| rdfs:comment
| - La prodnalog (in russo: Продналог?, abbreviazione di продовольственный налог, Prodovol'stvennyj nalog; lett. "tassa sul cibo") era un'imposta sulle eccedenze alimentari delle fattorie contadine della RSFS Russa. Introdotta con il decreto n. 147 del Comitato esecutivo centrale panrusso del 21 marzo 1921, la prodnalog o imposta in natura fu il primo atto della nuova politica economica istituita da Lenin nel 1921. (it)
- Prodnalog (Russian: Продналог, IPA: [prədnɐˈlok], from продовольственный налог, Prodovolstvenniy nalog; lit. "food tax"; Ukrainian: Продподаток, romanized: Prodpodatok, from продовольчий податок, prodovolchyi podatok) is the Russian word for a tax on food production, paid in kind in the Soviet Union, and sometimes known as "the Tax in Kind". Prodnalog, which replaced prodrazvyorstka, was introduced by a Decree of the All-Russian Central Executive Committee on March 21, 1921 and was abolished in 1924. (en)
- Продналог — твёрдо фиксированный продовольственный натуральный налог, взимавшийся с крестьянских хозяйств, введённый декретом ВЦИК от 21 марта 1921 года взамен продразвёрстки. Был первым актом Новой экономической политики в Советской России. Продналог взимался «в виде процентного или долевого отчисления от произведенных в хозяйстве продуктов, исходя из учета урожая, числа едоков в хозяйстве и наличия скота в нём». Продналог устанавливался как прогрессивный налог, с усилением тяжести обложения для кулацкой части деревни. Хозяйства беднейших крестьян освобождались от продналога. (ru)
- Продподаток, продовольчий податок — натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки. Запроваджено за рішенням X з'їзду РКП(б) 1921 року під час переходу країни від політики воєнного комунізму до нової економічної політики. Мета продподатку полягала в стимулюванні сільськогосподарчого виробництва. На відміну від продрозкладки, де встановлювалися тверді норми здавання продовольства і реквізовувалися усі надлишки, продподаток встановлювався у вигляді відсоткового відрахування від виробленої продукції. Продподаток був значно менший за продрозкладку — 20%, у той час як продрозкладка була фактично в середньому вдвічі більшою. Планувалося, що в майбутньому податок буде ще зменшено (до 10%). Найбідніша частина селян повністю звільнялася від нього, середняки оп (uk)
|
| has abstract
| - Prodnalog (Russian: Продналог, IPA: [prədnɐˈlok], from продовольственный налог, Prodovolstvenniy nalog; lit. "food tax"; Ukrainian: Продподаток, romanized: Prodpodatok, from продовольчий податок, prodovolchyi podatok) is the Russian word for a tax on food production, paid in kind in the Soviet Union, and sometimes known as "the Tax in Kind". Prodnalog, which replaced prodrazvyorstka, was introduced by a Decree of the All-Russian Central Executive Committee on March 21, 1921 and was abolished in 1924. The transition to prodnalog was the first act of the New Economic Policy and a necessary incentive for increasing Soviet agricultural production . The peasants knew in advance how much produce they would have to surrender to the state. The rate of prodnalog was much smaller than prodrazvyorstka. For comparison, in 1920-1921 the peasants surrendered to the state 367 million poods (6,010,000 metric tons) of cereals through prodrazvyorstka, as opposed to 240 million poods (3,930,000 metric tons) in 1921-1922 through prodnalog. During the first year of introduction of prodnalog, a significant amount of bread and other products remained at peasant households' disposal, which provided an incentive for peasants to develop their own household economy, widen the sowing areas, increase the total number of livestock and productivity of crops. The rate of prodnalog on each kind of agricultural product was determined depending on local conditions and prosperity of a given peasant household. The Soviet state adhered to a policy of progressive taxation; the highest rate of prodnalog had to be paid by the kulak households. In March and April 1921, a number of Soviet Decrees introduced a natural tax on bread, potato, oilseeds, eggs, dairy products, wool, hides, flax and hemp linen, tobacco etc. The collection of agricultural goods in excess of prodnalog, if necessary, was intended to be made on a barter basis by giving peasants manufactured goods. In order to accelerate the expansion of commodity circulation, create necessary conditions for developing farming and industry and speed up the productive forces of the country, the government encouraged small-scale production all over Soviet Union. The introduction of prodnalog revived the trade and created a different kind of relations between the city and the village. By the decision of the 12th Congress of the RCP(b) (April 1923), prodnalog and other taxes in the rural areas were exchanged for a universal direct agricultural tax (decree of the All-Russian Central Executive Committee and Sovnarkom on May 10, 1923). The latter would be collected in monetary form starting in 1924, with the establishment of hard currency in the USSR. (en)
- La prodnalog (in russo: Продналог?, abbreviazione di продовольственный налог, Prodovol'stvennyj nalog; lett. "tassa sul cibo") era un'imposta sulle eccedenze alimentari delle fattorie contadine della RSFS Russa. Introdotta con il decreto n. 147 del Comitato esecutivo centrale panrusso del 21 marzo 1921, la prodnalog o imposta in natura fu il primo atto della nuova politica economica istituita da Lenin nel 1921. (it)
- Продналог — твёрдо фиксированный продовольственный натуральный налог, взимавшийся с крестьянских хозяйств, введённый декретом ВЦИК от 21 марта 1921 года взамен продразвёрстки. Был первым актом Новой экономической политики в Советской России. Вопрос о замене продразвёрстки продналогом был обсуждён на заседании Политбюро 8 февраля 1921 г. по докладу Н. Осинского (В. В. Оболенского) «О посевной кампании и положении крестьянства». 16 февраля 1921 г. Политбюро решило открыть в «Правде» дискуссию «О замене развёрстки продналогом», первые статьи были опубликованы 17 и 26 февраля. Продналог был введён на основании решения X съезда РКП(б) декретом ВЦИК от 21 марта 1921 г. Продналог взимался «в виде процентного или долевого отчисления от произведенных в хозяйстве продуктов, исходя из учета урожая, числа едоков в хозяйстве и наличия скота в нём». Продналог устанавливался как прогрессивный налог, с усилением тяжести обложения для кулацкой части деревни. Хозяйства беднейших крестьян освобождались от продналога. Размер продналога был значительно меньшим, чем продразвёрстки. Если по продразвёрстке в 1920—1921 гг. крестьяне сдали государству 367 млн пудов зерновых, то продналог в 1921—1922 гг. был определен в размере 240 млн пудов, в реальности по причине неурожая было собрано ещё меньше. Продналог был отменён вместе с существовавшим с ним подворноденежным, общегражданским, трудгужналогом и другими местными налогами в связи с укреплением денежной системы и введением единого сельскохозяйственного налога 10 мая 1923 года согласно решению XII Съезда РКП(б) о налоговой политике в деревне с тем, чтобы «решительно покончить с множественностью обложения» и с тем, «чтобы крестьянин мог заранее и твёрдо знать сумму причитающегося с него прямого обложения и иметь дело только с одним сборщиком этого налога». (ru)
- Продподаток, продовольчий податок — натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки. Запроваджено за рішенням X з'їзду РКП(б) 1921 року під час переходу країни від політики воєнного комунізму до нової економічної політики. Мета продподатку полягала в стимулюванні сільськогосподарчого виробництва. На відміну від продрозкладки, де встановлювалися тверді норми здавання продовольства і реквізовувалися усі надлишки, продподаток встановлювався у вигляді відсоткового відрахування від виробленої продукції. Продподаток був значно менший за продрозкладку — 20%, у той час як продрозкладка була фактично в середньому вдвічі більшою. Планувалося, що в майбутньому податок буде ще зменшено (до 10%). Найбідніша частина селян повністю звільнялася від нього, середняки оподатковувались у зниженому розмірі, а заможні селяни підлягали підвищеному оподаткуванню. Така політика сприяла тому, що село «осереднячувалося», бо багато хто з селян просто не розгортав виробництво до такого рівня, щоб потрапити під вище оподаткування. Після сплати продподатку селянин мав право вільно реалізувати залишки виробленої продукції на внутрішньому ринку. Цим продподаток сприяв розширенню товарообороту. XII з'їзд РКП(б) 1923 року ухвалив рішення про об'єднання всіх державних податків на селі в єдиний сільськогосподарський податок. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)