Jaina seven-valued logic is system of argumentation developed by Jaina philosophers and thinkers in ancient India to support and substantiate their theory of pluralism. This argumentation system has seven distinct semantic predicates which may be thought of as seven different truth values. Traditionally, in the Jaina and other Indian literature dealing with topics in Jain philosophy, this system of argumentation is referred to as Saptabhangivada or Syadvada. The earliest reference to Syadvada occurs is the writings of Bhadrabahu (c. 433–357 BCE). There is mention of Syadvada in the Nyayavatara of Siddhasena Divakara (about 480–550 CE). Samantabhadra (about 600 CE) gave a full exposition of the seven parts of Syadvada or Saptabhanginyaya in his Aptamimamsa. The Syadvadamanjari of Mallisena
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Sjadvado (eo)
- Jaina seven-valued logic (en)
- Сьядвада (ru)
- Сьядвада (uk)
|
| rdfs:comment
| - Syādvāda (sanskrite: स्याद्वाद , esperantigeble kiel sjadvado) estas dialektika principo de ĝajnismo, nome tiu de "kondiĉa prediko". Ĝi estas praktika apliko de anekantavada (plurismo). Tiu principo postulas, ke oni diru ĉion per la sanskrita (tio ĉi-tie signifas necertecon aŭ kondiĉecon), ĝenerale uzante la optativan formon de la verbo as (esti): syāt. Tio necesas pro tio, ke la realeco malsimplas (kaj do oni ne povas plene esprimi ĝin per unuopaj asertoj): ĉiu afero havas multajn ecojn (por uzi sanskritan esprimon: ĉio estas anekāntātmaka), kaj unuopa eco (naya) estas nur parto de la tuto. (eo)
- Jaina seven-valued logic is system of argumentation developed by Jaina philosophers and thinkers in ancient India to support and substantiate their theory of pluralism. This argumentation system has seven distinct semantic predicates which may be thought of as seven different truth values. Traditionally, in the Jaina and other Indian literature dealing with topics in Jain philosophy, this system of argumentation is referred to as Saptabhangivada or Syadvada. The earliest reference to Syadvada occurs is the writings of Bhadrabahu (c. 433–357 BCE). There is mention of Syadvada in the Nyayavatara of Siddhasena Divakara (about 480–550 CE). Samantabhadra (about 600 CE) gave a full exposition of the seven parts of Syadvada or Saptabhanginyaya in his Aptamimamsa. The Syadvadamanjari of Mallisena (en)
- Сьядвада (дев. स्यादवाद, буквально «возможное утверждение») — доктрина, определяющая форму постулата в философии джайнизма. По этой доктрине исходные положения логического рассуждения должны задаваться в одной из семи форм (сабтабгангиная). Основной особенностью этих форм является ограничение универсальности, релятивизм. Каждое логическое рассуждение и его вывод в джайнизме считается частичной истиной, справедливой только в определённом аспекте, в рамках исходных постулатов. Семь форм постулата: (ru)
- Сьядвада (деванагарі: स्यादवाद, буквально можливе твердження) - доктрина , що визначає форму постулату в філософії джайнізму. За цією доктриною вихідні положення логічного міркування повинні задаватися в одній із семи форм (сабтабганґіная). Основною особливістю цих форм є обмеження універсальності, релятивізм. Кожне логічне міркування та його висновок в джайнізмі вважається частковою істиною, справедливою тільки в певному аспекті, в рамках вихідних постулатів. Сім форм постулату: Принципи сьядвади та анекантавади (плюралізм) складають те, що джайни називають ненасильством (ахімса) у думках. (uk)
|
| dct:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Syādvāda (sanskrite: स्याद्वाद , esperantigeble kiel sjadvado) estas dialektika principo de ĝajnismo, nome tiu de "kondiĉa prediko". Ĝi estas praktika apliko de anekantavada (plurismo). Tiu principo postulas, ke oni diru ĉion per la sanskrita (tio ĉi-tie signifas necertecon aŭ kondiĉecon), ĝenerale uzante la optativan formon de la verbo as (esti): syāt. Tio necesas pro tio, ke la realeco malsimplas (kaj do oni ne povas plene esprimi ĝin per unuopaj asertoj): ĉiu afero havas multajn ecojn (por uzi sanskritan esprimon: ĉio estas anekāntātmaka), kaj unuopa eco (naya) estas nur parto de la tuto. Laŭ la principo sjadvado, necesas ĉion diri sepope (pro tio oni nomas la principon ankaŭ saptibhaṅgīnāya, "teorio de la sep kondiĉaj predikoj"): 1.
* syād-asti (iel estas) 2.
* syān-nāsti (iel ne estas) 3.
* syād-asti-nāsti (iel estas kaj ne estas) 4.
* syād-asti-avaktavyaḥ (iel estas kaj nepriskribeblas) 5.
* syān-nāsti-avaktavyaḥ (iel ne estas kaj nepriskribeblas) 6.
* syād-asti-nāsti-avaktavyaḥ (iel estas kaj ne estas kaj nepriskribeblas) 7.
* syād-avaktavyaḥ (iel nepriskribeblas) La plej frua konata referenco al sjadvado estas en skribaĵoj de (ĉirkaŭe 433 - 357 a. K.). Laŭ (ĉirkaŭ 600 p. K.): (eo)
- Jaina seven-valued logic is system of argumentation developed by Jaina philosophers and thinkers in ancient India to support and substantiate their theory of pluralism. This argumentation system has seven distinct semantic predicates which may be thought of as seven different truth values. Traditionally, in the Jaina and other Indian literature dealing with topics in Jain philosophy, this system of argumentation is referred to as Saptabhangivada or Syadvada. The earliest reference to Syadvada occurs is the writings of Bhadrabahu (c. 433–357 BCE). There is mention of Syadvada in the Nyayavatara of Siddhasena Divakara (about 480–550 CE). Samantabhadra (about 600 CE) gave a full exposition of the seven parts of Syadvada or Saptabhanginyaya in his Aptamimamsa. The Syadvadamanjari of Mallisena (1292 CE) is a separate treatise on the same theory. There are, of course, still later works and a large number of modern commentaries. The interpretation of Saptabhangivada as a seven-valued logic was attempted by Harvard University philosophy professor George Bosworth Burch (1902–1973) in a paper published in International Philosophical Quarterly in the year 1964. P. C. Mahalanobis, an Indian applied statistician, has given a probabilistic interpretation of the Saptabhangivada. (en)
- Сьядвада (деванагарі: स्यादवाद, буквально можливе твердження) - доктрина , що визначає форму постулату в філософії джайнізму. За цією доктриною вихідні положення логічного міркування повинні задаватися в одній із семи форм (сабтабганґіная). Основною особливістю цих форм є обмеження універсальності, релятивізм. Кожне логічне міркування та його висновок в джайнізмі вважається частковою істиною, справедливою тільки в певному аспекті, в рамках вихідних постулатів. Сім форм постулату: 1.
* Сьяд-асті - у певному сенсі є. 2.
* Сьяд-насті - у певному сенсі не є. 3.
* Сьяд-асті-насті - у певному сенсі є та не є. 4.
* Сьяд-асті-авактав'ях - у певному сенсі є і не піддається описанню. 5.
* Сьяд-насті-авактав'ях - у певному сенсі не є і не піддається описанню. 6.
* Сьяд-асті-насті-авактав'ях - у певному сенсі є, не є і не піддається описанню. 7.
* Сьяд-авактав'ях - у певному сенсі не піддається описанню. Логічні судження джайнізму обмежені вихідними постулатами. Істина для джайна завжди багатогранна, і людина може вивчати тільки частину з цих багатогранних аспектів. Абсолютна істина для звичайної людини недосяжна. Однак, джайнізм вірить у можливість існування абсолютного знання, яке доступне тільки просітленим (кевалі). Принципи сьядвади та анекантавади (плюралізм) складають те, що джайни називають ненасильством (ахімса) у думках. (uk)
- Сьядвада (дев. स्यादवाद, буквально «возможное утверждение») — доктрина, определяющая форму постулата в философии джайнизма. По этой доктрине исходные положения логического рассуждения должны задаваться в одной из семи форм (сабтабгангиная). Основной особенностью этих форм является ограничение универсальности, релятивизм. Каждое логическое рассуждение и его вывод в джайнизме считается частичной истиной, справедливой только в определённом аспекте, в рамках исходных постулатов. Семь форм постулата: 1.
* Сьяд-асти — в определённом смысле есть. 2.
* Сьяд-насти — в определённом смысле не есть. 3.
* Сьяд-авактавья — в определённом смысле не поддаётся описанию. 4.
* Сьяд-асти-насти — в определённом смысле есть и не есть. 5.
* Сьяд-асти-авактавья — в определённом смысле есть и не поддаётся описанию. 6.
* Сьяд-насти-авактавья — в определённом смысле не есть и не поддаётся описанию. 7.
* Сьяд-асти-насти-авактавья —в определённом смысле есть, не есть и не поддаётся описанию. Логические суждения джайнизма ограничены выходными постулатами. Истина для джайна всегда многогранна, и человек может изучать только часть этих многогранных аспектов. Абсолютная истина для обычного человека недостижима. Однако, джайнизм верит в возможность существования абсолютного знания (кевала джняна), которое доступно только просветлённым (кевали). Принципы сьядвады и анекантавады (плюрализм) составляют то, что джайны называют ненасилием (ахимса) в мыслях. (ru)
|
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)