| rdfs:comment
| - 抑圧された記憶（よくあつされたきおく、Repressed Memory）は、無意識下に封印された記憶、あるいはそのような記憶が存在するとする仮説のことを言う。回復した際の記憶のことを回復記憶（かいふくきおく、Recovered Memory）という。 精神医学の用語・仮説である。自分の記憶の一部があまりに辛いもので、今自分が健やかに生きてゆくのに極端に妨げとなる時（例えば、自己イメージや自分の心理的な存在基盤等を著しく損なう記憶など）、人によっては「反射的」あるいは「衝動的」とでも呼んでよいような方法でその記憶を抑圧することがあるとされる。ジークムント・フロイトが指摘して以来、長らく実際に人間が意図的に記憶を忘却することが可能であるかに関して議論が交わされてきたが、2011年にスウェーデンのルンド大学の研究により脳波の測定によって人間が記憶を意図的に忘却する際の脳の活動メカニズムが判明したと発表された。この研究によって、記憶を忘却する脳のメカニズムを利用して心的外傷後ストレス障害（PTSD）の対処が行われる可能性が示されたが、通常の記憶を利用した研究であるためトラウマ記憶に関しては忘却方法はさらに複雑になることが予想された。 (ja)
- 억압기억(抑壓記憶, repressed memory)은 무의식의 영역 속에 봉인되어 일반적으로는 상기할 수 없지만 의식의 영역에 영향은 여전히 끼치고 있는 기억이다. 억압기억의 개념은 1896년에 지그문트 프로이트가 논문 〈히스테리 병인론〉(Zur Ätiologie der Hysterie)에서 처음 제기되었다. 억압기억이라는 개념이 실제로 존재하는 것인지에 대한 여부는 심리학계에서 논란의 대상이 되고 있다. 일부 연구에서는 기억의 억압이 실제로 일어날 수 있다고 결론내리지만, 다수 연구에서는 억압기억의 존재 자체를 부정하며 이쪽이 현재 주류 이론에 속한다. 일각에서는 억압기억 이론을 지지하면서 억압된 기억을 요법을 통해 회복시킬 수 있으며 그것을 회복기억(回復記憶, recovered memory)이라고 부른다. 그러나 대부분의 주류 심리학자들은 이것이 실제 기억이 외부 영향을 받아 오기억을 형성하는 과정에 지나지 않는다고 논박한다. 의 견해에 따르면 보강증거 없이 억압기억을 오기억과 구분하는 것은 불가능하다. (ko)
- Витіснення — це процес виключення зі сфери свідомості думок, почуттів, бажань та потягів, які завдають болю, сорому або відчуття провини. Дією цього механізму можна пояснити багато випадків забування людиною виконання якихось обов'язків, які, як виявляється при докладнішому розгляді, для неї неприємні. Часто витісняються спогади про неприємні події. Якщо який-небудь відтинок життя людини заповнений особливо важкими переживаннями, то амнезія може охопити такі, іноді досить довгі, періоди минулого людини. Репресія діє вибірково: вона спрямована проти тих спогадів, які пов'язані з колишніми фрустраціями особистості і які й зараз, актуалізуючись в сфері свідомості, могли б фруструвати її. Тому витіснення є захисним психічним процесом. (uk)
- 壓抑記憶（英語：Repressed memory）是一個備受爭議的心理學理論。該學說認為，一些創傷事件的記憶，可能存在潛意識中，但意識沒法回憶出來。雖然這些潛意識記憶沒法從正常意識中回憶，但仍會透過潛意識的力量，影響個人的行為、情感及情緒反應 儘管人們普遍認為外行和臨床心理學家會相信壓抑記憶的現象，很多心理學研究對記憶是否會出現抑壓仍有非常大的爭議。 一些心理學專家認為， 壓抑記憶可以透過心理治療 (或可以幾年或幾十年後自然回復，如經歷到一些事件觸發壓抑記憶被回復), 不過，大部分專家認為，使用恢復記憶療法，有可能會創造錯誤記憶，而非真正回復被壓抑的記憶。 根據美國心理學會, 在沒有其他佐證下，要分辦壓抑記憶及錯誤記憶基本是沒有可能。 (zh)
- الذكريات المكبوتة هي ذكريات حُجِبت بشكل غير واعي نتيجة لارتباط الذاكرة بمستوى عالٍ من الإجهاد أو الصدمة. تفترض النظرية أنه على الرغم من أن الفرد لا يستطيع استحضار الذاكرة إلا إنه لا يزال يؤثر عليها دون أن يشعر، وأن هذه الذكريات يمكن أن تظهر في وقت لاحق في منطقة الوعي. كانت الأفكار المتعلقة بالذاكرة المكبوته التي تخفي الصدمة عن الوعي جزءًا مهمًا من عمل سيغموند فرويد في التحليل النفسي. (ar)
- La théorie de la mémoire traumatique refoulée (ou théorie du souvenir traumatique refoulé) est, selon Elizabeth Loftus, une affirmation très controversée et largement discréditée scientifiquement, selon laquelle les souvenirs d'événements traumatisants peuvent être stockés dans l'inconscient et bloqués par la mémoire consciente. Selon Sigmund Freud, le traumatisme entraîne des effets psychiques profonds — quand bien même l'individu le refoulerait et ne souviendrait donc pas ou partiellement — qui s'expliquent par une persistance du traumatisme dans l'inconscient[réf. souhaitée]. (fr)
- Repressed memory is an inability to recall autobiographical information, usually of a traumatic or stressful nature. The concept originated in psychoanalytic theory where repression is defined as a protective mechanism that excludes memory of painful experiences from consciousness awareness. Repressed memory is a controversial concept, particularly in legal contexts where it has been used to impugn individuals unfairly and inaccurately, leading to substantial harm. At the same time, an American Psychological Association working group indicated that while "most people who were sexually abused as children remember all or part of what happened to them, it is possible for memories of abuse that have been forgotten for a long time to be remembered". Although Sigmund Freud later revised his theo (en)
- Wyparcie lub represja (od łac. reprimere, odpierać, odpychać, tłumić) to jeden z mechanizmów obronnych osobowości znanych w psychologii. Jest procesem nieświadomym polegającym na niedopuszczaniu do świadomości myśli, uczuć, wspomnień, impulsów, fantazji, pragnień itp., które przywołują bolesne skojarzenia lub w inny sposób zagrażają spójności osobowości danej jednostki (na przykład prowokują pytania o moralność, wywołują poczucie winy itp.). Wyparcie zachodzi wtedy, gdy zaspokojenie popędu (związane z przyjemnością) może spowodować – z uwagi na inne wymogi – przykrość. Wyparte myśli istnieją nadal, jednakże nie są dostępne świadomości. Wyparcie nie jest procesem jednorazowym i wymaga ciągłego nakładu energii. Energia związana z wypartym impulsem zmienia się w inne psychiczne jakości, lęk. (pl)
|
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)