| rdfs:comment
| - الوصلات الابجدية أو الوصلات الكتابية أو التضميدات المطبعية (بالإنجليزية: Typographic ligature) وهي رمز ناتج من دمج رمزين أو أكثر أو حرفين أو أكثر لتكوين شكل موحد يعبر عن الرمزين معاً، ومثال ذلك الرمز «لا» المكون من حرفي الألف واللام «ا + ل = لا» مع انه عند كتابة الحرفين حسب قواعدها الأساسية فإن الشكل الناتج هو «لـا». وتمثل الوصلات الأبجدية ايضاً حالات خاصة للحرف والتي تتكون حسب الحروف السابقة واللاحقة له في نفس الكلمة ولا يقتصر تعريفها على دمج رمزين فقط. (ar)
- Στην τυπογραφία, το σύμπλεγμα (ή αλλιώς λιγατούρα) είναι που προέρχεται από την ένωση δύο ή περισσοτέρων γραμμάτων και χρησιμοποιείται είτε για οικονομία χώρου είτε για αισθητικούς —ή και ιστορικούς— λόγους σε έντυπα και σε χειρόγραφα. Σήμερα, στην ελληνική τυπογραφία σπάνια γίνεται χρήση συμπλεγμάτων. Χαρακτηριστικά παραδείγματα συμπλέγματος στην ελληνική γραφή είναι αυτό του ο με το υ, καθώς και το ϗ (Ϗ), που είναι συντομογραφία του και αντίστοιχη του λατινικού . Η βυζαντινή γραφή χρησιμοποιούσε πολλά τέτοια στοιχεία, τα οποία όμως εξέπεσαν σε αχρηστία. (el)
- In writing and typography, a ligature occurs where two or more graphemes or letters are joined to form a single glyph. Examples are the characters æ and œ used in English and French, in which the letters 'a' and 'e' are joined for the first ligature and the letters 'o' and 'e' are joined for the second ligature. For stylistic and legibility reasons, 'f' and 'i' are often merged to create 'fi' (where the tittle on the 'i' merges with the hood of the 'f'); the same is true of 's' and 't' to create 'st'. The common ampersand (&) developed from a ligature in which the handwritten Latin letters 'E' and 't' (spelling et, Latin for 'and') were combined. (en)
- 合字（ごうじ、英: Ligature;リガチャー）とは、複数の文字を合成して一文字にしたもの。抱き字、連字とも呼ばれる。ユリウス・カエサルの表記「Julius Cæsar」の「æ」が典型的な合字の例である。 (ja)
- 합자(合字, ligature)는 인쇄하는 타이포그래피와 손으로 쓰는 필기에서 두 개 이상의 문자가 합쳐져서 하나의 글자 모양(글리프의 형태)으로 형성하는 것을 말한다. 대개는 두 개의 연속적인 문자가 공통의 부분을 공유하면서 한 덩어리의 문자처럼 만들어질 때 합자가 나온다. 보다 일반적으로는 어느 문자가 그 주위를 둘러싼 문자들의 조합 혹은 행의 말미에 가까워짐 같은 문맥적 요소에 따라 글리프의 모양이 바뀌는 일반적인 글리프 모임, 즉 문맥적 문자 모양(contextual forms)을 말한다. 합자의 전통적인 필사에서 빠르게 문자를 적는 효율성에서 시작되었지만 타이포그래피에서는 심미적인 또는 가독성의 이유로 널리 사용되어 왔다. 합자는 라틴 문자뿐만 아니라 아랍 문자, 그리스 알파벳, 일본의 가나 등에서 다양한 형태로 전통적으로 사용되어 오고 있다. (ko)
- La legatura, nella calligrafia e in tipografia, è composta dall'unione di due o più lettere, quasi sempre unite in una forma o glifo. Le legature di solito rimpiazzano due caratteri che condividono dello spazio e fanno parte di una categoria più ampia di caratteri chiamata di forma contestuale, ovvero che assumono una specifica forma a seconda del contesto nel quale vengono inseriti, ovvero delle lettere che precedono e seguono oppure degli spazi. (it)
- Em escrita e tipografia, uma ligadura tipográfica ocorre onde duas ou mais formas de letra são unidas em um único glifo. As ligaduras geralmente substituem dois caracteres sequenciais que compartilham componentes em comum. São parte de uma classe mais generalizada de glifos chamada "formas contextuais", no qual o formato específico de uma letra depende do contexto, tal como letras vizinhas ou proximidade do fim da linha. (pt)
- Ligatur (av latinets ligatura, till ligare – binda, förena) är ett tecken bildat genom sammanskrivning av två eller fler tecken. Ligaturer kan förekomma i såväl handskriven som typografisk text (i tryck eller på skärm). Ligaturer är en typografisk och paleografisk, inte ortografisk eller grafematisk företeelse. Vanliga ligaturer är fi och ff. (sv)
- 合字、連字、連結字或合體字（英語：Ligature），在西方字体排印学中一般表示將多於一個字母的合成一個字形。如印刷品中常常将拉丁字母两个字母fi的i上一點常與f的一鈎合併，而德語字母ß原為ss等等。漢字的合字在不同情況下也稱作合文或合體字。 合字經過演變、長時間流行後，可能被視為直接的符號、文字而非合字。如W源自VV或UU，Æ源自AE，而表示「與」的意思的「&」，原是e和t的合字。 (zh)
- Una lligadura en tipografia és un signe format per la unió de dues o més grafemes que solen o poden escriure també separats. L'origen de la lligadura es troba en l'escriptura manual, a la qual l'home tendeix a lligar les lletres sense llevar la ploma. Quan es va introduir la impremta de tipus mòbils, el desig de fidelitat pel que fa a l'escriptura manual va obligar a adoptar molts signes combinats. A la Bíblia de Gutenberg, que imita l'estret estil dels manuscrits de l'època, s'empren fins a tres-cents signes diferents, entre versions de les lletres i lligadures. (ca)
- Jako ligatura (z lat. ligare „svázat“), slitek nebo svaznice se označuje spojení dvou znaků v textu. „Svázání“ dvou znaků při psaní se v dnešním latinském písmu projevuje v psacím písmu, kde jsou spolu svázána všechna písmena v jednom slově. Od vynálezu knihtisku se jako ligatura, slitek, označuje umístění dvou písmen na jediný odlitek; tato písmena jsou obvykle nějak propojena či upravena. Slitek byl v klasické sazbě užíván zejména proto, aby příslušná dvě po sobě jdoucí písmena do sebe dobře zapadala a navzájem nenarušovala kresbu. Nejznámějším příkladem slitku je dvojice písmen „f“ a „i“, tedy „fi“, dále „fl“ a „ff“. Profesionální systémy jsou schopny slitky sázet automaticky, při používání jiných sázecích systémů je třeba slitek vyhledat mezi jednotlivými znaky použitého písma. Slitky (cs)
- Ligaturo estas kundesegnaĵo (aŭ "ligo", kp. la vorto mem) de pli ol unu skribsigno (ideogramo, litero ktp.) al ununura grafika simbolo.Ofte la nova simbolo tiom ŝanĝiĝis, ke oni ne facile rekonas la praajn erojn, ekzemple Ø havas la saman originon kiel Œ, nome O + E. Multaj literoj havas ligaturan originon, kvankam oni ne plu konsideras ilin ligaturoj: W (el V+V aŭ U+U), Æ (A+E), Œ (O+E). Æ estas ligaturo en latino, sed ne en la lingvoj Dana, Anglosaksa ktp. Oni povas rigardi la korean alfabeton (hangul) kvazaŭ ĉiu silabo estus ligaturo.
*
*
*
* (eo)
- Eine Ligatur (von mittellateinisch ligatura ‚Verbindung‘, zu ligare ‚binden, verbinden‘) oder Buchstabenverbund bezeichnet in der Typografie die Verschmelzung zweier oder mehrerer Buchstaben einer Satzschrift zu einer Glyphe. Auch in handschriftlichen Schriften (etwa Buchschriften oder Schreibschriften) kommen Ligaturen vor. Dort entstanden diese entweder durch schnelle Schreibweise häufig genutzter Zeichenkombinationen oder zur optischen Korrektur. (de)
- En tipografía una ligadura es un signo formado por la unión de dos o más grafemas que suelen o pueden escribirse también separados. El origen de las ligaduras está en la necesidad de economizar esfuerzo durante la escritura manual, en una época, la Edad Media, en que no existía ninguna forma de mecanización de la escritura. Cuando se introdujo la imprenta de tipos móviles, el deseo de fidelidad con respecto a la escritura manual obligó a adoptar muchos signos combinados. En la Biblia de Gutenberg, que imita el apretado estilo de los manuscritos centroeuropeos de la época, se emplean hasta trescientos signos distintos, entre versiones de las letras y ligaduras. (es)
- En typographie, une ligature est la fusion de deux ou trois graphèmes d’une écriture pour en former un nouveau, considéré ou non comme un caractère à part entière. C'est un des procédés possibles d’enrichissement du stock de graphèmes d’une langue. (fr)
- Ligatura – połączenie dwóch lub więcej liter w jedną. W typografii jest to czcionka lub glif w foncie cyfrowym, których oczko (obraz) zawiera co najmniej dwie połączone litery w postaci jednego wspólnego, nowego znaku, np. w połączeniu liter fi, gdy kropka z litery i jest jednocześnie końcem litery f. Innym przykładem tak zbudowanego znaku są litery f i l stojące na wspólnym szeryfie (w tym wypadku stopce). (pl)
- Een ligatuur is een teken dat gevormd is door twee of meer lettervormen in één vorm te schrijven of te drukken. In het algemeen wordt een ligatuur gebruikt voor twee tekens die anders in elkaar zouden grijpen, bijvoorbeeld een overhangende f gevolgd door een stokletter: b, f, l, k, h. De reden voor gebruik is meestal esthetisch of technisch. Soms wordt er een onderscheid gemaakt tussen ligamenten en ligaturen, waarbij ligaturen nieuwe letters zijn die uit twee andere letters zijn ontstaan, zoals de w en de ß, en ligamenten 'versierde' vormen zijn, zoals de f+i = fi. (nl)
- Лігатура в типографії (лат. ligatura від лат. ligo — зв'язую) — об'єднання знаків двох літер в один друкований символ для гармонійнішого вигляду шрифта в наборі. Найпоширенішими лігатурами латинської абетки є fl (fl), fi (fi). Знак амперсанда «&» також є видозміненою лігатурою символів «e» і «t» (від лат. et — і), що помітніше в курсивних варіантах цього символу. У кирилиці лігатури використовують менше, зокрема в українській мові — лише в окремих жирних шрифтах для символів «ії» та «її». У сербській та македонській абетках існують літери Љ та Њ, які є лігатурами Л з Ь та Н з Ь відповідно. (uk)
- Лигату́ра (от лат. ligatura — «перевязка; повязанный амулет; связка, пучок; хватка, обхват») — знак любой системы письма или фонетической транскрипции, образованный путём соединения двух и более графем, например: дат. , исл. , норв. æ; осет. ӕ; нем. ß. По неслившимся частям (иногда изменяющим свою форму) обычно можно видеть, какие буквы входят в состав лигатуры. В некоторых системах письма лигатуры многих буквенных сочетаний вошли во всеобщее употребление, являясь как бы сложными буквенными знаками для изображения определённых звуковых комплексов. (ru)
|
.svg)
.svg)
.svg)
.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)