A custom of the sea is a custom that is said to be practiced by the officers and crew of ships and boats in the open sea, as distinguished from maritime law, which is a distinct and coherent body of law that governs maritime questions and offenses. Among these customs is the practice of cannibalism among shipwrecked survivors, by the drawing of lots to see who is to be killed and eaten so that the others might survive.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Ley del mar (es)
- Custom of the sea (en)
- Морской обычай (ru)
- Морський звичай (uk)
|
| rdfs:comment
| - A custom of the sea is a custom that is said to be practiced by the officers and crew of ships and boats in the open sea, as distinguished from maritime law, which is a distinct and coherent body of law that governs maritime questions and offenses. Among these customs is the practice of cannibalism among shipwrecked survivors, by the drawing of lots to see who is to be killed and eaten so that the others might survive. (en)
- Ця стаття описує лише один з багатьох Морськи́й зви́чай (англ. The Custom of the Sea) — особливий морський закон, згідно з яким загубленим у морі й таким морякам, що помирають від голоду, дозволялося людожерство. Моряки мусили всі одностайно погодитися й тягнути жеребки, щоби вирішити, кого мали вбити і з'їсти першим. Процедура мала тривати до врятування чи до останнього чоловіка. Звичайно, людожерство — табу в усіх сучасних суспільствах, проте в системі романо-германського права звичай іноді виступає як додаток до закону, або іноді переважає над ним. У деяких західноєвропейських країнах морський закон переважав над нормою громадянського кодексу, що звичайно забороняє канібалізм (людожерство). (uk)
- La ley del mar engloba una serie de tradiciones por las que los marinos de todo el mundo se han regido a lo largo de la historia de la navegación. Tradiciones como que el capitán sea el último en abandonar el navío o que sean las mujeres y los niños los primeros en ocupar las plazas de los botes salvavidas en caso de naufragio, son algunas de estas costumbres. Sin embargo, la ley del mar se refiere más específicamente a la costumbre de practicar canibalismo de supervivencia en el caso de que un grupo de náufragos quede a la deriva tras un naufragio. (es)
- Морской обычай (англ. A Custom of the Sea) — особый морской закон, согласно которому затерянным в море и умирающим от голода морякам разрешалось людоедство. Моряки должны были все единодушно согласиться и тянуть жребий, чтобы решить, кого должны были убить и съесть первым. Процедура должна была продолжаться до спасения или до последнего человека. Конечно, людоедство — табу во всех современных обществах, однако в системе романо-германского права обычай иногда выступает как дополнение к закону или иногда преобладает над ним. В некоторых западноевропейских странах морской закон преобладал над нормой гражданского кодекса, которая обычно запрещает каннибализм (людоедство). (ru)
|
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| date
| |
| reason
| |
| has abstract
| - A custom of the sea is a custom that is said to be practiced by the officers and crew of ships and boats in the open sea, as distinguished from maritime law, which is a distinct and coherent body of law that governs maritime questions and offenses. Among these customs is the practice of cannibalism among shipwrecked survivors, by the drawing of lots to see who is to be killed and eaten so that the others might survive. (en)
- La ley del mar engloba una serie de tradiciones por las que los marinos de todo el mundo se han regido a lo largo de la historia de la navegación. Tradiciones como que el capitán sea el último en abandonar el navío o que sean las mujeres y los niños los primeros en ocupar las plazas de los botes salvavidas en caso de naufragio, son algunas de estas costumbres. Sin embargo, la ley del mar se refiere más específicamente a la costumbre de practicar canibalismo de supervivencia en el caso de que un grupo de náufragos quede a la deriva tras un naufragio. De acuerdo a esta tradición marinera, en el caso de que un grupo de marinos quedase a la deriva en alta mar, una vez agotado el alimento, los náufragos podían echar a suertes quién de ellos sería sacrificado para servir de alimento a los demás. Este proceso se repetiría tantas veces como fuese necesario hasta que los supervivientes fuesen rescatados, o hasta que quedase un único superviviente en la balsa. De acuerdo a la ley del mar, únicamente podían ser usados como alimento bien los cuerpos de personas que hubiesen muerto por causas naturales -habitualmente heridas producidas en el naufragio, o más comúnmente muertos por haber bebido agua de mar-, o bien aquellos supervivientes que el azar hubiese escogido para tal fin. Entre los marinos era habitual usar el método del cordel: se cortaban tantos pedazos de cabo como supervivientes quedasen y aquel que escogiese el cordel más corto era el elegido para el sacrificio. (es)
- Морской обычай (англ. A Custom of the Sea) — особый морской закон, согласно которому затерянным в море и умирающим от голода морякам разрешалось людоедство. Моряки должны были все единодушно согласиться и тянуть жребий, чтобы решить, кого должны были убить и съесть первым. Процедура должна была продолжаться до спасения или до последнего человека. Конечно, людоедство — табу во всех современных обществах, однако в системе романо-германского права обычай иногда выступает как дополнение к закону или иногда преобладает над ним. В некоторых западноевропейских странах морской закон преобладал над нормой гражданского кодекса, которая обычно запрещает каннибализм (людоедство). Исторические примеры: случай с матросами китобойного судна «Эссекс» в 1820 году. (ru)
- Ця стаття описує лише один з багатьох Морськи́й зви́чай (англ. The Custom of the Sea) — особливий морський закон, згідно з яким загубленим у морі й таким морякам, що помирають від голоду, дозволялося людожерство. Моряки мусили всі одностайно погодитися й тягнути жеребки, щоби вирішити, кого мали вбити і з'їсти першим. Процедура мала тривати до врятування чи до останнього чоловіка. Звичайно, людожерство — табу в усіх сучасних суспільствах, проте в системі романо-германського права звичай іноді виступає як додаток до закону, або іноді переважає над ним. У деяких західноєвропейських країнах морський закон переважав над нормою громадянського кодексу, що звичайно забороняє канібалізм (людожерство). (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
| is Wikipage redirect
of | |
| is foaf:primaryTopic
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)