About: Madrigal comedy     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:WikicatEuropeanCourtFestivities, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FMadrigal_comedy

Madrigal comedy is a term for a kind of entertainment music of the late 16th century in Italy, in which groups of related, generally a cappella madrigals were sung consecutively, generally telling a story, and sometimes having a loose dramatic plot. It is an important element in the origins of opera. The term is of 20th-century origin, popularised by Alfred Einstein. The first collection of madrigals, sung as a set and telling a coherent (and highly comic) story, was Il cicalamento delle donne al bucato (the gossip of wives in the laundry), by Alessandro Striggio, which was written in 1567.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Madrigala komedio (eo)
  • Madrigal comedy (en)
  • マドリガル・コメディ (ja)
  • Мадригальная комедия (ru)
  • Мадригальна комедія (uk)
rdfs:comment
  • Мадригальная комедия — жанр музыкальной комедии, распространённый в Италии в конце XVI — начале XVII веков. Мадригальная комедия — современный термин, оригинальное обозначение жанра — итал. commedia harmonica. (ru)
  • Мадригальна комедія — хоровий комедійний жанр, що виник в Італії у XVI столітті. Усі партії в мадригальній комедії виконував багатоголосний ансамбль в стилі мадригала. Сюжети мадригальної комедії — побутові, дію передавала пантоміма. Зразками мадригальної комедії можуть вважатись твори Алессандро Стріджо, Джованні Кроче, Адріано Банк'єрі, Джузеппе Тореллі, Ораціо Веккі та інші. (uk)
  • Madrigala komedio estas terminopor speco de distra muzikoel la malfrua 16-a jarcento en Italio,en kiu grupoj de kunrilataj,ĝenerale akapelajmadrigaloj estis kantataj sinsekve,ĝenerale rakontantaj historion,kaj iafoje havantaj malstriktan draman disvolviĝon.Ĝi estas grava antaŭaĵo de opero.La termino devenas de la 20-a jarcento (Alfred Einstein). Ĉefaj komponistoj de madrigala komedioinkluzivis Alessandro STRIGGIO,Adriano Banchieri, ,kaj Orazio VECCHI. (eo)
  • Madrigal comedy is a term for a kind of entertainment music of the late 16th century in Italy, in which groups of related, generally a cappella madrigals were sung consecutively, generally telling a story, and sometimes having a loose dramatic plot. It is an important element in the origins of opera. The term is of 20th-century origin, popularised by Alfred Einstein. The first collection of madrigals, sung as a set and telling a coherent (and highly comic) story, was Il cicalamento delle donne al bucato (the gossip of wives in the laundry), by Alessandro Striggio, which was written in 1567. (en)
  • マドリガル・コメディ(英語:Madrigal comedy)は、16世紀イタリアの娯楽音楽のうち、(通常)ア・カペラのマドリガーレを連続して歌い、(通常)物語を語り、時には、漠然とでもドラマの筋を持っているものを指す言葉である。オペラに先駆けるものの1つで、20世紀にアルフレート・アインシュタインがこの言葉を考案した。 アレッサンドロ・ストリッジョが1567年に作ったマドリガーレ曲集『洗濯女たちの井戸端会議』は、全体で一つの滑稽な物語を成すマドリガル・コメディであった。それ以後のマドリガル・コメディでは、時としてプロローグを含む各幕に分けられ、まだオペラが幕を分けていなかった間は、マドリガル・コメディは、凝った絵を描いた背景のある舞台で演じられていたようだ(例として、オラーツィオ・ヴェッキの『ランフィパルナーソ』(1597年)のプロローグを描いた木版画が残っていて、衣裳を身につけた1人の歌手の後ろに、町の通りを描いた背景がある)。楽譜に書かれたヴェッキの指示は、歌手の演じ方ではなく、観客が想像力でどんな反応を取るかについてのものである。ヴェッキはプロローグで観客にこう呼びかける。 アレッサンドロ・ストリッジョ、アドリアーノ・バンキエリ、ジョヴァンニ・クローチェ Giovanni Croce、オラーツィオ・ヴェッキといった作曲家たちが、マドリガル・コメディの主要な作曲家である。 (ja)
foaf:depiction
  • http://commons.wikimedia.org/wiki/Special:FilePath/Amfiparnaso_Orazio_Vecchi_Venice_1597_prologue_stage.jpg
dcterms:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
sameAs
dbp:wikiPageUsesTemplate
thumbnail
has abstract
  • Madrigala komedio estas terminopor speco de distra muzikoel la malfrua 16-a jarcento en Italio,en kiu grupoj de kunrilataj,ĝenerale akapelajmadrigaloj estis kantataj sinsekve,ĝenerale rakontantaj historion,kaj iafoje havantaj malstriktan draman disvolviĝon.Ĝi estas grava antaŭaĵo de opero.La termino devenas de la 20-a jarcento (Alfred Einstein). La unua kolektaĵo de madrigaloj,kantataj kiel aro kaj rakontantaj kompreneblan(kaj treege komikan) historion,estis Il cicalamento delle donne al bucato("La klaĉado de la virinoj en la vestlavejo"),de ,kiun ĉi tiu verkis en 1567.Pli malfruaj madrigalaj komediojestis iafoje dividitaj en aktojn,inkluzive antaŭparolon,kaj kvankam ne temis pri "rolado" en la senco de opero,oni ilin prezentis podie kun detale pentritaj fonoj(ekz., ankoraŭ ekzistas pritranĉaĵo montranta la antaŭparolonde L'Amfiparnaso de (1597):kantisto evidente surportas kostumon en la fono de urba strato).La direkto de Vecchi en la partituro, tamen,estas ke la kantistoj ne rolu,sed ke la aŭskultantaro enmetu la agadon interne.Li parolas al la aŭskultantaro en la antaŭparolo de la verko:"La spektaklo, pri kiu mi parolas, estu vidata en via menso;ĝi envenas ne tra viaj okuloj, sed tra viaj oreloj:anstataŭ rigardi, aŭskultu, kaj silentu." La formo estis populara aparte en la 1590-aj jarojkaj kelkajn jarojn post 1600, nur en Italio,sed ŝajnas, ke ĝi perdis publikan estimonpost la kreo de opero ĝuste en 1600 —kvankam ankaŭ akapelaj madrigaloj tiam malaperis.La muziko de madrigalaj komedioj estas leĝera,kaj la temoj estis senvarie komikaj. Ĉefaj komponistoj de madrigala komedioinkluzivis Alessandro STRIGGIO,Adriano Banchieri, ,kaj Orazio VECCHI. (eo)
  • Madrigal comedy is a term for a kind of entertainment music of the late 16th century in Italy, in which groups of related, generally a cappella madrigals were sung consecutively, generally telling a story, and sometimes having a loose dramatic plot. It is an important element in the origins of opera. The term is of 20th-century origin, popularised by Alfred Einstein. The first collection of madrigals, sung as a set and telling a coherent (and highly comic) story, was Il cicalamento delle donne al bucato (the gossip of wives in the laundry), by Alessandro Striggio, which was written in 1567. Later madrigal comedies are sometimes divided into acts, including a prologue, and while not "acted" in the sense of an opera, they may have been performed on stage with elaborate painted backdrops (for example, the woodcut showing the prologue of Orazio Vecchi's L'Amfiparnaso (1597): a singer is evidently in costume in a backdrop showing a city street). Vecchi's direction in the score, however, is for the singers not to act, but for the audience to fill in the action internally, using their imagination. He speaks to the audience in the prologue to the work: "the spectacle I speak of is to be seen in your mind; it enters not through your eyes, but through your ears: instead of looking, listen, and be silent." The form was popular especially in the 1590s and few years after 1600, only in Italy, but seems to have fallen out of favor with the advent of opera right at 1600, although a cappella madrigals were also disappearing at this time as well. The music of madrigal comedies is light, and the subject matter was invariably comic. Principal composers of madrigal comedy included Alessandro Striggio, Adriano Banchieri, Giovanni Croce, and Orazio Vecchi. (en)
  • マドリガル・コメディ(英語:Madrigal comedy)は、16世紀イタリアの娯楽音楽のうち、(通常)ア・カペラのマドリガーレを連続して歌い、(通常)物語を語り、時には、漠然とでもドラマの筋を持っているものを指す言葉である。オペラに先駆けるものの1つで、20世紀にアルフレート・アインシュタインがこの言葉を考案した。 アレッサンドロ・ストリッジョが1567年に作ったマドリガーレ曲集『洗濯女たちの井戸端会議』は、全体で一つの滑稽な物語を成すマドリガル・コメディであった。それ以後のマドリガル・コメディでは、時としてプロローグを含む各幕に分けられ、まだオペラが幕を分けていなかった間は、マドリガル・コメディは、凝った絵を描いた背景のある舞台で演じられていたようだ(例として、オラーツィオ・ヴェッキの『ランフィパルナーソ』(1597年)のプロローグを描いた木版画が残っていて、衣裳を身につけた1人の歌手の後ろに、町の通りを描いた背景がある)。楽譜に書かれたヴェッキの指示は、歌手の演じ方ではなく、観客が想像力でどんな反応を取るかについてのものである。ヴェッキはプロローグで観客にこう呼びかける。 マドリガル・コメディは1590年代から1602〜1603年くらいまで、イタリアのみで人気を博したが、1600年にオペラが登場して、その熱狂はいっきに退いてしまった。同様に、ア・カペラのマドリガーレまでどこかに消えて無くなった。マドリガル・コメディの音楽は軽妙で、話は常に滑稽なものだった。 アレッサンドロ・ストリッジョ、アドリアーノ・バンキエリ、ジョヴァンニ・クローチェ Giovanni Croce、オラーツィオ・ヴェッキといった作曲家たちが、マドリガル・コメディの主要な作曲家である。 (ja)
  • Мадригальная комедия — жанр музыкальной комедии, распространённый в Италии в конце XVI — начале XVII веков. Мадригальная комедия — современный термин, оригинальное обозначение жанра — итал. commedia harmonica. (ru)
  • Мадригальна комедія — хоровий комедійний жанр, що виник в Італії у XVI столітті. Усі партії в мадригальній комедії виконував багатоголосний ансамбль в стилі мадригала. Сюжети мадригальної комедії — побутові, дію передавала пантоміма. Зразками мадригальної комедії можуть вважатись твори Алессандро Стріджо, Джованні Кроче, Адріано Банк'єрі, Джузеппе Тореллі, Ораціо Веккі та інші. (uk)
gold:hypernym
prov:wasDerivedFrom
page length (characters) of wiki page
foaf:isPrimaryTopicOf
is Link from a Wikipage to another Wikipage of
Faceted Search & Find service v1.17_git139 as of Feb 29 2024


Alternative Linked Data Documents: ODE     Content Formats:   [cxml] [csv]     RDF   [text] [turtle] [ld+json] [rdf+json] [rdf+xml]     ODATA   [atom+xml] [odata+json]     Microdata   [microdata+json] [html]    About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3330 as of Mar 19 2024, on Linux (x86_64-generic-linux-glibc212), Single-Server Edition (61 GB total memory, 39 GB memory in use)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2024 OpenLink Software