| rdfs:comment
| - El terme Enka fa referència a dos estils de música japonesa. El primer consisteix en la utilització que es va fer de la cançó popular com a mitjà d'expressar desacords polítics durant el període Meiji (1868-1912) i el període Taisho (1912-1926), a manera de cançó protesta, com un mitjà per evitar la repressió del govern en els discursos de la dissidència política. El segon és un gènere japonès de cançons populars (kayōkyoku) desenvolupat en la postguerra, durant el període Showa (1926-1989). El terme generalment es refereix a aquest últim tipus de cançons tradicionals i melodramàtiques. (ca)
- 演歌（えんか）は、 1.
* 明治時代の自由民権運動において政府批判を歌に託した演説歌の略。 2.
* 1920年代「船頭小唄」流行頃には演歌師が活動していた。 3.
* 1960年代半ばに日本の歌謡曲から大衆芸能として人気となったジャンルで、日本人独特の感覚や情念に基づく娯楽的な歌曲の分類の一つである。当初は同じ音韻である「艶歌」や「怨歌」の字も当てられていたが、1970年代初頭のビクターによるプロモーションなどをきっかけに「演歌」が定着した。なお、音楽理論的には、演歌の定義はない。 ここでは1.2.3含めて概説する。 (ja)
- 엔카(일본어: 演歌)는 메이지 시대 이후 유행하기 시작한 일본의 대중 음악 장르의 하나로, 일본인 특유의 감각이나 정서에 기초한 장르이다. 엔카에서 사용되는 음계의 대부분은 일본 전래의 민요에서 사용되던 5음계이다. 이러한 음계법은 고가 마사오에 의한 고가 멜로디로 정착한 뒤부터 엔카만의 독특한 음계로 자리잡았다. 이러한 멜로디는 초기 클래식의 정통파인 도쿄 예술대학 출신의 후지야마 이치로의 성악 기술을 정통으로 해석한 클론 창법으로 한 시대를 풍미했으며, 일본 음악의 기교 표현을 강화한 뒤 1960년대에 거장 미소라 히바리의 등장으로 그 지위를 확립하게 되었다. 이후 비슷한 음계에서 각각의 가수들이 고가 멜로디를 개성적으로 부르게 되었다. 주로 바다, 술, 눈물, 여자, 비, 북쪽 지방, 눈, 이별 등의 소재를 중심으로 남녀간의 슬픈 사랑을 그리는 경우가 많다. 대표곡으로는 미소라 히바리의 〈슬픈 술〉(悲しい酒) 등. (ko)
- Enka (japanska: 演歌?, Enka) är en genre inom japansk populärmusik som utmärks av melankoliska ballader. I enka blandas den japanska fem-tonsskalan ofta med den västerländska. Shamisen och andra traditionella japanska instrument förekommer ibland. Termen enka används också om sånger som sjöngs bland liberala politiska aktivister under Meijiperioden, som ett sätt att komma förbi den statliga censuren. (sv)
- Энка (яп. 演歌, от 演 эн «игра, исполнение» и 歌 ка «песня») — жанр японской песни c характерным медленным вибрато кобуси. (ru)
- Енка (яп. 演歌) — жанр японської пісні, що поширився у період Сьова (1926—1989). В даний час під цим терміном розуміються традиційні пісні романтичного змісту. Назву цього пісенного жанру Японії можна перевести українською як «пісня печалі». У світовій музичній культурі оспівування смутку типово для американського блюзу, для французького шансону тощо. У жанру енка досить туманний родовід, існує багато різних версій його походження. Згідно з однією з версій, прабатьками енка були мандрівні актори. У власних мандрах по Японії вони демонстрували моновистави, знайомлячи населення з новими піснями. (uk)
- 演歌，是日本頗具代表性的傳統歌曲類別，它反映了日本民族的慣常情感表達方式；而基於歌手唱腔或歌曲含意，也被稱為艷歌、怨歌等（日語發音相同）。 演歌起源於明治時代，並一度在日本流行。但隨著西方文化在日本影響力漸大，演歌的流行度已遠遠不及日本流行音樂（J-POP）。近年由於如冰川清志的年輕一代的演歌歌手出現、早安少女組一類的流行歌手或組合亦有唱演歌、甚至是現時AKB48的成員岩佐美咲在個人發展方面後亦由流行歌曲改唱演歌等，都令演歌有重新流行起來的趨勢。 (zh)
- Enka (japonsky 演歌) je žánr japonské populární hudby, který stylem připomíná tradiční japonskou hudbu. Jedná se o relativně mladý žánr; enka je nástupkyní předválečné a zapojuje tradičnější vokální techniky než svá předchůdkyně. Zároveň je kategorizována jako podžánr . (cs)
- Enka (演歌 Enka?) es un estilo de música japonesa consistente en una mezcla de sonidos tradicionales japoneses con melodías occidentales principalmente de influencia estadounidense. Inicialmente se creó dentro de la Era Meiji (1868-1912) y la Era Taishō (1912-1926) como una forma de música de protesta. (es)
- Enka (演歌) is a Japanese music genre considered to resemble traditional Japanese music stylistically. Modern enka, however, is a relatively recent musical form, which adopts a more traditional musical style in its vocalism than ryūkōka music, popular during the prewar years. (en)
- Enka (jap. 演歌) ist ein Musikgenre, das nahezu ausschließlich in Japan produziert wird und populär ist. Ebenso wie die deutschsprachigen volkstümlichen Schlager auf Elementen aus der traditionellen Volksmusik aufbauen, halten sich japanische Schlager streng an die pentatonische Tonleiter, die auch Grundlage der traditionellen bildet. Bei Live-Aufführungen tragen Sängerinnen meist einen traditionellen Kimono. Enka werden häufig von einem einzelnen Sänger vorgetragen, eine Reihe von Enka-Titeln sind aber auch Duette. (de)
- L'enka (演歌) est un genre musical japonais rassemblant toutes les origines stylistiques de la musique japonaise. L'enka moderne, cependant, est une forme musicale relativement récente lancée dans le contexte de l'après-guerre, adoptant un style musical plus traditionnel dans son vocalisme que la musique ryūkōka, popularisée avant la Seconde Guerre mondiale. (fr)
- Enka (演歌) adalah salah satu genre musik pop Jepang berupa balada bernada sentimental yang secara unik mengekspresikan luapan perasaan orang Jepang. Penyanyi enka menyanyikan lagu menggunakan teknik menyanyi yang disebut . Penyanyi enka sebagian besar mengenakan kimono walaupun tidak sedikit penyanyi enka yang mengenakan pakaian ala Barat. (in)
- Col termine enka (演歌? derivato dai kanji 演 en?, ovvero "performance, intrattenimento", e 歌 ka?, cioè "canzone"), ci si riferisce a due diversi stili di musica giapponese: il primo nacque nel periodo Meiji (1868-1912) e fu in voga fino al periodo Taishō (1912-1926); il secondo, al quale generalmente ci si riferisce oggi usando il termine enka, è un tipo di musica popolare più melodrammatica. Alcuni dei primi cantanti di enka moderno sono stati , e . (it)
- Enka is de naam van twee stijlen van Japanse muziek. De eerste stijl bestaat uit toespraken die op muziek zijn gezet en werden gezongen door politieke activisten in de Meijiperiode (1868-1912) en de Taishoperiode (1912-1926). Op deze wijze werd ingrijpen van de regering voorkomen bij het uitspreken van politieke toespraken van de oppositie. (nl)
- Enka (em japonês: 演歌) é um estilo de música japonesa que é uma mistura de sons tradicionais japoneses com melodias ocidentais. Porém foi criada entre a Era Meiji e Era Taisho, como uma forma de música de protesto. (pt)
- Enka (jap. 演歌) – rodzaj pieśni japońskiej o charakterze melancholijnej ballady śpiewanej w określonym stylu (genre). Uważany jest za stylistycznie podobny do tradycyjnej muzyki japońskiej. Współczesny gatunek enka jest jednak stosunkowo nową formą muzyczną, przyjmując w swoim wokalu bardziej tradycyjny styl muzyczny niż muzyka , popularna w latach przedwojennych. Najbardziej znaną wykonawczynią enki była Hibari Misora (nazywana też królową enki). (pl)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)