In cryptography, a key-agreement protocol is a protocol whereby two or more parties can agree on a key in such a way that both influence the outcome. If properly done, this precludes undesired third parties from forcing a key choice on the agreeing parties. Protocols that are useful in practice also do not reveal to any eavesdropping party what key has been agreed upon. Protocols where both parties influence the final derived key are the only way to implement perfect forward secrecy.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - بروتوكول الاتفاق على مفتاح (ar)
- Schlüsselaustauschprotokoll (de)
- Protocolo de establecimiento de claves (es)
- Key-agreement protocol (en)
- Protokół uzgadniania kluczy (pl)
- Протокол совместной выработки ключа (ru)
- Протокол узгодження ключів (uk)
|
| rdfs:comment
| - في علم التعمية، بروتوكول الأتفاق على مفتاح هو بروتوكول بموجبه يمكن أن يتفق طرفين أو أكثر على مفتاح حيث يستطيع كلاهما التأثيرعلى النتيجة. وإذا تم هذا بشكل صحيح، يحول هذا دون إجبار طرف ثالث غير مرغوب فيه انتقاء مفتاح على أطراف الاتفاق. البروتوكولات المفيدة من الناحية العملية لا تكشف إلى أي طرف متلصص المفتاح الذي تم الاتفاق عليه. (ar)
- Un protocolo de establecimiento de claves (key establishment protocols), también llamados protocolos de intercambio de claves (en inglés key exchange protocols) es un protocolo criptográfico en el que se establece una secuencia de pasos entre dos o más participantes a través de la cual los participantes se ponen de acuerdo en el valor de una información secreta compartida. A la información secreta compartida se le suele llamar clave debido a que esa información se suele usar como clave de algún algoritmo criptográfico. (es)
- Ein Schlüsselaustauschprotokoll wird in der Kryptografie verwendet, um zwei oder mehreren Kommunikationspartnern einen gemeinsamen, geheimen Schlüssel zugänglich zu machen. Dies kann geschehen, indem jemand einen Schlüssel an alle beteiligten Partner überträgt oder indem während der Durchführung des Protokolls ein neuer Schlüssel erzeugt wird. Das Schlüsselaustauschprotokoll legt dabei die genaue Verfahrensweise fest. Der Schlüssel wird anschließend verwendet, um Nachrichten mittels symmetrischer Verschlüsselungsverfahren zu verschlüsseln und zu entschlüsseln. Bekannte Protokolle sind (de)
- In cryptography, a key-agreement protocol is a protocol whereby two or more parties can agree on a key in such a way that both influence the outcome. If properly done, this precludes undesired third parties from forcing a key choice on the agreeing parties. Protocols that are useful in practice also do not reveal to any eavesdropping party what key has been agreed upon. Protocols where both parties influence the final derived key are the only way to implement perfect forward secrecy. (en)
- Protokół uzgadniania kluczy – protokół kryptograficzny, dzięki któremu dwie (lub więcej) stron może uzgodnić klucz w taki sposób, że obie mają wpływ na rezultat. Jeżeli zostanie on wykonany prawidłowo, wówczas wykluczone będzie ryzyko tego, iż niepożądane trzecie strony będą mogły wymuszać wybór klucza pomiędzy stronami "uzgadniającymi". Użyteczne protokoły nie pozwalają także żadnej innej stronie na przechwycenie informacji odnośnie do uzgodnionego klucza. (pl)
- В криптографии, протокол совместной выработки ключа(англ. Key-agreement protocol) — метод установления секретного ключа шифрования, в котором каждый авторизированный пользователь канала влияет на его значение. (ru)
- Протокол узгоджнення ключів (англ. key agreement) — різновид обміну ключами, коли дві або більше сторони виконують певні кроки аби потім спільно користуватись отриманим таємним значенням. Головна особливість протоколу узгодження ключів полягає в тому, що кожна сторона робить однаковий внесок в обчислення спільного ключа (на відміну від протоколів обміну або поширення ключа). (uk)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - في علم التعمية، بروتوكول الأتفاق على مفتاح هو بروتوكول بموجبه يمكن أن يتفق طرفين أو أكثر على مفتاح حيث يستطيع كلاهما التأثيرعلى النتيجة. وإذا تم هذا بشكل صحيح، يحول هذا دون إجبار طرف ثالث غير مرغوب فيه انتقاء مفتاح على أطراف الاتفاق. البروتوكولات المفيدة من الناحية العملية لا تكشف إلى أي طرف متلصص المفتاح الذي تم الاتفاق عليه. (ar)
- Ein Schlüsselaustauschprotokoll wird in der Kryptografie verwendet, um zwei oder mehreren Kommunikationspartnern einen gemeinsamen, geheimen Schlüssel zugänglich zu machen. Dies kann geschehen, indem jemand einen Schlüssel an alle beteiligten Partner überträgt oder indem während der Durchführung des Protokolls ein neuer Schlüssel erzeugt wird. Das Schlüsselaustauschprotokoll legt dabei die genaue Verfahrensweise fest. Der Schlüssel wird anschließend verwendet, um Nachrichten mittels symmetrischer Verschlüsselungsverfahren zu verschlüsseln und zu entschlüsseln. Schlüsselaustauschprotokolle lösen das sogenannte Schlüsselverteilungsproblem, das darin besteht, den Kommunikationspartnern einen gemeinsamen, geheimen Schlüssel zugänglich zu machen. Ursprünglich bestand die einzige Möglichkeit zur Lösung des Schlüsselverteilungsproblems darin, einen Schlüssel persönlich oder versiegelt durch einen Boten auszutauschen. Mit dem Auftauchen von Kommunikationsnetzwerken wurden Protokolle entwickelt, um zwischen zwei Parteien auf einem öffentlichen Weg einen Sitzungsschlüssel auszutauschen bzw. auszuhandeln. Bekannte Protokolle sind
* Merkles Puzzle wurde 1974 entdeckt, aber erst 1978 veröffentlicht, hier wird ein symmetrischer Schlüssel zwischen beiden Parteien ausgetauscht.
* Diffie-Hellman-Schlüsselaustausch wurde 1976 von Whitfield Diffie mit Martin Hellman veröffentlicht, das erste auf asymmetrischen Verfahren basierende System
* Needham-Schroeder-Protokoll, 1978 veröffentlicht, hier hat jede mit der gleichen vertrauenswürdigen dritten Partei einen gemeinsamen geheimen Schlüssel (de)
- In cryptography, a key-agreement protocol is a protocol whereby two or more parties can agree on a key in such a way that both influence the outcome. If properly done, this precludes undesired third parties from forcing a key choice on the agreeing parties. Protocols that are useful in practice also do not reveal to any eavesdropping party what key has been agreed upon. Many key exchange systems have one party generate the key, and simply send that key to the other party—the other party has no influence on the key.Using a key-agreement protocol avoids some of the key distribution problems associated with such systems. Protocols where both parties influence the final derived key are the only way to implement perfect forward secrecy. (en)
- Un protocolo de establecimiento de claves (key establishment protocols), también llamados protocolos de intercambio de claves (en inglés key exchange protocols) es un protocolo criptográfico en el que se establece una secuencia de pasos entre dos o más participantes a través de la cual los participantes se ponen de acuerdo en el valor de una información secreta compartida. A la información secreta compartida se le suele llamar clave debido a que esa información se suele usar como clave de algún algoritmo criptográfico. (es)
- Protokół uzgadniania kluczy – protokół kryptograficzny, dzięki któremu dwie (lub więcej) stron może uzgodnić klucz w taki sposób, że obie mają wpływ na rezultat. Jeżeli zostanie on wykonany prawidłowo, wówczas wykluczone będzie ryzyko tego, iż niepożądane trzecie strony będą mogły wymuszać wybór klucza pomiędzy stronami "uzgadniającymi". Użyteczne protokoły nie pozwalają także żadnej innej stronie na przechwycenie informacji odnośnie do uzgodnionego klucza. Wiele systemów wymiany klucza pozwala jednej stronie wygenerować klucz, a następnie po prostu wysyła go drugiej stronie - wówczas "odbiorca" nie ma żadnego wpływu na klucz. Korzystanie z protokołów uzgadniania kluczy pozwala uniknąć niektórych problemów, związanych z dystrybucją klucza, które występują w tego typu systemach. Protokoły, w których obie strony mają wpływ na ostateczny wydzielony klucz są jedynym sposobem na zaimplementowanie doskonałego utajniania z wyprzedzeniem. (pl)
- В криптографии, протокол совместной выработки ключа(англ. Key-agreement protocol) — метод установления секретного ключа шифрования, в котором каждый авторизированный пользователь канала влияет на его значение. Для конфиденциального общения между пользователями необходимы секретные ключи шифрования и дешифрования сообщений. Протоколами обмена ключом называют алгоритмы, которые осуществляют защищенный обмен ключом шифрования. Протоколы обмена ключами делятся на два типа: протоколы передачи ключа и протоколы совместной выработки ключа. В протоколах передачи ключа используется симметричное шифрование, один из пользователей канала (сервер) генерирует ключ и передаёт его остальным участникам. Для этого необходим защищенный канал. Протоколы совместной выработки ключа используют асимметричное шифрование. Они организованы так, что открытый ключ передается по незащищенному каналу и используется для шифрования сообщений. Для дешифрования сообщений используется секретный ключ. (ru)
- Протокол узгоджнення ключів (англ. key agreement) — різновид обміну ключами, коли дві або більше сторони виконують певні кроки аби потім спільно користуватись отриманим таємним значенням. Головна особливість протоколу узгодження ключів полягає в тому, що кожна сторона робить однаковий внесок в обчислення спільного ключа (на відміну від протоколів обміну або поширення ключа). Першим та найвідомішим протоколом узгодження ключа став алгоритм Діффі-Геллмана, запропонований Вітфілдом Діффі та Мартіном Геллманом в 1976 році в праці «New Directions in Cryptography». В цій праці були закладені підвалини криптографії з відкритим ключем та на прикладі протоколу узгодження ключа показана її практична користь. Протокол Діффі-Геллмана дозволяє двом сторонам обчислити спільний таємний ключ на основі власних таємних ключів та відкритих ключів один одного. Але третя сторона, якій відомі лише відкриті ключі, не зможе обчислити спільний таємний ключ цих двох. Відтоді було створено численні модифікації протоколу. Були створені варіанти для узгодження ключів не лише між двома сторонами, але й більшою кількістю учасників. Оскільки протокол Діффі-Геллмана залежить від нерозв'язності задачі про дискретний логарифм, він може бути визначений для тих циклічних груп, де ця задача залишається важкою для розв'язання. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is rdfs:seeAlso
of | |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)