"Crossing the Bar" is an 1889 poem by Alfred, Lord Tennyson. It is considered that Tennyson wrote it in elegy; the narrator uses an extended metaphor to compare death with crossing the "sandbar" between the river of life, with its outgoing "flood", and the ocean that lies beyond death, the "boundless deep", to which we return.
Attributes | Values |
---|
rdf:type
| |
rdfs:label
| - Crossing the Bar (en)
- Crossing the Bar (вірш) (uk)
|
rdfs:comment
| - "Crossing the Bar" is an 1889 poem by Alfred, Lord Tennyson. It is considered that Tennyson wrote it in elegy; the narrator uses an extended metaphor to compare death with crossing the "sandbar" between the river of life, with its outgoing "flood", and the ocean that lies beyond death, the "boundless deep", to which we return. (en)
- Чи не остання поезія Альфред Теннісон "Подолання" (1899). Її автор написав у віці 80, за три роки перед кончиною, затративши хвилин зо двадцять у час усамітнення в графстві Острів Вайт. Поезія поєднує образність і метафори, одночасно пропонуючи мінливий ритм, який наче корелюється зі звуками моря поблизу узбережжя, захищеного косою, яка гасить енергію морського хвилювання. У поезії чітко розділене прийдешнє: неминуче і вірогідне (бажане). Ключовим словом у поезії виступає «crossing» як подолання і миттєвої перешкоди, і цілого земного життя з його хрестом. Український переклад (В. Тимчук, 2015). (uk)
|
dcterms:subject
| |
Wikipage page ID
| |
Wikipage revision ID
| |
Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
Link from a Wikipage to an external page
| |
sameAs
| |
dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
has abstract
| - "Crossing the Bar" is an 1889 poem by Alfred, Lord Tennyson. It is considered that Tennyson wrote it in elegy; the narrator uses an extended metaphor to compare death with crossing the "sandbar" between the river of life, with its outgoing "flood", and the ocean that lies beyond death, the "boundless deep", to which we return. (en)
- Чи не остання поезія Альфред Теннісон "Подолання" (1899). Її автор написав у віці 80, за три роки перед кончиною, затративши хвилин зо двадцять у час усамітнення в графстві Острів Вайт. Поезія поєднує образність і метафори, одночасно пропонуючи мінливий ритм, який наче корелюється зі звуками моря поблизу узбережжя, захищеного косою, яка гасить енергію морського хвилювання. У поезії чітко розділене прийдешнє: неминуче і вірогідне (бажане). Ключовим словом у поезії виступає «crossing» як подолання і миттєвої перешкоди, і цілого земного життя з його хрестом. У всіх майбутніх виданнях Теннисона Crossing the Bar, за вказівкою поета, мала бути останньою. Для композиторів Crossing the Bar стало джерелом натхнення — твори з успіхом виконуються на сцені. Український переклад (В. Тимчук, 2015). Подолання Вже сонце сіло. Зорі. По мене – клич надходить. Чи ще почую плескіт-стогін моря, Коли пірну у води? Ба радше в спокої і снах – приливи: Без гребнів і без грому, Коли подолані без дна глибини, З них – додому. Вже ніч. Забили дзвони. По тому – кінець днини. Чи сум прощанням ледве відгомонить, Коли полину? Однак – межа! Панує Час і Простір. У тиску чи встояти? Зустріти би Того, Хто кличе в гості, Коли позаду – ґрати. (uk)
|
gold:hypernym
| |
prov:wasDerivedFrom
| |
page length (characters) of wiki page
| |
foaf:isPrimaryTopicOf
| |
is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
is Wikipage redirect
of | |
is foaf:primaryTopic
of | |