About: Renaissance humanism     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:Institution108053576, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FRenaissance_humanism

Renaissance humanism was a revival in the study of classical antiquity, at first in Italy and then spreading across Western Europe in the 14th, 15th, and 16th centuries. Contemporary use of the term humanism is consistent with the historical use prominent in that period, while Renaissance humanism is a retronym used to distinguish it from later humanist developments.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Renaissance humanism
  • النهضة الإنسانية
  • Humanismus
  • Renaissance-Humanismus
  • Αναγεννησιακός ουμανισμός
  • Humanismo renacentista
  • Humanisme de la Renaissance
  • Humanisme Renaisans
  • Umanesimo
  • 르네상스 인문주의
  • Renaissance-humanisme
  • Humanizm renesansowy
  • Ренессансный гуманизм
  • Humanismo renascentista
  • Renässanshumanism
  • Гуманізм епохи Відродження
  • 文藝復興人文主義
rdfs:comment
  • النهضة الإنسانية (بالإنجليزية: Renaissance humanism) ، كان نشاط اصلاح ثقافي وتعليمي انخرط فيه الدارسون والكتاب والزعماء المدنيين الذين يُعرفون اليوم كإنسانيي النهضة. وقد تطورت أثناء القرن 14 وأوائل القرن 15، وكان رداً على تحدي التعليم المدرسي القروسطي، الذي ركز على الدراسات العملية وقبل الاحترافية و - العلمية. ركزت المدرسية على اعداد الرجال ليصبحوا أطباء ومحامين وعلماء لاهوت محترفين، وكان التدريس من من كتب دراسية مصدق عليها في المنطق، الفلسفة الطبيعية، الطب، القانون، واللاهوت. المراكز الرئيسية للإنسانية كانت فلورنسا وناپولي.
  • 르네상스 인문주의자는 중세시대 르네상스 운동의 지도자들로 신 중심적 사고에서 인간중심적 사고에 강조를 두는 학자들을 말한다. 대표적으로 에라스무스, 로렌초 발라, 기욤 부데가 있다. 종교 개혁가들은 이들로 부터 신학의 주제와 방법에 중요한 영향을 받았다.
  • Humanizm renesansowy – ruch filozoficzny, kulturalny i moralny powstały w XV wieku we Włoszech, a zarysowujący się już w XIV wieku i wielu aspektach kultury średniowiecznej, zmierzający do odrodzenia znajomości literatury i języków klasycznych. Był głównym prądem intelektualnym epoki renesansu. Choć z humanizmu renesansowego wywodzi się wiele współczesnych postaw światopoglądowych, nie należy go utożsamiać z humanitaryzmem, ani współczesnymi postaciami humanizmu, takimi jak obecne w egzystencjalizmie i personalizmie.
  • Humanismo renascentista foi um movimento intelectual desenvolvido na Europa durante o Renascimento, entre os séculos XIV e XVI. Iniciado em Florença por Francesco Petrarca, inspirado pela Antiguidade Clássica (Grega-latina), foi seguido por Dante Alighieri e Boccaccio. Expandindo-se a partir da península Itálica veio a abranger a maior parte da Europa. O Humanismo é uma das principais características da nova mentalidade renascentista, que valoriza o ser humano e as suas capacidades.
  • Humanismus (z latinského humanus, lidský) je období evropských 14. až 16. století, charakteristické obnoveným zájmem o antickou kulturu a filosofii a prací přímo s textovými prameny z minulosti, což byla reakce na spekulativní scholastiku. Humanismus se časově překrývá s renesancí, ale termín renesance se používá spíše pro označení dobového umění, zatímco humanismus označuje tehdejší hlavní směr vědy a vzdělanosti. Humanismus vznikl v Itálii a za jeho prvního představitele se považuje Francesco Petrarca (1304–1374). Myšlenky humanistů se šířily nejdříve po Itálii, kde byla významná centra humanismu Florencie, Řím, Benátky, Neapol, Janov, Mantova, Ferrara a Urbino, a od 15. století i po celé západní Evropě.
  • Renaissance-Humanismus [ʀənɛˈsɑ̃s] ist die moderne Bezeichnung für eine machtvolle geistige Strömung in der Zeit der Renaissance, die zuerst von Francesco Petrarca (1304–1374) angeregt wurde. Sie hatte in Florenz ein herausragendes Zentrum und breitete sich im 15. und 16. Jahrhundert über den größten Teil Europas aus.
  • Με τον όρο αναγεννησιακός Ουμανισμός («Ουμανισμός» σημαίνει «ανθρωπισμός», μεταφορά από το νεολατινικό Humanismus) αναφερόμαστε στην πνευματική κίνηση που εκδηλώθηκε στη δυτική Ευρώπη, κατά το τέλος του Ύστερου Μεσαίωνα, συγκεκριμένα από το 1400 έως και το 1650, με την αρχή της περιόδου της Αναγέννησης. Αυτή η αναζωπύρωση του ενδιαφέροντος για τα αρχαία κείμενα, και η προσπάθεια εξύψωσης του ανθρώπινου πνεύματος στην κριτική και ορθολογική του διάσταση με επιστροφή στις κλασικές πηγές της Ελληνορωμαϊκής αρχαιότητας ξεκίνησε από τη Φλωρεντία και την Νάπολη.
  • Renaissance humanism was a revival in the study of classical antiquity, at first in Italy and then spreading across Western Europe in the 14th, 15th, and 16th centuries. Contemporary use of the term humanism is consistent with the historical use prominent in that period, while Renaissance humanism is a retronym used to distinguish it from later humanist developments.
  • L'humanisme est un mouvement de pensée européen pendant la Renaissance qui se caractérise par un retour aux textes antiques comme modèle de vie, d'écriture et de pensée. Le terme est formé sur le latin : au XVIe siècle, l'humaniste, « l'humanista » s'occupe d'humanités, studia humanitatis en latin : il enseigne les langues, les littératures et les cultures latines et grecques. Plus largement, le terme humanitas est pris dans le sens cicéronien et représente « la culture qui, parachevant les qualités naturelles de l'homme, le rend digne de ce nom ». L'humanisme au sens d'étude littéraire et philologique de la culture antique côtoie ce sens élargi pendant toute la période et encore aujourd'hui dans l'historiographie.
  • El humanismo renacentista es un movimiento intelectual, filosófico y cultural europeo estrechamente ligado al Renacimiento cuyo origen se sitúa en la Italia del siglo XV (especialmente en Florencia, Roma y Venecia), con precursores anteriores, como Dante Alighieri, Francesco Petrarca y Giovanni Boccaccio. Busca los modelos de la Antigüedad Clásica y retoma el antiguo humanismo greco-romano. Mantiene su hegemonía en buena parte de Europa hasta finales del siglo XVI. A partir de entonces se fue transformando y diversificando con los cambios espirituales provocados por el desarrollo social e ideológico: los principios propugnados por la Reforma protestante (luteranismo, calvinismo, anglicanismo) y la Contrarreforma católica; y más adelante (hasta finales del siglo XVIII) la Ilustración y la R
  • Humanisme Renaisans adalah sekumpulan ajaran intelektual Yunani dan Romawi yang awalnya muncul di Italia, dan kemudian menyebar di Eropa. Ajaran ini berkembang selama abad ke-14 dan ke-15, dan merupakan tanggapan terhadap pendidikan skolastik abad pertengahan yang menekankan studi praktikal, pra-profesional, dan ilmiah. Skolastisisme berupaya mempersiapkan murid untuk menjadi dokter, pengacara, atau teolog profesional, dan pengejaran dilakukan melalui buku logika, filsafat, kedokteran, hukum, dan teknologi, sementara para humanis berupaya agar rakyat (seringkali termasuk perempuan) mampu berbicara dan menulis dengan lancar dan jelas dan maka mampu terlibat dalam kehidupan komunitas mereka dan meyakinkan orang lain untuk melakukan tindakan yang saleh dan bijaksana. Hal ini dicapai melalui s
  • Per umanesimo si intende quel movimento culturale, ispirato da Francesco Petrarca e in parte da Giovanni Boccaccio, volto alla riscoperta dei classici latini e greci nella loro storicità e non più nella loro interpretazione allegorica, inserendo quindi anche usanze e credenze dell’antichità nella loro quotidianità tramite i quali poter avviare una "rinascita" della cultura europea dopo i cosiddetti "secoli bui" del Medioevo.
  • Het renaissance-humanisme (meestal kortweg humanisme genoemd) is een moderne benaming voor een intellectuele beweging in de tijd van de renaissance, die voor het eerst door Francesco Petrarca op gang werd gebracht en belichaamd, in Florence haar voornaamste centrum had en zich in de 15e en 16e eeuw in meer of mindere mate verspreidde over het merendeel van Europa. In de eerste plaats ging het om een literair geïnspireerde onderwijsbeweging. De humanisten waren voorstander van een uitgebreide hervorming van het onderwijs, waarvan zij hoopten dat deze voor een optimale ontwikkeling van de menselijke mogelijkheden door de combinatie van kennis en deugd zou zorgen. Humanistisch onderwijs moest de mens in staat stellen om zijn ware bestemming te ontdekken en door navolging van de klassieke voor
  • Ренессансный гуманизм, классический гуманизм — европейское интеллектуальное движение, являющееся важным компонентом Ренессанса. Возникло во Флоренции в середине XIV века, существовало до середины XVI века; с конца XV века перешло в Испанию, Германию, Францию, отчасти в Англию и другие страны.
  • Renässansens humanism var en verksamhet av kultur- och utbildningsreformer under renässansen, en motsvarighet till den medeltida skolan. Författare, forskare och civila/medborgerliga ledare var de första vi idag skulle kalla humanister. Under 1400-talet började italienska akademiker använda ordet umanista när man talade om studier av klassisk litteratur och dess konst. Detta inkluderade även retorik. Det var inte förrän under 1500-talet som vår motsvarighet till ordet humanism uppstod i engelskan. Det var i början av 1800-talet, förmodligen i Tyskland, som begreppet omvandlades till ett materiellt fenomen. Detta stod för hängivenhet till den antika grekisk/romerska litteraturen och de mänskliga värderingar som kan hämtas från dem. Humanismen var ett annat sätt att se på utbildning då den m
  • Гумані́зм епо́хи Відро́дження, Ренеса́нсний гуманізм, також класи́чний гуманізм — європейський інтелектуальний рух, що є одним з визначальних компонентів Ренесансу як історичної й культурної епохи, основною ідеєю якого було поліпшення людської природи через вивчення античної літератури. Виник у Флоренції в середині XIV століття, існував до середини XVI століття; з кінця XV століття поширився на Німеччину, Францію, Нідерланди, Англію, і меншою мірою на Австрію, Швейцарію, Іспанію, Португалію, Польщу, Моравію, Богемію, Угорщину, Хорватію та інші країни.
  • 在文艺复兴時期,人文主义(英語:Humanism)是對古典時代的研究,而對古典時代的研究也象徵著,中世紀的人們從研究了解神,轉變為對自身的研究與了解,思想也逐漸從「神本」思想轉變為「人本」思想,文藝復興人文主義最初起源於義大利,隨後擴展到全歐洲。這是一套关于古希腊和罗马的教学方法的集合体,由那些在今天被人们广为熟知的文艺复兴人文主义者所传承发展,这些人包括学者、作家和。文艺复兴发端于意大利,此后逐渐传播到整个欧洲大陆。14和15世纪的得到发展,是对中世纪经院哲学教育所带来挑战的回应。文艺复兴重视对实践和专业性和科学性知识的学习。 经院哲学致力于把人塑造为医生、律师或是职业神学家。通过学习逻辑、自然哲学、医学和神学文本而培养。 人文主义者反对功利主义和狭隘迂腐的教育方法。他们试图使用一种市民化的方法,引导包括女子在内的市民采用文雅和谦卑的方法表达和书写,以此参与到所在共同体的公民生活中,并且劝导他人过一种向善的生活,谨言慎行。这些需要通过学习人文学而获得, 这是今天被大家所熟知的:包括语法学、修辞学、历史,诗歌和道德哲学。 作为对文化,特别是古典道德学遗产的复归,人文主义即是一种普遍化和大众化的文化模式而非仅仅针对小部分精英团体。在佛罗伦萨、那不勒斯、罗马、威尼斯、热那亚、曼图亚、费拉拉和乌尔比诺出现了众多人文主义中心。
foaf:depiction
  • External Image
foaf:isPrimaryTopicOf
thumbnail
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Faceted Search & Find service v1.17_git51 as of Sep 16 2020


Alternative Linked Data Documents: PivotViewer | iSPARQL | ODE     Content Formats:       RDF       ODATA       Microdata      About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3319 as of Dec 29 2020, on Linux (x86_64-centos_6-linux-glibc2.12), Single-Server Edition (61 GB total memory)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software