| rdfs:comment
| - الغرغول (جمعه: غراغيل) في العمارة هو عبارة عن غروتيسك (مخلوق قبيح) منحوت أو مصنوع مع صنبور مصمم لنقل مياه السطح بعيداً عن جانب المبنى، وبالتالي فهو يمنع مياه الأمطار من الجريان على جدران البناء مما قد يسبب تآكل الملاط بين الحجارة. استخدم المهندسون المعماريون في غالب الأحيان أكثر من غرغول في مبنى واحد، لتجزئة عملية التخلص من مياه الأمطار المتدفقة على السطح من أجل تقليل الأضرار المحتملة والناجمة عن العواصف الممطرة. يُقص الحوض في الجزء الخلفي من الغرغول وعادة ما يخرج ماء المطر من خلال الفم المفتوح. يكون الغرغول في العادة حيواناً خيالياً ممدوداً وذلك لأن طول الغرغول يحدد المدى الذي ستبتعد به المياه عن الجدار. عند استخدام أكتاف التدعيم في العمارة القوطية، قُطّعت القنوات المقنطرة إلى دعامات في بعض الأحيان لتحويل المياه عن جدران الممر. (ar)
- Chrlič je plastický funkční a dekorativní prvek historických staveb. Zajišťuje odvod dešťové vody z okraje střechy nebo okapového žlabu do dostatečné vzdálenosti od budovy. Nahrazuje tak do jisté míry okapovou rouru. (cs)
- To γκαργκόιλ (gargoyle) είναι αρχιτεκτονική κατασκευή που έχει σχεδιαστεί σε στυλ γκροτέσκο στα πλευρά ενός κτηρίου, η οποία αποτρέπει το νερό της βροχής να έλθει σε επαφή με την φέρουσα τοιχοποιία με αποτέλεσμα την προστασία του οικοδομήματος από την υγρασία και την διάβρωση.Συνήθως πρόκειται για άγαλμα με φιγούρα επιμήκη ενός φανταστικού ζώου, η οποία είναι κενή και συνδέεται με σωληνώσεις με το κτήριο από όπου κυλά το νερό της βροχής, το οποίο κατόπιν εκτοξεύεται μακριά από τα πλευρά του κτηρίου από το ανοικτό στόμα του αγάλματος. (el)
- Gargojloj (laŭ la franca lingvo; vd. malsupren) aŭ akvosputiloj (laŭ la germana Wasserspeier) estas finaĵoj de akvo-defluilo, kondukantaj akvon foren de la tegmentaj defluiloj, ofte timige skulptitaj por forpeli la demonojn for de preĝejoj. Trans ĝia simbola signifo, ĝi estas nun aparte ŝatita kiel arkitektura kuriozaĵo. (eo)
- In architecture, and specifically Gothic architecture, a gargoyle (/ˈɡɑːrɡɔɪl/) is a carved or formed grotesque with a spout designed to convey water from a roof and away from the side of a building, thereby preventing it from running down masonry walls and eroding the mortar between. Architects often used multiple gargoyles on a building to divide the flow of rainwater off the roof to minimize potential damage from rainstorms. A trough is cut in the back of the gargoyle and rainwater typically exits through the open mouth. Gargoyles are usually elongated fantastical animals because their length determines how far water is directed from the wall. When Gothic flying buttresses were used, aqueducts were sometimes cut into the buttress to divert water over the aisle walls. (en)
- San ailtireacht Ghotach, sconna báistí, snoite as cloch i bhfoirm ainmhí nó aghaidhe daonna arrachtúla, agus an béal ar oscailt ag cur amach an uisce. De ghnáth, tógtar é ag gobadh amach ón uchtbharr, ionas go dtiteann an t-uisce i bhfad ón mballa. (ga)
- La gargolla o garguglia è la parte terminale dello scarico dei canali di gronda, o grondaie, spesso ornata con figure animalesche, fantastiche o mostruose, come i gocciolatoi a protomi leonine dei templi greci. Si trova in molte chiese e cattedrali cristiane, ma anche su edifici civili (come municipi) del periodo medievale. In italiano garguglia si può considerare sinonimo di doccione, anche se talvolta col nome di gargolla (o più spesso gargoyle, all'inglese) si indica la figura fantastica senza che essa abbia necessariamente funzione di doccione; viceversa i doccioni comunemente intesi non sempre hanno figure scolpite. (it)
- ( 가고일은 여기로 연결됩니다. 다른 뜻에 대해서는 가고일 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 이무깃돌(gargoyle 가고일[*])은 석재나 금속을 사용해 사자·용·박쥐 따위의 위협적인 짐승 모습으로 만든 그로테스크의 하나이다. 조적조 건물에서 지붕에 떨어진 빗물을 받아 벽면으로 배출함으로써 빗물 때문에 지붕이 붕괴하는 등의 수해를 막고 모르타르가 침식되는 것을 막기 위해 만들어졌다. 주로 등에 홈이 패여 있어 빗물을 받아내고 입구멍을 통해 흘려서 배출한다. (ko)
- ガーゴイル（英: gargoyle）は、雨樋の機能をもつ、怪物などをかたどった彫刻である。単なる雨樋単体や彫刻単体ではガーゴイルとは呼ばない。本来の意味である彫刻としてのガーゴイルは、主として西洋建築の屋根に設置され、雨樋から流れてくる水の排出口としての機能を持つ。 フランス語ではガルグイユ (gargouille)、イタリア語ではドッチオーネ (doccione)、ドイツ語ではアウスグス (Ausguss)、ヴァッサーシュパイアー (Wasserspeier)、中国語では石像鬼（シィーシャングイ）という。日本語では樋嘴（ひはし）ともいう。 (ja)
- Een waterspuwer of gargouille is een uitmonding van een goot, vergaarbak of waterbekken met het doel water af te voeren. Een spuwer is gewoonlijk een figuur uit steen gehouwen, die zich aan de dakrand van gebouwen bevindt. Deze sculptuur - vaak een sinistere voorstelling van een duivel, monster of roofvogel - doet dienst als regenwaterafvoer, om te voorkomen dat het regenwater langs de gevel naar beneden stroomt. Waterspuwers worden al sinds de oudheid toegepast, maar worden vaak vooral geassocieerd met de gotiek. (nl)
- Гаргу́йль чи гаргу́лья, ґаргу́лья (від фр. gargouille, МФА: [ɡaʁ.ɡuj]) — витесаний з каменю, скульптурно оздоблений водостік, що зазвичай виконувався у вигляді голови фантастичної тварини, чудовиська, простягнутої фігури людини тощо. У Середні віки був характерним елементом романської та готичної архітектури. Гаргуйль був не лише зразком народного фольклору, а й мав певне символічне навантаження. На Далекому Сході подібну роль виконували вирізьблені з дерева дракони. У фентезі та відеоіграх гаргуйлями або гаргульцями часто називають ожилі кам'яні статуї. (uk)
- 雨漏（英語：Gargoyle），又譯石像鬼、滴水嘴兽，指的是在歐洲歌德式建筑中裝在水管口的那一類彫塑，一般會彫刻成動物或鬼怪模樣，有著辟邪和排水的雙重功能。 作用是把屋顶流下来的雨水通过嘴上的孔洞排出，以免雨水沿着建筑物的墙壁流下来。这样可以防止雨水侵蚀墙壁石块之间的砂漿。建筑师在设计建筑物的时候往往使用多个雨漏让雨水有多个排出口，以免在下大雨时水来不及排出。一般来说滴水嘴兽的形状是伸长了的神奇动物的样子，雨漏的身体越长，水排出时离墙壁的距离就越远。哥特式建筑使用的飞扶壁上往往刻有沟让水沿飞扶壁流出。 滴水嘴兽的英語名稱这个词来自于法语中的gargouille，意思是“喉咙”或者“阴沟”，其词根是拉丁语中的gurgulio、gula或gargula（阴沟或者喉咙）。与此相关的还有法语中的gargariser（漱口）。意大利语中的doccione或者gronda sporgente是建筑学比较精确的词，意为“伸出的水管”。德语的Wasserspeier和荷兰语的waterspuwer意为“喷水者”。 不被用来排水的怪物石雕实际上并不是滴水嘴兽（例如石像鬼），它们只有装饰的作用，但是在外行中它们也被称为滴水嘴兽，在建筑学里两者一般被明确地区分开来。 传说滴水嘴兽能够把恶鬼吓跑，有保护作用。 (zh)
- Una gàrgola (del francès gargouille > gargouiller o occità gorgolh/gargolh/borbolh o gargolha, gargalh - baix llatí gargaillus-, 'produir un soroll similar al d'un líquid dins d'un tub', llatí: gurgŭlio raig o broll d'aigua, d'una font, etc., o gargărīzo i grec: γαργαρίζω, 'fer gàrgares' o γαργαρeωv 'gorja', γαργbρa, conducte) o carassa és una part que sobresurt d'una canonada, que serveix per a evacuar l'aigua de les teulades. En l'arquitectura medieval, especialment en la gòtica, són molt usades en esglésies i catedrals. Acostumen a estar adornades amb figures intencionadament grotesques que representen humans, animals, monstres o dimonis. Segons algunes tradicions, tenien la funció simbòlica de protegir el temple i el poder d'espantar els mals esperits i els pecadors, però la seva verit (ca)
- Wasserspeier sind architektonische Elemente – zumeist Rohre oder Rinnen – zur Wasserableitung an den Traufrinnen der Dächer. In ihrer einfachen Form werden sie auch Ablaufrinne, Abtraufe oder Ansetztraufe genannt. Durch Wasserspeier schießt das gesammelte Regenwasser der Traufen in einem Bogen vom Gebäude weg und wird so daran gehindert, in das Mauerwerk und das Fundament einzudringen. Häufig sind sie figürlich gebildet und stellen – meist phantastische – Tierformen dar. Die französische Bezeichnung für Wasserspeier ist Gargouille, ins Englische als Gargoyle übernommen, verwandt mit dem deutschen „gurgeln“. (de)
- Una gárgola (del francés gargouille > gargouiller 'producir un ruido semejante al de un líquido en un tubo', latín gurgulio y griego γαργαρίζω 'hacer gárgaras') es la parte sobresaliente de un caño que sirve para evacuar el agua de lluvia de los tejados. Al expulsar el agua en chorros finos por la boca, las gárgolas evitaban que el agua contactara con los muros de piedra y provocara deterioros de los mismos. (es)
- Garguila teilatuetako euri-ura kanporatzeko erabiltzen den irtenunea da, sarri animalia edo munstro itxuraz zizelkatua dagoena. Erdi Aroko arkitektura eta bereziki arkitektura gotikoan eliza eta katedraletan apaindura gisa ere maiz erabili ziren, garguila hauek munstro, deabru, grifo, abere eta gizaki itxurakoak izan ohi direlarik. Elementu hauek arkitektura barrokoan ere erabili ziren, baina jada ez gotikoan bezainbesteko garapen eta xehetasunekin. (eu)
- Une gargouille (du latin garg-, « gorge », et de l'ancien français goule, « gueule ») est, dans le domaine de l'architecture, une partie saillante d'une gouttière destinée à faire écouler les eaux de pluie à une certaine distance des murs. Ce type d'ouvrage sculpté, généralement en pierre, est souvent orné d'une figure animale ou humaine typique de l'art grotesque roman puis surtout gothique. Par métonymie, elles désignent toute figure sculptée évacuant de l'eau et représentant le plus souvent un animal monstrueux. Elles sont ainsi présentes dans les temples grecs, les mascarons de fontaines. (fr)
- Rzygacz, inaczej gargulec (łac. gargulio „gardło”), także: garłacz, pluwacz, plwacz – dekoracyjne, ozdobne, wystające poza lico muru, zakończenie rynny dachowej, z którego woda deszczowa ma swobodny odpływ wodospadowy. Początkowo kamienne, później wykonywane z blachy. W czasach gotyku we Francji przybierają fantazyjne formy: twarzy ludzkich, paszczy zwierzęcych, fantastycznych stworów (na przykład Katedra Notre-Dame w Paryżu). Z Francji rozpowszechniły się na całą Europę. W Polsce najciekawsze pochodzą z okresu renesansu. Były stosowane na budynkach świeckich i sakralnych. (pl)
- As gárgulas, na arquitetura, são desaguadouros, ou seja, são a parte saliente das calhas de telhados que se destina a escoar águas pluviais a certa distância da parede e que, especialmente na Idade Média, eram ornadas com figuras monstruosas, humanas ou animalescas, comumente presentes na arquitetura gótica. O termo se origina do francês gargouille, originado de gargalo ou garganta, em Latim gurgulio, gula. Palavras similares derivam da raiz gar, engolir, a palavra representando o gorgulhante som da água; em italiano: doccione; alemão: Ausguss, Wasserspeier. (pt)
- Гаргу́лья, также гаргу́йль (фр. gargouille, [ɡaʁ.ɡuj]) и горгу́лья — в готической архитектуре: каменный или металлический выпуск водосточного жёлоба, чаще всего скульптурно оформленный в виде гротескного персонажа (иногда — многофигурного сюжета) и предназначенный для эффективного отвода стока от вертикальных поверхностей ниже свеса кровли. Сильно вынесенная перпендикулярно стене гаргуйль является характернейшим элементом силуэта многих крупных построек средневекового Запада, а также одним из мотивов в готических реминисценциях эклектики, модерна и ар-деко, где её функция часто исключительно декоративная. (ru)
- En vattenkastare, även kallad droppnäsa, är en byggnadsdel som sticker ut från en fasad för att avleda regnvatten från taket, ofta som en förlängning av takfoten. Syftet med vattenkastare är att förhindra att takvattnet rinner ner längs ytterväggen, vilket på sikt skulle förstöra byggnaden. Under gotiken konstruerades ofta vattenkastare av sten och skulpterades till skrämmande, groteska figurer och sagodjur – gargouiller. De förekommer ofta på medeltida byggnader med platt tak eller liten takfot. (sv)
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)