| rdfs:comment
| - Emergent evolution is the hypothesis that, in the course of evolution, some entirely new properties, such as mind and consciousness, appear at certain critical points, usually because of an unpredictable rearrangement of the already existing entities. The term was originated by the psychologist C. Lloyd Morgan in 1922 in his Gifford Lectures at St. Andrews, which would later be published as the 1923 book Emergent Evolution. (en)
- Емерджентна еволюція — ідеалістична , метафізична концепція, відповідно до якої речі виникають з основи світу, що складається з «точок» простору-часу, і за допомогою емерджентної (від лат. Emergere — виникати) еволюції сходять на все більш високі щаблі, оскільки наділяються дедалі більшим числом якостей. Набула поширення в англо-американській філософії, особливо серед представників неореалізму. Основні представники:
* Семюел Александер,
* ,
* . Теорія емерджентної еволюції виникла в 20-х роках XX століття на противагу матеріалістичній діалектиці. (uk)
- Эмерджентная эволюция — представление об эволюции, согласно которому, новые качества — сознание и разум — появились сами по себе в результате неожиданного проявления новых особых свойств, не присущих составным частям живой системы (свойство эмерджентности). Концепция оказала влияние на теорию систем и теорию сложности. Получила распространение в англо-американской философии, особенно среди представителей неореализма. Основные представители: Сэмюэл Александер, Конви Ллойд-Морган, Чарли Данбар Броуд. Теория эмерджентной эволюции возникла в 20-х годах XX века в противовес идеализму. (ru)
|
| has abstract
| - Emergent evolution is the hypothesis that, in the course of evolution, some entirely new properties, such as mind and consciousness, appear at certain critical points, usually because of an unpredictable rearrangement of the already existing entities. The term was originated by the psychologist C. Lloyd Morgan in 1922 in his Gifford Lectures at St. Andrews, which would later be published as the 1923 book Emergent Evolution. The hypothesis has been widely criticized for providing no mechanism to how entirely new properties emerge, and for its historical roots in teleology. Historically, emergent evolution has been described as an alternative to materialism and vitalism. (en)
- Эмерджентная эволюция — представление об эволюции, согласно которому, новые качества — сознание и разум — появились сами по себе в результате неожиданного проявления новых особых свойств, не присущих составным частям живой системы (свойство эмерджентности). Концепция оказала влияние на теорию систем и теорию сложности. Получила распространение в англо-американской философии, особенно среди представителей неореализма. Основные представители: Сэмюэл Александер, Конви Ллойд-Морган, Чарли Данбар Броуд. Теория эмерджентной эволюции возникла в 20-х годах XX века в противовес идеализму. Её цель — материалистически истолковать скачкообразность развития, возникновение нового. (ru)
- Емерджентна еволюція — ідеалістична , метафізична концепція, відповідно до якої речі виникають з основи світу, що складається з «точок» простору-часу, і за допомогою емерджентної (від лат. Emergere — виникати) еволюції сходять на все більш високі щаблі, оскільки наділяються дедалі більшим числом якостей. Концепцію емерджентної еволюції як філософський напрямок слід відрізняти, з одного боку, від сукупності еволюційних гіпотез та концепцій, які використовуються в науках, а з іншого — від різних форм філософського еволюціонізму, насамперед натуралістського, матеріалістичного і біологічного характеру. При цьому маються на увазі і ті наукові і філософські концепції, де в тій чи іншій формі використовується «емерджентизм». Головними представниками є К. Л. Морган (1852—1936) і С. Александер. Емерджентну еволюцію можна розглядати як різновид філософії процесу, яка вважає час і зміни основними категоріями метафізичного розуміння, а процес — основною категорією онтологічного опису. Процеси носять більш фундаментальний характер, ніж речі. Згідно з концепцією емерджентної еволюції, розвиток не тільки являє собою ряд постійних підвищень (збільшень), якщо дивитися з точки зору результату, але і, крім того, веде до виникнення абсолютно нових закономірностей і рядів розвитку, що виникають внаслідок емерджентності процесу. А тому будь-який психічний об'єкт є одночасно і фізичним, то й свідомість належить до еволюційного висхідному розвитку, яке як ціле вказує на Бога і на божественний план світу. Бог є вища мета еволюційного процесу. Бог, як і всі, має фізичний і свідомий аспекти. Його тіло — все це простір-час, що включає всі кінцеві сущі. Бог в процесі емерджентної еволюції Всесвіту рухається до Божества як якоїсь вічної мети. Всесвіт спрямований до реалізації можливостей, що містяться в Божестві, але світовий процес ніколи не реалізує всіх можливостей, тобто не стає Божеством в повній мірі. Набула поширення в англо-американській філософії, особливо серед представників неореалізму. Основні представники:
* Семюел Александер,
* ,
* . Теорія емерджентної еволюції виникла в 20-х роках XX століття на противагу матеріалістичній діалектиці. Її мета — ідеалістично тлумачити стрибкуватість розвитку, виникнення нового. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)