| rdfs:comment
| - Ma'in (malnovsudarabe mʿn, vokaligite Maʿīn, en moderna araba معين, Maʿīn) estis reĝlando de la etno mineoj (unu el kvar etnoj de Jemeno, kiujn menciis Eratosteno de Kireno, la mineojn je la greka nomo Μηναίοι, minaioi) en la suda Araba Duoninsulo kaj la teritorio de lan una ŝtato Jemeno. Ĝi dokumentiĝis ekde la 6-a jarcento antaŭ nia erao, kaj situis nordoriente de la Reĝlando Ŝeba kaj nordokcidente de la regno Kataban. (eo)
- Ma'in (altsüdarabisch mʿn, vokalisiert Maʿīn)war ein Königreich der Minäer im Jemen seit dem 6. Jahrhundert v. Chr. (de)
- Los mineos fueron un antiguo pueblo árabe de la Arabia Meridional, habitantes del reino de Ma'in (en mʿn, que se vocaliza Maʿīn, en árabe moderno معين, Maʿīn), en la zona nororiental del actual Yemen, que vivieron en el I milenio a. C. Se extendía a lo largo de la franja desértica denominada por los geógrafos árabes medievales, Sayhad, lo que ahora es conocida como Ramlat Dehem. Su capital era (también conocida como Qarnau o Karna). (es)
- Les Minéens (appelé aussi (peuple de) Ma'in) est un peuple antique d'Arabie du Sud (actuel Yémen) qui vivaient au Ier millénaire av. J.-C.. Le royaume minéen, appelé Ma'in, Main ou Maïn, était l'un des principaux royaumes du Yémen antique et de l'Arabie du sud-ouest. Leur capitale était Qarnawu ou Qarnaw qui se trouvait au long du désert appelé Sayhad par les géographes arabes médiévaux. (fr)
- De Mineeërs, inwoners van het Koninkrijk Ma'in of kortweg Ma'in , dat in het huidige Jemen lag, werd rond de 6e eeuw v.Chr. gesticht. Volgens middeleeuwse Arabische geografen lag het in een strook woestijn genaamd de Sayhad, het hedendaagse Ramlat al-Sab’atayn. Ze waren een van de vier oude Jemenitische volkeren die door Eratosthenes genoemd werden. De andere drie waren de Sabeeërs, de Hadramieten en de . Alle vier volkeren hadden regionale koninkrijken in het gebied van het huidige Jemen, de Mineeërs in het noordwesten, het koninkrijk Saba ten zuidoosten van hen, de Qatabanen ten zuidoosten van Saba en de Hadramieten in het oosten. (nl)
- Reino Mineu ou Maim (em árabe: معين; romaniz.: Maʿīn) foi um reino do Iêmem, de ca. 400 a 200 a.C., conquistado pelo Reino de Sabá. Seus habitantes foram referidos como mineus (em grego clássico: meinaioi) por Eratóstenes, Agatárquides, Plínio, Diodoro Sículo e Ptolomeu e mamalos (em latim: mamali) por Teofrasto. Sua capital era e se desenvolveu no planalto cercando a confluência de e , onde formam a captação de 12 536 quilômetros quadrados de . Tinha , atestada em mais de 2 000 inscrições, muitas delas em . Participou no comércio de incenso, inclusive fornecendo-o aos templos do Egito. Em decorrência do clima, dependia da irrigação. (pt)
- Ma'in var ett kungarike i Sydarabien i nuvarande norra Jemen som bildades av minéerna omkring år 400 f.Kr. Riket låg norr om de samtidigt grundade rikena Saba, Qataban och Hadramaut. Riket var baserat främst på handel och dominerade omvärldens karavanvägar. Där fanns två städer, huvudstaden Qarnaw vid östra delen av Wadi Al-Jawf och Yathill söder därom vars murar fortfarande finns kvar. Riket inlemmades i det sabeiska riket under andra århundradet f.Kr. (sv)
- Майн (араб. معين) — південноаравійське (давньоєменське) царство, що існувало в давнину на північ від Сабейського царства. Утворилося в XIV столітті до н.е. Біблійні мідіяніти вважалися васалами Мінейського царства. Головними містами були (Yathill) та (Qarnawu). Економіка ґрунтувалася на землеробстві та торгівлі пахощами. На думку вчених, саме маїнці заснували такі міста, як Мекка та Медіна. У VII столітті до н.е. Сабейське царство поглинуло Майн. (uk)
- مملكة معين أو مملكة معن: هي مملكة عربية قديمة نشأت في جنوب شبه الجزيرة العربية في الألفية الأولى ق م، لايعرف متى قامت المملكة المعينية، ومتى سقطت على وجه التحديد الدقيق، وإنما يُكتفى بذكر الأرقام التقريبية من 1200ق. م - 630 ق.م. كانت عاصمتهم معين أو قرناو أو القرن والتي تقع حالياً شرق صنعاء. بقيت من آثارهم أطلال مدينة يثل الاثرية. وبيوت مسورة ونقوش وكتابات. وكانت تعتمد على التجارة وخصوصاً تجارة البهارات واللبان. (ar)
- Ma'in fou un regne del Iemen, els habitants del qual són esmentats generalment com a mineus (del grec minaioi, nom que els va donar Erastòtenes al segle iii aC el qual els esmenta junt amb els himiarites, els sabeus i els qatabans). Estrabó i Plini el Vell esmenten als mineus com a socis comercials dels romans, especialment per les aromes utilitzades als cultes religiosos (l'encens). (ca)
- Μηναίοι: Αρχαίος αραβικός λαός - Βασίλειο Το Βασίλειο των Μηναίων εκτεινόταν στα νότια της μέσης Αραβίας (Ντζαούφ) με κυριότερες πόλεις την Κάρνα ή Κάρνανα, την και την . Από επιγραφές είναι γνωστά τα ονόματα 25 Βασιλέων, οι περισσότεροι μεταξύ τους συγγενείς. Επειδή όμως μηναϊκές επιγραφές βρέθηκαν και στη βόρεια Αραβία (Ελ-Ουλά) ίσως αυτή να είναι αποικία. Επικρατεί όμως ασάφεια για την ακριβή περίοδο της ιστορίας τους. Ιστορικοί θεωρούν ότι το Βασίλειο των Μηναίων είναι αρχαιότερο των Σαβαίων αναγόμενο στο 1500 π.Χ. που φθάνει μέχρι το 400 π.Χ. όπου τμημα του Βασιλείου τους κατακτήθηκε από τους Σαβαίους. Άλλοι αραβολόγοι υποστηρίζουν ότι καμμιά επιγραφή των Μηναίων δεν είναι αρχαιότερη του 900 π.Χ. και ότι και τα δύο Βασίλεια υπήρχαν ταυτόχρονα με διηνεκείς πολέμους.Αργότερα οι Μηναίοι (el)
- The Minaean people were the inhabitants of the kingdom of Ma'in (Minaean: 𐩣𐩲𐩬 Maʿīn; modern Arabic معين Maʿīn) in modern-day Yemen, dating back to the 10th century BCE-150 BCE. It was located along the strip of desert called Ṣayhad by medieval Arab geographers, which is now known as Ramlat Dehem. (en)
- I Minei (in arabo: معين, Maʿīn) furono un antico popolo dello Yemen, vissuto nel I millennio a.C.Il regno mineo era uno dei principali reami dello Yemen antico e dell'Arabia del sud-ovest.La loro capitale era Qarnāwu/Qarnāw, che si trovava lungo il deserto chiamato Sayhad dai geografi arabi del Medioevo europeo e ora chiamato invece Ramlat al-Sabʿatayn, nel quale è stata attiva a lungo una missione archeologica italiana guidata dal prof. Alessandro de Maigret, dell'Università di Napoli "L'Orientale". (it)
- Królestwo minejskie lub Mina (wsp. arab. معين, Maʿīn) – starożytne państwo istniejące na Półwyspie Arabskim w VII-III wieku p.n.e. ze stolicą w i . Około 115 r. p.n.e. zostało podbite przez Himjarytów. Królestwo powstało jako teokracja, stopniowo jednak funkcje króla i najwyższego kapłana zostały rozdzielone. Bóstwami czczonymi w Mani byli Wadd, Attar i Nakra. Minejczycy zostali wspomniana w Biblii w 1 Ks. Kronik 4:41 oraz 2 Ks. Kronik 26:7. (pl)
- Маи́н (араб. معين), или Мине́йское царство — южноаравийское (древнейеменское) царство, существовавшее в древности к северу от Сабы. Образовалось в XIV в. до н. э. Библейские мадианитяне считались вассалами Маина. Главными городами были Иасиль (ныне ) и (Qarnawu). Экономика основывалась на земледелии и торговле благовониями («дорога ладана»). (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)