| rdfs:comment
| - البابا لوسيوس الثاني ((باللاتينية: Lucius II)؛ توفي في 15 شباط / فبراير 1145)، ولد جيراردو كاشيانيميسي دال أورسو, كان البابا من 9 آذار / مارس 1144 إلى وفاته في 1145. اشتهرت بابويته بالاضطرابات المرتبطة بمحاولات انتزاع السيطرة على المدينة من البابوية. (ar)
- Lucius II. (?, Bologna – 15. února 1145, Řím) byl 166. papež katolické církve od 9. března 1144 do své smrti. (cs)
- Ο Πάπας Λούκιος Β΄ (Papa Lucio II, ... - 15 Φεβρουαρίου 1145), γεννημένος ως Τζεράρντο Κατσιαμένικι νταλ Όρσο, ήταν Πάπας από τις 4 Μαρτίου 1144 έως το θάνατό του. Η πολυκύμαντη θητεία του χαρακτηρίστηκε από δύο σημαντικά γεγονότα. Την ανακήρυξη επαναστατικού δημοκρατικού καθεστώτος στη Ρώμη, το οποίο σκόπευε να καταργήσει την εγκόσμια εξουσία των παπών, και την αναγνώριση της ανεξαρτησίας του βασιλείου της Πορτογαλίας από την Ισπανία, κάτω από την παπική επικυριαρχία. (el)
- Lucio la 2-a estis la 166-a papo de la katolika eklezio. (eo)
- Luzio II.a (Bolonia, ? - † Erroma, 1145eko otsailaren 15a) Eliza Katolikoaren 166. Aita Santua izan zen 1144 eta 1145 urteen bitartean. Bere agintaldian Erromak aitasantutzarekiko independentzia lortzea bilatu zuen. (eu)
- Lucio II (en latín, Lucius PP. II) de nombre secular Gerardo Caccianemici dall Orso (Bolonia, ¿? – Roma, 15 de febrero de 1145) fue el papa n.º 166 de la Iglesia católica desde el 12 de marzo de 1144 hasta su muerte en 1145. (es)
- Lucius II est né à Bologne, sous le nom de Gherardo Caccianemici dal Orso. Après avoir été cardinal de Sainte-Croix de Jérusalem, il fut le 166e pape de l’Église catholique du 12 mars 1144 jusqu’à sa mort, le 15 février 1145. Sommé par les partisans d’Arnaud de Brescia de renoncer à toute souveraineté temporelle, il réclama l’appui de l’empereur Conrad III et marcha lui-même contre Rome avec quelques troupes ; mais il fut blessé à mort en montant à l’assaut du Capitole. Il est le deuxième pape de la prophétie de saint Malachie, avec pour devise Inimicus expulsus (L'ennemi chassé). (fr)
- Ba Phápa ar an Eaglais Chaitliceach é Pápa Lucius II. (ga)
- Pope Lucius II (died 15 February 1145), born Gherardo Caccianemici dal Orso, was head of the Catholic Church and ruler of the Papal States from 9 March 1144 to his death in 1145. His pontificate was notable for the unrest in Rome associated with the Commune of Rome and its attempts to wrest control of the city from the papacy. He supported Empress Matilda's claim to England in the Anarchy, and had a tense relationship with King Roger II of Sicily. (en)
- Lusius II, nama lahir Gherardo Caccianemici dal Orso (wafat di Roma, Italia, 15 Februari 1145), adalah Paus Gereja Katolik Roma sejak 9 Maret 1144 sampai 15 Februari 1145. (in)
- 교황 루치오 2세(라틴어: Lucius PP. II, 이탈리아어: Papa Lucio II)는 제166대 교황(재위: 1144년 3월 12일 - 1145년 2월 15일)이다. 본명은 제라르도 카치아네미치 달 오르소(이탈리아어: Gerardo Caccianemici dal Orso)이다. (ko)
- Lucio II, nato Gherardo Caccianemici dall'Orso (Bologna, tra il 1075 e il 1100 – Roma, 15 febbraio 1145), è stato il 166º papa della Chiesa cattolica dal 1144 alla sua morte. (it)
- ルキウス2世（Lucius II, ? - 1145年2月15日）は、第166代ローマ教皇（在位：1144年3月12日 - 1145年2月15日）。 (ja)
- Лу́ций II (лат. Lucius PP. II; в миру Джера́рдо Каччанеми́чи дель О́рсо, итал. Gerardo Caccianemici dell’Orso; 6 июня 1079 — 15 февраля 1145) — Папа Римский с 9 марта 1144 года по 15 февраля 1145 года. (ru)
- Lucjusz II (łac. Lucius II, właśc. Gerardo Caccianemici; ur. w Bolonii – zm. 15 lutego 1145 w Rzymie) – papież w okresie od 8 lub 12 marca 1144 do 15 lutego 1145. (pl)
- Lucius II, född Gherardo Caccianemici dall'Orso i Bologna, död 15 februari 1145 i Rom, var påve från den 9 mars 1144 till sin död, 15 februari 1145. (sv)
- 教宗路啟二世（拉丁語：Lucius PP. II；？－1145年2月15日）原名吉拉（Gerardo），於1144年3月12日至1145年2月15日出任教宗。 (zh)
- Luci II (nom de bateig Gerardo Caccianemici dall Orso) (* Bolonya, ? - † Roma, 15 de febrer de 1145) va ser Papa de l'Església Catòlica del 1144 al 1145. Gerardo Caccianemici va ser consagrat papa el 12 de març del 1144. El fet més rellevant del seu curt pontificat va ser l'enfrontament amb el encapçalat per Arnaldo da Brescia que pretenia que el poder civil de Roma passés del papa al poble romà i entre les mesures del qual es troba la recuperació de l'antic lema Senatus Populus Que Romanus (S.P.Q.R) tant als edificis com en les monedes. (ca)
- Lucius II., ursprünglich Gerardus Caccianemici de l'Orso († 15. Februar 1145), war Papst ab 9. März (Inthronisation am 12. März) 1144. Er stammte aus Bologna, war der Sohn Alberts de l’Orso und gehörte zuerst den Augustiner-Chorherren in Lucca an. 1123 wurde er zum Kardinalpriester von Santa Croce in Gerusalemme (Rom) ernannt und wirkte später als päpstlicher Legat in Deutschland für die Päpste Honorius II. und Innozenz II. Es ist hauptsächlich seinen Bemühungen zuzuschreiben, dass Lothar III. zwei Züge nach Italien unternahm, um Innozenz II. vor dem Gegenpapst Anaklet II. zu schützen. Innozenz II. berief ihn zum Leiter der päpstlichen Kanzlei, die er unter dem Titel des bibliothecarius führte. Es wird angenommen, dass er die deutsche Sprache beherrschte. (de)
- Lucius II, geboren als Gerhardo Caccianameci dal Orso (Bologna, geboortedatum onbekend - Rome, 15 februari 1145) was paus van 9 maart 1144 tot aan zijn overlijden in 1145. Lucius was voor zijn pausverkiezing regulier kanunnik in Bologna, kardinaal-priester (1124), pauselijk legaat in Duitsland (1125-1126), pauselijk en bibliothecaris. In zijn dispuut met de senaat van Rome, kwam hij onder vuur te liggen en zou overleden zijn aan de verwondingen die hij opliep van naar hem geworpen stenen. (nl)
- O Papa Lúcio II (nascido Gherardo de Caccianemici; morto a 15 de fevereiro de 1145) foi eleito a 9 de Março de 1144 e morreu a 15 de Fevereiro de 1145. Nascido Gherardo Caccianemici dal Orso em Bolonha, tornou-se padre em sua cidade natal, e depois foi nomeado cardeal da Basílica de Santa Cruz de Jerusalém, tesoureiro da Igreja e representante papal na Alemanha para os papas Honório II (1124-30) e Inocêncio II (1130-43). (pt)
- Луцій ІІ (лат. Lucius; †15 лютого 1145), сто шістдесят п'ятий папа Римський (9 березня 1144— 15 лютого 1145), народився у Болоньї. Був скарбником Римської церкви, пізніше папським легатом у Німеччині. Його понтифікат характеризувався утворенням у Римі революційної республіки, яка мала намір позбавити папу влади, а також визнанням Португалією папського сюзеренітету. У 1144 році папа зустрівся з Рожером II Сицилійським у Чепрано для з'ясування його обов'язків як папського васала. Луцій II був змушений під погрозою застосування сили погодитись на умови Рожера. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)