| rdfs:comment
| - The Icarus paradox is a neologism coined by Danny Miller in his 1990 book by the same name. The term refers to the phenomenon of businesses failing abruptly after a period of apparent success, where this failure is brought about by the very elements that led to their initial success. It alludes to Icarus of Greek mythology, who drowned after flying too close to the Sun. The failure of the very wings that allowed him to escape imprisonment and soar through the skies was what ultimately led to his demise, hence the paradox. (en)
- Paradoks Icarus adalah neologisme yang dicetuskan dan dipopulerkan oleh bukunya tahun 1990 dengan judul yang sama. Istilah ini dipakai untuk menyebut fenoemna bisnis atau perusahaan yang mendadak bangkrut setelah mengalami periode kesuksesan. Dalam sebuah artikel tahun 1992, Mille mencatat bahwa beberapa perusahaan membawa kejatuhannya melalui kesuksesannya sendiri, entah melalui terlalu percaya diri, berlebihan tingkah, atau cepat puas. Paradoks ini merujuk kisah Icarus dalam mitologi Yunani yang terbang terlalu dekat dengan Matahari, sehingga lilin yang merekatkan sayapnya meleleh. Buku ini adalah sumber utama Escaping the karya Daniel O'Leary. (in)
- Das Ikarus-Paradox ist ein von Danny Miller geprägter Neologismus aus dem Bereich des organisationellen Lernens, der durch sein 1990 veröffentlichtes Buch The Icarus Paradox – How Exceptional Companies Bring About Their Own Downfall popularisiert wurde. Es beschreibt die Beobachtung, dass Unternehmen nach anscheinendem Erfolg plötzlich versagen. 1994 veröffentlichte Miller eine weitere Studie, in der er vier Wirkungshypothesen aufstellt: Nach länger anhaltendem Erfolg sollten (de)
- «Парадокс Икара» — это модель развития предприятия, введенная Дэнни Миллером в его книге «Парадокс Икара» (1990). «Парадокс Икара» выражается как капкан успеха, то есть большой успех компании может привести их же к собственной гибели. Выглядит нестандартно, в этом и парадокс. Одним словом, главной причиной возникновения «Парадокса Икара» является узость взгляда. Она выражается в привычных образах мыслей и действий и является ловушкой, мешающей возникновению новых направлений для деятельности. (ru)
- «Парадокс Ікара» — це модель розвитку підприємства, введена Денні Міллером в його книзі «Парадокс Ікара» (1990). «Парадокс Ікара» виражається як пастка успіху, тобто великий успіх компанії може привести її ж до власної загибелі. Виглядає нестандартно, в цьому і парадокс. Одним словом, головною причиною виникнення «Парадоксу Ікара» є вузькість погляду. Вона виражається у звичних образах думок і дій і є пасткою, що заважає виникненню нових напрямків для діяльності. (uk)
|
| has abstract
| - Das Ikarus-Paradox ist ein von Danny Miller geprägter Neologismus aus dem Bereich des organisationellen Lernens, der durch sein 1990 veröffentlichtes Buch The Icarus Paradox – How Exceptional Companies Bring About Their Own Downfall popularisiert wurde. Es beschreibt die Beobachtung, dass Unternehmen nach anscheinendem Erfolg plötzlich versagen. Miller fasst in seinem Buch seine Beobachtungen im Rahmen von Untersuchungen zum Unternehmenserfolg zusammen und beschreibt, wie diejenigen Faktoren, die erst zum Erfolg führen, später für den Niedergang verantwortlich sein können. Diese Faktoren können unter anderem erprobte Strategien, ein selbstbewusstes Management, eine „elektrisierte“ Unternehmenskultur und das Zusammenspiel dieser sein. 1994 veröffentlichte Miller eine weitere Studie, in der er vier Wirkungshypothesen aufstellt: Nach länger anhaltendem Erfolg sollten 1.
* die Orientierungen der Vergangenheit stärker befolgt werden, 2.
* die Strategien extremer ausfallen, 3.
* die Informationsverarbeitungsaktivitäten stärker zurückgehen, 4.
* eine wachsende Unsicherheit, Konkurrenzdruck und die Heterogenität der Umwelt weniger beachtet werden. Während die erste Hypothese statistisch nicht bestätigt werden konnte, erwiesen sich die restlichen drei als vertretbar für Phasen nach anhaltendem Erfolg im Vergleich zu Phasen nach mittelmäßiger Performance. Der Name bezieht sich auf die Figur Ikarus der griechischen Mythologie, der mit seinen wachsgebundenen Flügeln zu dicht an die Sonne flog, die diese aufschmolz und ihn zu Tode stürzen ließ. Das Ikarus-Paradox ist eine Schlüsselquelle für Daniel O’Learys Buch Escaping the Progress trap (Flucht aus der Fortschrittsfalle). (de)
- The Icarus paradox is a neologism coined by Danny Miller in his 1990 book by the same name. The term refers to the phenomenon of businesses failing abruptly after a period of apparent success, where this failure is brought about by the very elements that led to their initial success. It alludes to Icarus of Greek mythology, who drowned after flying too close to the Sun. The failure of the very wings that allowed him to escape imprisonment and soar through the skies was what ultimately led to his demise, hence the paradox. (en)
- Paradoks Icarus adalah neologisme yang dicetuskan dan dipopulerkan oleh bukunya tahun 1990 dengan judul yang sama. Istilah ini dipakai untuk menyebut fenoemna bisnis atau perusahaan yang mendadak bangkrut setelah mengalami periode kesuksesan. Dalam sebuah artikel tahun 1992, Mille mencatat bahwa beberapa perusahaan membawa kejatuhannya melalui kesuksesannya sendiri, entah melalui terlalu percaya diri, berlebihan tingkah, atau cepat puas. Paradoks ini merujuk kisah Icarus dalam mitologi Yunani yang terbang terlalu dekat dengan Matahari, sehingga lilin yang merekatkan sayapnya meleleh. Buku ini adalah sumber utama Escaping the karya Daniel O'Leary. (in)
- «Парадокс Икара» — это модель развития предприятия, введенная Дэнни Миллером в его книге «Парадокс Икара» (1990). «Парадокс Икара» выражается как капкан успеха, то есть большой успех компании может привести их же к собственной гибели. Выглядит нестандартно, в этом и парадокс. По каким причинам может произойти такое явление — успех привел к гибели? Например, зачастую компании, выбрав себе направление, развивают и достигают успех… но с течением времени, потребности окружающего мира меняются и это направление может стать менее популярным, а иногда и вовсе ненужным. А самоуверенность руководителей или работников отдела по развитию компании в их почти абсолютном успехе не позволяет увидеть возможные опасности, которые могут грозить их компании. Таким образом, организации попадают в порочный круг, в котором успехи и победы становятся слабостью и ведут к падению организации. Одним словом, главной причиной возникновения «Парадокса Икара» является узость взгляда. Она выражается в привычных образах мыслей и действий и является ловушкой, мешающей возникновению новых направлений для деятельности. Если выразить легенду об Икаре языком экономики, то незнание законов внешнего мира и опасностей, которые могут подстерегать организацию, а зацикленность только на развитии своих сильных сторон может привести к краху.Миллер выделил четыре траектории развития, которые приводят организацию к краху: 1.
* «Конструкторы» — это начальная стадия. Основные конкурентные преимущества этих организаций в инженерно-конструкторских работах. Это большие и сильные предприятия, которые улучшая качество продукции и разрабатывая стратегии производства, перестают учитывать нужды потребителей. В этом случае они уже переходят в стадию «лудильщики»(кризисная стадия). 2.
* «Строители» — начальная стадия. В основном это предприятия, которые склонны к быстрому росту. Но «застраивая рынок», они начинают вкладывать свой капитал в отрасли, которые им неизвестны. И в случае неудачи, происходит потеря внутренних ресурсов. «Строители» переходят в просто «застройщиков». 3.
* «Пионеры» — начальная стадия. Компании, выпускающие дизайнерские и инновационные разработки. Зацикливаясь на одном успешном проекте, они становятся невосприимчивыми к переменам, не выпускают новые виды продукции. Ну и соответственно прогорают. Хороший пример — Rolls Royce, Polaroid. Конечная стадия — «отшельники». 4.
* «Коммивояжёры» — начальная стадия. Для этих предприятий характерна диверсификация продуктов известных брендов. Но выходя на огромное количество рынков, выпускаемая продукция теряет качество. Тогда эти фирмы превращаются в «дрейфовщиков». Также интересно то, что различные по стратегическому управлению компании по-разному входят в эту ситуацию-парадокс.Миллер, создавая модель «Парадокс Икара», исходил из предпосылки, что активное развитие сильных сторон компании и только, приводит к необоснованной самоуверенности в собственном успехе и самодовольству, складываются обычаи. Допустим, если вы добились большого успеха в какой-либо отрасли, то не следует останавливаться на этом, потому что любые перемены очень важны, они открывают путь к ещё большему успеху. Теоретик СМИ Маршалл Маклюэн как-то заметил, что рыбе не дано понять, что она плавает в воде. Вода настолько неотделима от существования рыбы, что она её просто не замечает. В мире организаций немало таких примеров. Итак, когда организация начинает терять позиции и успех идет на спад, несомненно, нужно вводить новшества, как в направлении деятельности, так и в методах управления организацией. Не стоит пережидать «черную полосу», так как она сама собой может и не закончиться. (ru)
- «Парадокс Ікара» — це модель розвитку підприємства, введена Денні Міллером в його книзі «Парадокс Ікара» (1990). «Парадокс Ікара» виражається як пастка успіху, тобто великий успіх компанії може привести її ж до власної загибелі. Виглядає нестандартно, в цьому і парадокс. З яких причин може статися таке явище — успіх привів до загибелі? Наприклад, часто компанії, вибравши собі напрямок, розвиваються і досягають успіху, але з плином часу, потреби навколишнього світу змінюються і цей напрямок може стати менш популярним, а іноді і зовсім непотрібним. А самовпевненість керівників або працівників відділу з розвитку компанії в їх майже абсолютному успіху не дозволяє побачити можливі небезпеки, які можуть загрожувати їх компанії. Таким чином, організації потрапляють в порочне коло, в якому успіхи і перемоги стають слабкістю і ведуть до падіння організації. Одним словом, головною причиною виникнення «Парадоксу Ікара» є вузькість погляду. Вона виражається у звичних образах думок і дій і є пасткою, що заважає виникненню нових напрямків для діяльності. Якщо виразити легенду про Ікара мовою економіки, то незнання законів зовнішнього світу і небезпек, які можуть підстерігати організацію, а зацикленість тільки на розвитку своїх сильних сторін може призвести до краху.Міллер виділив чотири траєкторії розвитку, які призводять організацію до краху: 1.
* «Конструктори» — це початкова стадія. Основні конкурентні переваги цих організацій в інженерно-конструкторських роботах. Це великі і сильні підприємства, які покращуючи якість продукції і, розробляючи стратегії виробництва, перестають враховувати потреби споживачів. У цьому випадку вони вже переходять в стадію «лудильники» (кризова стадія). 2.
* «Будівельники» — початкова стадія. В основному це підприємства, які схильні до швидкого зростання. Але «забудовуючи ринок», вони починають вкладати свій капітал в галузі, які їм невідомі. І в разі невдачі, відбувається втрата внутрішніх ресурсів. «Будівельники» переходять в просто «забудовників». 3.
* «Піонери» — початкова стадія. Компанії, що випускають дизайнерські й інноваційні розробки. Зациклюючись на одному успішному проекті, вони стають несприйнятливими до змін, не випускають нові види продукції. Ну і відповідно прогорають. Хороший приклад — Rolls Royce, Polaroid. Кінцева стадія — «відлюдники». 4.
* «Комівояжери» — початкова стадія. Для цих підприємств характерна диверсифікація продуктів відомих брендів. Але виходячи на величезну кількість ринків, продукція, що випускається, втрачає якість. Тоді ці фірми перетворюються на «дрейфовщиків». Також цікаво те, що різні зі стратегічного управління компанії по-різному входять в цю ситуацію-парадокс.Міллер, створюючи модель «Парадокс Ікара», виходив з передумови, що активний розвиток сильних сторін компанії та тільки, призводить до необгрунтованої самовпевненості у власному успіху і самовдоволення, складаються звичаї. Припустимо, якщо ви добилися великого успіху у будь-якій галузі, то не варто зупинятися на цьому, тому що будь-які зміни дуже важливі, вони відкривають шлях до ще більшого успіху. Теоретик ЗМІ Маршалл Маклюен якось зауважив, що рибі не дано зрозуміти, що вона плаває у воді. Вода настільки невіддільна від існування риби, що вона її просто не помічає. У світі організацій чимало таких прикладів. Отже, коли організація починає втрачати позиції і успіх йде на спад, безсумнівно, потрібно вводити нововведення, як у напрямку діяльності, так і в методах управління організацією. Не варто перечікувати «чорну смугу», адже вона сама собою може і не закінчитися. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)