| rdfs:comment
| - Le Sage's theory of gravitation is a kinetic theory of gravity originally proposed by Nicolas Fatio de Duillier in 1690 and later by Georges-Louis Le Sage in 1748. The theory proposed a mechanical explanation for Newton's gravitational force in terms of streams of tiny unseen particles (which Le Sage called ultra-mundane corpuscles) impacting all material objects from all directions. According to this model, any two material bodies partially shield each other from the impinging corpuscles, resulting in a net imbalance in the pressure exerted by the impact of corpuscles on the bodies, tending to drive the bodies together. This mechanical explanation for gravity never gained widespread acceptance. (en)
- 勒薩吉重力理論（英語：Le Sage's Theory of Gravitation）是一種關於重力的動力學理論，最早由尼古拉·法蒂奥·丢勒在1690年提出，隨後又由在1748年重新提出。該理論藉助微小不可見的粒子的流動，對牛頓的萬有引力提出了一種機械解釋。這種微粒勒薩吉稱之為“超凡小體”（ultra-mundane corpuscles），它們會從各個方向撞擊一切物體。根據這種模型，任兩個物體都相互遮蔽了一些撞向它們的小體，因此小體撞擊物體的靜壓力會不平衡，導致兩個物體相互靠近。這種對重力的機械解釋從未得到廣泛認可。 (zh)
- La teoría de la gravitación de Le Sage, conocida también con el nombre de teoría cinética de la gravitación, fue concebida originariamente por Nicolas Fatio de Duillier en 1690 y desarrollada ulteriormente por Georges-Louis Le Sage en 1748. La misma brinda una explicación mecánica a la ley de gravitación universal de Isaac Newton postulando la existencia de corrientes de infinitesimales partículas invisibles denominadas por Le Sage «corpúsculos ultramundanos» que impactan sobre todo objeto material, en todas direcciones. (es)
- Die Le-Sage-Gravitation ist eine einfache mechanische Gravitationserklärung, die das Gravitationsgesetz von Newton begründen sollte. Sie wurde von Nicolas Fatio de Duillier (1690) und Georges-Louis Le Sage (1748) entworfen. (de)
- La théorie de la gravitation de Le Sage est une théorie cinétique de la gravitation proposée initialement par Nicolas Fatio de Duillier en 1690 puis plus tard par Georges-Louis Le Sage en 1748. La théorie propose une explication mécanique de la force gravitationnelle de Newton en termes de flux de minuscules particules invisibles, que Le Sage appelait « corpuscules ultramondains » (c'est-à-dire littéralement « originaires d'un autre monde »), qui impacteraient les objets matériels dans toutes les directions. Selon ce modèle, deux corps matériels se protègent partiellement l'un l'autre des corpuscules incidents, ce qui entraîne un déséquilibre net dans la pression exercée par les impacts de corpuscules sur les corps, ce qui tend à rapprocher les deux corps. Cette explication mécanique de la (fr)
- Teoria grawitacji Le Sage'a jest kinetyczną teorią grawitacji, zaproponowaną pierwotnie w 1690 roku przez Nicolasa Fatio de Duilliera, a następnie w 1748 przez . Stanowiła ona propozycję mechanicznego wyjaśnienia siły grawitacji Newtona za pomocą strumieni drobnych, niewidocznych cząstek (które Le Sage nazwał korpuskułami ultra-tymczasowymi), bombardującymi wszystkie ciała materialne ze wszystkich kierunków. Zgodnie z tym modelem, dowolne dwa ciała materialne częściowo się wzajemnie ekranują przed nadbiegającymi korpuskułami, co skutkuje ogólnym niezbalansowaniem ciśnienia na nie wywieranego i tendencjami do wzajemnego przybliżania się. Takie mechaniczne wyjaśnienie grawitacji nigdy nie zyskało powszechnej akceptacji, chociaż było od czasu do czasu studiowane przez fizyków aż do początków (pl)
- A Teoria Gravitacional de Le Sage é uma postulada em 1748 pelo físico suíçoGeorges-Louis Le Sage, com base em fundamentos cinéticos. Sendo uma de várias teorias cinéticas de gravitação, foi originalmente concebida por Nicolas Fatio de Duillier em 1690 e desenvolvida por Georges-Louis Le Sage. Ela fornece uma explicação mecânica alternativa para a gravidade, postulando correntes invisíveis de partículas infinitesimais chamadas por Le Sage de corpúsculos ultra-mundanos (ultramondain), que impactam cada objeto em todas as direções. Essas partículas teriam massa insignificante, grande velocidade (superior à velocidade da luz) e inelasticidade absoluta. (pt)
- Le Sages gravitationsteori är en kinetisk teori om gravitation ursprungligen föreslagen av Nicolas Fatio de Duillier år 1690 och senare uppföljd av Georges-Louis Le Sage 1748. Teorin föreslog en mekanisk förklaring till Newtons gravitationslag i form av strömmar av små osynliga partiklar (Le Sage kallade dem ultra-triviala korpuskler), som påverkar alla materiella objekt från alla håll. Enligt denna modell, skärmar alla materiella kroppar parvis delvis varandra från infallande korpuskler, vilket resulterar i en netto obalans i trycket som utövas av korpusklarna på kropparna, och tenderar att driva samman kropparna. Denna mekaniska förklaring till gravitationen nådde aldrig utbredd acceptans, även om den fortsatte att studeras av många kända fysiker fram till början av 1900-talet, då den al (sv)
- В 1690 году женевский математик Никола Фатио де Дюилье и в 1756 Жорж Луи ЛеСаж в Женеве предложили простую кинетическую теорию гравитации, которая дала механическое объяснение уравнению силы Ньютона. Из-за того, что работа Фатио не была широко известна и оставалась неопубликованной длительное время, именно описание теории Ле Сажем стало темой повышенного интереса в конце XIX века, когда данная теория была изучена в контексте только что открытой кинетической теории газов. Это механическое объяснение гравитации никогда не получало широкого признания и к началу XX века теория в целом считалась опровергнутой, в основном из-за проблем, поднятых Максвеллом, Пуанкаре. Кроме того, во втором десятилетии XX века Альберт Эйнштейн создал общую теорию относительности, правда, признание к ней пришло нес (ru)
- У 1690 році женевський математик Нікола Фатіо де Дюйє, а згодом в 1756 Жорж Луї Лесаж в Женеві запропонували просту кінетичну теорію гравітації, яка дала механічне пояснення рівняння сили Ньютона. Через те, що робота Фатіо була широко відома і залишалася неопублікованою тривалий час, саме опис теорії Ле Сажем став темою підвищеного інтересу в кінці XIX століття, коли дана теорія була вивчена в контексті щойно відкритої кінетичної теорії газів. Таке механічне пояснення гравітації ніколи не отримувало широкого визнання і до початку XX століття теорія в цілому вважалася спростованою, в основному через проблеми, підняті Максвеллом, Пуанкаре. Крім того, у другому десятилітті XX століття Альберт Ейнштейн створив загальну теорію відносності, але, визнання до неї прийшло дещо пізніше. Хоча теорія (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)