| rdfs:comment
| - الظاهراتية أو الفينومينولوجيا ضمن علم الاجتماع (علم الاجتماع الظاهراتي) هي دراسة البنى الصورية للوجود الاجتماعي الملموس كما تتوافر في ومن خلال الوصف التحليلي لأفعال الوعي القصدي. موضوع تحليل من هذا النوع هو عالم الحياة اليومية المأهول وذو المعنى: ليبينسفيلت Lebenswelt، أو «عالم الحياة». مهمة علم الاجتماع الظاهراتي، شأنها شأن كل بحث ظاهراتي آخر، هي شرح أو وصف البنى الصورية لموضوع البحث هذا في ما يتعلق بالذاتية، كموضوع شُكّل في الوعي ومن أجله. استعمال الطرائق الظاهراتية هو ما يجعل توصيفًا كهذا مختلفًا عن التوصيفات الذاتية «الساذجة» لرجل في الشارع، أو تلك الخاصة بعالم اجتماع تقليدي، وكلاهما حاضران في السلوك الطبيعي للحياة اليومية. (ar)
- Eine phänomenologische Soziologie ist eine Handlungstheorie. Sie bezeichnet eine am genauen Beobachten und intuitiven Zusammenfügen von sozialen Tatsachen orientierte Sozialwissenschaft, deren Untersuchungen weder von übergeordneten Theorien abgeleitet sind noch empirisch auf Datenerhebungen und Statistikzahlen beruhen. Hauptvertreter waren die in die Vereinigten Staaten emigrierten Alfred Schütz (1899–1959) und Günther Anders (1902–1992) an der New School for Social Research, Anders auch nach seiner Rückkehr nach Wien 1950. Unabhängig voneinander war ihnen ein gemeinsames wissenschaftliches Paradigma, Grundstrukturen der alltäglichen Lebenswelten herauszuarbeiten. (de)
- La phénoménologie sociologique ou encore sociologie phénoménologique, est une approche en recherche qui porte l'accent sur l'expérience intersubjective, en tant qu'élément significatif dans la compréhension de l'action sociale en sciences sociales et qui a été apportée par le sociologue autrichien Alfred Schütz. (fr)
- 現象学的社会学（げんしょうがくてきしゃかいがく）とは、エトムント・フッサールの哲学の方法である現象学的アプローチをマックス・ウェーバーの理解社会学の方法に応用する社会学の立場。オーストリア出身の社会学者アルフレッド・シュッツ（Alfred Schütz,米）が初めて提唱したとされる。 現象学的社会学は、「日常的生活世界とはいかにして構成されるか」ということを主要テーマとする社会学である。すなわち、日常生活世界に生起する社会現象を社会学の研究対象とする以前に、むしろその社会現象の起こる前提条件として、日常生活世界で与えられている暗黙的了解＝自明性に研究関心を向け、日常生活世界のこの自明とされる構成メカニズムを解明するために、フッサールの現象学的概念や方法を援用したので、この立場の社会学を現象学的社会学と呼ぶようになった。彼の社会学はピーター・L・バーガーやトーマス・ルックマン等に引き継がれた。 (ja)
- Fenomenologická sociologie je teoretický a empirický proud zkoumání společnosti v sociologii,který analyzuje a zkoumá struktury, vědomí a jevy, které se konají v daných strukturách.Slovo fenomenologie pochází z řeckých slov phainómenon (řeč.) - "zjevující se" a lógos (řeč.) - věda.Ve filozofii označuje metodu a myšlenkovou školu založenou Edmundem Husserlem, jejímž obsahem je popis věcí ve světě, vzhledem k tomu, že věci se jeví jako objekty vnímání pro subjekty, které si je uvědomují. Znamená obecně přesné zkoumání jevů. Místo zkoumání podstat a skutečností samých se tedy zabývá zkušeností, tím, jak se věci „samy“ člověku ukazují v jeho vlastním vědomí. (cs)
- Phenomenology within sociology (phenomenological sociology) is the study of the formal structures of concrete social existence as made available in and through the analytical description of acts of intentional consciousness. The object of such an analysis is the meaningful lived world of everyday life (German: Lebenswelt or "Lifeworld"). The task of phenomenological sociology is to account for, or describe, the formal structures of the given object of investigation in terms of subjectivity, as an object-constituted-in-and-for-consciousness. What makes such a description different from the "naive" subjective descriptions of the man in the street, or those of the traditional social scientist, both operating in the natural attitude of everyday life, is the utilization of phenomenological meth (en)
- De fenomenologische sociologie bestudeert hoe mensen in hun dagelijks leven de culturele realiteit ervaren. Ze is geïnspireerd door het denken van de fenomenologie. De fenomenologische sociologie neemt vooral stelling tegen een vorm van sociologie die de werkelijkheid enkel als een geobjectiveerde werkelijkheid en met behulp van zogenaamde objectieve begrippen bestudeert. Deze benadering van de sociologie heeft vooral vanaf de jaren 1960 opgang gemaakt. (nl)
- Феноменологическая социология — направление социологии, основанное на феноменологическом методе. Основываясь на философской феноменологии Эдмунда Гуссерля, Альфред Шюц предложил микросоциологический подход, также названный как феноменология. Шюц наблюдал за тем, как обычные члены общества создают и воссоздают мир, в котором они живут, свой жизненный мир. Для Шюца было важно заключить в скобки сильно усвоенные вопросы жизни, чтобы правильнее понять жизненный мир исследуемых социальных объектов. (ru)
- Феноменологі́чна соціоло́гія — напрямок, парадигма в соціології, яка виникла в 60-тих роках ХХ століття і розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів. Проблеми взаємодії індивідів, розуміння дій і вчинків одних осіб іншими, питання тотожності і відмінності наукового осмислення світу та реального відчуття його людиною стали предметом дослідження феноменологічної соціології. (uk)
|
| has abstract
| - الظاهراتية أو الفينومينولوجيا ضمن علم الاجتماع (علم الاجتماع الظاهراتي) هي دراسة البنى الصورية للوجود الاجتماعي الملموس كما تتوافر في ومن خلال الوصف التحليلي لأفعال الوعي القصدي. موضوع تحليل من هذا النوع هو عالم الحياة اليومية المأهول وذو المعنى: ليبينسفيلت Lebenswelt، أو «عالم الحياة». مهمة علم الاجتماع الظاهراتي، شأنها شأن كل بحث ظاهراتي آخر، هي شرح أو وصف البنى الصورية لموضوع البحث هذا في ما يتعلق بالذاتية، كموضوع شُكّل في الوعي ومن أجله. استعمال الطرائق الظاهراتية هو ما يجعل توصيفًا كهذا مختلفًا عن التوصيفات الذاتية «الساذجة» لرجل في الشارع، أو تلك الخاصة بعالم اجتماع تقليدي، وكلاهما حاضران في السلوك الطبيعي للحياة اليومية. (ar)
- Fenomenologická sociologie je teoretický a empirický proud zkoumání společnosti v sociologii,který analyzuje a zkoumá struktury, vědomí a jevy, které se konají v daných strukturách.Slovo fenomenologie pochází z řeckých slov phainómenon (řeč.) - "zjevující se" a lógos (řeč.) - věda.Ve filozofii označuje metodu a myšlenkovou školu založenou Edmundem Husserlem, jejímž obsahem je popis věcí ve světě, vzhledem k tomu, že věci se jeví jako objekty vnímání pro subjekty, které si je uvědomují. Znamená obecně přesné zkoumání jevů. Místo zkoumání podstat a skutečností samých se tedy zabývá zkušeností, tím, jak se věci „samy“ člověku ukazují v jeho vlastním vědomí. Fenomenologická sociologie ovlivnila školu interpretativní sociologie. Za zakladatele fenomenologické sociologie je považován Alfred Schütz. Za nejvýznamnějšího sociologa v daném směru je považován Edmund Husserl. Kromě Husserla fenomenologickou sociologii popisovali a kritizovali Martin Heidegger, Maurice Merleau-Ponty, Paul Ricoeur a Emmanuel Lévinas. (cs)
- Eine phänomenologische Soziologie ist eine Handlungstheorie. Sie bezeichnet eine am genauen Beobachten und intuitiven Zusammenfügen von sozialen Tatsachen orientierte Sozialwissenschaft, deren Untersuchungen weder von übergeordneten Theorien abgeleitet sind noch empirisch auf Datenerhebungen und Statistikzahlen beruhen. Hauptvertreter waren die in die Vereinigten Staaten emigrierten Alfred Schütz (1899–1959) und Günther Anders (1902–1992) an der New School for Social Research, Anders auch nach seiner Rückkehr nach Wien 1950. Unabhängig voneinander war ihnen ein gemeinsames wissenschaftliches Paradigma, Grundstrukturen der alltäglichen Lebenswelten herauszuarbeiten. (de)
- Phenomenology within sociology (phenomenological sociology) is the study of the formal structures of concrete social existence as made available in and through the analytical description of acts of intentional consciousness. The object of such an analysis is the meaningful lived world of everyday life (German: Lebenswelt or "Lifeworld"). The task of phenomenological sociology is to account for, or describe, the formal structures of the given object of investigation in terms of subjectivity, as an object-constituted-in-and-for-consciousness. What makes such a description different from the "naive" subjective descriptions of the man in the street, or those of the traditional social scientist, both operating in the natural attitude of everyday life, is the utilization of phenomenological methods. (en)
- La phénoménologie sociologique ou encore sociologie phénoménologique, est une approche en recherche qui porte l'accent sur l'expérience intersubjective, en tant qu'élément significatif dans la compréhension de l'action sociale en sciences sociales et qui a été apportée par le sociologue autrichien Alfred Schütz. (fr)
- De fenomenologische sociologie bestudeert hoe mensen in hun dagelijks leven de culturele realiteit ervaren. Ze is geïnspireerd door het denken van de fenomenologie. De fenomenologische sociologie neemt vooral stelling tegen een vorm van sociologie die de werkelijkheid enkel als een geobjectiveerde werkelijkheid en met behulp van zogenaamde objectieve begrippen bestudeert. Deze benadering van de sociologie heeft vooral vanaf de jaren 1960 opgang gemaakt. Een belangrijk fenomenologisch socioloog is Alfred Schütz. Zijn werk spitst zich toe op de analyse van de leefwereld van het individu. Centraal gegeven bij zijn theorie is dat de sociologische onderzoeker de sociale werkelijkheid van het individu niet objectiveert door middel van maar de onderzochte personen zelf deze concepten laat invullen. (nl)
- 現象学的社会学（げんしょうがくてきしゃかいがく）とは、エトムント・フッサールの哲学の方法である現象学的アプローチをマックス・ウェーバーの理解社会学の方法に応用する社会学の立場。オーストリア出身の社会学者アルフレッド・シュッツ（Alfred Schütz,米）が初めて提唱したとされる。 現象学的社会学は、「日常的生活世界とはいかにして構成されるか」ということを主要テーマとする社会学である。すなわち、日常生活世界に生起する社会現象を社会学の研究対象とする以前に、むしろその社会現象の起こる前提条件として、日常生活世界で与えられている暗黙的了解＝自明性に研究関心を向け、日常生活世界のこの自明とされる構成メカニズムを解明するために、フッサールの現象学的概念や方法を援用したので、この立場の社会学を現象学的社会学と呼ぶようになった。彼の社会学はピーター・L・バーガーやトーマス・ルックマン等に引き継がれた。 (ja)
- Феноменологі́чна соціоло́гія — напрямок, парадигма в соціології, яка виникла в 60-тих роках ХХ століття і розглядає суспільство як явище, створене й постійно відтворюване в духовній взаємодії індивідів. Проблеми взаємодії індивідів, розуміння дій і вчинків одних осіб іншими, питання тотожності і відмінності наукового осмислення світу та реального відчуття його людиною стали предметом дослідження феноменологічної соціології. Феноменологічна соціологія постала через необхідність вивчення соціального світу як повсякденного (буденного) життєсвіту індивіда, причому не просто індивіда, а людини, яка відчуває, переживає, прагне до чогось. В цьому випадку соціальний світ як об'єкт соціологічного вивчення перетворюється в світ феноменальний, світ суб'єктивного досвіду. Він постає тим життєсвітом, в якому дії людей мають суб'єктивне значення і залежать від об'єктів, які на них впливають. Цей феноменальний життєсвіт суб'єктивного досвіду й мав стати об'єктом ретельного вивчення феноменологічної соціології. Прихильники феноменологічної соціології виходять з того, що зовнішній, оточуючий людей світ є результатом їхньої діяльності, творінням їхньої свідомості. Не заперечуючи об'єктивності цього світу (оскільки він існує як такий і поза людьми, поза їхньою свідомістю), соціологи вважають, що він стає значущим для людей лише тоді, коли вони його сприймають і коли він із зовнішнього, об'єктивного стає для індивідів внутрішнім, суб'єктивним. При цьому сприймають люди, як правило, не сам світ, а його явища (феномени). Завдання феноменологічної соціології полягає в тому, щоб прояснити, виявити, зрозуміти, пізнати, як, яким чином люди структурують (упорядковують) сприйнятий світ (його феномени, явища) в своїй свідомості та як втілюють своє знання про світ у повсякденних діях, тобто в повсякденному житті. Представників феноменологічної соціології цікавить в першу чергу те, як об'єктивний світ соціальних явищ і процесів та його різноманітні структури сприймаються звичайними людьми в їхньому повсякденному житті. Тому прихильники феноменологічної соціології прагнуть теоретично осмислити соціальний світ в його людському, духовному бутті. (uk)
- Феноменологическая социология — направление социологии, основанное на феноменологическом методе. Основываясь на философской феноменологии Эдмунда Гуссерля, Альфред Шюц предложил микросоциологический подход, также названный как феноменология. Шюц наблюдал за тем, как обычные члены общества создают и воссоздают мир, в котором они живут, свой жизненный мир. Для Шюца было важно заключить в скобки сильно усвоенные вопросы жизни, чтобы правильнее понять жизненный мир исследуемых социальных объектов. Исходная посылка феноменологической социологии: индивид не является пленником социальной структуры, социальная реальность постоянно воссоздается нами, зависима от нашего сознания и наших её интерпретаций. Соответственно, в фокус внимания социологии должна попасть человеческая субъективность. Однако взгляд на неё с позиции внешнего наблюдателя как минимум непродуктивен, не позволяет «пробиться» к её истокам. Следовательно, необходимо погружение в мир, в котором живет человек, т. е. в мир жизни или жизненный мир. Любая адекватная своему предмету социологическая стратегия должна: 1) исходить из «взятия в скобки» вопроса о существовании мира объектов вне сознания; 2) провести феноменологическую редукцию, т. е. освободиться от «пред-взятостей» видения и обнаружить исходное значимое для всякого субъекта, разделяемое им (но не независимое от него); 3) зафиксировать естественную установку (естественное, «незатемненное» наработанными условностями и абстракциями непосредственное отношение к миру), которая возможна только в жизненном мире; 4) дать анализ-реконструкцию возможных согласований-пониманий, достигаемых субъектами в интерсубъективном взаимодействии-общении и выявить основополагающие принципы и механизмы конструирования при этом социокультурного мира. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)