The disposition effect is an anomaly discovered in behavioral finance. It relates to the tendency of investors to sell assets that have increased in value, while keeping assets that have dropped in value. Hersh Shefrin and Meir Statman identified and named the effect in their 1985 paper, which found that people dislike losing significantly more than they enjoy winning. The disposition effect has been described as one of the foremost vigorous actualities around individual investors because investors will hold stocks that have lost value yet sell stocks that have gained value."
| Attributes | Values |
|---|
| rdfs:label
| - Dispositionseffekt (de)
- Efecto de disposición (es)
- Disposition effect (en)
- Effet de disposition (fr)
- Effetto di disposizione (it)
- Ефект диспозиції (uk)
|
| rdfs:comment
| - El efecto de disposición es una anomalía descubierta en el comportamiento financiero. Se relaciona con la tendencia de los inversionistas a vender activos que han aumentado en valor, mientras que mantienen activos que han disminuido en valor. (es)
- L'effet de disposition est une anomalie découverte dans la finance comportementale. Il se rapporte à la tendance des investisseurs à vendre trop tôt des titres dont la valeur a augmenté, tout en conservant trop longtemps ceux dont la valeur a chuté. Un effet qui se révèle désastreux en termes de rendement de portefeuille. (fr)
- Als Dispositionseffekt bezeichnet die Verhaltensökonomik die Neigung von Anlegern, jene Anteile abzustoßen, deren Wert gestiegen ist, und solche zu halten, deren Wert gesunken ist. Dabei werden Verluste etwa doppelt so stark empfunden wie Gewinne. So führt die asymmetrische Risikoaversion dazu, dass private und institutionelle Anleger im Gewinnbereich befindliche Positionen tendenziell zu früh verkaufen und verlustbehaftete zu lange halten. (de)
- The disposition effect is an anomaly discovered in behavioral finance. It relates to the tendency of investors to sell assets that have increased in value, while keeping assets that have dropped in value. Hersh Shefrin and Meir Statman identified and named the effect in their 1985 paper, which found that people dislike losing significantly more than they enjoy winning. The disposition effect has been described as one of the foremost vigorous actualities around individual investors because investors will hold stocks that have lost value yet sell stocks that have gained value." (en)
- L’effetto di disposizione è un’anomalia scoperta nella finanza comportamentale e si riferisce all’'attitudine dell’investitore a mantenere nel proprio portafogli titoli in perdita, con lo scopo di recuperare un giorno quanto perso, e, al tempo stesso, a monetizzare velocemente azioni con trend positivo, con il fine ultimo di assicurarsi un guadagno nel breve periodo. Questo atteggiamento verso l’andamento azionario rappresenta un modo non corretto di gestire i propri investimenti che porta ad un ridotto rendimento totale dei propri pacchetti azionari. (it)
- Ефект диспозиції є ненормальним явищем у поведінкових фінансах. Це пов’язано з тим, що інвестори, як правило, продають активи, вартість яких зросла, зберігаючи при цьому активи, які знизилися. і Меїр Статман визначили та назвали цей ефект у своїй роботі 1985 року, в якій виявлено, що люди не люблять втрачати більше, ніж вигравати. Ефект диспозиції описується як одна з найпотужніших дій індивідуальних інвесторів, оскільки інвестори будуть тримати знецінені акції, але продавати акції, які зросли в ціні. Ефект диспозиції можна мінімізувати за допомогою психологічного методу, який називається «». (uk)
|
| dct:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| Link from a Wikipage to an external page
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| has abstract
| - Als Dispositionseffekt bezeichnet die Verhaltensökonomik die Neigung von Anlegern, jene Anteile abzustoßen, deren Wert gestiegen ist, und solche zu halten, deren Wert gesunken ist. Dabei werden Verluste etwa doppelt so stark empfunden wie Gewinne. So führt die asymmetrische Risikoaversion dazu, dass private und institutionelle Anleger im Gewinnbereich befindliche Positionen tendenziell zu früh verkaufen und verlustbehaftete zu lange halten. Dieses Phänomen der Verlustaversion wurde 1979 in der Prospect-Theorie von Amos Tversky und Daniel Kahneman erstbeschrieben. 1985 wurden erste empirische Nachweise von Hersh Shefrin und durch die Analyse von Individualdaten aus den Jahren 1964–1970 erbracht und das Phänomen erstmals als Dispositionseffekt (englisch disposition effect) bezeichnet. Empirische Evidenz wies auch 1998 durch Auswertung detaillierter Daten der Jahre 1987–1993 von 10.000 zufällig bei einem Discountbroker ausgewählten Depots nach. Experimentelle Belege für diesen Effekt erbrachten Laborexperimente u. a. von Ferris/Haugen/Makhija (1988), von Colin Camerer und Martin Weber (1991, 1992) sowie von Wolfgang Gerke und (1993). Der Dispositionseffekt wurde nicht nur bei Privatanlegern (einschließlich sogenannter Daytrader) nachgewiesen, sondern auch bei professionellen und institutionellen Investorengruppen, so auch bei Investmentfonds. Der Dispositionseffekt ist im Verlustbereich als Spezialfall des Sunk-cost-Effektes interpretierbar. In der wissenschaftlichen Literatur werden unterschiedliche Ursachen für den Effekt diskutiert. So werden u. a. Erklärungsansätze über die Prospect-Theorie, das Konzept des Mental Accounting und den Mean-Reversion-Effekt hergeleitet sowie Parallelen zum Spielerfehlschluss (englisch Gambler’s Fallacy) gezogen. (de)
- The disposition effect is an anomaly discovered in behavioral finance. It relates to the tendency of investors to sell assets that have increased in value, while keeping assets that have dropped in value. Hersh Shefrin and Meir Statman identified and named the effect in their 1985 paper, which found that people dislike losing significantly more than they enjoy winning. The disposition effect has been described as one of the foremost vigorous actualities around individual investors because investors will hold stocks that have lost value yet sell stocks that have gained value." In 1979, Daniel Kahneman and Amos Tversky traced the cause of the disposition effect to the so-called "prospect theory". The prospect theory proposes that when an individual is presented with two equal choices, one having possible gains and the other with possible losses, the individual is more likely to opt for the former choice even though both would yield the same economic result. The disposition effect can be minimized by a mental approach called "". (en)
- El efecto de disposición es una anomalía descubierta en el comportamiento financiero. Se relaciona con la tendencia de los inversionistas a vender activos que han aumentado en valor, mientras que mantienen activos que han disminuido en valor. (es)
- L'effet de disposition est une anomalie découverte dans la finance comportementale. Il se rapporte à la tendance des investisseurs à vendre trop tôt des titres dont la valeur a augmenté, tout en conservant trop longtemps ceux dont la valeur a chuté. Un effet qui se révèle désastreux en termes de rendement de portefeuille. (fr)
- L’effetto di disposizione è un’anomalia scoperta nella finanza comportamentale e si riferisce all’'attitudine dell’investitore a mantenere nel proprio portafogli titoli in perdita, con lo scopo di recuperare un giorno quanto perso, e, al tempo stesso, a monetizzare velocemente azioni con trend positivo, con il fine ultimo di assicurarsi un guadagno nel breve periodo. Questo atteggiamento verso l’andamento azionario rappresenta un modo non corretto di gestire i propri investimenti che porta ad un ridotto rendimento totale dei propri pacchetti azionari. Hersh Shefrin e Meir Statman sono stati i primi, nel 1985, ad identificare questo fenomeno tra un campione di investitori. Da quel momento, vi sono stati numerosi studi aggiuntivi atti a formalizzare e riscontrare l’effetto di disposizione all’interno di varie tipologie di investitori. (it)
- Ефект диспозиції є ненормальним явищем у поведінкових фінансах. Це пов’язано з тим, що інвестори, як правило, продають активи, вартість яких зросла, зберігаючи при цьому активи, які знизилися. і Меїр Статман визначили та назвали цей ефект у своїй роботі 1985 року, в якій виявлено, що люди не люблять втрачати більше, ніж вигравати. Ефект диспозиції описується як одна з найпотужніших дій індивідуальних інвесторів, оскільки інвестори будуть тримати знецінені акції, але продавати акції, які зросли в ціні. У 1979 році Деніел Канеман і Амос Тверскі простежили причину цієї тенденції до так званої «теорії перспектив». Теорія перспективи припускає, що коли людині пропонують два ідентичних варіанти, один з потенційними вигодами, а інший з потенційними втратами, людина, швидше за все, вибере перший варіант, навіть якщо обидва дадуть однакові економічні результати. Ефект диспозиції можна мінімізувати за допомогою психологічного методу, який називається «». (uk)
|
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)