| rdfs:comment
| - Recitativ či italsky recitativo je styl zpěvu, používaný především v operách, oratoriích a kantátách, při němž pěvec napodobuje rytmus běžné řeči. Rozlišují se různé typy recitativu, například recitativo secco („suchý“) doprovázený pouze continuem nebo recitativo accompagnato („doprovázený“) s doprovodem orchestru. Jako (liturgický) recitativ se také někdy označují jednoduché nápěvy gregoriánského chorálu používané pro biblická čtení a modlitby. (cs)
- الإلقاء المُنغَّم هو حديث منغم موسيقيا أو إلقاء ملحن. عامة مؤلف الأوبرا يوظف الرسيتاتيف ليروي حبكة الأوبرا. الرسيتاتيف يعكس الإيقاعات الطبيعية للحديث اليومي وبالتالي ليس له وزن واضح أو إيقاع - في أوبرا الباروك كان الرسيتاتيف يصحبه . هذا الرسيتاتيف الذي له مصاحبة آلية بسيط أو الجاف. لاحقا في القرن التاسع عشر، الرسيتاتيف كان بمصاحبة الأوركسترا الكامل يعرف بالرسيتاتيف مع المصاحبة الآلية أصبح القاعدة. (ar)
- Recitativo laŭ PIV estas "deklamita duonkanto por solovoĉo, sen fiksa takto, sekvanta nur la naturan ritmon de la parola frazo." (eo)
- El recitativo es una forma musical concebida para la voz humana que se caracteriza por tener las inflexiones de esta voz cuando dialoga. El recitativo se usó en la ópera, el oratorio y la cantata durante los s. XVII al XIX. Los artífices de este revolucionario invento fueron los italianos Giulio Caccini (1551-1618) y Jacopo Peri (1561-1633), ambos del círculo intelectual de la Camerata Florentina. (es)
- Il recitativo è una forma di composizione usata comunemente in opere, oratori e cantate, ma talvolta anche nei concerti, nella quale il cantante si esprime mediante uno stile prevalentemente sillabico. Il recitativo ha spesso un semplice accompagnamento, generalmente un basso continuo. I termini (o "recitativo semplice") e (o "recitativo obbligato") sono generalmente utilizzati per distinguere il recitativo accompagnato da uno strumento a tastiera (per es. clavicembalo o fortepiano) ed eventualmente da uno strumento che esegue la parte del basso (di solito un violoncello), da quello nel quale è previsto l'intervento dell'orchestra. (it)
- レチタティーヴォ（伊: recitativo,独: Rezitativ,仏: récitatif,英: recitative）は、クラシック音楽の歌唱様式の一種で、話すような独唱をいう。多くはオペラ、オラトリオ、カンタータなどの大規模な作品の中で用いられる。叙唱、朗唱と訳されることもある。リート、バラード、などにも付随するが、通常は、個人的な感情の独白や、状況説明、会話などの場面に採用され、多くの場合はアリアなどの旋律的な曲の間や前に置かれることとなる。 レチタティーヴォでは言葉を補助するために音楽が使われ、リズムが自由で、極端な高さの音や繰り返しは避けられる。 (ja)
- 레치타티보(이탈리아어: Recitativo) 또는 레시터티브(Recitative) 혹은 서창(敍唱)이란 오페라에서 대사를 노래하듯이 말하는 형식을 말한다. (ko)
- Een recitatief is een muzikale vorm daterend uit het begin van de 17e eeuw en komt voort uit de opera. (nl)
- Recitativ, "talsång", är en främst i opera, oratorium och andra större vokala verk förekommande art av solosång, i vilken textens rytm och språkmelodi bestämmer den musikaliska utformningen. Melodiken i ett recitativ äger därför ofta inte någon fastare motiv- eller formstruktur, och sångaren kan i allmänhet lägga mindre vikt vid dess eventuella taktindelning. I andra typer av musiksammanhang kan recitativ även syfta på talad eller halvsjungen text. (sv)
- Recitativo é uma forma de composição usada frequentemente em melodramas, oratórios, cantatas, óperas, e, eventualmente, em concertos, na qual o cantor usa o tempo da fala e não o da música. Embora entoado e quase sempre acompanhado pela orquestra ou por um único instrumento, a melodia visa a se aproximar ao máximo da cadência e das inflexões de uma recitação. Fica, portanto, a meio caminho, entre o canto e a fala. O recitativo é, em geral, cantado por um solista, seguindo uma linha melódica, sem acompanhamento ou com um leve acompanhamento responsivo durante as pausas do cantor. (pt)
- 宣敘調（意大利語：Recitativo），又譯朗誦調，原指歌劇、清唱劇、康塔塔等大型聲樂中類似朗誦的曲調，速度自由，旋律與節奏是依照言語自然的強弱，形成簡單的朗誦或說話似的曲調，換言之是以歌唱方式說話。與詠歎調比較，宣敘調著重敘事，音樂只是附屬性質。宣敘調差不多是與歌劇同時出現的聲樂形式，常於詠歎調之前，具有"引子"的作用。宣敘調必須依附於歌劇情節，無法拿出來單獨演唱。 最初，宣敍調雖然是為了取代劇中人物對白之用，但仍有簡單的旋律變化，而自18世紀開始出現了乾燥的宣敘調（secco），缺乏抒情性，詞句幾乎是在同一音上作快速吐字的節奏變化，又稱為""（parlando）。 19世紀中期以後的歌劇需要對白時，大都以實際對話方式演出，愈來愈少將對白寫成宣敘調。 還有一種界於兩者之間的「」（arioso），比宣敘調要多一些音樂性。 (zh)
- El recitatiu, és una forma musical que es descriu com un discurs melòdic musicat. S'utilitza habitualment en òperes, oratoris, cantates i obres similars. En el fons es pot considerar com una narració en la qual la música s'adapta a les paraules (en lloc del procés més habitual en què les paraules s'adapten a la música, com a les àries). Malgrat ser una forma musical clàssica, també es pot considerar el rap una forma de recitativo accompagnato. (ca)
- Το ρετσιτατίβο (recitativo) είναι μια μορφή μουσικής σύνθεσης, περισσότερο μουσικής επένδυσης, περιορισμένης χρονικής διάρκειας, ιδιαίτερα όμως συνηθισμένη στην όπερα, το ορατόριο και την καντάτα. Αποτελεί ένα είδος μελωδικής αφήγησης για φωνή, την οποία συνοδεύει ένα μικρό (recitativo secco), συνήθως με την παρουσία τσέμπαλου και βιολοντσέλου, ή μια ορχήστρα (recitativo accompagnato), ακολουθώντας όμως τις διακυμάνσεις του λόγου. Το ρετσιτατίβο συναντάται και σήμερα. (el)
- Das Rezitativ (von italienisch recitare „vortragen“) ist ein dem Sprechen angenäherter Gesang in Oper, Kantate, Messe oder Oratorium. Es existiert in verschiedenen Ausprägungen seit ca. 1600. Seine Entwicklung ist eng mit der des Generalbasses (Basso Continuo) verbunden. In der Opera seria ist das Rezitativ der Träger der Bühnenhandlung. Auch wenn das Rezitativ durch die Entwicklung der durchkomponierten Oper und das Verschwinden des Basso Continuo ab ca. 1840 zeitweise außer Mode geriet, ist es bis heute Bestandteil von Oper und Oratorium. (de)
- Errezitatiboa, arruntki opera, oratorio, kantata eta antzerako musikalanetan erabiltzen den konposaketa forma bat da, musikarekin lagundutako hitzaldi melodikoa bezala deskribatzen dena. Errezitatiboa, erraz ezberdin daiteke ariatik, errezitatiboaren erritmoa eta inguru melodikoak ohiko hizkeraren oso antzekoak baitira. Orokorrean, testuak errezitatu egiten dira hitzen azentuak eta paragrafoen arteko tarteak adieraziz, enfasiarekin olerki bat deklamatuko balitz bezala. Elkarrizketa edo monologoa aria edo koroen artean kantatzen denean erabiltzen da, eta istorioari arintasuna ematea du xede. (eu)
- Recitative (/ˌrɛsɪtəˈtiːv/, also known by its Italian name "recitativo" ([retʃitaˈtiːvo])) is a style of delivery (much used in operas, oratorios, and cantatas) in which a singer is allowed to adopt the rhythms and delivery of ordinary speech. Recitative does not repeat lines as formally composed songs do. It resembles sung ordinary speech more than a formal musical composition. The term recitative (or occasionally liturgical recitative) is also applied to the simpler formulas of Gregorian chant, such as the tones used for the epistle, gospel, preface and collects; see accentus. (en)
- En musique classique, le récitatif (souvent mentionné en italien recitativo) est une forme musicale destinée à une voix de soliste soutenue par un accompagnement instrumental. Le récitatif est né pendant le XVIe siècle, en même temps que la monodie accompagnée et l'opéra dont il est indissociable. La mélodie du récitatif vise à se rapprocher au maximum du débit de la parole et de ses inflexions. Sa fonction est, dans un opéra (mais également, dans d'autres formes, telles que la cantate, l'oratorio, la passion, etc.), de permettre à l'action d'avancer. En effet, lors d'un aria duo, trio ou chœur, le déroulement dramatique s'interrompt et le temps réel du dialogue parlé n'est pas respecté. (fr)
- Recytatyw (wł. recitativo) – solowa forma wokalna podobna do deklamacji, powstała około 1600. Recytatyw służy przede wszystkim do prezentacji akcji. Pierwsze opery były w całości oparte na recytatywach. Występuje jako elementy większej formy muzycznej takiej jak kantata, oratorium, opera czy pasja. Rodzaje recytatywu: (pl)
- Речитати́в (італ. recitativo) — протяжне проказування, що наближається і до декламації, і до співу. Текстовою основою речитативу може бути як поезія, так і проза. Розрізняють види речитативу:
* Сухий (secco) і аккомпанірованний (accompagnato);
* Розмірений (a tempo);
* Співучий (те саме, що аріозо). У всіх видах речитативу велике значення має правильна, осмислена декламація. У вокальній музиці бароко і віденської класики використовувалися речитативи secco і accompagnato, пізніше різні види речитативу нерідко змішувалися. (uk)
- Речитати́в — вокальная музыкальная форма, не выдержанная в строгой метрической сетке, род певучей декламации. Воспроизводит ритмический и интонационный рисунок естественной речи. Текстовой основой речитатива может быть как поэзия, так и проза. Различают виды речитатива:
* сухой (secco) и аккомпанированный (accompagnato);
* размеренный (a tempo);
* певучий (то же, что ариозо). Во всех видах речитатива большое значение имеет правильная, осмысленная декламация. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)