| rdfs:comment
| - Die indirekte Rede ist ein Mittel zur distanzierten, berichtenden Wiedergabe von Äußerungen. Die Wiedergabe der Äußerung kann wortgenau oder verkürzt sein oder einzelne Teile in anderer Reihenfolge als im Original wiedergeben. Die indirekte Rede steht nicht wie die direkte Rede in Anführungszeichen, sondern in einem Nebensatz mit dem einleitenden Subjunktor „dass“ oder in einem Hauptsatz im Konjunktiv I oder II. Neben der indirekten Rede gibt es die direkte Rede und die erlebte Rede. (de)
- 间接引语（英語：Reported Speech 或 Indirect Speech）是引语的一种，用于间接引述（转述）人或者机构的发言。可分为普通间接引语和自由间接引语两种。间接引语不加引号。 (zh)
- L'estil indirecte és la reproducció d'un diàleg o discurs dit per una persona de manera que aparegui integrat dins el text i no independent i separat per signes de puntuació (el guió en el cas català). Apareixen els anomenats o altres marques per indicar a qui s'atribueix el discurs, per exemple una frase en estil directe com "Vull que vinguis a casa meva" es pot transformar en "En Pau va dir-li que volia que vingués a casa seva"). En l'estil indirecte abunden les oracions substantives i la identificació dels referents amb noms i pronoms. (ca)
- In linguistics, indirect speech (also reported speech or indirect discourse) is a grammatical mechanism for reporting the content of another utterance without directly quoting it. For example, the English sentence Jill said she was coming is indirect discourse while Jill said "I'm coming" would be direct discourse. In fiction, the "utterance" might amount to an unvoiced thought that passes through a stream of consciousness, as reported by an omniscient narrator. (en)
- El estilo indirecto implica, por un lado, la existencia de una selección de la información por parte del narrador —solo reproducirá lo que a él le parezca conveniente— y, por otro, la falta de los matices emocionales y expresivos del personaje. Lingüísticamente, estos fragmentos estarán dominados por la tercera persona, en tanto que no son otra cosa sino narraciones de lo que piensan o dicen los personajes: Él se acercó mirándola a los ojos y le dijo que jamás la podría amar y que era mejor que se alejasen para siempre. (es)
- En grammaire française, le discours indirect est une adaptation morphosyntaxique des paroles prononcées ou écrites et sont des paroles déformées. C'est l'une des deux variétés de discours rapporté (l'autre étant le discours direct). (fr)
- Il discorso indiretto è il modo in cui vengono riportate, in una proposizione subordinata, le parole dette in precedenza. Da un lato, c'è la possibilità di riportare quanto è stato detto usando il discorso diretto, cioè ripetendo l'enunciato in forma invariata e usando per esempio le virgolette: Luigi XIV disse: "Lo Stato sono io". Con il discorso indiretto, al contrario, l'enunciato viene integralmente incorporato in quello di chi lo sta citando: Luigi XIV disse che lo Stato era lui. (it)
- Er zijn in taal twee manieren om een uitspraak van iemand anders weer te geven. De eerste manier is de zogenaamde directe rede (Latijn: oratio recta), die met aanhalingstekens werkt. De tweede manier is de indirecte rede, in het Latijn ook wel oratio obliqua genoemd: in het Nederlands werkt deze met het voegwoord dat. Voorbeeld: Hij zegt dat Jan bang is. (nl)
- O discurso indireto é definido como o registro da fala da personagem sob influência por parte do narrador. Nesse tipo de discurso, os tempos verbais são modificados para que haja entendimento quanto à pessoa que fala. Além disso, costuma a citar o nome de quem fez a fala ou fazer algum tipo de referência. Neste tipo de discurso narrativo o narrador interfere na fala da personagem. Este conta aos leitores o que a personagem disse, no entanto o faz na 3ª pessoa. As palavras da personagem não são reproduzidas, e sim "traduzidas" na linguagem do narrador. Também é sem travessão. No fundo são apenas a junção dos dois modos verbais. A pessoa não pergunta verdadeiramente, é o narrador que faz a pergunta com o nome do personagem. Não permite que as personagens se exprimam livremente,uma vez que as (pt)
- Косвенная речь — синтаксический способ введения в свою речь чужой речи с сохранением основного содержания высказывания, представленной как пояснительная придаточная часть сложноподчинённого предложения и находящейся в формальной зависимости от фразы передающего её лица. Присоединение к основной части предложения осуществляется с помощью различных союзов и соединительных слов. Выбор средства связи косвенной речи с остальной частью сложноподчинённого предложения зависит от того, какой именно смысл закладывается передающим в цитируемое высказывание. (ru)
- Непряма́ мо́ва — це чуже мовлення, що передається не дослівно, а зі збереженням лише основного змісту висловлювання. На письмі непряма мова не береться в лапки. Речення з непрямою мовою є складнопідрядним із підрядним з'ясувальним, яке приєднується за допомогою сполучників що, ніби, щоб, чи і сполучних слів де, куди, коли, як тощо. Вибір засобу зв'язку залежить від таких умов: -якщо чуже висловлювання, передане непрямою мовою, було звичайним розповідним реченням, вживається сполучник що:
* Василь Касіян розповідає, що в основу його малюнка покладено епізод із життя Тараса Шевченка (Із журналу). (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)