| rdfs:comment
| - قانون باركنسون (بالإنجليزية: Parkinson's law) هو قانون قائم على مفهوم أن العمل يتوسع لكي يملأ كل الوقت المتاح لإنجازه، وهذا يدعو إلى عدم تخصيص وقت أطول لتنفيذ عمل ما. يميل أي مشروع إلى استغراق الوقت المخصص له، فإذا تم تخصيص ساعتين على سبيل المثال لمجموعة من الأفراد لإنجاز مهمة معينة مقابل أربعة ساعات لمجموعة أخرى من الأفراد لإنجاز المهمة ذاتها، فإن كلا المجموعتين تنهيان العمل في حدود الوقت المحدد لها. وبعبارة أخرى، يتمدد العمل كي يملأ الوقت المتاح لاستكماله. ويتم تطبيق هذا القانون عن طريق تحويل الأعمال إلى مشاريع مع تحديد وقت نهائي وحاسم لكل عمل من الأعمال مع الالتزام الكامل بهذا الموعد والتدرج في الأولوية. (ar)
- Die Parkinsonschen Gesetze sind einige in das Gewand soziologischer Lehrsätze gekleidete ironisierende Darstellungen des britischen Historikers C. Northcote Parkinson zur Verwaltungs- und Wirtschaftslehre. (de)
- La loi de Parkinson pose que tout travail au sein d'une administration augmente jusqu’à occuper entièrement le temps qui lui est affecté. Elle concerne en particulier la multiplication inéluctable des bureaucrates, et a d’abord été publiée par Cyril Northcote Parkinson le 19 novembre 1955, dans un article publié dans la revue The Economist, et reprise ensuite avec neuf autres articles du même auteur dans un ouvrage intitulé Parkinson’s Law And Other Studies In Administration aux éditions The Riverside Press, en 1957. Cet ouvrage a été traduit en français par Jérôme de Villehouverte en 1958, sous le titre 1=2, ou les Principes de Mr. Parkinson. (fr)
- Parkinson's law is the adage that "work expands so as to fill the time available for its completion." It is sometimes applied to the growth of bureaucracy in an organization, but can be applicable to all forms of work. (en)
- 파킨슨의 법칙(Parkinson's law)은 공무원의 수는 일의 양과 관계없이 증가한다는 생태학적 법칙이다. 영국의 경영학자 (Parkinson, C. N.)이 주창하였다. 조직 내 관료주의의 확산에 종종 적용된다. (ko)
- La legge di Parkinson (titolo originale Parkinson's Law) è un saggio di Cyril Northcote Parkinson pubblicato nel 1958 dall'editore londinese John Murray e tradotto in italiano in diverse edizioni a partire dal 1959 e fino al 2011. (it)
- パーキンソンの法則（パーキンソンのほうそく、英: Parkinson’s law）は、1958年、英国の歴史学者・政治学者の著作『パーキンソンの法則：進歩の追求』、およびその中で提唱された法則である。役人の数は、仕事の量とは無関係に増え続けるというもの。 具体的には、 第1法則仕事の量は、完成のために与えられた時間をすべて満たすまで膨張する第2法則支出の額は、収入の額に達するまで膨張する の二つからなる。 (ja)
- 帕金森定理（英語：Parkinson's law），又譯做「白京生定律」，是由英國作家西里爾·諾斯古德·帕金森提出的俗語。這個俚語最早出現在1955年《經濟學人》中的幽默短文，帕金森說： 在工作能夠完成的時限內，工作量會一直增加，直到所有可用時間都被填充為止。 西里爾·諾斯古德·帕金森在1958年，將這個觀察，擴充為一本書，《帕金森定律：對於進度的追求》（Parkinson's Law: The Pursuit of Progress）。在此書中，帕金森定理被當成一個數學等式，即: 在預算之內，支出的需求會一直增加，直到所有資源被用完為止。 這個則是用來描述官僚組織隨著時間而擴大的速率。帕金森觀察到，一個官僚組織中的雇員總數，通常以每年5-7%的速度增加。他認為，有兩股力量造成了這個增長：(1) 一個官員希望他的可動用的下屬增加，但不希望解雇造成敵人增加；以及(2) 官員會分散和製造工作量給彼此。 (zh)
- Ο νόμος του Πάρκινσον είναι ένα γνωμικό που λέει ότι «μια εργασία επεκτείνεται σε διάρκεια τόσο όσο που να γεμίσει το χρόνο που είναι διαθέσιμος για την ολοκλήρωσή της». Εκφρασμένος από τον ως μέρος της πρώτης φράσης του χιουμοριστικού δοκιμίου του που δημοσιεύτηκε στο The Economist το 1955, ανατυπώθηκε μαζί με άλλα δοκίμια στο βιβλίο Parkinson's Law: The Pursuit of Progress (London, John Murray, 1958). Συνέλαβε το γνωμικό από τη μεγάλη εμπειρία του στη British Civil Service. (el)
- La Leĝoj de Parkinson estis formulitaj de la brita profesoro sekve de liaj observoj:
* La laborkvanto pligrandiĝas ekzakte tiom, kiom da tempo por plenumi ĝin haveblas, ne tiom, kiom komplika ĝi fakte estas.(Work expands (so as) to fill the time available for its completion.).
* Dum diskutoj la plej malgrandaj temoj estas plej detale diskutitaj, pri kiuj la plej multaj estas iom spertaj – ne tiuj, kiuj estas la plej gravaj.(The matters most debated in a deliberative body tend to be the minor ones where everybody understands the issues.) Klarigo de la faktoroj (eo)
- La Ley de Parkinson, enunciada por el británico Cyril Northcote Parkinson en 1957, afirma que "el trabajo se expande hasta llenar el tiempo disponible para que se termine". En una burocracia, esto es motivado por dos factores: 1.
* Un funcionario quiere multiplicar sus subordinados, no rivales 2.
* Los funcionarios se crean trabajo unos a otros Parkinson también notó que el total de aquellos empleados dentro de una burocracia aumenta en un 5-7 por ciento por año "independientemente de las variaciones en la cantidad de trabajo (si las hay) que debe hacerse". (es)
- Parkinsonen Legea 1955an Cyril Northcote Parkinson britainiarrak idatzitako artikulu eta geroago, 1957an, liburu baten pasarte bati egiten dio erreferentzia. "Lana langileek daukaten denbora guztian zehar hedatzen da". Burokrazia batean, bi faktorek eragiten dute hori: 1.
* 'Funtzionario batek bere mendekoak gehiago izatea nahi du, eta ez ditu aurkariak nahi', eta 2.
* 'Funtzionarioek lana sortzen diote elkarri. (eu)
- Kaidah Parkinson adalah sebuah teori yang menjelaskan 'Pekerjaan berkembang sedemikian rupa agar waktu yang tersedia untuk menyelesaikannya terpenuhi'. Parkinson mengemukakan bahwa orang cenderung mengada-ngadakan pekerjaan untuk mengisi waktu. (in)
- Prawo Parkinsona − teza autorstwa Cyrila Northcote’a Parkinsona przedstawiająca zasadę intensywnego wzrostu liczby urzędników zatrudnionych w administracji publicznej, niezależnie od tego, jaka praca jest do wykonania i jak wiele zadań ma być zrealizowanych w określonym czasie. Oryginalne stwierdzenie prawa Parkinsona: Praca rozszerza się tak, aby wypełnić czas dostępny na jej ukończenie. Cyril Northcote Parkinson (pl)
- De wet van Parkinson is een wet, die stelt dat het werk van een taak uitdijt naar de tijd die beschikbaar is om een taak te realiseren: work expands to fill the time available for its completion. Cyril Northcote Parkinson formuleerde deze op waarneming gebaseerde wet in 1958 in zijn boek Parkinson's Law: The Pursuit of Progress. Parkinson stelde vast dat de omvang van het Britse imperium afnam terwijl het ambtelijk apparaat van het Britse imperium in omvang toenam. De oorzaak hiervan was volgens Parkinson tweeledig: (nl)
- A lei de Parkinson é um epigrama formulado pelo escritor britânico Cyril Northcote Parkinson que diz que "o trabalho se expande de modo a preencher o tempo disponível para a sua realização. Quanto mais tempo, mais importante e exigente o trabalho parece.". Ou seja, segundo esta lei quanto mais tempo livre um trabalhador tem, mais ele vai desperdiçá-lo. De acordo com Parkinson, isso se deve a dois fatores: Essa generalização tornou-se muito similar à lei econômica da oferta e da procura; que quanto mais baixo o custo de um serviço, maior a demanda deste. (pt)
- Законы Па́ркинсона — эмпирические законы, сформулированные историком Сирилом Норткотом Паркинсоном. Первый закон — «Работа заполняет время, отпущенное на неё» — содержался в сатирической статье, напечатанной в британском журнале The Economist в 1955 году, которая позднее вошла вместе с его другими статьями в книгу «Закон Паркинсона» (англ. Parkinson’s Law: The Pursuit of Progress; Лондон, John Murray, 1958). Впоследствии Паркинсоном были опубликованы книги, в которых формулировались соответственно второй («Расходы растут с доходами») и третий («Рост приводит к усложнённости, а усложнённость — это конец пути») законы Паркинсона, а также закон миссис Паркинсон. (ru)
- Parkinsons lag är ett tänkespråk som kan formuleras på följande sätt: "En arbetsuppgift kommer att utvidga sig så att den fyller den tid som är tillgänglig för att utföra den." Lagen är uppkallad efter C. Northcote Parkinson (1909–1993) i boken Parkinson's Law and other Studies in Administration som gavs ut år 1957. Boken utgavs i svensk översättning, Parkinsons lag, av Åke Runnquist samma år. Temat om byråkratins ohejdade växande ska Parkinson ha illustrerat redan på 1930-talet. Han lyckades då förutspå att den brittiska flottan skulle komma att få fler amiraler än man hade fartyg. (sv)
- Закон Па́ркінсона — емпіричний закон, який стверджує, що будь-яка робота завжди заповнює весь відведений на неї час. Сформульований істориком Сирілом Норткотом Паркінсоном у його сатиричній статті, надрукованій в британському журналі «The Economist» у 1955 році й пізніше виданий разом з його іншими статтями в книзі «Parkinson's Law: The Pursuit of Progress», (Лондон, John Murray, 1958). Паркінсон зробив свої висновки на великому досвіді роботи британських державних установ. Згідно з Паркінсоном, у цього закону є дві рушійні сили: (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)