| rdfs:comment
| - Paleòleg (en grec Παλαιολόγος, Palaiologos o Paleologos (Palaios logos, literalment "Vella paraula"); en llatí Paleologus) fou el nom d'una il·lustre família romana d'Orient que apareix al segle xi i encara existia al segle xvii, si bé en l'obscuritat després del segle xv. Va ser iniciada amb destacats generals de l'exèrcit romà d'Orient i foren els darrers a ocupar el tron de l'Imperi Romà d'Orient on van governar del 1259 al 1453. Una branca de la família va governar el Marquesat de Montferrat del 1305 al 1530, quan Joan I de Montferrat, que no tenia fills, va llegar el tron als fills de la seva germana Violant-Irene i en va acceptar la successió Teodor Paleòleg, fill de l'emperador romà d'Orient Andrònic II Paleòleg. (ca)
- Palaiologové (řecky Παλαιολόγοι, singulár Παλαιολόγος – Palaiologos) nebo Palaiologovci byli řecká šlechtická rodina, jejíž příslušníci nastolili poslední dynastii na byzantském trůně. Po čtvrté křížové výpravě unikli členové rodiny do Nikájského císařství, kde se Michael VIII. Palaiologos stal roku 1259 spolucísařem a získal zpět Konstantinopol o dva roky později. Jeho potomci vládli v Byzanci až do 29. května 1453, kdy Konstantinopol padla do rukou osmanských Turků, čímž se stali nejdéle vládnoucí dynastií v byzantské historii. (cs)
- Η Δυναστεία των Παλαιολόγων ήταν η τελευταία αυτοκρατορική οικογένεια της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας. Γενάρχης της ήταν ο Μιχαήλ Η´ Παλαιολόγος ο οποίος ανακηρύχθηκε αυτοκράτορας το 1261, όταν ανακατέλαβε την Κωνσταντινούπολη και κατέλυσε τη Λατινική Αυτοκρατορία η οποία είχε ιδρυθεί μετά την Δ΄ Σταυροφορία. Η Δυναστεία των Παλαιολόγων διήρκεσε μέχρι τις 29 Μαΐου 1453 και την άλωση της Κωνσταντινούπολης από την Οθωμανική Αυτοκρατορία, με τελευταίο βυζαντινό αυτοκράτορα των Κωνσταντίνο ΙΑ΄ Παλαιολόγο. (el)
- Palaiologos (bahasa Yunani: Παλαιολόγος, jamak Παλαιολόγοι), kadang-kadang dilatinisasi menjadi Palaeologus, adalah keluarga bangsawan Yunani Bizantium yang merupakan dinasti terakhir Kekaisaran Romawi Timur. Saat Perang Salib Keempat, Kekaisaran Romawi Timur mengalami kekalahan sehingga Konstantinopel direbut oleh tentara salib, kemudian anggota keluarga Palaiologos melarikan diri ke Kekaisaran Nicea. Di sana, Mikhael VIII Palaiologos menjadi kaisar Nicea pada tahun 1259. Ia lalu merebut kembali Konstantinopel dan dimahkotai sebagai kaisar tunggal Romawi Timur pada tahun 1261. Keturunannya menguasai kekaisaran hingga Konstantinopel direbut oleh Kesultanan Utsmaniyah pada 29 Mei 1453. (in)
- パレオロゴス家（Palaiologos ギリシャ語表記：Παλαιολόγος ）は東ローマ帝国の貴族の一つ。家名は「古い(palaio)論理(logos)」を意味する。11世紀にはコムネノス王朝の縁戚として名を連ねており、13世紀には皇帝位を世襲しパレオロゴス王朝の由来となった。東ローマ帝国最後の王朝であり、この時期にパレオロゴス朝ルネサンスが開花させた。 (ja)
- 팔레올로고스 왕조 또는 팔라이올로고스 가문은 동로마 제국의 최후를 장식한 왕조이다. 1261년 콘스탄티노폴리스를 되찾아 동로마 제국을 복구시켰으나, 전쟁으로 제국의 쇠퇴를 부채질해 결국 오스만 제국에 의해 제국이 멸망하면서 무너졌다. (ko)
- Dynastia Paleologów (gr. Παλαιολόγος, l.mn. Παλαιολόγοι) – ostatnia dynastia władająca Cesarstwem Bizantyjskim, najdłużej ze wszystkich dynastii, przez niemal dwa wieki, od 1259 do 1453 roku. (pl)
- Палеоло́ги (греч. Παλαιολόγοι) — последняя и наиболее долговечная династия императоров Византии, правившая на протяжении двух столетий — со времени изгнания Михаилом VIII из Константинополя крестоносцев в 1261 году до взятия Константинополя турками в 1453 году. Отдельные Палеологи делили полноту власти с представителями рода Кантакузинов. С правлением Палеологов связан последний подъём византийского искусства, известный как палеологовское возрождение и, в то же время, упадок государства и окончательное крушение Византийской империи. (ru)
- الباليولوغس (جمع باليولوغي، بالإغريقية: Παλαιολόγος، جمع Παλαιολόγοι، ومؤنث باليولوغينا، بالإغريقية: Παλαιολογίνα) أو الباليولوج، ووُجدت الكلمة في الأدبيات الإنكليزية أيضًا بصيغة Palaeologus أو Palaeologue، وهو اسم أسرة بيزنطينية إغريقية ارتقت إلى النبالة وكان منها آخر السلالات الحاكمة في إمبراطورية بيزنطة وأطولُها حكمًا. استمر حكم الباليولوغس أباطرةً وملوكًا على الرومان قرابة قرنين من الزمان، من عام 1259 إلى سقوط القسطنطينية في عام 1453. (ar)
- La Palaeologidoj (Greka: Παλαιολόγος, pl. Παλαιολόγοι) estas la familio de la lasta dinastio reginta sur la Bizanca Imperio.Mikaelo la 8-a Palaeologa fariĝis imperiestro en 1259 kaj rekaptis Konstantinopolon en 1261. Mikaelo kaj siaj posteuloj regis ĝis la falo de Konstantinopolo en 1453, kaj la Palaeologidoj fariĝis la plej longaviva dinastio en Bizanca historio. Ili estis originale regantoj de Makedonio. (eo)
- Die Palaiologen (griechisch Παλαιολόγος Palaiologos, Plural Παλαιολόγοι Palaiologoi) waren die letzte Kaiserdynastie des Byzantinischen Reichs. Sie regierten den Staat von 1259 bis zur Erstürmung Konstantinopels durch die Osmanen 1453. Die Palaiologen starben in der männlichen Linie im Jahr 1502 mit Andreas Palaiologos aus, der seine Thronansprüche auf Byzanz an Karl VIII. von Frankreich und später an Ferdinand den Katholischen von Spanien abgetreten hatte. (de)
- La familia Paleólogo (en griego: Παλαιολογος, plural. Παλαιολογοι) fue la última dinastía reinante en el Imperio bizantino. Tras la Cuarta Cruzada, varios miembros de la familia huyeron a Nicea donde se hicieron con un imperio en el exilio en dicha ciudad. Miguel VIII Paleólogo se convirtió en emperador en 1259 y reconquistó Constantinopla en 1261. Los descendientes de Miguel VIII reinaron hasta la caída de Constantinopla en 1453, la dinastía más longeva en la historia bizantina. Debido a sus enlaces matrimoniales con familias de Occidente, los Paleólogo fueron la primera familia imperial bizantina en utilizar escudo de armas al modo occidental: usaron tanto el águila imperial bicéfala en sable sobre campo de oro, como un campo de gules con una cruz con cuatro betas en oro en los cuarteles (es)
- Les Paléologues (en grec : masc. sing. Παλαιολόγος ; fém. Παλαιολογίνα ; pl. Παλαιολόγοι) sont une famille noble d’origine grecque dont est issue la dernière dynastie ayant gouverné l'Empire byzantin. Originaires de Macédoine, les Paléologues s’illustrèrent surtout comme commandants militaires et gouverneurs de provinces. Après la quatrième croisade, divers membres de la famille s’établirent en Épire ou trouvèrent refuge dans l’Empire de Nicée voisin où Michel VIII usurpa le trône en 1259, reprit Constantinople et fut couronné empereur byzantin en 1261. Ses descendants gouvernèrent l’empire jusqu’à la chute de Constantinople aux mains des Turcs ottomans le 29 mai 1453. Pendant cette période, la famille Paléologue gouverna également, de façon intermittente, le despotat de Morée. D’autres s’ (fr)
- The House of Palaiologos (pl. Palaiologoi; Greek: Παλαιολόγος, pl. Παλαιολόγοι, female version Palaiologina; Greek: Παλαιολογίνα), also found in English-language literature as Palaeologus or Palaeologue, was a Byzantine Greek family that rose to nobility and produced the last and longest-ruling dynasty in the history of the Byzantine Empire. Their rule as Emperors and Autocrats of the Romans lasted almost two hundred years, from 1259 to the Fall of Constantinople in 1453. (en)
- La famiglia dei Paleologi o Paleologhi (in greco: sing. Παλαιολόγος, pl. Παλαιολόγοι; transl. Palaiologos, Palaiologoi) fu l'ultima dinastia a governare l'Impero romano d'oriente. Fondata dal generale Niceforo Paleologo, nell'XI secolo, la famiglia raggiunse i più alti circoli aristocratici attraverso i rapporti matrimoniali con le dinastie dei Ducas, dei Comneni e degli Angeli. Dopo la Quarta Crociata, i membri della famiglia fuggirono nel vicino Impero di Nicea, dove Michele VIII Paleologo divenne co-imperatore nel 1259, riconquistò Costantinopoli e fu incoronato unico imperatore dell'Impero romano d'oriente nel 1261. I suoi discendenti governarono l'Impero fino alla caduta di Costantinopoli per mano dei Turchi Ottomani il 29 maggio 1453, diventando la dinastia regnante più longeva nella (it)
- De Paleologen (Grieks: Παλαιολόγος / Palaiologos, meervoud: Παλαιολόγοι / Palaiologoi) waren de laatste keizers van het Byzantijnse Rijk. Ze regeerden over de staat van 1259 tot aan de verovering van Constantinopel door de Ottomanen in 1453. De Paleologen stierven in 1502 met Andreas Paleologus in de mannelijke linie uit, die zijn troonaanspraken op Byzantium aan Karel VIII van Frankrijk en later aan Ferdinand de Katholieke van Spanje had afgestaan. (nl)
- Palaiologiska dynastin omdirigeras hit, för den historiska romantrilogin, se Palaiologiska dynastin (bok). Palaiologos (Palaeologerna) var en bysantinsk ätt, som tillhörde de godsägarsläkter, som från 1000-talet bildade den mäktiga feodaladeln i Mindre Asien. Till politiskt inflytande nådde Palaiologos med , som understödde Alexios I Komnenos vid hans tronbestigning 1081. Ett århundrade senare gifte Alexios III Angelos bort sig dotter med en Palaiologos som var tillämnad som tronföljare, men fjärde korståget omintetgjorde denna plan. Dessas dotter blev gift med , högste befälhavare under den Nicaeanske kejsaren Johannes III Ducas Vatatzes under hans fälttåg mot Salonika och Bulgarien och därefter i Salonika ståthållare över Nicaeas europeiska besittningar. (sv)
- A dinastia paleóloga ou dos Paleólogos (em grego: Παλαιολόγος, pl. Παλαιολόγοι - Palaiologoi) foi a última dinastia do Império Bizantino. Depois da Quarta Cruzada, membros da família fugiram para Niceia, e vieram a controlar o império que se reestruturou com base nessa cidade. Miguel VIII Paleólogo tornou-se imperador em 1259 e retomou Constantinopla em 1261. Os seus descendentes governaram o império até à queda de Constantinopla em 1453, tornando-se na mais duradoura das dinastias bizantinas. (pt)
- Палеологи (грец. Παλαιολόγοι) — остання і найбільш довготривала династія імператорів Візантії, яка правила протягом майже двох століть — з часу вигнання Михайлом VIII з Константинополя хрестоносців у 1259 р. і до взяття Константинополя турками у 1453 р. Окремі Палеологи були змушені ділити повноту влади з представниками роду Кантакузінів. З правлінням Палеологів пов'язаний останній підйом візантійського мистецтва. Через права на спадкоємство сім'я Палеологів отримала у 1305 права на маркграфство Монферрат у північні Італії, жіноча лінія передає спадкоємство сім'ї Ґонцаґа у 1533 році. (uk)
- 巴列奥略王朝是東羅馬帝国的最后一个王朝（1261年－1453年）。巴列奥略家族（希臘語：Παλαιολόγος）米海尔八世在热那亚共和国的帮助下于1259年夺取尼西亚帝国皇位，与约翰四世一起成为共治皇帝。1261年7月25日他夺取了君士坦丁堡，推翻拉丁帝国，恢复了東羅馬帝国自1204年因（第四次十字軍東征）攻佔君士坦丁堡而中斷的统治。同年他加冕成为羅馬皇帝，废黜了约翰四世。 巴列奥略王朝是東羅馬帝国统治时间最长的一个王朝，但是这时期東羅馬帝国已是日薄西山，国内封建割据，内讧不已。此外在帝國的安納托利亞，接受伊斯蘭教的土耳其人有了征服和入侵異族的熱忱，因此在不斷蠶食帝國的安納托利亞中心領土，亦令帝國的糧食和人力資源出現短缺（大批希臘語居民成為奧斯曼蘇丹的屬民）。14世纪起，帝國屡遭奥斯曼土耳其入侵，国势日衰，國土不斷縮減。最後帝國的領土只剩下君士坦丁堡附近地區和摩里亞兩地（當然像塞爾維亞、保加利亞等民族的國家已完全亡國）。 儘管如此，巴列奥略王朝時期卻是拜占庭文化最旺盛的時段之一，見証了拜占庭藝術最後一次蓬勃的發展，這部分是緣於拜占庭畫家和意大利畫家增加了的文化交流。東羅馬的藝術家開展了繪畫關於田園風光和地貌的興趣，而傳統的馬賽克畫作的地位亦漸漸讓路予精細的敘事壁畫，從摩里亞米斯特拉斯的教堂群落即可見一斑。 (zh)
|
.svg)
.jpg)
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)