| rdfs:comment
| - Legitimismus ist im Allgemeinen der Standpunkt der Unabsetzbarkeit des Herrscherhauses. Somit erkennen Legitimisten einzig die Monarchie als legitime (rechtmäßige) Herrschaftsform an. Im Gegensatz dazu befürworten Monarchisten zwar die Monarchie, sie können aber auch eine andere Herrschaftsform als rechtmäßig ansehen. Historisch bedeutsam war der Legitimismus als Bewegung im republikanischen Frankreich ab 1830 und in der österreichischen Ersten Republik. (de)
- Legitimismo es el nombre de la corriente que apoya al restablecimiento del reinado de la Casa de Borbón en Francia. Los legitimistas reivindican, desde 1830, a los Borbones como herederos del trono de Francia, en caso de que se restaurase la monarquía en ese país. Se oponen a los orleanistas, partidarios de una línea cadete borbónica a la que pertenecía el último rey francés, Luis Felipe I y a los bonapartistas. (es)
- レジティミスム、正統派、正統王朝主義（フランス語: Légitimisme）は、「フランスとナヴァルの王はサリカ法の単純適用によってのみ選ばれるべき」とする立場をとるフランスの君主制支持運動。この立場を支持する者をレジティミスト (Légitimiste) と呼ぶ。フランス復古王政期には「」と呼ばれ、1830年の7月革命で王位を追われたブルボン王朝の嫡系を強く支持した。フランスの歴史家はレジティミストを、オルレアニスト、ボナパルティストと並ぶフランスにおける3つの右翼の派閥の一つと分析している。レジティミストは反革命的な政治主張によって特徴づけられ、1789年のフランス革命、フランス共和国および両者と結びつくもの全てを否認している。このため伝統的カトリック教徒とも立場が近く、また次第に極右政治運動と結びつきつつある。 (ja)
- 정통왕당파(프랑스어: Légitimistes)는 프랑스 혁명 이후의 정치 파벌로, 부르봉가의 적장자가 살리카법에 따라 프랑스의 국왕이 되어야 한다고 주장한 자들이다. 부르봉 왕정복고의 주 세력을 이루었으며, 오를레앙가의 7월 왕정을 부정했다. 이후 한동안 오를레앙가의 입헌군주제를 지지한 오를레앙파, 제정 부활을 지지한 보나파르트파와 함께 프랑스 우익 세력의 큰 세 줄기를 이루었다. 정통왕당파에 따른 현재의 적법한 프랑스 왕위 계승자는 루이 알퐁소 드 부르봉이다. (ko)
- Legitimismo é a designação que em geral é dada aos movimentos políticos que defendem a aplicação das regras conservadoras, ditas legítimas, na sucessão hereditária de casas reais em situações em que movimentos revolucionários ou outras causas levaram à alteração do regime sucessório, em geral através da formação de nova dinastia. (pt)
- El legitimisme és una doctrina política sorgida en l'onada revolucionària de finals del segle xviii, principis del xix, que s'oposava als principis liberals i racionals de la Revolució Francesa i que creia que els monarques havien de ser homes de la dinastia tradicional. Fa referència especialment als partidaris -després de la revolució del 1830- de la branca dels Borbons francesos representants de Chambord, net de Carles X. Un gran exponent en són els monarques de l'est d'Europa com Àustria o Prússia i alguns polítics com Metthernich. (ca)
- Legitimismus (z francouzského légitime = legální) je tradicionalistické a monarchistické politické hnutí usilující o dosazení neprávem sesazeného legitimního panovníka či dynastie na základě platného nástupnického řádu buď v době kdy vládne nelegitimní panovník, i když ten je např. podporován parlamentem dané země, nebo i jako jako jeden z více monarchistických proudů po nastolení republiky (např. Legitimisté vs. Orléanisté a ve Francii). (cs)
- The Legitimists (French: Légitimistes) are royalists who adhere to the rights of dynastic succession to the French crown of the descendants of the eldest branch of the Bourbon dynasty, which was overthrown in the 1830 July Revolution. They reject the claim of the July Monarchy of 1830–1848 which placed Louis Philippe, Duke of Orléans, head of the Orléans cadet branch of the Bourbon dynasty, on the throne until he too was dethroned and driven with his family into exile. (en)
- Le légitimisme est un mouvement politique français favorable au rétablissement de la royauté dans la personne de l’aîné des Capétiens, chef de la maison de Bourbon. S'opposant à l’orléanisme, et dans une moindre mesure au bonapartisme, le mouvement légitimiste est né au début du XIXe siècle pour soutenir la dynastie bourbonienne détrônée en 1830. Il a influencé la politique française pendant une grande partie du XIXe siècle et constitue un courant important de la droite française à cette époque. (fr)
- Légitimistes adalah kelompok royalis yang mendukung hak keturunan Wangsa Bourbon yang paling tua sebagai penerus tahta Prancis setelah sistem monarki dijatuhkan oleh Revolusi Juli 1830. Mereka menolak klaim Monarki Juli 1830–1848 yang menempatkan kepala sebagai penguasa tahta Prancis hingga ia juga dijatuhkan dan terpaksa pergi ke pengasingan bersama dengan keluarganya. Calon penerus tahta Prancis saat ini berdasarkan sudut pandang kelompok legitimis adalah . (in)
- Il termine legittimismo si riferisce ad una dottrina politica teorizzata durante il Congresso di Vienna (1814-1816) dal rappresentante della monarchia francese Talleyrand (in accordo con il cancelliere austriaco Metternich) il quale sosteneva un ritorno all'assolutismo monarchico del XVIII secolo (temperato in Francia dalla costituzione del 1814) e, riaffermando che il potere dinastico ha un valore assoluto poiché per diritto divino è assegnato "per grazia di Dio", pretendeva la restaurazione sui loro "legittimi" troni dei sovrani europei arbitrariamente detronizzati con la forza dalla Rivoluzione francese e da Napoleone. (it)
- Legitymizm (z łac. lex dpn. legis "ustawa") – pogląd, iż prawa historycznych (przedrewolucyjnych) dynastii są nienaruszalne; w szerszym znaczeniu: uznawanie prawowitości (a nie siły, popularności czy woli ludu) za podstawę władzy. Legitymizm miał być podstawą porządku Świętego Przymierza. Istnieje też pojęcie legitymizmu demokratycznego (doktryna Tobara), Carlos R. Tobar. (pl)
- De legitimisten waren aanhangers van het huis Bourbon tegen het huis Orléans dat na de val van keizer Napoleon Bonaparte ook aanspraak maakte op de troon van Frankrijk in 1814/1815. De legitimisten waren voornamelijk leden uit de hoge Franse adel die na het uitbreken van de Franse Revolutie naar het buitenland waren gevlucht, maar wel telkenmale pogingen hadden ondernomen om een te plegen. Zij waren reactionairen die tegen de verlichtingsideeën waren en niet bepaald politiek gericht, maar voornamelijk aristocratisch. (nl)
- Легитими́зм (от лат. legitimus, фр. légitime, «законный») — политическая теория в Западной Европе (преимущественно во Франции), признающая историческое право династий на решение основных принципов государственного устройства. Эта идея Талейрана была выдвинута на Венском конгрессе в целях обоснования и защиты территориальных интересов Франции, состоявших в сохранении границ, существовавших на 1 января 1792, и недопущения территориального расширения Пруссии. В более широком смысле легитимистом называют всякого сторонника свергнутых монархий. (ru)
- Legitimism är en politisk term som används som beteckning för anhängare av en störtad monarki. Legitimisterna anser den störtade regimen som den enda lagliga styrelseskicket, i motsats till det styrande "illegitima". De som anslöt sig till Karl X av Frankrike och hans ättlingar av huset Bourbons äldsta gren, kallades ursprungligen karlister, därefter legitimister. Anhängarna till Ludvig Filip I av Frankrike och den yngre grenen av Orléans-Bourbon benämndes orléanister eller rojalister. Strömningen har avtagit under 1900-talet, bortsett från en viss markvinning under Vichyregimen. (sv)
- Легітимізм (від лат. lex й лат. legis як «закон»; звідси лат. legitimus — «законний»; фр. légitime) — політичний принцип, висунутий Шарлем Морісом Талейраном на Віденському конгресі 1814—15 для захисту територіальних інтересів Франції (збереження кордонів, що існували на 1 січня 1792 року) і протидії територіальним домаганням Прусії. Полягає у поверненні «законним» володарям втрачених ними територій і неприпустимості розпоряджатися ними, якщо легітимний володар формально від них не відмовився. Принцип легітимізму був відхилений через імперські плани царської Росії та Прусії. Термін «легітимізм» вживався в іншому значенні: у Франції після Липневої революції 1830 року легітимізм був гаслом політичної течії, що виступала за повернення до влади «законної» династії Бурбонів. (uk)
- 正统派（法語：Légitimistes）是法国历史上的一个拥护波旁王朝的保王主义派系，坚持其具有法国王位的继承权。波旁王朝曾在1830年的七月革命中被推翻。正统派也拒绝1830至1848年间在位的七月王朝，该王朝的由波旁王朝的幼系，奥尔良王朝的路易-菲利普一世即位，但在第二共和国时期，正统派与支持后者的奥尔良派联合，成为的核心。 1883年尚博尔伯爵亨利去世后，路易十五的王系断绝。按萨利克继承法，血脉最近的王位继承人为路易十五的叔父安茹公爵腓力即西班牙波旁王朝开国之君费利佩五世的男系后裔，其次才是奥尔良系。但费利佩五世早已在《乌得勒支和约》中放弃了自己及子孙的法国王位继承权以确保法国和西班牙不合并。而亨利去世时，因西班牙波旁王朝改用非萨利克继承法允许女系继位，费利佩五世的男系继承人蒙提宗伯爵胡安已经不是国王。一部分正统派不认可《乌得勒支和约》的相关条款，支持胡安为王位继承人，而认可的则支持奥尔良派。 1936年胡安的儿子阿方索·卡洛斯去世后，被废黜的西班牙国王阿方索十三世同时成为了法国和西班牙波旁王朝的继承人，再次触发了同一人不能成为法国和西班牙共主的问题。阿方索十三世的长子阿斯图里亚斯亲王阿方索无嗣，次子塞戈维亚公爵海梅放弃了自己及子孙的西班牙王位继承权，仅保留对法国王位的觊觎，最终阿方索十三世的王位最终传给了第三子巴塞罗那伯爵胡安的儿子胡安·卡洛斯一世，两国的王统再度分离。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)