian: رباعی, romanized: rubāʿiy; plural: رباعيات, rubāʿiyāt) or chahārgāna (Persian: چهارگانه) is the term for a quatrain, a poem or a verse of a poem consisting of four lines. It refers specifically to a form of Persian poetry, or its derivative form in English and other languages. In classical Persian poetry, the ruba'i is written as a four-line (or two-couplet) poem, with a rhyme-scheme AABA or AAAA. This is an example of a ruba'i from Rūmī's Dīwān-i Shams: (en)
- Un rubaï est un poème à forme fixe : il est composé de quatre vers et seuls les deux premiers et le dernier riment entre eux. Ses règles de composition de cette forme poétique arabo-persane sont complexes et rarement maîtrisées. Ceux d'Omar Khayyam sont réputés. (fr)
- Rubāʿī (in arabo: رباعی rubāʿiyy, plurale رباعيات rubāʿiyāt) è il termine usato per una quartina, una poesia o un verso di una poesia composta da quattro righe.Si riferisce specificamente a una forma di poesia persiana o alla sua forma derivata in inglese e in altre lingue. (it)
- Rubāʿī (von arabisch رباعی, DMG rubāʿī ‚Vierzeiler‘), pl. Rubāʿīyāt (رباعيات, DMG rubāʿīyāt), ist eine vor allem in der persischen Literatur beliebte Gedichtform mit dem Reimschema a a b a oder – seltener – a a a a, wobei die dritte Zeile meist einen neuen Gedanken darstellt und die letzte Zeile als Zusammenfassung dient. Der heute bekannteste Autor dieser Gedichtgattung ist Omar Chayyām (1048–1131). Seine Gedichte wurden in Europa durch die Übersetzungen bzw. Nachdichtungen durch Joseph von Hammer-Purgstall (1818), den englischen Gelehrten und Dichter Edward FitzGerald (1859 u. ö.) und den deutschen Diplomaten Friedrich Rosen (1909) bekannt. Doch gibt es Vorläufer, die sich ebenfalls dieser Gedichtform bedienten, darunter vor allem Rūdakī (etwa 858–940), aber auch Avicenna (980–1037) und (de)
- Rubajjat, rubajt do-bajt (pers. < arab. Rubāʿī, l.mn. Rubāʿīyāt) – krótki, czterowierszowy utwór poetycki o treści przeważnie filozoficznej. Spolszczona nazwa tego gatunku – rubajjat – przyjęła się głównie za sprawą tłumaczeń czterowierszy perskiego poety Omara Chajjama. Właśnie dzięki jego twórczości rubajjat perski zyskał sławę niemal na całym świecie. Cechą rubajjatu jest monorymiczność. Wiersze rymują się według następujących schematów: 1.
* a a b a 2.
* a a a a (rzadziej) (pl)
- Рубаи́ (также дубайти, таране; несклоняемое, во множественном числе по-арабски рубаийят) — четверостишие; форма лирической поэзии, широко распространённая на Ближнем и Среднем Востоке (наравне с газелью и касыдой). Истоки лежат в устном народном творчестве иранцев и таджиков. В письменном виде жанр существует с IX или X века. По содержанию — лирика с философскими размышлениями. Стихотворения состоят из четырёх строк (двух бейтов), рифмующихся как ааба, реже — aaaa, то есть рифмуются первая, вторая и четвёртая (иногда и все четыре) строчки. Рубаи строятся в метре аруза. (ru)
- Рубаї́ (перс.: رباعی rubāʿī, "катрен"), у множині — рубаят (rubāʿiyāt رباعیات) — чотиривірш, як правило філософського змісту, за схемою римування: ааба чи аааа (різновид монорими).Рубаї як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, — одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному (Захіреддін Бабур) та іранському (Омар Хаям) літературному середовищі. Рубаї запозичені з фольклору таджиків і персів (фольклор. назви — дубайті та таране). Літературна тема зазнає у рубаят філософського осмислення, при цьому, як правило, перший бейт(дворядковий вірш) являє собою засновок, а третій рядок — висновок, що підкріплюється афористичним виразом в останньому. Можливе вживання (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
