| rdfs:comment
| - Paraskeva Friday is an image based on a personification of Friday as the day of the week and the cult of saints Paraskeva of Iconium, called Friday and Paraskeva of Serbia. In folk tradition, the image of Paraskeva Friday correlates with the image of Goddess, Saint Anastasia of the Lady of Sorrows, and the Week as a personified image of Sunday. (en)
- Параске́ва Пя́тница — в народной традиции православных славян мифологизированный образ, основанный на персонификации пятницы как дня недели и культе святых Параскевы Иконийской, именуемой Пятницей и Параскевы Сербской. По мнению ряда исследователей, на Параскеву Пятницу были перенесены некоторые признаки и функции главного женского персонажа славянской мифологии — Мокоши, образ которой связан с женскими работами (прядением, шитьём и др.), с браком и деторождением, с земной влагой. В народной традиции образ Параскевы Пятницы также соотносился с образом Богородицы, святой Анастасии Узорешительницы, и Недели, как персонифицированного образа воскресного дня. (ru)
- Параскева П'ятниця — міфологічний образ, у якому контаміновані риси християнської святої — Параскеви Іконійської (П'ятниці) і реалії місцевого культу родючості. Він був поширений в Україні, Білорусі та Росії і пов'язувався з традицією вшанування «святих місць» — джерел, криниць, каменів. Ось одна з легенд про цю особу: — Українська етнологія / За ред. В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с. (uk)
|
| has abstract
| - Paraskeva Friday is an image based on a personification of Friday as the day of the week and the cult of saints Paraskeva of Iconium, called Friday and Paraskeva of Serbia. In folk tradition, the image of Paraskeva Friday correlates with the image of Goddess, Saint Anastasia of the Lady of Sorrows, and the Week as a personified image of Sunday. (en)
- Параске́ва Пя́тница — в народной традиции православных славян мифологизированный образ, основанный на персонификации пятницы как дня недели и культе святых Параскевы Иконийской, именуемой Пятницей и Параскевы Сербской. По мнению ряда исследователей, на Параскеву Пятницу были перенесены некоторые признаки и функции главного женского персонажа славянской мифологии — Мокоши, образ которой связан с женскими работами (прядением, шитьём и др.), с браком и деторождением, с земной влагой. В народной традиции образ Параскевы Пятницы также соотносился с образом Богородицы, святой Анастасии Узорешительницы, и Недели, как персонифицированного образа воскресного дня. (ru)
- Параскева П'ятниця — міфологічний образ, у якому контаміновані риси християнської святої — Параскеви Іконійської (П'ятниці) і реалії місцевого культу родючості. Він був поширений в Україні, Білорусі та Росії і пов'язувався з традицією вшанування «святих місць» — джерел, криниць, каменів. Ось одна з легенд про цю особу: Колись на тому місці, де збирається тепер ярмарка, на лузі один чоловік косив траву. Раптом звідкілясь підходить до нього сама «Свята П'ятниця» в образі бідної жінки і питає: «Скажи, будь ласка, дядьку, де б тут мені сісти одпочинути?» Косар був без настрою і, вказавши на болото, сердито буркнув мандрівниці: «Сідай, коли хоч, отам!» Мандрівниця, подякувавши за пораду, так і зробила: увійшла в болото, сіла на ньому і враз стала невидимою. Зацікавлений її зникненням косар, підійшов до того місця, де щойно сиділа жінка, і побачив, що там з'явилася криниця, хоча до того часу її там ніколи не було. — Українська етнологія / За ред. В. Борисенко. — К.: Либідь, 2007 — 400 с. Це переважно жіночий культ, як ототожнюється з культом русалки. Він має зв'язок з культом родючості через асоціації з магіко-ритуальним комплексом «земля-вода»; з жіночими видами робіт — ткацтвом, пранням, шиттям, вишиванням, золінням і т. ін. П'ятниця вважалася жіночим днем тижня, коли не можна виконувати жіночих робіт. За порушення таких жінок карає Параскева-П'ятниця — коле голкою, шпигає веретеном, рубає сокирою, вдаряє ножем, гребенем по руці, інколи навіть заподіює смерть. Міфологічними синонімами образу П'ятниці можна вважати інші жіночі міфологічні образи — Середу й Неділю. Середа, за народними віруваннями, також покровителька жінок. Вона сприяє господарству, різноманітних жіночим справам. І тому в середу також накладалося табу на окремі види жіночих робіт (ткацтво, шиття), миття голови тощо, хоча покарання за їх порушення не такі суворі, як у п'ятницю. Уявлення про антропоморфізовані жіночі дні Середу, П'ятницю, Неділю — це все один тип міфологічного персонажа. Інколи він називався також Кумасею, Долею. Часом ці жінки мали жаб'ячі, гусячі лапки, що свідчить про ознаки чарівниці, відьми. Це жінки-одиначки. Вони з'являються переважно вночі в межах житлового простору (біля вікна, у кутку), або поза ним (на дорозі між двома селами). (uk)
|
.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
