Karl Eduard von Napiersky (21 May 1793, Riga – 2 September 1864, Riga) was a Latvian clergyman and historian. He studied theology at the University of Dorpat, and from 1814 onward, served as a pastor in the municipality of Neu-Pebalg. From 1829 to 1849 he was director of government schools and gymnasiums in Riga. In 1851 he became a member of the newly established censorship committee in Riga. He was an early member of the Lettisch-Litterärischen Gesellschaft (1827) and one of the founders of the Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Rußlands (1833/34).
Attributes | Values |
---|
rdf:type
| |
rdfs:label
| - Karl Eduard von Napiersky (de)
- Karl Eduard von Napiersky (en)
- Karl Eduard von Napiersky (it)
- Напиерский, Карл Эдуард (ru)
- Karl Eduard Napiersky (sv)
- Карл-Едуард фон Наперський (uk)
|
rdfs:comment
| - Karl Eduard von Napiersky (* 21. Mai 1793 in Riga; † 2. September 1864 ebenda) war ein livländischer Literaturhistoriker. (de)
- Karl Eduard von Napiersky (21 May 1793, Riga – 2 September 1864, Riga) was a Latvian clergyman and historian. He studied theology at the University of Dorpat, and from 1814 onward, served as a pastor in the municipality of Neu-Pebalg. From 1829 to 1849 he was director of government schools and gymnasiums in Riga. In 1851 he became a member of the newly established censorship committee in Riga. He was an early member of the Lettisch-Litterärischen Gesellschaft (1827) and one of the founders of the Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Rußlands (1833/34). (en)
- Karl Eduard von Napiersky (Riga, 21 maggio 1793 – Riga, 2 settembre 1864) è stato uno storico della letteratura lettone. Studiò teologia presso l'Università di Dorpat, e dal 1814 in poi, servì come parroco nel comune di Jaunpiebalga. Dal 1829-1849 fu direttore delle scuole statali e delle palestre a Riga. Nel 1851 diventatò membro del comitato di censura di nuova costituzione a Riga. È stato uno dei primi membri della Lettisch-Litterärischen Gesellschaft (1827) e uno dei fondatori della Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Rußlands (1833-34) (it)
- Karl Eduard Napiersky, född 1793, död 1864, var en livländsk historieforskare, medlem av Rigas skolråd och centralkommitté. Napiersky skrev en mängd verk om östersjöprovinsernas historia. (sv)
- Карл Эдуард Напиерский (в русских документах также (Карл-)Эдуард Яковлевич Напиерский, правильнее Напирский, нем. Carl Eduard Napiersky; 21 мая 1793, Рига — 2 сентября 1864, Рига) — лифляндский историк и краевед. Член-корреспондент Санкт-Петербургской Академии наук c 16.12.1843 по отделению исторических наук и филологии (разряд истории и древностей российских). Отец историка Леонгарда Напиерского и астронома . (ru)
- Ка́рл-Едуа́рд фон Напе́рський (нім. Karl Eduard von Napiersky; 21 травня 1793 — 2 вересня 1864) — російський історик, лютеранський пастор, спеціаліст з історії Лівонії. Засновник російського дворянського роду Наперських. Народився у Ризі, Росія. Випускник Дерптського університету (1810—1812). Працював пастором (1814—1829), директором училищ Ліфляндської губернії (1829—1849), цензором (1851). Віднайшов і опублікував багато архівних документів з історії Лівонії і Східної Європи. Член Курляндського товариства літератури і мистецтва (1823). Почесний доктор Кенігсберзького університету (1832). Член-кореспондент Російської академії наук (1843). Статський радник (1852). Голова Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії (1854—1860). За заслуги на державній службі отримав росій (uk)
|
foaf:depiction
| |
dct:subject
| |
Wikipage page ID
| |
Wikipage revision ID
| |
Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
sameAs
| |
dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
thumbnail
| |
has abstract
| - Karl Eduard von Napiersky (* 21. Mai 1793 in Riga; † 2. September 1864 ebenda) war ein livländischer Literaturhistoriker. (de)
- Karl Eduard von Napiersky (21 May 1793, Riga – 2 September 1864, Riga) was a Latvian clergyman and historian. He studied theology at the University of Dorpat, and from 1814 onward, served as a pastor in the municipality of Neu-Pebalg. From 1829 to 1849 he was director of government schools and gymnasiums in Riga. In 1851 he became a member of the newly established censorship committee in Riga. He was an early member of the Lettisch-Litterärischen Gesellschaft (1827) and one of the founders of the Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Rußlands (1833/34). (en)
- Karl Eduard von Napiersky (Riga, 21 maggio 1793 – Riga, 2 settembre 1864) è stato uno storico della letteratura lettone. Studiò teologia presso l'Università di Dorpat, e dal 1814 in poi, servì come parroco nel comune di Jaunpiebalga. Dal 1829-1849 fu direttore delle scuole statali e delle palestre a Riga. Nel 1851 diventatò membro del comitato di censura di nuova costituzione a Riga. È stato uno dei primi membri della Lettisch-Litterärischen Gesellschaft (1827) e uno dei fondatori della Gesellschaft für Geschichte und Alterthumskunde der Ostseeprovinzen Rußlands (1833-34) (it)
- Karl Eduard Napiersky, född 1793, död 1864, var en livländsk historieforskare, medlem av Rigas skolråd och centralkommitté. Napiersky skrev en mängd verk om östersjöprovinsernas historia. (sv)
- Карл Эдуард Напиерский (в русских документах также (Карл-)Эдуард Яковлевич Напиерский, правильнее Напирский, нем. Carl Eduard Napiersky; 21 мая 1793, Рига — 2 сентября 1864, Рига) — лифляндский историк и краевед. Член-корреспондент Санкт-Петербургской Академии наук c 16.12.1843 по отделению исторических наук и филологии (разряд истории и древностей российских). Отец историка Леонгарда Напиерского и астронома . (ru)
- Ка́рл-Едуа́рд фон Напе́рський (нім. Karl Eduard von Napiersky; 21 травня 1793 — 2 вересня 1864) — російський історик, лютеранський пастор, спеціаліст з історії Лівонії. Засновник російського дворянського роду Наперських. Народився у Ризі, Росія. Випускник Дерптського університету (1810—1812). Працював пастором (1814—1829), директором училищ Ліфляндської губернії (1829—1849), цензором (1851). Віднайшов і опублікував багато архівних документів з історії Лівонії і Східної Європи. Член Курляндського товариства літератури і мистецтва (1823). Почесний доктор Кенігсберзького університету (1832). Член-кореспондент Російської академії наук (1843). Статський радник (1852). Голова Товариства історії і старожитностей Остзейських провінцій Росії (1854—1860). За заслуги на державній службі отримав російські дворянські права від царя Олександра II (1859). Батько історика й метеоролога . Головний редактор 5-томника «Monumenta Livoniae antiquae», упорядник збірки «Русько-лівонські акти». Співавтор 4-томного лівонського біографічного словника. Кавалер Ордену святого Станіслава 2-го класу (1857). Помер у Ризі. (uk)
|
gold:hypernym
| |
schema:sameAs
| |
prov:wasDerivedFrom
| |
page length (characters) of wiki page
| |
foaf:isPrimaryTopicOf
| |
is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
is foaf:primaryTopic
of | |