About: Disciplina arcani     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:Morality104846770, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FDisciplina_arcani

Disciplina arcani (Latin for "Discipline of the Secret" or "Discipline of the Arcane") is the custom that prevailed in the 4th and 5th centuries of Early Christianity, whereby knowledge of the more intimate doctrines of the Christian religion was carefully kept from non-Christians and even from those who were undergoing instruction in the faith so that they may progressively learn the teachings of the faith and not fall to heresy due to simplistic misunderstandings (hence, doctrines were kept from catechumens; Christian converts who had not yet been baptized).

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Disciplina arcani
  • Disciplina arcani
  • Арканское учение
  • Арканське вчення
rdfs:comment
  • Disciplina arcani (latinsky kázeň tajemství) je raně křesťanský zvyk udržovaný od 3. do 5. století, spočívající v utajování modliteb, biblických a liturgických textů apod. před nepokřtěnými, aby jim tak nemohla být dána záminka k pohoršení. Když pak došlo k všeobecnému rozšíření křesťanství na území Římské říše, důvod k udržování discipliny arcani pominul.
  • Disciplina arcani (Latin for "Discipline of the Secret" or "Discipline of the Arcane") is the custom that prevailed in the 4th and 5th centuries of Early Christianity, whereby knowledge of the more intimate doctrines of the Christian religion was carefully kept from non-Christians and even from those who were undergoing instruction in the faith so that they may progressively learn the teachings of the faith and not fall to heresy due to simplistic misunderstandings (hence, doctrines were kept from catechumens; Christian converts who had not yet been baptized).
  • Арка́нское уче́ние (лат. disciplina arcani, тайное учение) — с XVII века название правила раннехристианской церкви не допускать присутствия оглаше́нных при некоторых священнодействиях и таинствах, главным образом, при принятии святых тайн, таинстве крещения, таинстве священства, чтении молитвы господней и миропомазании. После реформации католики стали ссылаться на арканское учение как на особое тайное учение, сохранившееся в преданиях церкви и будто бы содержащее в себе те догматы, в пользу которых они не могли привести доказательств из Священного Писания.
  • Арканське вчення (лат. disciplina arcani, таємне вчення) — від XVII століття назва правила ранньохристиянської церкви не допускати присутності оголошених під час деяких священнодійств і таїнств, головним чином, під час євхаристії, таїнстві хрещення, таїнстві священства, читанні молитви господньої та миропомазанні. Після реформації католики стали посилатися на арканське вчення як на особливе таємне вчення, що збереглося в переказах церкви й нібито містить в собі ті догмати, на користь яких вони не могли навести доказів зі Святого Письма.
foaf:isPrimaryTopicOf
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
Link from a Wikipage to an external page
sameAs
dbp:wikiPageUsesTemplate
has abstract
  • Disciplina arcani (latinsky kázeň tajemství) je raně křesťanský zvyk udržovaný od 3. do 5. století, spočívající v utajování modliteb, biblických a liturgických textů apod. před nepokřtěnými, aby jim tak nemohla být dána záminka k pohoršení. Když pak došlo k všeobecnému rozšíření křesťanství na území Římské říše, důvod k udržování discipliny arcani pominul.
  • Disciplina arcani (Latin for "Discipline of the Secret" or "Discipline of the Arcane") is the custom that prevailed in the 4th and 5th centuries of Early Christianity, whereby knowledge of the more intimate doctrines of the Christian religion was carefully kept from non-Christians and even from those who were undergoing instruction in the faith so that they may progressively learn the teachings of the faith and not fall to heresy due to simplistic misunderstandings (hence, doctrines were kept from catechumens; Christian converts who had not yet been baptized).
  • Арка́нское уче́ние (лат. disciplina arcani, тайное учение) — с XVII века название правила раннехристианской церкви не допускать присутствия оглаше́нных при некоторых священнодействиях и таинствах, главным образом, при принятии святых тайн, таинстве крещения, таинстве священства, чтении молитвы господней и миропомазании. Начало такому правилу закрытости и недоступности для непосвящённых было положено во времена раннего христианства, но впервые о нём упоминает греческий теолог Ориген (ок. 185 — ок. 254) в своей книге «Против Цельса» (249). Уже в VI веке этот обычай вышел из употребления в силу исторических обстоятельств: в первые времена политических преследований, когда христиане боялись допускать к богослужению чужих, вся служба была доступна только для принявших крещение; позднее же доступ к ней был разрешен и язычникам, желавшим обращения, но с тем ограничением, чтобы некрещёные присутствовали только при проповеди, а не при таинствах. Но после того, как христианство стало господствующей религией, и вошло в обычай совершать обряд крещения уже над детьми, вернулись к старым порядкам. После реформации католики стали ссылаться на арканское учение как на особое тайное учение, сохранившееся в преданиях церкви и будто бы содержащее в себе те догматы, в пользу которых они не могли привести доказательств из Священного Писания.
  • Арканське вчення (лат. disciplina arcani, таємне вчення) — від XVII століття назва правила ранньохристиянської церкви не допускати присутності оголошених під час деяких священнодійств і таїнств, головним чином, під час євхаристії, таїнстві хрещення, таїнстві священства, читанні молитви господньої та миропомазанні. Таке правило закритості та недоступності для непосвячених йде від часів раннього християнства, але вперше про нього згадує грецький теолог Ориген (бл. 185 — бл. 254) у своїй книзі «Проти Цельса» (249). Уже в VI столітті цей звичай вийшов з ужитку через історичні обставини: у перші часи політичних переслідувань, коли християни боялися допускати до богослужіння чужих, вся служба була доступна лише для тих, що прийняли хрещення; пізніше ж доступ до неї дозволили й язичникам, що бажали звернення, але з тим обмеженням, щоб нехрещені були присутні лише під час проповіді, а не під час таїнств. Але після того, як християнство стало панівною релігією, і стало звичаєм здійснювати обряд хрещення вже над дітьми, повернулися до старих звичаїв. Після реформації католики стали посилатися на арканське вчення як на особливе таємне вчення, що збереглося в переказах церкви й нібито містить в собі ті догмати, на користь яких вони не могли навести доказів зі Святого Письма.
prov:wasDerivedFrom
page length (characters) of wiki page
is rdfs:seeAlso of
is foaf:primaryTopic of
is Link from a Wikipage to another Wikipage of
Faceted Search & Find service v1.17_git51 as of Sep 16 2020


Alternative Linked Data Documents: PivotViewer | iSPARQL | ODE     Content Formats:       RDF       ODATA       Microdata      About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3319 as of Dec 29 2020, on Linux (x86_64-centos_6-linux-glibc2.12), Single-Server Edition (61 GB total memory)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software