| rdfs:comment
| - Hilde Mangold (* 20. Oktober 1898 in Gotha als Hilde Pröscholdt; † 4. September 1924 in Berlin) war eine deutsche Biologin und Embryologin, die die entscheidenden Experimente auf dem Weg zur Entdeckung des Spemann-Organisators (auch Spemann-Mangold-Organisator) durchführte und damit wegweisend für die Entwicklung der Embryologie wurde. (de)
- Hilde Mangold, de soltera Hilde Proescholdt (20 de octubre de 1898 – 4 de septiembre de 1924), fue una embrióloga alemana conocida fundamentalmente por su tesis doctoral, publicada en 1924 bajo la supervisión de Hans Spemann. Esta contenía la mayor parte de la investigación que le valió a Spemann el Premio Nobel de Fisiología y Medicina en 1935, once años después de la muerte de Hilde. Su investigación, pionera entonces, logró demostrar el concepto de inducción embrionaria, es decir, el proceso mediante el cual algunas células en un embrión pueden determinar el desarrollo de otras. En concreto, describió el llamado Organizador de Spemann–Mangold, una región de la notocorda que es necesaria y suficiente para producir la cefalización. (es)
- Hilde Mangold (20 October 1898 – 4 September 1924) (née Proescholdt) was a German embryologist who was best known for her 1923 dissertation which was the foundation for her mentor, Hans Spemann's, 1935 Nobel Prize in Physiology or Medicine for the discovery of the embryonic organizer, "one of the very few doctoral theses in biology that have directly resulted in the awarding of a Nobel Prize". The general effect she demonstrated is known as embryonic induction, that is, the capacity of some cells to direct the developmental trajectory of other cells. Induction remains a fundamental concept and area of ongoing research in the field. (en)
- Hilde Mangold, (20 octobre 1898 - 4 septembre 1924), (née Proescholdt) est une embryologiste allemande. En 1924, à 26 ans, elle a découvert, par les expériences réalisées dans le cadre de sa thèse dirigée par Hans Spemann, le phénomène d'induction embryonnaire et en particulier l'organisateur de Spemann. Hilde Mangold est décédée accidentellement l'année de publication de sa thèse, des suites de l'explosion de la gazinière de ses beaux-parents. Hans Spemann sera alors le seul à recevoir, en 1935, le prix Nobel de médecine pour cette découverte (les prix Nobel ne pouvant être reçus à titre posthume). (fr)
- ヒルデ・マンゴルト（独: Hilde Mangold、1898年10月20日 – 1924年9月4日）は、ドイツの発生学者。旧姓はプレショルト (Pröscholdt)。1923年に提出された博士論文で知られており、この論文は彼女の師、ハンス・シュペーマンのノーベル生理学・医学賞対象研究の基礎を成した。シュペーマンは、胚形成時に原始線条部分に発生する「オーガナイザー」の発見に対して、1935年のノーベル生理学・医学賞を授与されており、マンゴルトの博士論文は、「ノーベル賞に直結する希有な博士論文」として評価されている。彼女が証明した現象は、胚内の特定の細胞が他の細胞の発生方向を決定する能力を持つ、というもので、現在では胚誘導として知られている。マンゴルトの証明した誘導の概念は、現在でも発生学上の基礎理念であり、この分野の研究は現在も世界各地で進められている。 (ja)
- Гільда Манґольд (нім. Hilde Mangold-Pröscholdt; 20 жовтня 1898, Гота — 4 вересня 1924, Оберстенфельд)— німецька дослідниця в галузі ембріології. Відома спільними дослідженнями з Гансом Шпеманом, за які він отримав 1935 року Нобелівську премію з фізіології або медицини. (uk)
- Хильда Мангольд (20 октября 1898 — 4 сентября 1924) (урождённая Прёсхольд [Proescholdt]) — немецкий эмбриолог, признание научного сообщества и известность получила за диссертационную работу 1923 года. Диссертация Мангольд стала основой для последующих работ её ментора Ханса Шпемана. В 1935 Шпеман стал лауреатом Нобелевской премии в области физиологии и медицины за открытие эмбриональных организаторов и явления эмбриональной индукции. (ru)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)