| rdfs:comment
| - الكتابة المائلة والخط الإيطاليقي (الإنجليزية: italic / backhand) هو محرف نسخي على أساس نموذج مبسط من خط الكتابة اليدوية. نظرا لتأثير الخط، فإن المحارف تكون مائلة قليلا في كثير من الأحيان إلى اليمين. تستخدم أيضا أشكال مختلفة من الشكل الروماني عادة لإضافة تأثير آخر الخط. لذا فإنه يختلف عن الكتابة المائلة التي هي مجرد تشويه للخط في الاتجاه المائل. (ar)
- Kurziva (variantně i -zí- a -si-, též polokurziva, či italika) je v typografii řez písma, písmo vyznačující se mírným sklonem doprava a drobnými změnami podoby u některých písmen oproti základnímu typu písma, bližší psacímu písmu. Typické je zejména tzv. kurzivní – jednobříškové – a, vznik obloučků či dotažených smyček na dřících písmen. První kurzíva byla vytvořena v dílně Alda Manutia na přelomu 15. a 16. století (poprvé se objevuje v tisku z roku 1501) rytcem a tvarově vychází z psané . Toto písmo má poněkud nižší čitelnost než základní antikva. Počítačová sazba také umožňuje vytváření falešné kurzivy (slanted type nebo oblique), což je pouhé naklonění písma. (cs)
- L’italique est le nom de la graphie cursive inclinée vers la droite. Elle s’oppose à la graphie en romain dont les caractères sont droits. (fr)
- In tipografia il corsivo, detto anche aldino (dall'ideatore Aldo Manuzio), è uno stile di carattere contraddistinto da una leggera inclinazione delle lettere verso destra. Nasce per imitazione della scrittura a mano. In francese è chiamato italique, in inglese italic, mentre in tedesco è reso col termine Kursivschrift. Un insieme di caratteri tipografici comprende generalmente tre stili: il tondo, il grassetto e il corsivo. (it)
- イタリック体（イタリックたい、英: italic type）とは、アルファベットの書体の一つである。筆記体 (cursive)に似た字形を持つ（特に小文字）。 ほとんどの場合に上部が右に傾いているので、しばしば斜体と混同ないし同一視されるが、正確には両者は異なる概念である。を参照。 もともとは15世紀のイタリア・ヴェネツィアで聖書の紙面スペースを節約するために考案されたのが「イタリック」の由来である。当初は手書き（筆記体）の本文用書体であった。16世紀に金属活字となって普及した。しかし17世紀以降は本文はもっぱら立体（正立した書体）を用いることが一般的になった。 現在では立体などと共にフォントの属性を成し、文章の中で語を強調したり周囲と区別したりするなどの補助的な用途に用いられることが多い。他言語の単語であることを示すためにも使われる。 (ja)
- 이탤릭체는 타이포그래피에서 손글씨를 기반으로 흘려 쓰는 자형을 일컫는다. 와 가 1501년에 처음 만들어냈으며, 로부터 영향을 받아 오른쪽으로 조금 기운 것을 볼 수 있다. 종종 기울임 글꼴과 이탤릭체를 동일시하기도 하지만, 고전적인 영문 이탤릭체의 경우 기울임 이외의 차이를 보인다. 일반 로마체와 비교했을 때, 소문자 f, k 등이 일반 자형과 두드러진 차이를 보이는 것이 특징이다. (ko)
- Een cursief, schuine letter of (zeldzaam) italiek is een letter die enigszins naar rechts helt en waarvan de vorm soms het handgeschreven schrift benadert. Een rechtopstaande letter is een romein. De cursieve lettervormen zijn gebaseerd op het in een beweging schrijven van een letter met een pen, terwijl de romein de vorm vaak te danken heeft aan het schrijven in verschillende stroken met een brede of spitse pen. Daarom ook heeft de cursief geen schreven, enkel aan- en afzetten. (nl)
- Em tipografia, os tipos itálicos são fontes cursivas cujo desenho das letras minúsculas baseia-se numa estilizada forma caligráfica. Devido à influência da caligrafia, esses tipos podem inclinar-se ligeiramente para a direita. A forma das letras difere da forma das letras romanas. Itálicos verdadeiros são distintos dos tipos oblíquos, em que a fonte romana é ligeiramente inclinada. Por outro lado, as letras maiúsculas de fontes itálicas geralmente se baseiam no desenho das maiúsculas romanas, porém inclinadas. (pt)
- Kursiv (av medeltidslat. cursivus, av lat. curro ’löpa’) är en högerlutande bokstavsform inom såväl typografi som paleografi. (sv)
- 在拉丁字母的字體排印學中，義大利體（英語：Italic type）是一種手寫體印刷字形，是斜体的一種。因為受到手寫書法的影響，義大利體的字形微向右傾斜，其字母寫法也接近於手寫體，成為其主要特徵。這種字形起源於文藝復興時代的義大利，並因此得名。義大利體與羅馬體是拉丁字母印刷時最主要的兩種主流字體。 (zh)
- Курси́в (через нім. Kursiv, фр. cursive від лат. cursiva (littera) — «швидке письмо, скоропис»), також письмі́вка; курсивне написання шрифту — написання шрифту, коли основні штрихи нахилені справа наліво зверху донизу. Написання шрифту курсивне використовується для акцентуації невеликих фрагментів тексту (до 1500 знаків прозового тексту), а також для набору, що базується на характерних ознаках вишуканого письма від руки. Першу книгу курсивним шрифтом віддрукував 1501 року венеціанець Альд Мануцій (1447/49–1515). (uk)
- La cursiva o itàlica és un estil de tipus de lletra —altres estils són la rodona, la negreta, la versaleta…— que té els traços inclinats cap a la dreta, a la manera de l'escriptura manual. També és anomenada aldina per haver estat Aldo Manuzio el primer impressor a fer-la servir; la mateixa raó va fer que fos coneguda a Europa com a lletra itàlica, perquè era pròpia dels llibres italians de la impremta aldina. En les proves dels textos que s'han d'editar, els fragments de text que han d'anar en cursiva es marquen amb subratllat o bé encerclant-los i anotant al marge l'abreviatura curs. o cva. (ca)
- Η επισεσυρμένη γραφή είναι σύμφωνα με την ελληνική παλαιογραφία ο γενικός γραφικός χαρακτήρας των χειρογράφων στον οποίον είναι γραμμένα διάφορα κείμενα της καθημερινής γραπτής επικοινωνίας. Συναντάται σε όλες τις περιόδους της ελληνικής χειρόγραφης γραφής και είναι, μαζί με την φιλολογική γραφή των βιβλίων, το ένα από τα δύο βασικά είδη γραφής που χρησιμοποιούνται παράλληλα. Η επισεσυρμένη γραφή ήταν γενικά πιο αποδοτική αφού περιόριζε την ανάγκη του γραφέα να σηκώνει συνεχώς τη πένα και του επέτρεπε να γράφει πιο γρήγορα. Έτσι η επισεσυρμένη γραφή ήταν απαραίτητη σε χρονοβόρες διαδικασίες όπως η αντιγραφή χειρογράφων και κειμένων κατά τον Μεσαίωνα. (el)
- Kursivo estas tipara fasono, en kiu la signobildoj de la literoj estas klinitaj dekstren (proksimume je 15°) kaj havas la formon inspiritan de manskribaj literoj renesancaj, ofte uzata por emfazo aŭ citaĵoj (por apartigi verkotitolon, fremdajn vortojn en teksto ktp). Paleografie kursivo kontrastas kun la stilo gotika (frakturo, ŝvabaĥo ktp) kaj kun la stilo antikve-roma («antikva» en la terminaro germana-rusa, «roma» en la terminaro angla), rekta serifa skribo inspirita de la romaj monumentaj surskriboj. (eo)
- Kursivschrift (Kursivdruck) bzw. kursiv gesetzter Text (von mittellateinisch lateinisch cursivus ‚fließend, geläufig‘, gebildet zu lateinisch cursare ‚immer weiterlaufen‘, dieses wurde wiederum gebildet zu lateinisch currere ‚eilen, laufen‘) ist in der Typografie eine Schriftauszeichnung für Satzschriften, bei der die Schriftzeichen in Schreibrichtung schräg geneigt sind. Sie dient vor allem zur Hervorhebung von Textstellen und ‑passagen. Der englische Begriff ist italics bzw. italic (Adjektiv), letztes wird häufig in Software verwendet. (de)
- In typography, italic type is a cursive font based on a stylised form of calligraphic handwriting. Owing to the influence from calligraphy, italics normally slant slightly to the right. Italics are a way to emphasise key points in a printed text, to identify many types of creative works, to cite foreign words or phrases, or, when quoting a speaker, a way to show which words they stressed. One manual of English usage described italics as "the print equivalent of underlining"; in other words, underscore in a manuscript directs a typesetter to use italic. (en)
- La bastardilla es un estilo de tipografía en el que todos los caracteres están inclinados. El término bastardilla se utiliza más en el ámbito de la tipografía, ya que no es usual en el habla popular ni en la académica; en su lugar, se emplean los términos cursiva o itálica. (es)
- Kursywa – odmiana pisma, zazwyczaj pochyła, o charakterze bardziej płynnym niż antykwa, choć nawiązująca do niej stylem. Wywodzi się z odręcznego pisma karolińskiego i rozwinęła się w XV-wiecznych Włoszech. Większość kursyw (choć nie wszystkie) jest pochylona w prawo pod kątem ok. 2–20 stopni. Zazwyczaj kursywa jest jedną z trzech podstawowych odmian kroju pisma, obok odmiany prostej (antykwy) i pogrubionej. (pl)
- Курси́в (через нем. kursiv из лат. cursiva littera — «беглый почерк»):
* в палеографии — обычно то же, что скоропись: беглый связный почерк латинского и греческого письма на мягком материале, возникший в I—II вв. н. э., а также аналогичные почерки некоторых других письменностей (еврейской, глаголической и др.); применительно же к рукописной кириллице, старые (XIV — начала XIX вв.) подобные почерки обычно принято называть не курсивом, а скорописью, новые же (с середины XVIII в. до наших дней) стандартного названия не имеют и именуются описательно и в разных источниках по-разному: «гражданское письмо», «новый (или русский) письменный тип кириллицы», «письменный тип гражданской кириллицы», «русское рукописное письмо» и т. п.;
* в типографике — печатный шрифт с наклоном основных штрихов приб (ru)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)