About: Josephus     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:WikicatRoman-eraHistorians, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FJosephus

Titus Flavius Josephus (/dʒoʊˈsiːfəs/; Latin: [ˈtɪ.tʊs ˈfɫaː.wi.ʊs joːˈseː.pʰʊs]; 37 – c. 100), born Yosef ben Matityahu (Hebrew: יוסף בן מתתיהו‎ Yōsef ben Matiṯyāhu; Greek: Ἰώσηπος Ματθίου παῖς Iṓsēpos Matthíou paîs) was a first-century Romano-Jewish historian, best known for The Jewish War, who was born in Jerusalem—then part of Roman Judea—to a father of priestly descent and a mother who claimed royal ancestry.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Josephus
  • يوسيفوس فلافيوس
  • Flavi Josep
  • Flavius Iosephus
  • Ιώσηπος Φλάβιος
  • Flavius Josephus
  • Jozefo Flavio
  • Flavio Josefo
  • Flavio Josefo
  • Flavius Josèphe
  • Flavius Yosefus
  • フラウィウス・ヨセフス
  • Flavio Giuseppe
  • 플라비우스 요세푸스
  • Flavius Josephus
  • Józef Flawiusz
  • Flávio Josefo
  • Иосиф Флавий
  • Josefus
  • 弗拉維奧·約瑟夫斯
  • Йосип Флавій
rdfs:comment
  • Josep, Josefus o Josep ben Maties (c. 37 - Roma, c. 100 (en hebreu יוסף בן מתתיהו / Iosef bar Mattitiahu o Iossef ben Mattitiahu, "Josep, fill de Maties"; en grec antic Ιώσηφος / Iốsêfos, després conegut com a Tit Flavi Josep (en llatí Titus Flavius Josephus o, simplement, Flavi Josep, va ser un historiador jueu que deixà constància (en llengua grega, de les relacions entre l'Imperi Romà i el poble i la cultura jueves durant el segle I dC, i que redactà obres apologètiques sobre el judaisme primigeni.
  • يوسيفوس فلافيوس (لغة لاتينية: Josephus Flavius) أو يوسيپوس (لغة يونانية: Ιώσηπος) أو باسمه العبري الأصلي يوسف بن ماتيتياهو (יוסף בן מתתיהו) (38-100 للميلاد، تقدير) كان أديبا مؤرخا وعسكريا يهوديا عاش في القرن الأول للميلاد واشتهر بكتبه عن تاريخ منطقة يهوذا، والتمرد اليهودي على الإمبراطوية الرومانية والتي تلقي الضوء على الأوضاع والأحداث في فلسطين خلال القرن الأول للميلاد في حين انهيار مملكة يهوذا، ظهور الديانة المسيحية والتغييرات الكبيرة في اليهودية بعد فشل التمرد على الرومان ودمار هيكل هيرودس.
  • Iosephus či Josephus (37/38 Jeruzalém – kolem 100 Řím), původním jménem Josef ben Matitjahu (hebrejsky יוסף בן מתתיהו), řecky Iosepos (Ιώσηπος), byl židovský kněz, učenec a historik, který zanechal významné poznámky o První židovské válce v letech 66–70. Své jméno Flavius si Josef přibral podle rodového jména císaře Vespasiana.
  • Ο Ιώσηπος Φλάβιος ή Ιωσήφ μπεν Ματθίας (37 - 100 μ.Χ.) ήταν Εβραίος λόγιος, ιστορικός και αγιολόγος, ο οποίος γεννήθηκε στην Ιερουσαλήμ - τότε μέρος της ρωμαϊκής Ιουδαίας - από πατέρα ιερατικής καταγωγής και μητέρα βασιλικής καταγωγής. Ο Ιώσηπος Φλάβιος ήταν ο πρώτος που έγραψε την ιστορία των Ιουδαίων, στο βιβλίο του Ιουδαϊκή Αρχαιολογία.
  • Tito Flavio Josefo (latinez: Titus Flavius Josephus; grezieraz: Φλάβιος Ἰώσηπος; 37 – c. 100), Yosef ben Matityahu (hebreeraz: יוסף בן מתתיהו‎, Yosef ben Matityahu; grezieraz: Ἰώσηπος Ματθίου παῖς), jaioa, historialari judu farisear bat izan zen, apaiz familiakoen ondorengoa. Ekintza gizona, estatista eta diplomatikoa, juduen erromatarren aurkako matxinadaren buruzagietako bat izan zen. Preso egina eta Erromara eramana, Flaviar leinu inperialaren gogokoena izatera iritsi zen. Erroman, grezieraz, bere lanik ezagunenak idatzi zituen: , eta . Judutarren kausari traidoretzat hartua eta juduek gorrotatua izan zen. Bere lana, erromatarrei eta kristauei esker mantendu da.
  • Yosefus (sekitar 37 M. – sekitar 100), yang terkenal dalam kapasitasnya sebagai seorang warga negara Romawi, sebagai Flavius Yosefus, adalah seorang sejarawan dan penulis apologetik Yahudi abad pertama keturunan imam dan raja-raja yang bertahan dan mencatat "Penghancuran Yerusalem" pada 70. Karya-karyanya memberikan pemahaman penting tentang Yudaisme pada abad pertama.
  • 플라비우스 요세푸스(라틴어: Flavius Josephus 플라위우스 요세푸스[*], 고대 그리스어: Φλάβιος Ιώσηπος 플라비오스 이오세포스[*], 기원후 37년 경 ~ 100년 경)는 1세기 제정 로마 시대의 유대인 출신의 정치가이자 역사가이다. 기원후 66년에 발발한 유다이아 전쟁에서 유대군을 지휘하여 로마군에 맞섰으나, 로마군의 포로가 된 뒤 투항하여 정보를 제공해 주고 베스파시아누스 황제의 배려로 풀려나 로마 시민이 되었다. 플라비우스 요세푸스라는 이름은 새로 로마 시민이 된 이들에게 적용되는 관례에 따라 보호자인 베스파시아누스 황제의 가문을 이름을 따 '플라비우스'를 가문이름(nomen)으로 삼은 것으로 보인다. 티투스의 막료로서 예루살렘 함락의 순간을 모두 지켜보았으며, 훗날 이 전말을 《유대 전쟁사》라는 책으로 남겼다.
  • ティトゥス・フラウィウス・ヨセフス(ラテン語: Titus Flavius Josephus、ヘブライ語: יוסף בן מתתיהו‎/ラテン文字表記: Yosef Ben Matityahu:ヨセフ・ベン・マタティアフ)、37年 - 100年頃)は、帝政ローマ期の政治家及び著述家。66年に勃発したユダヤ戦争で当初ユダヤ軍の指揮官として戦ったがローマ軍に投降し、ティトゥスの幕僚としてエルサレム陥落にいたる一部始終を目撃。後にこの顛末を記した『ユダヤ戦記』を著した。理想国家の形として神権政治を造語した。
  • Josefus (hebreiska Josef ben Matitjahu, latin Flavius Iosephus, född i Jerusalem 37 eller 38 e.Kr., troligen död kort efter år 100, var en judisk historiker. Josefus två viktigaste verk är Om det judiska kriget (han upplevde själv Jerusalems förstöring år 70 och Judiska fornminnen. Båda dessa ger ytterst värdefull information om hans tids judendom. Han anses vara den förste utombibliska författare som nämner Johannes Döparen, Jesus och Jakob, Jesus bror.
  • Ио́сиф Фла́вий (др.-греч. Ἰώσηπος Φλάβιος, лат. Josephus Flavius; при рождении — Йосе́ф бен Матитья́ху (Йосе́ф, сын Матитья́ху), др.-евр. יוסף בן מתתיהו; ок. 37 — ок. 100) — древнееврейский историк и военачальник. Иосиф Флавий известен дошедшими до нас на греческом языке трудами — «Иудейская война» (о восстании 66—71 годов) и «Иудейские древности» (где изложена история евреев от сотворения мира до Иудейской войны).
  • 提圖斯·弗拉維奧·約瑟夫斯(全名Titus Flavius Josephus,37年-100年),原名約瑟·本·馬賽厄斯(Yosef ben Matityahu,意思是Yosef,Matityahu的儿子),簡稱約瑟夫或約瑟夫斯,或譯約瑟法斯或約西弗斯,是第一世紀時的著名的猶太歷史學家,也是軍官及辯論家。 约瑟夫斯曾经做犹太军官,后来被俘虏后入罗马军队服役。有一段时间他跟随罗马军队征讨和平叛在罗马帝国犹迪亚行省的叛乱,并见证了公元70年提圖斯摧毁耶路撒冷城。他晚年在罗马潜心研究圣经,专注写作。 作為猶太人,约瑟夫斯对希伯來圣经做了深入的研究,将圣经的正典和外典做了详细的分析,并指出,外典圣经從來沒有被猶太人包括在受感示的聖經之內。另外他撰写的《犹太古史》记载了从圣经旧约最开始到公元一世纪整个的犹太历史,这些记载表明约瑟夫斯本人认为圣经的记载是真实的。同时在他的作品中有记录了很多福音书和使徒行传记载的事件,由此可以从侧面印证福音书的内容不是杜撰出来的。他撰写的作品《犹太古史》、《犹太战史》、《》和自传《人生》对于了解犹太人在古代和罗马统治时期的面貌有重要的参考价值。
  • Flavius Josephus (geboren 37/38 n. Chr. in Jerusalem; gestorben um 100 vermutlich in Rom) war ein jüdisch-hellenistischer Historiker. Als junger Priester aus der Jerusalemer Oberschicht hatte Josephus eine aktive Rolle im Jüdischen Krieg: Er verteidigte Galiläa im Frühjahr 67 gegen die römische Armee unter Vespasian. In Jotapata geriet er in römische Gefangenschaft. Er prophezeite dem Feldherrn Vespasian dessen künftiges Kaisertum. Als Freigelassener begleitete er Vespasians Sohn Titus in der Endphase des Krieges und wurde so Zeuge der Eroberung von Jerusalem (70 n. Chr.). Mit Titus kam er im folgenden Jahr nach Rom, wo er den Rest seines Lebens verbrachte. Er erhielt das römische Bürgerrecht und lebte fortan von einer kaiserlichen Pension und dem Ertrag seiner Landgüter in Judäa. Die Muße
  • Jozefo Flavio, Flavius Josephus (latine) aŭ Josef Ben-Matitjahu (hebree) (ĉ. 37 - 100), estis juda historiisto de la 1-a jarcento. Li prezentas al ni la ĉefan kaj plej detalan bildon de tiama Judio, kiu naskis kristanismon kaj ribelis kontraŭ Romio. Li skribis en eleganta helena por ne-judoj. Li estas pli konata laŭ sia latina nomo, kiun li prenis kiel malsklavigito (do, familiano) de la imperiestro Vespasiano. Post la milito Jozefo verkis librojn de historio pri la judoj, sub la aŭspicio de la imperiestro. Liaj du ĉefaj verkoj estas:
  • Tito Flavio Josefo (Jerusalén, c. 37-Roma, c. 100),​ nacido como Yosef ben Matityahu (en hebreo: יוסף בן מתתיהו, en griego: Ἰώσηπος Ματθίου παῖς)​​​ fue un historiador judeorromano del siglo I, que nació en Jerusalén (entonces parte de Judea romana) de un padre de ascendencia sacerdotal y una madre de ascendencia real.
  • Joseph fils de Matthatias le Prêtre (hébreu : יוסף בן מתתיהו הכהן, « Yossef ben Matityahou HaCohen »), plus connu sous son nom latin de Flavius Josèphe (latin : Titus Flavius Iosephus ; grec ancien Ἰώσηπος, « Iốsêpos »), né à Jérusalem en 37/38 et mort à Rome vers 100, est un historiographe romain juif d'origine judéenne du Ier siècle.
  • Titus Flavius Josephus (/dʒoʊˈsiːfəs/; Latin: [ˈtɪ.tʊs ˈfɫaː.wi.ʊs joːˈseː.pʰʊs]; 37 – c. 100), born Yosef ben Matityahu (Hebrew: יוסף בן מתתיהו‎ Yōsef ben Matiṯyāhu; Greek: Ἰώσηπος Ματθίου παῖς Iṓsēpos Matthíou paîs) was a first-century Romano-Jewish historian, best known for The Jewish War, who was born in Jerusalem—then part of Roman Judea—to a father of priestly descent and a mother who claimed royal ancestry.
  • Titus Flavius Josephus (Jeruzalem, 37 - Rome, ±100), oorspr. naam Josef ben Mattijahu (Hebreeuws: יוסף בן מתתיהו) genoemd, was een Romeins-Joodse geschiedschrijver en hagiograaf van priesterlijke en koninklijke afkomst. In zijn twee belangrijkste werken Oude geschiedenis van de Joden (ca. 94 n.Chr.) en De Joodse oorlog (ca. 75 n.Chr.) ligt het accent op de eerste eeuw n.Chr., vooral op de Joodse opstand tegen de Romeinse bezetting in de periode 66 - 70 n.Chr. (de Eerste Joodse Oorlog) die resulteerde in de vernietiging van Jeruzalem in 70.
  • Tito Flavio Giuseppe, (in latino: Titus Flavius Iosephus nato Yosef ben Matityahu (AFI: jo'sɛf bɛn matit'jahu, in ebraico: יוסף בן מתתיהו‎?; Gerusalemme, 37-38 circa – Roma, 100 circa, è stato uno scrittore, storico, politico e militare romano di origine ebraica. Conosciuto anche come Flavio Giuseppe, Giuseppe Flavio o semplicemente Giuseppe, scrisse le sue opere in greco.
  • Józef Flawiusz (hebr. ‏Josef ben Matatia‎, stgr. ᾿Ιώσηπος Φλαύιος, łac. Titus Flavius Iosephus, ur. 37, zm. po 94) – żydowski historyk pochodzący z rodu kapłańskiego – z klasy Joariba, pierwszej klasy kapłańskiej w Izraelu. Był synem Mattiasa syna Józefa, jerozolimskiego kapłana. Jego pradziad, Mattias Garbaty (ur. 135 p.n.e.), był po kądzieli wnukiem Jonatana Machabeusza.
  • Flávio Josefo, ou apenas Josefo (em latim: Flavius Josephus; 37 ou 38 — ca. 100, também conhecido pelo seu nome hebraico Yosef ben Mattityahu (יוסף בן מתתיהו, "José, filho de Matias" [Matias é variante de Mateus] e, após se tornar um cidadão romano, como Tito Flávio Josefo (latim: Titus Flavius Josephus, foi um historiador e apologista judaico-romano, descendente de uma linhagem de importantes sacerdotes e reis, que registrou in loco a destruição de Jerusalém, em 70 d.C., pelas tropas do imperador romano Vespasiano, comandadas por seu filho Tito, futuro imperador. As obras de Josefo fornecem um importante panorama do judaísmo no século I
  • Йосип Флавій (лат. Josephus Flavius; близько 37 — бл. 100) — єврейський історик. Батько Йосипа Флавія належав до священицького роду, а його мати походила з царського роду Хасмонеїв-Макавеїв. Йосип здобув блискучу освіту, не тільки єврейську, а й грецьку. У віці 26 років він їздив до Риму як захисник декількох юдейських священиків, звинувачених прокуратором Феліксом і відправлених в ланцюгах до Риму. Тут Йосип завдяки євреєві Алігуру, придворному акторові Нерона, познайомився з дружиною Нерона Попеєю і через неї виклопотав прощення священикам. Після повернення до Єрусалиму виявив, що євреї готуються повстати проти римського правління, і не відчуваючи ентузіазму, був вимушений до них приєднатися. Йосипу була доручена оборона Галілеї, тобто північної частини Палестини, проте його дії були мал
sameAs
Faceted Search & Find service v1.17_git93 as of Oct 15 2021


Alternative Linked Data Documents: iSPARQL | ODE     Content Formats:   [cxml] [csv]     RDF   [text] [turtle] [ld+json] [rdf+json] [rdf+xml]     ODATA   [atom+xml] [odata+json]     Microdata   [microdata+json] [html]    About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3322 as of Oct 25 2021, on Linux (x86_64-generic-linux-glibc25), Single-Server Edition (62 GB total memory, 41 GB memory in use)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software