| rdfs:comment
| - Der Kappa-Mechanismus ist ein Pulsationsprozess, der die Helligkeitsänderungen von pulsationsveränderlichen Sternen (Veränderliche Sterne) beschreibt. Dieser Mechanismus kann dann in Kraft treten, wenn die Opazität (kappa) in der Sternatmosphäre mit zunehmender Temperatur ansteigt. (de)
- κ機制（κ–mechanism）是造成多種變星光度變化的機制。在這裡「κ」是希腊字母「Kappa」，代表恆星大氣層中任意深度的。 (zh)
- The kappa opacity mechanism is the driving mechanism behind the changes in luminosity of many types of pulsating variable stars. The term Eddington valve has been used for this mechanism, but this is increasingly obsolete. (en)
- Le mécanisme κ est le mécanisme moteur des variations de luminosité de nombreux types d'étoiles variables pulsantes. Ici, la lettre grecque kappa (κ) est utilisée pour indiquer l'opacité radiative à une profondeur particulière de l'atmosphère stellaire. Dans une étoile normale, un accroissement de la compression de l'atmosphère provoque un accroissement de la température et de la densité ; ceci produit une baisse de l'opacité de l'atmosphère, permettant à l'énergie thermique de s'échapper plus rapidement. Le résultat est une condition d'équilibre où la température et la pression sont maintenues équilibrées. Cependant, dans les cas où l'opacité s'accroît avec la température, l'atmosphère devient instable vis-à-vis des pulsations. Si une couche d'une atmosphère stellaire se déplace vers l'in (fr)
- Il meccanismo di opacità "κ" è il meccanismo che sta alla base dei cambiamenti di luminosità di molti tipi di stelle variabili pulsanti. La lettera greca kappa viene utilizzata dagli astronomi per indicare l'opacità alla radiazione di un particolare strato della stella. Queste pulsazioni non adiabatiche prodotte dal meccanismo κ avvengono negli strati della stella dove l'idrogeno o l'elio sono in parte ionizzati. (it)
- κ機構（かっぱきこう、英: kappa-mechanism, 英: kappa opacity mechanism）とは、セファイド変光星やこと座RR型変光星などの多くの脈動変光星の脈動を駆動するプロセスのこと。かつては「エディントン・バルブ (Eddington valve) 」とも呼ばれたが、次第に使われなくなっている。 星の物質の吸収係数（または）を表すギリシャ文字のκにちなんで命名された。恒星内のイオン化領域では、密度がわずかに上昇するだけで不透明度が増し、恒星内部からのエネルギーの吸収率が増加する。その結果、層が加熱・膨張して平衡状態が崩れる。外層が膨張すると、今度は圧力・密度・温度が低下し、不透明度の低下を引き起こす。この繰り返しが振動を起こし、星の外層が脈動する。 (ja)
- Каппа-механизм — механизм, ответственный за изменение светимости многих типов пульсирующих переменных звёзд. Термин «клапан Эддингтона» также употреблялся для наименования механизма, но постепенно от этого термина отказываются. (ru)
- Каппа-механізм (κ-механізм, клапанний механізм) - механізм, який забезпечує підтримку пульсації зір і лежить в основі змінності багатьох типів пульсуючих змінних зір. Назва механізму походить від грецької літери «каппа» (κ), якою в астрономії зазвичай позначають коефіцієнт поглинання («непрозорості») зоряної речовини. (uk)
|
| has abstract
| - Der Kappa-Mechanismus ist ein Pulsationsprozess, der die Helligkeitsänderungen von pulsationsveränderlichen Sternen (Veränderliche Sterne) beschreibt. Dieser Mechanismus kann dann in Kraft treten, wenn die Opazität (kappa) in der Sternatmosphäre mit zunehmender Temperatur ansteigt. (de)
- The kappa opacity mechanism is the driving mechanism behind the changes in luminosity of many types of pulsating variable stars. The term Eddington valve has been used for this mechanism, but this is increasingly obsolete. Here, the Greek letter kappa (κ) is used to indicate the radiative opacity at any particular depth of the stellar atmosphere. In a normal star, an increase in compression of the atmosphere causes an increase in temperature and density; this produces a decrease in the opacity of the atmosphere, allowing energy to escape more rapidly. The result is an equilibrium condition where temperature and pressure are maintained in a balance. However, in cases where the opacity increases with temperature, the atmosphere becomes unstable against pulsations. If a layer of a stellar atmosphere moves inward, it becomes denser and more opaque, causing heat flow to be checked. In return, this heat increase causes a build-up of pressure that pushes the layer back out again. The result is a cyclic process as the layer repeatedly moves inward and then is forced back out again. Stellar non-adiabatic pulsation resulting from the κ–mechanism occurs in regions where hydrogen and helium are partly ionized, or where there are negative hydrogen ions. An example of such a zone is in RR Lyrae variables where the partial second ionization of helium occurs. Hydrogen ionization is most likely the cause of pulsation activity in Mira variables, rapidly oscillating Ap stars (roAp) and ZZ Ceti variables. In Beta Cephei variables, stellar pulsations occur at a depth where the temperature reaches approximately 200,000 K and there is an abundance of iron. The increase in the opacity of iron at this depth is known as the Z bump, where Z is the astronomical symbol for elements other than hydrogen and helium. (en)
- Le mécanisme κ est le mécanisme moteur des variations de luminosité de nombreux types d'étoiles variables pulsantes. Ici, la lettre grecque kappa (κ) est utilisée pour indiquer l'opacité radiative à une profondeur particulière de l'atmosphère stellaire. Dans une étoile normale, un accroissement de la compression de l'atmosphère provoque un accroissement de la température et de la densité ; ceci produit une baisse de l'opacité de l'atmosphère, permettant à l'énergie thermique de s'échapper plus rapidement. Le résultat est une condition d'équilibre où la température et la pression sont maintenues équilibrées. Cependant, dans les cas où l'opacité s'accroît avec la température, l'atmosphère devient instable vis-à-vis des pulsations. Si une couche d'une atmosphère stellaire se déplace vers l'intérieur, elle devient plus dense et plus opaque, provoquant un blocage du flux de chaleur. En retour, cette augmentation de température provoque une augmentation de la pression qui repousse la couche vers l'extérieur. Le résultat est un phénomène cyclique car de façon répétée la couche se déplace vers l'intérieur puis est repoussée vers l'extérieur. Les pulsations stellaires non-adiabatiques résultant du mécanisme κ se produisent dans les régions où l'hydrogène et l'hélium sont partiellement ionisés, ou lorsqu'il y a des ions hydrogène négatifs. Un exemple d'une telle zone se trouve dans les variables de type RR Lyrae où la deuxième ionisation partielle de l'hélium se produit. L'ionisation de l'hydrogène est plus probablement la cause de l'activité pulsante des variables de type Mira, des étoiles Ap à oscillations rapides (roAp) et des variables de type ZZ Ceti. Dans les variables de type Beta Cephei, les pulsations stellaires se produisent à une profondeur où la température atteint approximativement 200000 K et il y a une abondance de fer. L'accroissement de l'opacité du fer à cette profondeur est appelé le "Z bump", où Z est le symbole astronomique pour les éléments autres autres que l'hydrogène et l'hélium. (fr)
- Il meccanismo di opacità "κ" è il meccanismo che sta alla base dei cambiamenti di luminosità di molti tipi di stelle variabili pulsanti. La lettera greca kappa viene utilizzata dagli astronomi per indicare l'opacità alla radiazione di un particolare strato della stella. Normalmente in una stella l'aumento della compressione di uno strato di gas produce un incremento di temperatura e una conseguente diminuzione dell'opacità, così che l'energia può liberarsi più rapidamente. Il risultato è un equilibrio idrostatico fra temperatura e pressione. Tuttavia in alcuni casi l'opacità aumenta con la temperatura e ciò produce pulsazioni della stella: quando uno strato dell'astro viene compresso, la temperatura sale, ma in questo caso ciò comporta un aumento dell'opacità che a sua volta causa un ulteriore aumento della temperatura. La conseguenza è un aumento della pressione che spinge lo strato verso l'esterno della stella. La conseguente diminuzione della densità produce una diminuzione della temperatura e, quindi, dell'opacità. Potendosi l'energia liberare più facilmente la temperatura dello strato diminuisce ulteriormente facendolo precipitare nuovamente verso l'interno della stella. Lo strato viene quindi nuovamente compresso e il ciclo ricomincia. Queste pulsazioni non adiabatiche prodotte dal meccanismo κ avvengono negli strati della stella dove l'idrogeno o l'elio sono in parte ionizzati. (it)
- κ機構（かっぱきこう、英: kappa-mechanism, 英: kappa opacity mechanism）とは、セファイド変光星やこと座RR型変光星などの多くの脈動変光星の脈動を駆動するプロセスのこと。かつては「エディントン・バルブ (Eddington valve) 」とも呼ばれたが、次第に使われなくなっている。 星の物質の吸収係数（または）を表すギリシャ文字のκにちなんで命名された。恒星内のイオン化領域では、密度がわずかに上昇するだけで不透明度が増し、恒星内部からのエネルギーの吸収率が増加する。その結果、層が加熱・膨張して平衡状態が崩れる。外層が膨張すると、今度は圧力・密度・温度が低下し、不透明度の低下を引き起こす。この繰り返しが振動を起こし、星の外層が脈動する。 κ機構による恒星の非断熱脈動は、水素やヘリウムが部分的に電離している領域や、水素負イオンが存在する領域で発生する。このような例は、古典的セファイド変光星やこと座RR型変光星においてヘリウムが部分的に2階電離している領域で見られる。一方、ミラ型変光星、高速振動Ap星（roAp星）、くじら座ZZ型変光星では、水素の電離が脈動活動の原因であると見られている。また、ケフェウス座β型変光星では、鉄が豊富に存在し、温度が約20万ケルビン (K) に達する深さで恒星の脈動が起こる。この鉄による不透明度の増加は、天文学において金属量を表す記号 Z を用いて Z-bump と呼ばれる。 (ja)
- Каппа-механизм — механизм, ответственный за изменение светимости многих типов пульсирующих переменных звёзд. Термин «клапан Эддингтона» также употреблялся для наименования механизма, но постепенно от этого термина отказываются. Греческая буква каппа (κ) здесь используется для обозначения непрозрачности для излучения на определённой глубине в атмосфере звезды. В обычной звезде увеличение сжатия в атмосфере приводит к увеличению температуры и плотности, что снижает непрозрачность атмосферы и позволяет энергии быстрее покидать звезду. В результате сохраняется состояние равновесия, при котором температура и давление сохраняются в балансе. Тем не менее, в тех случаях, когда непрозрачность растёт с температурой, атмосфера становится неустойчивой по отношению к пульсациям. Если слой звёздной атмосферы движется внутрь, то он становится плотнее и непрозрачней, что препятствует выходу потока энергии за пределы слоя. Наоборот, нагрев приводит к увеличению давления, которое сдвигает слой обратно. В результате получается циклический процесс, при котором слой многократно сдвигается по радиусу внутрь и затем отодвигается в обратную сторону. Неадиабатические пульсации в звёздах, возникающие вследствие каппа-механизма, происходят в областях, где водород и гелий частично ионизованы, или в тех областях, где есть отрицательные ионы водорода. Примером такой области является область в звёздах типа RR Лиры, в которой происходит частичная вторичная ионизация гелия. Ионизация водорода является наиболее вероятной причиной пульсационной активности мирид, roAp-звёзд и пульсирующих белых карликов. В переменных типа β Цефея пульсации происходят на глубине, при которой температура достигает величины около 200000 K при наличии железа. Повышение непрозрачности железа на такой глубине носит название «Z bump», где Z обозначает астрономическое понятие металлов, то есть элементов тяжелее водорода и гелия. (ru)
- Каппа-механізм (κ-механізм, клапанний механізм) - механізм, який забезпечує підтримку пульсації зір і лежить в основі змінності багатьох типів пульсуючих змінних зір. Назва механізму походить від грецької літери «каппа» (κ), якою в астрономії зазвичай позначають коефіцієнт поглинання («непрозорості») зоряної речовини. У загальному вигляді цей механізм для пояснення пульсації зір запропонував Артур Еддінгтон. У своїй праці 1926 року він дослідив, що власні адіабатичні коливання газових куль (якими, власне, і є зорі) мають швидко згасати. Для підтримання пульсацій має існувати механізм, що перетворює теплову енергію на механічну. Еддінгтон запропонував два теоретичні варіанти такого механізму. Другий варіант передбачав, що деякий процес може частково перекривати надходження енергії з надр до поверхні. Подібні механізми називають клапанними. Еддінгтон не ідентифікував його фізичну природу. Конкретний варіант κ-механізму відкрив на початку 1950-х років. У варіанті Жевакіна головну роль відігравала зона подвійної іонізації гелію, в якій гелій спочатку іонізується до «голого» ядра (з поглинанням енергії), а потім рекомбінує до іону He+ (із випромінюванням поглинутої енергії). Таким чином, енергія на деякий час затримується в зоні. Подальші дослідження довели, що важливу роль може відігравати також зона іонізації гідрогену. Неадіабатичні пульсації зір, зумовлені каппа-механізмом, розвиваються в зонах часткової іонізації водню та гелію або там, де наявні негативні іони водню. Прикладом зір із такими зонами є змінні типу RR Ліри, у яких відбувається часткова вторинна іонізація гелію. Іонізація водню ймовірно є причиною пульсацій у мірид, RoAp-зір та змінних типу ZZ Кита. У змінних типу β Цефея зоряні пульсації розвиваються на глибинах, де температура сягає приблизно 200 000 K та наявна значна кількість елементів залізного піку. Зростання непрозорості на цій глибині в англомовній літературі відоме під назвою «Z-bump», де Z — позначення металічності зоряної речовини, а англ. bump — ґуля, горб, опуклість, поштовх. (uk)
- κ機制（κ–mechanism）是造成多種變星光度變化的機制。在這裡「κ」是希腊字母「Kappa」，代表恆星大氣層中任意深度的。 (zh)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)