| rdfs:comment
| - La Paràbola del fill pròdig és la denominació popular d'un dels ensenyaments de Jesús, recollida al Nou Testament per l'Evangeli de Lluc (Lluc, 15: 11-32). (ca)
- Das biblische Gleichnis vom verlorenen Sohn ist ein gemäß dem Lukasevangelium (15,11–32 ) von Jesus erzähltes Gleichnis, das sich in einer Reihung von insgesamt drei Gleichnissen mit verwandtem Thema befindet und zum lukanischen Sondergut gehört. In neueren Übersetzungen wird es auch als „Gleichnis von den beiden Söhnen“ bzw. „Von der Liebe des Vaters“ bezeichnet. (de)
- La parábola del hijo pródigo es el término popular que describe una de las parábolas de Jesús de Nazaret recogida en el Nuevo Testamento, específicamente en el Evangelio de Lucas, capítulo 15, versículos del 11-32. Junto con la parábola de la oveja perdida y la parábola de la moneda perdida conforma una trilogía que recibe la denominación tradicional de parábolas de la misericordia —o parábolas de la alegría—, y que caracteriza la figura y el mensaje misericordioso de Jesús de Nazaret tal como lo muestra el evangelista Lucas. Llegó a considerárselas «el corazón del tercer evangelio». (es)
- Perumpamaan anak yang hilang adalah sebuah perumpamaan yang diajarkan oleh Yesus kepada murid-muridnya. Kisah ini tercantum di dalam Lukas 15:11-32. Perumpamaan ini menceritakan tentang kasih seorang bapa kepada anaknya. Di dalam cerita ini, sekalipun titik beratnya adalah tentang si anak bungsu, tetapi sebenarnya si anak sulung juga memiliki peran di dalam cerita ini. Berbagai nama diberikan kepada perumpamaan ini, antara lain: "Perumpamaan anak yang berfoya-foya" (Parable of the Prodigal Son), ("Dua Saudara, Anak yang Hilang" (Two Brothers, Lost Son), "Bapa yang Mengasihi" (Loving Father), "Bapa yang Rindu" (Lovesick Father) atau "Bapa yang Mengampuni" (Forgiving Father) (in)
- 탕자의 비유 (Parable of the Prodigal Son) 이야기는 두 형제, 잃어버린 아들, 사랑하는 아버지 혹은 애타는 아버지등으로도 알려져있다 이 비유는 예수님의 비유들 가운데 하나로서 누가복음 15:11-32에 나타난다. 예수 그리스도는 이 비유를 제자들과 바리새인들에게 말씀하였다.이 이야기에는 한 아버지가 두 명의 아들을 가지고 있었는데, 둘째 아들이 아버지에게 유산을 요구하자 아버지는 아들의 요청을 들어준다. 그러나, 그 아들은 방탕하고 재산을 낭비하여 결국 궁핍해진다. 더이상 버티지 못한 탕자는 아버지께 돌아가서 자기를 종으로서 받아달라고 요청한다. 그러나 아들에게 놀라운 일이 일어나는데, 그의 아버지가 그를 꾸짖지 않고 크게 환영축제를 마련한 것이다. 이에 질투심을 느낀 형이 환영 축제에 참석하기를 거부한다. 그러자 아버지는 큰 아들에게 모든 것이 네것이며 둘째 아들은 잃어버렸다가 다시 찾아왔으니 축제를 하는 것이 마땅하다고 말한다. 구속에 관련된 비유로서 잃어버린 양의 비유, 잃어버린 주화의 비유와 함께 세번째 마지막 비유이다. 라틴 전통의 카톨릭 성서전과에서는 사순절 시작의 4번째 주일에 읽는다. (ko)
- 放蕩息子のたとえ話（ほうとうむすこのたとえばなし、英語: Parable of the Prodigal Son）は新約聖書ルカの福音書（15:11 - 32）に登場する、イエス・キリストが語った神のあわれみ深さに関するたとえ話である。 このたとえ話は、福音書に登場するたとえ話のうちで最もよく知られているもののひとつである。 (ja)
- Przypowieść o synu marnotrawnym (lub Przypowieść o miłosiernym ojcu) – przypowieść nowotestamentowa, przedstawiona w Ewangelii według św. Łukasza (15,11-32). Przypowieść ta, opowiedziana przez Chrystusa, pokazuje, czym jest miłosierdzie. Młodszy syn utracił łaskę, złamał przymierze miłości, utracił godność, a jednak doznał od ojca aktu miłosierdzia, ponieważ uznał swoją grzeszność i przyznał się do popełnionego błędu. (pl)
- De gelijkenis van de verloren zoon is een van de bekendste gelijkenissen uit het Nieuwe Testament. Het verhaal werd verteld door Jezus Christus en staat in Lucas 15:11-32. (nl)
- Притча про блудного сина — одна з найвідоміших притч Ісуса Христа. Міститься в Євангелії від Луки 15:11-32 Нового Заповіту. Сюжет цієї притчі, на думку багатьох учених та богословів, у символічній формі ілюструє взаємовідносини між людиною та Богом. Син спочатку відходить, а потім повертається до батька, ніби людина повертається до свого небесного Отця Бога. Притча про блудного сина є дуже поширеним сюжетом багатьох витворів мистецтва. (uk)
- 浪子回頭（the parable of the prodigal son，又稱父亲接子）是《新约圣经》中《路加福音》第15章第11-32节记载的一个耶稣的比喻。 这个故事是《路加福音》第15章裡耶稣的比喻“三部曲”中的最后一个，前面两个比喻是牧人寻羊的比喻和妇人找钱的比喻。基督教许多比较传统的教派，通常在，要诵读这个。回头的浪子通常指年轻人在挥霍浪费了从父亲继承的财富以后又回到家中。 (zh)
- مثل الابن الضال وعرف أيضاً بمثل الأخوين ومثل الابن الضائع ومثل الأب الغفور هو أحد أشهر الأمثال ألتي تكلم عنها المسيح في الإنجيل لتلاميذه وللفريسيين الموجودين معه، ورد هذا المثل في إنجيل لوقا في الإصحاح 15. تحكي قصة المثل عن أب غني يعيش مع إبنين كبير وصغير. وفي إحدى الأيام طلب الابن الصغير من والده ان يعطيه نصيبه من ميراثه، فأعطاه والده إياه فسافر إلى مكان بعيد، وبذر ماله هناك بشكل مسرف. وعندما أنفق كل ما يملكه حدثت مجاعة في منطقته، فأراد البحث عن سبيل لكسب المال، فلم يرى ما يكسب قوته الا رعي الخنازير عند أحد الأشخاص. ووصلت به الحال أثناء رعيه للخنازير أنه اشتهى أن يأكل من الخرنوب الذي يأكله الخنازير. ففكر بعد ذلك عن نفسه وقال: كَمْ مِنْ أَجِيرٍ لأَبِي يَفْضُلُ عَنْهُ الْخُبْزُ وَأَنَا أَهْلِكُ جُوعًا!. فقرر أن يذهب ويعود لأبيه ويطلب مسامحته. وبينما هو عائد لأبيه، رآه والده من بعيد فحن اليه (ar)
- Podobenství o marnotratném synu, také označované za podobenství o milujícím otci nebo podobenství o ztraceném synu, je jedno z podobenství, která podle Bible vyslovil Ježíš Kristus. Je součástí textu Lukášova evangelia, kde je vypsáno ve verších 11. až 32. Příběh vypráví o mladším synovi, který si od otce vyžádá svůj budoucí podíl na dědictví, odejde ho prohýřit, dostane se společensky na úplné dno a když se vrací, je otcem uvítán s radostí a oslavou, což nelibě nese jeho nehýřivý bratr. Jeho jádrem je tedy odpuštění hříšníkovi, podobně jako v a . (cs)
- Η Παραβολή του Ασώτου Υιού αποτελεί μία από τις παραβολές του Ιησού, που εμφανίζεται στο Λουκά 15:11–32. Πραγματεύεται την ιστορία ενός πατέρα με δύο υιούς. Ο μικρότερος υιός ζητά το μερίδιο της κληρονομιάς του από τον πατέρα του, ο οποίος ικανοποιεί το αίτημά του. Σπαταλά την περιουσία του, καταλήγοντας άστεγος και ρακένδυτος. Αποφασίζει να επιστρέψει σπίτι και να σκοπεύει για να παρακαλέσει τον πατέρα του να τον δεχτεί ξανά ως υπηρέτη του. Ο πατέρας του, προς έκπληξή του, δεν τον περιφρονεί, αλλά τον υποδέχεται πίσω, διοργανώνοντας, μάλιστα, γιορτή την οποία μεγαλύτερος γιος απαξιώνει, ζηλεύοντας. (el)
- La Parabolo de la erarinta filo estas spirite kaj literature grava jesua rakonto registrita nur en la Evangelio laŭ Luko (15,11-32). La Luka rakonto estas difinita ankaŭ Parabolo de la filo perdiĝinta kaj retrovita aŭ Parabolo de la mizerikorda patro. Se diri pli arkaike, la parobolo estas memorigita kiel Parabolo de la prodigema filo; kutime la diverstipaj artverkoj priskribas tiun aspekton de la parabolon aŭ ĝin mencias sub tiu titolo. (eo)
- Is é Parabal an Mhic Dhrabhlásaigh ceann de pharabail Íosa, i Soiscéal Lúcáis 15:11–32. Insíonn Íosa Críost é dá chuid deisceabal, do na Fairisínigh agus do dhaoine eile. Sa scéal, tá fear ann a bhfuil beirt mhac aige. Iarrann an mac is óige a chuid den oidhreacht óna athair, agus roinneann an fear a mhaoin idir an dá mhac. Téann an mac is óige “go tír i gcéin”, agus caitheann sé a chuid airgid go léir, “ag tabhairt a shaoil go drabhlásach” (Lúcas 15:13). Buaileann gorta an tír agus tá sé i gcruachás cheal airgid. Mar thoradh air sin, filleann sé abhaile agus an plean atá aige ná impí ar a athair glacadh leis mar sheirbhíseach. Deir sé lena athair, “pheacaigh mé in aghaidh na bhflaitheas agus i do láthairse; ní fiú mé feasta go dtabharfaí mac duit orm” (Lúcas 15:18–19). Deir an t-athair le (ga)
- The Parable of the Prodigal Son (also known as the parable of the Two Brothers, Lost Son, Loving Father, or of the Forgiving Father) is one of the parables of Jesus Christ in the Bible, appearing in Luke 15:11–32. Jesus shares the parable with his disciples, the Pharisees and others. (en)
- Le Fils prodigue est l'une des paraboles donnée par Jésus de Nazareth, également appelée parabole du Fils perdu ou de l’Enfant prodigue ; on l'appelle quelquefois le Père miséricordieux, ou le Fils retrouvé, ou parabole du Père et des deux fils. Elle est relatée dans l'évangile selon Luc 15:11–32, où elle forme la dernière partie d'une trilogie, immédiatement précédée par les paraboles de la brebis égarée et celle de la drachme perdue. Dans le domaine de l'exégèse biblique, elle appartient au Sondergut de cet évangile. Cette parabole raconte le retour d'un fils qui revient, sans le sou, vivre auprès de ses parents après avoir dilapidé l'héritage qu'il avait réclamé. À sa surprise, il est néanmoins accueilli chaleureusement par son père, ce qui provoque la jalousie de son frère aîné. (fr)
- La parabola del figlio prodigo è una celebre parabola di Gesù, raccontata solamente nel Vangelo secondo Luca 15,11-32. La parabola viene anche chiamata parabola del figlio perso e ritrovato oppure parabola del padre misericordioso. Con modo di dire un po' arcaico viene ricordata come parabola del figliol prodigo; storicamente le varie opere d'arte che si ispirano a questa parabola la ricordano con quest'ultimo titolo. Il Vangelo di Luca la presenta come ultima di una trilogia composta anche dalla parabola della pecora smarrita (Luca 15,4-7) e dalla parabola della moneta smarrita (Luca 15,8-10). (it)
- O Filho Pródigo é talvez a mais conhecida das parábolas de Jesus, apesar de aparecer apenas em um dos evangelhos canônicos. De acordo com Lucas 15:11–32, a um filho mais novo é dada a sua herança. Depois de perder sua fortuna (a palavra "pródigo" significa "desperdiçador", "extravagante"), o filho volta para casa e se arrepende. Esta parábola é a terceira e a última de uma trilogia sobre a redenção, vindo após a Parábola da Ovelha Perdida e a Parábola da Moeda Perdida. (pt)
- Liknelsen om den förlorade sonen är en av Jesu liknelser i Nya testamentet. Den återfinns i Lukasevangeliet 15:11–32. Den förlorade sonen återvänder hem efter att ha förlorat allt han ägde, och termen förlorad son har kommit att syfta på en son eller någon annan som inte kan leva upp till sina föräldrars förväntningar. Liknelsen har många bottnar: Den förlorade sonen är en bild av de människor som har syndat men ångrar sig och vänder tillbaka till Gud. Hans brors inställning motsvarar de religiösa ledare som såg ner på dessa människor och ansåg sig mycket bättre än dem. (sv)
- Притча о блудном сыне — притча Иисуса Христа в 15-й главе Евангелия от Луки, иллюстрирующая неизречённое Божье милосердие и прощение ко всем грешникам, которые с искренним раскаянием обращаются к Нему. Главными персонажами являются отец, олицетворяющий Отца Небесного, старший сын, выступающий в образе самоправедного верующего и младший (блудный) сын, сыгравший роль отступившего от Бога верующего и вопиющего к Нему о прощении. — Лк. 15:11-32 (ru)
|
_-_James_Tissot.jpg)
,_Koninklijk_Museum_voor_Schone_Kunsten_Antwerpen,_781.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)