| rdfs:comment
| - Η λέξη ειρμός κατ΄ έννοια σημαίνει πλοκή, σύνδεση, ακολουθία σκέψεων. Συνώνυμη αυτής είναι ο συνειρμός. Ειδικότερα όμως στη Λειτουργική και την εκκλησιαστική υμνολογία, ειρμός ονομάζεται το πρώτο τροπάριο καθεμιάς των εννέα Ωδών, οι οποίες αποτελούν τον Κανόνα. Σύμφωνα μάλιστα με τον ειρμό φέρονται να ρυθμίζονται και τα επόμενα δύο ή πέντε τροπάρια που σχηματίζουν την Ωδή. Σημειώνεται πως όταν οι ειρμοί επαναλαμβάνονται στο τέλος της Ωδής και πάντα σε ρυθμό αργότερο τότε αποκαλούνται καταβασίες. (el)
- The irmos (or heirmos from Koinē Greek: εἱρμός) in the Byzantine liturgical tradition is the initial troparion of an ode of a canon. The meter and melody of an irmos is followed by the remaining troparia of the ode; when more than one canon is used (as is typical at matins), only the first canon's irmos is sung, but the irmoi of the subsequent canons must be known in order to determine an ode's melody and so, even in canons where it is known that the irmos is never sung, the irmos is nonetheless specified. Note that in the Russian tradition, often only the irmos is sung, the rest of the ode simply being read; in Greek parishes, often the remaining troparia are simply eliminated, but in non-Russian traditions, all troparia of a canon are sung (en)
- Un irmos ou "heirmos" (Grec ancien ἑἱρμός, « lien, enchaînement », pl. ἑἱρμόι) est, dans la tradition liturgique byzantine, la strophe (tropaire) initiale d'une ode du canon. L'irmos établit un lien entre le cantique biblique sur lequel est fondée l'ode et le sujet du canon. À la fin d'une ode, l'irmos peut être répété ou bien il peut être prescrit de chanter un autre irmos pour revenir au thème initial du cantique. Cet irmos est alors appelé catabase. Dans la Divine Liturgie, l'irmos est synonyme de chant à la Vierge, exécuté au début de la prière d'intercession. (fr)
- Ирмо́с (церк.-слав. Ірмо́съ греч. εἱρμός — сплетение, связь), в византийском и русском православном богослужении — первая строфа в каждой из девяти песен канона, в которой прославляются священные события или лица. Ирмос служит мелодико-метрическим образцом для последующих строф (тропарей) данной песни. Тексты ирмосов гимнографические (в основном, парафразы Священного Писания). Музыкально ирмосы подчиняются системе осмогласия. (ru)
- І́рмос (з грец. εἱρμός зв'язок, ланка, пісня) — у візантійських гімнах строфа, яка з'єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. У VII ст. після появи канону, ірмосом називали перший тропар кожної пісні канону. Ірмологійний спів, монодія — традиційний християнський духовний спів в Україні. Ірмос це перша строфа в кожній з дев'яти пісень канону, в якій прославляються священні події або особи. Музично ірмоси підкоряються системі восмиголосся. (uk)
|
| has abstract
| - Η λέξη ειρμός κατ΄ έννοια σημαίνει πλοκή, σύνδεση, ακολουθία σκέψεων. Συνώνυμη αυτής είναι ο συνειρμός. Ειδικότερα όμως στη Λειτουργική και την εκκλησιαστική υμνολογία, ειρμός ονομάζεται το πρώτο τροπάριο καθεμιάς των εννέα Ωδών, οι οποίες αποτελούν τον Κανόνα. Σύμφωνα μάλιστα με τον ειρμό φέρονται να ρυθμίζονται και τα επόμενα δύο ή πέντε τροπάρια που σχηματίζουν την Ωδή. Σημειώνεται πως όταν οι ειρμοί επαναλαμβάνονται στο τέλος της Ωδής και πάντα σε ρυθμό αργότερο τότε αποκαλούνται καταβασίες. (el)
- The irmos (or heirmos from Koinē Greek: εἱρμός) in the Byzantine liturgical tradition is the initial troparion of an ode of a canon. The meter and melody of an irmos is followed by the remaining troparia of the ode; when more than one canon is used (as is typical at matins), only the first canon's irmos is sung, but the irmoi of the subsequent canons must be known in order to determine an ode's melody and so, even in canons where it is known that the irmos is never sung, the irmos is nonetheless specified. Note that in the Russian tradition, often only the irmos is sung, the rest of the ode simply being read; in Greek parishes, often the remaining troparia are simply eliminated, but in non-Russian traditions, all troparia of a canon are sung The term comes from the Greek verb "to tie, link" meaning that it poetically connects the Biblical ode to the subject of the canon. Because the irmos presents a rhythmic and melodic pattern for the troparia which follow, "irmos" gives its name to the irmologic forms of Byzantine chant. At the end of an ode, the irmos may be repeated, or another irmos may be prescribed to be sung to return to the original biblical theme this is called the katavasia. (en)
- Un irmos ou "heirmos" (Grec ancien ἑἱρμός, « lien, enchaînement », pl. ἑἱρμόι) est, dans la tradition liturgique byzantine, la strophe (tropaire) initiale d'une ode du canon. L'irmos établit un lien entre le cantique biblique sur lequel est fondée l'ode et le sujet du canon. La métrique et la mélodie de l'irmos sont déclinées dans les tropaires subséquents de l'ode. Lorsqu'on chante plusieurs canons lors d'un office (comme lors l'Orthros), seul l'irmos du premier canon est chanté, mais les irmos des canons suivants doivent être connus, afin d'en déterminer la métrique et la mélodie ; aussi, l'irmos est toujours noté, même dans les canons où il n'est jamais chanté. Dans la liturgie russe, seul le premier irmos est chanté, le reste de l'ode étant simplement lu. Dans les paroisses grecques, les tropaires qui suivent sont souvent purement et simplement ignorés. À la fin d'une ode, l'irmos peut être répété ou bien il peut être prescrit de chanter un autre irmos pour revenir au thème initial du cantique. Cet irmos est alors appelé catabase. Dans la Divine Liturgie, l'irmos est synonyme de chant à la Vierge, exécuté au début de la prière d'intercession. (fr)
- Ирмо́с (церк.-слав. Ірмо́съ греч. εἱρμός — сплетение, связь), в византийском и русском православном богослужении — первая строфа в каждой из девяти песен канона, в которой прославляются священные события или лица. Ирмос служит мелодико-метрическим образцом для последующих строф (тропарей) данной песни. Тексты ирмосов гимнографические (в основном, парафразы Священного Писания). Музыкально ирмосы подчиняются системе осмогласия. На воскресном каноне хвалебные ирмосы чередуются в каждом гласе с молитвенно-скорбными ирмосами. Хвалебные ирмосы охватывают всю систему христианского вероучения и говорят о сотворении мира (преимущественно ирмос 3-й), Воплощении Сына Божия (в основном 4-й, иногда 4-й и 5-й, иногда и 3-й), о Церкви (3-й или 4-й). Через образы песен пророков Исаии и Ионы ирмосы выражают стремление души к свету Христову, в 6-м ирмосе содержатся молитвы об избавлении от греховной бездны и страданий. Ирмосы 1-й, 7-й и 8-й песен посвящены также прообразовательным событиям Ветхого Завета. 9-й ирмос во всех канонах прославляет Богоматерь. Богослужебные сборники (книги) ирмосов известны с глубокой древности, они носят название ирмологиев. (ru)
- І́рмос (з грец. εἱρμός зв'язок, ланка, пісня) — у візантійських гімнах строфа, яка з'єднує біблейську піснь з християнськими гімнами іншого віршування, встановлюючи для них метрику наспіву на біблейську тематику. У VII ст. після появи канону, ірмосом називали перший тропар кожної пісні канону. Ірмологійний спів, монодія — традиційний християнський духовний спів в Україні. Ірмос це перша строфа в кожній з дев'яти пісень канону, в якій прославляються священні події або особи. Музично ірмоси підкоряються системі восмиголосся. Ірмос служить зразком і за наспівом, і за ритмічною будовою для тропарів: в тропарі повинно бути стільки ж строф і такої ж довжини і стільки ж музичних рядків, як в ірмосі. На недільному каноні хвалебні ірмоси чергуються в кожному гласі з молитовно-скорботними ірмосами. Хвалебні ірмоси охоплюють всю систему християнського віровчення і говорять про створення світу (переважно ірмос 3-й), Втіленні Сина Божого (в основному 4-й, іноді 4-й і 5-й, іноді і 3-й), про Церкву (3 -й або 4-й). Через образи пісень пророків Ісаї та Іони ірмоси висловлюють прагнення душі до світла Христову, в 6-м ірмоси містяться молитви про позбавлення від гріховної безодні і страждань. Ірмоси 1-й, 7-й і 8-й пісень присвячені також подіям Старого Завіту. 9-й ірмос у всіх канонах прославляє Богоматір. Богослужбові збірники (книги) ірмосів відомі з глибокої давнини. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)