About: Magnetic susceptibility     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:Method105660268, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FMagnetic_susceptibility

In electromagnetism, the magnetic susceptibility (Latin: susceptibilis, "receptive"; denoted χ) is a measure of how much a material will become magnetized in an applied magnetic field. It is the ratio of magnetization M (magnetic moment per unit volume) to the applied magnetizing field intensity H. This allows a simple classification, into two categories, of most materials' responses to an applied magnetic field: an alignment with the magnetic field, χ > 0, called paramagnetism, or an alignment against the field, χ < 0, called diamagnetism.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • قابلية مغناطيسية
  • Susceptibilitat magnètica
  • Magnetická susceptibilita
  • Magnetische Suszeptibilität
  • Μαγνητική επιδεκτικότητα
  • Magnetic susceptibility
  • Susceptibilidad magnética
  • Susceptibilité magnétique
  • So-ghabhálacht mhaighnéadach
  • Suseptibilitas magnetik
  • 磁化率
  • Suscettività magnetica
  • 자화율
  • Magnetische susceptibiliteit
  • Podatność magnetyczna
  • Susceptibilidade magnética
  • Магнитная восприимчивость
  • Magnetisk susceptibilitet
  • Магнітна сприйнятливість
  • 磁化率
rdfs:comment
  • القابلية المغناطيسية في الفيزياء (بالإنجليزية:magnetic susceptibility) هي خاصية مدى تمغنط المادة في حال أن يطبق عليها مجال مغناطيسي خارجي، وهي كمية ليست لها وحدة قياس وتمثل رياضيا نسبة التمغنط إلى المجال المغناطيسي. ويقابل القابلية المغناطيسية في الكهربائية القابلية الكهربائية. يزداد مقدار مغنطة المادة كلما زادت درجة قابليتها المغناطيسية فالمغناطيس القوي يجب أن يكون له قابلية مغناطيسية كبيرة. حيث: M هي كمية مغنطة المادة أمبير لكل مترH هي شدة المجال المغناطيسي أمبير لكل متر.
  • Magnetická susceptibilita je fyzikální veličina, která popisuje chování materiálu ve vnějším magnetickém poli.
  • Στον ηλεκτρομαγνητισμό η μαγνητική επιδεκτικότητα είναι ένα μέτρο των μαγνητικών ιδιοτήτων ενός υλικού. Η επιδεκτικότητα δείχνει αν ένα υλικό έλκεται ή απωθείται από ένα μαγνητικό πεδίο, που με τη σειρά του έχει επιπτώσεις σε πρακτικές εφαρμογές. Οι ποσοτικές μετρήσεις της μαγνητικής επιδεκτικότητας παρέχουν επίσης ιδέες για τη δομή ενός υλικού, δίνοντας εικόνες για τους δεσμούς και τα ενεργειακά επίπεδα.
  • En electromagnetismo, se denomina susceptibilidad magnética (del lat. susceptibilis, "receptivo") a una constante de proporcionalidad adimensional que indica el grado de sensibilidad a la magnetización de un material influenciado por un campo magnético. Un parámetro al que está directamente relacionado es al de la permeabilidad, la cual expresa la magnetización total por unidad de volumen.
  • Cóimheas na maighnéadaíochta, M, is na déine maighnéadaí, H. Úsáidtear an tsiombail κ don íonuimhir seo. Is tomhas í ar conas a bhraitheann réimse maighnéadach in ábhar ar réimse seachtrach a tharlaíonn de bharr an tsrutha i gcorna leictreach maighnéadaithe. Gaol ag an gcainníocht seo le tréscaoilteacht mhaighnéadach an ábhair, agus is tairiseach í ach amháin in ábhair fhearómaighéadacha.
  • In fisica, la suscettività magnetica di un materiale è una costante di proporzionalità adimensionale che quantifica il grado di polarizzazione magnetica (magnetizzazione) del materiale in seguito all'applicazione di un campo magnetico.
  • La susceptibilité magnétique (notée χm et de grandeur adimensionnelle) est la faculté d'un matériau à s'aimanter sous l'action d'une excitation magnétique. La réaction est de deux types : aimantation du matériau s'accompagnant de l'apparition d'une force mécanique.
  • 磁化率(じかりつ、英語:magnetic susceptibility)とは、磁気分極の起こりやすさを示す物性値である。帯磁率、磁気感受率などとも言う。
  • 자화율(磁化率、magnetic susceptibility)이란、의 정도를 나타내는 물성값이다. 자기 감수율, 자기화율이라고 하기도 한다.
  • Em electromagnetismo a susceptibilidade magnética (designada por ) mensura a capacidade que tem um material em magnetizar-se sob a ação de uma estimulação magnética - de um campo magnetizante - ao qual este é submetido.
  • Магнитная восприимчивость — физическая величина, характеризующая связь между магнитным моментом (намагниченностью) вещества и магнитным полем в этом веществе.
  • Magnetisk susceptibilitet, vanligtvis betecknad med den grekiska bokstaven χ, är en materialegenskap som beskriver hur magnetiskt ett material blir i externa magnetfält. Denna dimensionslösa storhet kan definieras genom där M är ämnets magnetisering och H är den magnetiska fältstyrkan, båda i SI-enheten ampere per meter. Materialegenskapen är endast definierad för material där magnetiseringen är proportionell mot det externa fältet. De flesta material är diamagnetiska och där gäller att χ < 0, ofta av storleksordning -10-6. Vid paramagnetism är susceptibiliteten positiv.
  • 在電磁學中,磁化率(英語:magnetic susceptibility)是表徵物質在外磁場中被磁化程度的物理量。
  • En electromagnetisme i en disciplines aplicades com l'enginyeria elèctrica, la susceptibilitat magnètica és la mesura del grau de magnetització d'un material en resposta a un camp magnètic. El volum de susceptibilitat magnètica, que es representa amb el símbol (sovint simplement , i de vegades per diferenciar-la de la susceptibilitat elèctrica) es defineix a partir de la relació en què M és la magnetització del material (el moment dipolar magnètic per unitat de volum), mesurada en amperes per metre, iH és el camp magnètic aplicat, també mesurat en amperes per metre.
  • Die magnetische Suszeptibilität (v. lat. susceptibilitas „Übernahmefähigkeit“) ist eine einheitenlose physikalische Größe, die die Magnetisierbarkeit von Materie in einem externen Magnetfeld angibt. Im einfachsten Fall ist sie eine für den jeweiligen Stoff charakteristische Proportionalitätskonstante, nämlich das Verhältnis der Magnetisierung zur magnetischen Feldstärke. In anderen Fällen kann sie von verschiedenen Größen abhängen, z. B. vom Ort, von den Frequenzen des Magnetfeldes und von der vorhergehenden Magnetisierung. Ihre möglichen Werte reichen von −1 bis nahezu unendlich, wobei negative Werte eine Magnetisierung entgegen dem äußeren Magnetfeld bedeuten (Diamagnetismus).
  • In electromagnetism, the magnetic susceptibility (Latin: susceptibilis, "receptive"; denoted χ) is a measure of how much a material will become magnetized in an applied magnetic field. It is the ratio of magnetization M (magnetic moment per unit volume) to the applied magnetizing field intensity H. This allows a simple classification, into two categories, of most materials' responses to an applied magnetic field: an alignment with the magnetic field, χ > 0, called paramagnetism, or an alignment against the field, χ < 0, called diamagnetism.
  • Suseptibilitas magnetik (Latin: susceptibilis, “reseptif”; disebut pula kerentanan magnetik atau kepekaan magnetik; disimbolkan dengan χ) merupakan tingkat kemagnetan suatu benda untuk termagnetisasi, yang pada umumnya erat kaitannya dengan kandungan mineral dan oksida besi. Semakin besar kandungan mineral magnetit di dalam batuan, akan semakin besar harga suseptibilitasnya.
  • De magnetische susceptibiliteit is de mate waarin een materiaal magnetisch wordt, oftewel de mate van magnetisatie als gevolg van blootstelling aan een magnetisch veld. Gewoonlijk gebruikt men de dimensieloze magnetische susceptibiliteit (χ) die gedefinieerd is als: waarbij M de magnetisatie is van het materiaal (het magnetische dipoolmoment per volume-eenheid) gemeten in ampère per meter, en waarbij H de magnetische veldsterkte is, eveneens in ampère per meter. De magnetische fluxdichtheid B is gerelateerd aan H via de relatie:
  • Podatność magnetyczna – współczynnik proporcjonalności w równaniu określającym wielkość namagnesowania jako funkcję natężenia pola magnetycznego: gdzie: M – namagnesowanie (moment magnetyczny jednostki objętości substancji),χ – objętościowa podatność magnetyczna,H – natężenie pola magnetycznego. Podatność magnetyczna jest w systemie SI wielkością bezwymiarową. W zależności od właściwości substancji jej podatność magnetyczna zmienia się dość zasadniczo. Gdy: gdzie:
  • Магнітна сприйнятливість (найчастіше позначається ) — фізична величина, що характеризує здатність речовини намагнічуватись під дією зовнішнього магнітного поля: де — вектор напруженості магнітного поля; — вектор намагніченості середовища. (Наведена формула справедлива лише у випадку статичного (постійнго у часі) магітного поля у середовищах, що не мають властивості магнітного гістерезису). У залежності від значення магнітної сприйнятливості речовини класифікуються так: При — речовина є діамагнетиком: При — речовина є парамагнетиком: При — речовина є феромагнетиком. (Система СІ). κ = J /Н.
rdfs:seeAlso
foaf:isPrimaryTopicOf
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Faceted Search & Find service v1.17_git51 as of Sep 16 2020


Alternative Linked Data Documents: PivotViewer | iSPARQL | ODE     Content Formats:       RDF       ODATA       Microdata      About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3319 as of Dec 29 2020, on Linux (x86_64-centos_6-linux-glibc2.12), Single-Server Edition (61 GB total memory)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software