| rdfs:comment
| - L'os de sípia és la conquilla de les sèpies, una estructura interna dura, trencadissa i lleugera pròpia de tots els membres de l'ordre Sepiida, coneguts comunament com a sípies. Està composta principalment de carbonat de calci. Està plena de petits espais i gas que serveix per controlar la flotabilitat de l'animal. Anteriorment, els ossos de sípies s'usaven per fer sorra per a polir. S'afegia aquesta sorra al dentifrici i s'usava com antiàcid o com a producte absorbent. Avui en dia, l'os de sípia s'utilitza habitualment com a suplement alimentari ric en calci per a aus engabiades, xinxilles, crancs ermitans, rèptils i cargols. (ca)
- Sépiová kost je redukovaná původní schránka hlavonožců, které zařazujeme do kmene měkkýšů. U řádu sépie se dlouhým vývojem pozměnila svůj význam a stala se vnitřním orgánem. (cs)
- لِسَانُ البَحر (شائعة في سواحل الشام وذكرها إبن البيطار في الجامع لمفردات الأدوية والأغذية) أو زَبَدُ البَحر (المغرب عن لكلير) هو عظم أي حبارٍ من جنس سيبيا، وهي عبارة عن صدفة كلسية داخلية تمتلئ فراغاتها بغاز وبتغيير كمية الغاز يستطيع الحبار أن يتحكم بالطفو والغوص. و في القُصبَة، جنوب جزيرة عبّادان، يسمى فَشِّ الْبَحَر؛ فش يعني الرئة. (ar)
- Der Schulp (mittelniederdeutsch schulp(e) ‚Muschel(schale)‘), lateinisch Os sepium („Sepiaknochen, Sepienbein“), oder Rückenschulp ist als „Rückenknochen“ ein kompressionsstabiler innerer Auftriebskörper der zu den Zehnarmigen Tintenfischen gehörenden Sepien. Stammesgeschichtlich ist er ein Innenskelett, zurückzuführen auf das Außenskelett beschalter Kopffüßer (Cephalopoda). Schulpe (lateinisch Ossa sepia) finden sich oft als angeschwemmtes Treibgut an Meeresküsten, sie stammen von verendeten Sepien. Diese können auch fossilieren. (de)
- El jibión es una estructura interna dura, quebradiza y ligera propia de todos los miembros del orden Sepiida, conocidos comúnmente como jibias o sepias. El jibión está compuesto principalmente de carbonato cálcico. Está llena de pequeños espacios y gas que sirve para controlar la flotabilidad del animal. (es)
- （イカの）甲（こう、英: sepion, cuttlebone）は、頭足類（とくにコウイカ類）が持つ、外套膜背面の中にある内在性の殻である。貝殻 (shell)とも呼ばれる。 ヤリイカやアオリイカ、スルメイカなどのツツイカ目では殻はさらに退化して石灰質を失い、殻皮質 (コンキオリン、conchiolin)のみとなり軟甲 (gladius)とよばれている。軟甲は俗に「イカの骨」と呼ばれることもある。 (ja)
- L'osso di seppia, detto anche sepion o sepiostario, è la caratteristica conchiglia interna calcarea delle seppie. Di forma ellissoide-lanceolata, biconvessa, con margini taglienti, è costituita per l'80-85% di carbonato di calcio, da fosfati, da sostanza gelatinosa e da acqua. Grazie alle variazioni di volume del gas racchiuso nelle sue concamerazioni, consente alle seppie di regolare la loro galleggiabilità. Osso di seppia su una spiaggia (it)
- Kość mątwia (os sepiae) – występująca zawsze po stronie grzbietowej, zbudowana z węglanu wapnia struktura charakterystyczna dla mątew, muszla zredukowana do płytki ukrytej pod płaszczem. Kształt os sepiae jest cechą diagnostyczną. Wykorzystywana jest jako źródło wapnia oraz jako materiał szlifierski. Stosowana w tradycyjnej medycynie indyjskiej oraz jako suplement paszowy. (pl)
- Cuttlebone, also known as cuttlefish bone, is a hard, brittle internal structure (an internal shell) found in all members of the family Sepiidae, commonly known as cuttlefish, within the cephalopods. In other cephalopod families it is called a gladius. Cuttlebone is composed primarily of aragonite. It is a chambered, gas-filled shell used for buoyancy control; its siphuncle is highly modified and is on the ventral side of the shell. The microscopic structure of cuttlebone consists of narrow layers connected by numerous upright pillars. (en)
- L'os de seiche, ou sépion, est une structure interne dure et cassante présente chez les seiches. Il est composé principalement d'aragonite. Il s'agit d'une coquille poreuse, et l'animal règle sa flottabilité en y comprimant plus ou moins les gaz qu'elle renferme. Son siphon est sur la face ventrale de la coquille. La structure microscopique du sépion est constituée de couches étroites reliées par de nombreux piliers verticaux. (fr)
- Кость каракатицы — твёрдая, хрупкая внутренняя раковина представителей семейства каракатиц из класса головоногих моллюсков. Кость каракатицы состоит в основном из арагонита. Это камерная, газонаполненная структура, используемая для регулировки плавучести; её сифон сильно модифицирован и находится на брюшной стороне раковины Микроскопическая структура костей каракатиц состоит из тонких слоев, соединенных многочисленными вертикальными перемычками. Самые большие кости каракатиц принадлежат гигантским австралийским каракатицам, которые живут между поверхностью и глубиной 100 метров. (ru)
- Кі́стка карака́тиці — тверда, крихка внутрішня раковина представників родини каракатиць з класу головоногих молюсків. Кістка каракатиці складається в основному з арагоніту. Це камерна, газонаповнена структура, яка використовується для регулювання плавучості; її сифункул сильно модифікований і міститься на черевній стороні раковини. Мікроскопічна структура кісток каракатиць складається з тонких шарів, з'єднаних численними вертикальними перемичками. На дотик і вигляд нагадує пінопласт. Легше води. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)