About: Deep inelastic scattering     Goto   Sponge   NotDistinct   Permalink

An Entity of Type : yago:NaturalObject100019128, within Data Space : dbpedia.org associated with source document(s)
QRcode icon
http://dbpedia.org/describe/?url=http%3A%2F%2Fdbpedia.org%2Fresource%2FDeep_inelastic_scattering

Deep inelastic scattering is the name given to a process used to probe the insides of hadrons (particularly the baryons, such as protons and neutrons), using electrons, muons and neutrinos. It provided the first convincing evidence of the reality of quarks, which up until that point had been considered by many to be a purely mathematical phenomenon. It is a relatively new process, first attempted in the 1960s and 1970s. It is an extension of Rutherford scattering to much higher energies of the scattering particle and thus to much finer resolution of the components of the nuclei.

AttributesValues
rdf:type
rdfs:label
  • Tiefinelastische Streuung
  • Deep inelastic scattering
  • Dispersión inelástica profunda
  • Diffusion profondément inélastique
  • Scattering anelastico profondo
  • 深部非弾性散乱
  • Глибоко непружне розсіяння
rdfs:comment
  • Die tiefinelastische Streuung ist eine Streuung eines Elementarteilchens hoher kinetischer Energie, z. B. eines Elektrons, Myons oder Neutrinos, an einem Nukleon mit großem Energie- und Impulsübertrag. Bei solchen Streuvorgängen zeigt sich, dass sehr viel mehr Streuelektronen mit niedriger Energie detektiert werden, als man aufgrund von Resonanzen der Nukleonen, z. B. der Δ-Resonanz, erwartet. Die tiefinelastische Streuung deutet darauf hin, dass Nukleonen aus punktförmigen Konstituenten, Partonen genannt, aufgebaut sind. Es zeigte sich, dass die Partonen die von Murray Gell-Mann postulierten Quarks sind. Die Wechselwirkung der Nukleonen mit den Elektronen geschieht also an Quarks im Nukleon.
  • Deep inelastic scattering is the name given to a process used to probe the insides of hadrons (particularly the baryons, such as protons and neutrons), using electrons, muons and neutrinos. It provided the first convincing evidence of the reality of quarks, which up until that point had been considered by many to be a purely mathematical phenomenon. It is a relatively new process, first attempted in the 1960s and 1970s. It is an extension of Rutherford scattering to much higher energies of the scattering particle and thus to much finer resolution of the components of the nuclei.
  • Dispersión inelástica profunda es el nombre dado a un proceso utilizado para analizar el interior de los hadrones (en particular los bariones, como los protones y los neutrones), utilizando electrones, neutrinos y muones. Esto proporcionó la primera evidencia convincente de los quarks, que hasta ese momento habían sido considerados como un fenómeno puramente matemático. Es un proceso relativamente nuevo, que se intentó por primera vez entre los años 1960 y 1970. Es conceptualmente similar al Experimento de Rutherford, pero con algunas diferencias importantes. La razón por la que este tipo de dispersión se describe como "profundo" e "inelástica" es que a altas energías, la longitud de onda asociada al electrón es pequeña con respecto al tamaño del protón. Y es inelástica porque el choque es
  • La diffusion profondément inélastique est un processus de diffusion entre particules. Ce processus est notamment utilisé pour sonder l'intérieur des hadrons, et en particulier les nucléons, à l'aide d'un faisceau de leptons (électrons, muons ou neutrinos). Le lepton incident vient interagir avec une partie du hadron par l'intermédiaire d'un boson (par exemple un photon virtuel). Le terme « inélastique » provient du fait que l'interaction entre le lepton et le hadron est la plupart du temps inélastique, tandis que le terme « profondément » est lié à la grande valeur de l'impulsion transférée par le photon entre le lepton et le hadron (voir aussi le site ).
  • {{改名提案|深非弾性散乱|{{subst:DATE}}}} 深非弾性散乱(しんひだんせいさんらん 英: Deep inelastic scattering)はハドロン(特に陽子や中性子などのバリオン)の内部を電子やミュー粒子、ニュートリノにより調査するために用いられる過程である。その当時は純粋に数学的な現象であると考える者も多かった、クォークが実在することの最初の決定的証拠をもたらした。最初の試みは1960年代から1970年代にかけてであり、ラザフォード散乱を非常に高いエネルギーに拡張した過程と考えることができ、そのため核子の構成要素をより細かい分解能で調べることができる。
  • Con scattering anelastico profondo (o diffusione anelastica profonda) si indica un processo di scattering nel quale un elettrone molto veloce urta un protone o un neutrone venendone deflesso. Negli anni 1960, grazie all'acceleratore lineare di elettroni dello SLAC, i fisici Jerome Friedman, Henry Kendall e Richard Taylor sfruttarono questo fenomeno per studiare la struttura interna dei nucleoni (protoni e neutroni). Si osservò che gli elettroni accelerati venivano diffusi in un modo tale che portava a pensare che all'interno dei nucleoni fossero presenti delle particelle (che in seguito sarebbero state chiamate quark). Questa è la prova più significativa a favore del fatto che il protone e il neutrone non sono particelle elementari, bensì particelle composte. Nello specifico sono barioni,
  • Глибоко непружне розсіяння — методика дослідження внутрішнього складу адронів за допомогою розсіяння лептонів: електронів, мюонів або нейтрино. За своєю ідеологією глибоко непружне розсіяння нагадує резерфордівське, однак воно є непружним — пробна частинка втрачає значну частину енергії. Експерименти з глибоко непружного розсіяння в 1960-тих підтвердили гіпотезу про складну будову адронів. Гіпотетичні складові частинки адронів отримали назву партонів, а пізніше були ідентифіковані з кварками.
rdfs:seeAlso
foaf:depiction
  • External Image
foaf:isPrimaryTopicOf
thumbnail
dct:subject
Wikipage page ID
Wikipage revision ID
Link from a Wikipage to another Wikipage
sameAs
dbp:wikiPageUsesTemplate
has abstract
  • Die tiefinelastische Streuung ist eine Streuung eines Elementarteilchens hoher kinetischer Energie, z. B. eines Elektrons, Myons oder Neutrinos, an einem Nukleon mit großem Energie- und Impulsübertrag. Bei solchen Streuvorgängen zeigt sich, dass sehr viel mehr Streuelektronen mit niedriger Energie detektiert werden, als man aufgrund von Resonanzen der Nukleonen, z. B. der Δ-Resonanz, erwartet. Die tiefinelastische Streuung deutet darauf hin, dass Nukleonen aus punktförmigen Konstituenten, Partonen genannt, aufgebaut sind. Es zeigte sich, dass die Partonen die von Murray Gell-Mann postulierten Quarks sind. Die Wechselwirkung der Nukleonen mit den Elektronen geschieht also an Quarks im Nukleon.
  • Dispersión inelástica profunda es el nombre dado a un proceso utilizado para analizar el interior de los hadrones (en particular los bariones, como los protones y los neutrones), utilizando electrones, neutrinos y muones. Esto proporcionó la primera evidencia convincente de los quarks, que hasta ese momento habían sido considerados como un fenómeno puramente matemático. Es un proceso relativamente nuevo, que se intentó por primera vez entre los años 1960 y 1970. Es conceptualmente similar al Experimento de Rutherford, pero con algunas diferencias importantes. La razón por la que este tipo de dispersión se describe como "profundo" e "inelástica" es que a altas energías, la longitud de onda asociada al electrón es pequeña con respecto al tamaño del protón. Y es inelástica porque el choque es capaz de alterar al protón produciéndose nuevas partículas.​
  • Deep inelastic scattering is the name given to a process used to probe the insides of hadrons (particularly the baryons, such as protons and neutrons), using electrons, muons and neutrinos. It provided the first convincing evidence of the reality of quarks, which up until that point had been considered by many to be a purely mathematical phenomenon. It is a relatively new process, first attempted in the 1960s and 1970s. It is an extension of Rutherford scattering to much higher energies of the scattering particle and thus to much finer resolution of the components of the nuclei.
  • La diffusion profondément inélastique est un processus de diffusion entre particules. Ce processus est notamment utilisé pour sonder l'intérieur des hadrons, et en particulier les nucléons, à l'aide d'un faisceau de leptons (électrons, muons ou neutrinos). Le lepton incident vient interagir avec une partie du hadron par l'intermédiaire d'un boson (par exemple un photon virtuel). Le terme « inélastique » provient du fait que l'interaction entre le lepton et le hadron est la plupart du temps inélastique, tandis que le terme « profondément » est lié à la grande valeur de l'impulsion transférée par le photon entre le lepton et le hadron (voir aussi le site ). Ce processus a permis dans les années 1960 au SLAC la première mise en évidence de l'existence des quarks en tant que particules réelles, alors qu'ils n'étaient considérés jusque-là que comme des objets purement mathématiques. Le concept ressemble en partie à la diffusion de Rutherford de particules alpha sur une cible d'or.
  • Con scattering anelastico profondo (o diffusione anelastica profonda) si indica un processo di scattering nel quale un elettrone molto veloce urta un protone o un neutrone venendone deflesso. Negli anni 1960, grazie all'acceleratore lineare di elettroni dello SLAC, i fisici Jerome Friedman, Henry Kendall e Richard Taylor sfruttarono questo fenomeno per studiare la struttura interna dei nucleoni (protoni e neutroni). Si osservò che gli elettroni accelerati venivano diffusi in un modo tale che portava a pensare che all'interno dei nucleoni fossero presenti delle particelle (che in seguito sarebbero state chiamate quark). Questa è la prova più significativa a favore del fatto che il protone e il neutrone non sono particelle elementari, bensì particelle composte. Nello specifico sono barioni, cioè particelle costituite da tre quark. I tre fisici vinsero il premio Nobel per la fisica nel 1990 per questa scoperta.
  • {{改名提案|深非弾性散乱|{{subst:DATE}}}} 深非弾性散乱(しんひだんせいさんらん 英: Deep inelastic scattering)はハドロン(特に陽子や中性子などのバリオン)の内部を電子やミュー粒子、ニュートリノにより調査するために用いられる過程である。その当時は純粋に数学的な現象であると考える者も多かった、クォークが実在することの最初の決定的証拠をもたらした。最初の試みは1960年代から1970年代にかけてであり、ラザフォード散乱を非常に高いエネルギーに拡張した過程と考えることができ、そのため核子の構成要素をより細かい分解能で調べることができる。 用語の各部分を説明する。「散乱」はレプトン(電子、ミューオン、ほか)が偏向されることを意味する。偏向される角度を観測することによりこの過程の性質を調べることができる。「非弾性」とは標的が入射粒子の運動量の一部を吸収することを意味する。実際、レプトンのエネルギーが非常に高い場合、標的は「破砕」されて多数の新粒子を放出する。これらの粒子はハドロンであり、極度に単純化するとこの過程は標的を構成していたクォークが「叩き出」され、クォークの閉じ込めのために観測不可能なクォークのかわりにハドロンが生成されるが起こると解釈することができる。「深」とはレプトンが標的ハドロンのサイズよりも短い波長をもつほどに高いエネルギーを持ち、そのため標的の「深」部を調べることができるという意味である。また、によれば、レプトンから発した高エネルギー光子が標的ハドロンに吸収され、構成クォークの一つにエネルギーが移送されるという、図のダイアグラムに示すような過程として理解することもできる。
  • Глибоко непружне розсіяння — методика дослідження внутрішнього складу адронів за допомогою розсіяння лептонів: електронів, мюонів або нейтрино. За своєю ідеологією глибоко непружне розсіяння нагадує резерфордівське, однак воно є непружним — пробна частинка втрачає значну частину енергії. Експерименти з глибоко непружного розсіяння в 1960-тих підтвердили гіпотезу про складну будову адронів. Гіпотетичні складові частинки адронів отримали назву партонів, а пізніше були ідентифіковані з кварками. За піонерські дослідження глибоко непружного розсіяння Джером Фрідман, Генрі Кендалл та Річард Тейлор отримали Нобелівську премію з фізики за 1990.
prov:wasDerivedFrom
page length (characters) of wiki page
Faceted Search & Find service v1.17_git51 as of Sep 16 2020


Alternative Linked Data Documents: PivotViewer | iSPARQL | ODE     Content Formats:       RDF       ODATA       Microdata      About   
This material is Open Knowledge   W3C Semantic Web Technology [RDF Data] Valid XHTML + RDFa
OpenLink Virtuoso version 08.03.3319 as of Dec 29 2020, on Linux (x86_64-centos_6-linux-glibc2.12), Single-Server Edition (61 GB total memory)
Data on this page belongs to its respective rights holders.
Virtuoso Faceted Browser Copyright © 2009-2021 OpenLink Software