| rdfs:comment
| - Egocentryzm atrybucyjny – skłonność do przypisywania sobie większej odpowiedzialności za konsekwencje wspólnie wykonywanej pracy, niż skłonny jest to uznać postronny obserwator. W odróżnieniu od egotyzmu atrybucyjnego zjawisko to zachodzi w tym samym stopniu w sytuacjach kończących się sukcesem jak też porażką. Przykładowo, gdyby zapytać współlokatorów dzielących obowiązki domowe, który z nich wnosi większy wkład we wspólne gospodarstwo, bardzo prawdopodobne by każdy wskazał samego siebie. (pl)
- الانحياز الأناني أو الانحياز المتمركز حول الذات (بالإنجليزية: Egocentric bias) هو الميل إلى الاعتماد بشكل كبير على منظور الفرد الشخصي و/أو أن يكون له رأي عن نفسه أعلى من الواقع، والذي يبدو أنه نتيجة للحاجة النفسية لإرضاء الأنا وأن تكون مفيدة . وقد أظهرت الأبحاث أن الخبرات والأفكار والمعتقدات تكون أكثر سهولة للتذكر عندما تتطابق مع ذات الفرد، مما يتسبب في نظرة متمركزة حول الذات. وقد حدد مايكل روس وفيور سيكولي لأول مرة هذا التحيز المعرفي في ورقتهما عام 1979، «التحيزات الأساسية في التوافر والإسناد». ويشار إلى التحيز للأنانية من قبل معظم علماء النفس باعتباره مصطلح عام تقع تحته الظواهر الأخرى ذات الصلة. (ar)
- Egocentric bias is the tendency to rely too heavily on one's own perspective and/or have a higher opinion of oneself than reality. It appears to be the result of the psychological need to satisfy one's ego and to be advantageous for memory consolidation. Research has shown that experiences, ideas, and beliefs are more easily recalled when they match one's own, causing an egocentric outlook. and first identified this cognitive bias in their 1979 paper, "Egocentric biases in availability and attribution". Egocentric bias is referred to by most psychologists as a general umbrella term under which other related phenomena fall. (en)
- Le biais égocentrique a lieu lorsque les gens s'attribuent plus de responsabilité par rapport aux résultats d'une action conjointe que ne l'aurait fait un observateur extérieur. En dehors du simple fait de s'octroyer le crédit des résultats positifs, qui pourrait n'être qu'un simple biais d'autocomplaisance, les gens faisant preuve d'un biais égocentrique se présentent également comme exagérément responsables des résultats « négatifs » du comportement du groupe (cependant, ce dernier attribut semble manquer dans la mégalomanie). et ont été les premiers à identifier ce biais cognitif. (fr)
- Эгоцентрическое искажение — это тенденция слишком сильно полагаться на своё собственное восприятие и/или иметь более высокое мнение о себе, чем есть на самом деле. Как представляется, это результат психологической потребности удовлетворять своё эго и быть полезным для консолидации памяти. Исследования показали, что впечатления, идеи и убеждения легче вспомнить, когда они соответствуют своим собственным, вызывая эгоцентрическую перспективу. Майкл Росс и Фиоре Сиколи впервые определили это когнитивное искажение в своей статье 1979 года «Эгоцентрическое искажение в доступности и атрибуции». Эгоцентрическое искажение упоминается большинством психологов в качестве обобщающего понятия, под которое попадают другие связанные явления. (ru)
- Егоцентричне упередження — це схильність занадто сильно покладатися на власну точку зору та/або мати вищу думку про себе, ніж є в реальності. Здається, це результат психологічної потреби задовольнити своє его і бути корисним для консолідації пам'яті . Дослідження показав що досвід, ідеї та переконання легше згадуються, коли вони збігаються з власними, що викликає егоцентричний світогляд. Майкл Росс і Фіоре Сіколи вперше виявили це когнітивне упередження у своїй статті 1979 року «Егоцентричні упередження щодо доступності та атрибуції». Егоцентричне упередження більшість психологів називають загальним загальним терміном, під який підпадають інші суміжні явища. (uk)
|
| has abstract
| - الانحياز الأناني أو الانحياز المتمركز حول الذات (بالإنجليزية: Egocentric bias) هو الميل إلى الاعتماد بشكل كبير على منظور الفرد الشخصي و/أو أن يكون له رأي عن نفسه أعلى من الواقع، والذي يبدو أنه نتيجة للحاجة النفسية لإرضاء الأنا وأن تكون مفيدة . وقد أظهرت الأبحاث أن الخبرات والأفكار والمعتقدات تكون أكثر سهولة للتذكر عندما تتطابق مع ذات الفرد، مما يتسبب في نظرة متمركزة حول الذات. وقد حدد مايكل روس وفيور سيكولي لأول مرة هذا التحيز المعرفي في ورقتهما عام 1979، «التحيزات الأساسية في التوافر والإسناد». ويشار إلى التحيز للأنانية من قبل معظم علماء النفس باعتباره مصطلح عام تقع تحته الظواهر الأخرى ذات الصلة. تختلف تأثيرات الانحياز الأناني بناءً على طباع الشخصية، مثل العمر وعدد اللغات التي يتحدثها. لذلك فإن هناك العديد من الدراسات التي تسلط الضوء على تداعيات معينة للانحياز الأناني في سياقات مختلفة. يؤكد البحث العلمي حول العمل الجماعي على نظر الأفراد لمساهماتهم بصورة مختلفة عن مساهمات الآخرين. تهدف مناطق بحثية أخرى إلى دراسة كيفية ظهور الانحياز الأناني في المصابين بالأمراض العقلية، والعلاقة بين الانحياز الأناني وتوزيع الناخبين. تشمل تلك الدراسات حول الانحياز الأناني استطلاعات شفهية أو مكتوبة، بناءً على الحياة الشخصية للفرد أو قراراتهم في سيناريوهات افتراضية. (ar)
- Egocentric bias is the tendency to rely too heavily on one's own perspective and/or have a higher opinion of oneself than reality. It appears to be the result of the psychological need to satisfy one's ego and to be advantageous for memory consolidation. Research has shown that experiences, ideas, and beliefs are more easily recalled when they match one's own, causing an egocentric outlook. and first identified this cognitive bias in their 1979 paper, "Egocentric biases in availability and attribution". Egocentric bias is referred to by most psychologists as a general umbrella term under which other related phenomena fall. The effects of egocentric bias can differ based on personal characteristics, such as age and the number of languages one speaks. Thus far, there have been many studies focusing on specific implications of egocentric bias in different contexts. Research on collaborative group tasks have emphasized that people view their own contributions differently than they view that of others. Other areas of research have been aimed at studying how mental health patients display egocentric bias, and at the relationship between egocentric bias and voter distribution. These types of studies surrounding egocentric bias usually involve written or verbal questionnaires, based on the subject's personal life or their decision in various hypothetical scenarios. (en)
- Le biais égocentrique a lieu lorsque les gens s'attribuent plus de responsabilité par rapport aux résultats d'une action conjointe que ne l'aurait fait un observateur extérieur. En dehors du simple fait de s'octroyer le crédit des résultats positifs, qui pourrait n'être qu'un simple biais d'autocomplaisance, les gens faisant preuve d'un biais égocentrique se présentent également comme exagérément responsables des résultats « négatifs » du comportement du groupe (cependant, ce dernier attribut semble manquer dans la mégalomanie). Cela pourrait être dû au fait que nos propres actions nous sont plus « disponibles » que les actions des autres. Voir heuristique de disponibilité. et ont été les premiers à identifier ce biais cognitif. Dans une étude menée par Greenberg (1981), il a été montré que le biais égocentrique influençait l'équité perçue. Les participants avaient le sentiment qu'un salaire exagérément élevé en leur faveur était plus équitable qu'un salaire exagérément élevé en faveur des autres; en contraste, ils avaient le sentiment qu'un salaire exagérément faible en leur défaveur était moins équitable qu'un salaire exagérément faible en défaveur des autres. Les études de Greenberg ont montré que cet égocentrisme disparaissait quand les participants étaient placés dans un état de conscience de soi concrétisé, dans cette étude, par la présence d'un miroir face à eux. Rendus conscients d'eux-mêmes, les participants ont évalué les salaires exagérément élevés et exagérément faibles envers eux ou envers les autres comme tout autant inéquitables. On pense que de tels résultats ont été obtenus parce que la conscience de soi a augmenté la préoccupation qu'avaient les participants de l'équité perçue relative aux salaires, l'emportant dès lors sur les tendances égocentriques. (fr)
- Egocentryzm atrybucyjny – skłonność do przypisywania sobie większej odpowiedzialności za konsekwencje wspólnie wykonywanej pracy, niż skłonny jest to uznać postronny obserwator. W odróżnieniu od egotyzmu atrybucyjnego zjawisko to zachodzi w tym samym stopniu w sytuacjach kończących się sukcesem jak też porażką. Przykładowo, gdyby zapytać współlokatorów dzielących obowiązki domowe, który z nich wnosi większy wkład we wspólne gospodarstwo, bardzo prawdopodobne by każdy wskazał samego siebie. (pl)
- Эгоцентрическое искажение — это тенденция слишком сильно полагаться на своё собственное восприятие и/или иметь более высокое мнение о себе, чем есть на самом деле. Как представляется, это результат психологической потребности удовлетворять своё эго и быть полезным для консолидации памяти. Исследования показали, что впечатления, идеи и убеждения легче вспомнить, когда они соответствуют своим собственным, вызывая эгоцентрическую перспективу. Майкл Росс и Фиоре Сиколи впервые определили это когнитивное искажение в своей статье 1979 года «Эгоцентрическое искажение в доступности и атрибуции». Эгоцентрическое искажение упоминается большинством психологов в качестве обобщающего понятия, под которое попадают другие связанные явления. Эффекты эгоцентрического искажения могут отличаться в зависимости от личных характеристик, таких как возраст и владение несколькими языками. До настоящего времени было проведено много исследований, посвящённых конкретным последствиям эгоцентрического искажения в различных ситуациях. Исследования совместных групповых задач выявили, что люди рассматривают свой собственный вклад в решение задач иначе, чем чужой вклад. Другие исследования были направлены на изучение того, как психологически здоровые пациенты проявляют эгоцентрическое искажение, а также на взаимосвязь между эгоцентрическим искажением и распределением избирателей. Эти типы исследований, смежные с эгоцентрическим искажением, обычно включают письменные или устные анкетные опросы, основанные на личной жизни субъектов или их решениях в различных гипотетических ситуациях. (ru)
- Егоцентричне упередження — це схильність занадто сильно покладатися на власну точку зору та/або мати вищу думку про себе, ніж є в реальності. Здається, це результат психологічної потреби задовольнити своє его і бути корисним для консолідації пам'яті . Дослідження показав що досвід, ідеї та переконання легше згадуються, коли вони збігаються з власними, що викликає егоцентричний світогляд. Майкл Росс і Фіоре Сіколи вперше виявили це когнітивне упередження у своїй статті 1979 року «Егоцентричні упередження щодо доступності та атрибуції». Егоцентричне упередження більшість психологів називають загальним загальним терміном, під який підпадають інші суміжні явища. Ефекти егоцентричного упередження можуть відрізнятися залежно від особистих характеристик, таких як кількість мов, якими володіє людина, і вік. До цього часу було проведено багато досліджень, присвячених конкретним наслідкам егоцентричного упередження в різних контекстах. Дослідження спільних групових завдань підкреслюють, що люди дивляться на свій внесок інакше, ніж на внесок інших людей. Інші галузі досліджень були спрямовані на вивчення того, як пацієнти з психічним здоров'ям демонструють егоцентричну упередженість, а також на зв'язок між егоцентричним упередженням і розподілом виборців. Ці типи досліджень, пов'язаних з егоцентричною упередженістю, зазвичай включають письмові або усні опитування, засновані на особистому житті суб'єкта або його рішення в різних гіпотетичних сценаріях. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)