In statistics, cluster sampling is a sampling plan used when mutually homogeneous yet internally heterogeneous groupings are evident in a statistical population. It is often used in marketing research.
| Attributes | Values |
|---|
| rdf:type
| |
| rdfs:label
| - Klumpenstichprobe (de)
- Muestreo por conglomerados (es)
- Cluster sampling (en)
- Campionamento a grappoli (it)
- 군집표집 (ko)
- Losowanie zespołowe (pl)
- Кластерна вибірка (uk)
|
| rdfs:comment
| - 군집표집(cluster sampling)은 모집단에서 집단을 일차적으로 표집한 다음, 선정된 각 집단에서 구성원을 표본으로 추출하는 다단계 표집방법이다. 주로 모집단을 총망라한 목록을 수집하기가 현실적으로 불가능할 때 사용될 수 있다. 집락 내부는 이질적(heterogeneous)이고 집락 간에는 동질적(homogeneous) 특성을 가지도록 하는 것이 특징이며, 집락추출법의 효율성은 모집단 요소들의 목록화를 최소화하는 데에 달려있다. 이것은 집락표집이라 하기도 한다. 군집(Cluster)은 생물학적 용어로서, 자연 발생적인 집단을 의미한다. 군집표집법은 모집단을 선정할 때 이미 형성되어 있는 집단을 활용하는 것이다. 교육연구에서 ‘군집’의 가장 대표적인 예는 ‘학교’이다.필요한 수만큼의 각 학교를 모집단으로 선정한 뒤, 각 학교의 학생 전체, 혹은 일부를 표본으로 활용한다. 예를 들어 ‘지역 5-7세 유아들의 사교육 실태 조사’와 같은 연구라면 지역에 있는 유치원을 몇 곳을 모집단으로 삼아 그곳의 5-7세 유아들의 사교육 실태를 표집하면 된다. 이와 같은 군집표집은 단순무선표집이나 체계적표집보다 경제적이고 효율적으로 표집할 수 있기에 빈번하게 연구에 활용된다. (ko)
- Losowanie zespołowe lub losowanie grupowe - technika doboru próby statystycznej, w której operat jest dzielony na grupy, a następnie losowane są do próby nie pojedyncze jednostki, lecz całe ich grupy. Jeśli prawdopodobieństwo wylosowania danej grupy jest proporcjonalne do wielkości grupy, mówimy o losowaniu zespołowym proporcjonalnym. Jeśli całość wylosowanej grupy trafia do próby, takie losowanie nazywane jest losowaniem jednostopniowym. Rozszerzeniem metody jest losowanie wielostopniowe w którym z wylosowanych zespołów są dopiero losowane elementy próby, np. za pomocą . (pl)
- In statistics, cluster sampling is a sampling plan used when mutually homogeneous yet internally heterogeneous groupings are evident in a statistical population. It is often used in marketing research. (en)
- Eine Klumpenstichprobe (häufig auch als Cluster-Stichprobe bezeichnet) ist eine Form der eingeschränkten Zufallsauswahl. Dabei wird die Grundgesamtheit in Teilgesamtheiten zerlegt, die sogenannten Klumpen oder Cluster. Die Klumpen sollen bzgl. des zu untersuchenden Merkmals ein möglichst ähnliches (nur verkleinertes) Abbild der Grundgesamtheit sein. Für eine Klumpenstichprobe geht man nun so vor, dass nur ein Teil der Klumpen zufällig ausgewählt wird. Wenn in den ausgewählten Klumpen eine Totalerhebung stattfindet, spricht man von einer „einstufigen“ Klumpenstichprobe. Wenn in den ausgewählten Klumpen jedoch eine zufällige Teilerhebung durchgeführt wird, spricht man von einer „zweistufigen“ Klumpenstichprobe. (de)
- En estadística, el muestreo por conglomerados es una técnica de muestreo utilizada cuando hay agrupamientos «naturales» relativamente homogéneos en una población estadística. A menudo se utiliza en la investigación de mercados. En esta técnica, la población total se divide en estos grupos (o clusters) y una muestra aleatoria simple se selecciona de los grupos. A continuación, la información requerida se obtiene de una muestra aleatoria simple de los elementos dentro de cada grupo seleccionado y una submuestra de elementos se puede seleccionar dentro de cada uno de estos grupos. Una motivación común para el muestreo por conglomerados es reducir el número total de entrevistas, y sus costes, dada la precisión deseada. Suponiendo un tamaño de muestra fijo, la técnica ofrece resultados más pre (es)
- Il campionamento a grappoli è un tipo di campionamento statistico (o probabilistico) che rispetto al disegno di campionamento non prevede l'estrazione di singole unità dalla popolazione di riferimento, ma di grappoli, cioè agglomerati di unità statistiche. Esempi di grappoli sono: le famiglie, le classi scolastiche, i reparti di lavoro o le camere di ospedale. Tutte le unità che costituiscono il grappolo estratto entrano a far parte del campione. Se di ogni grappolo estratto entrano a far parte del campione solo un certo numero di unità, si sta effettuando un campionamento a due stadi ove, nel primo stadio avviene l'estrazione dei grappoli "per intero", mentre nel secondo stadio, unità elementari vengono estratte da suddetti grappoli. (it)
- Кластерна вибірка — метод вибірки, який використовується, коли «природні», але різнорідні угруповання проявляються в . Така вибірка часто використовується в маркетингових дослідженнях. Ця техніка поділяє загальну кількість на групи (або кластери) та за допомогою випадкової вибірки вибираються елементи з групи. Потім елементи в кожній групі порівнюються. Коли всі елементи відібрані до свого кластеру, то це називається «одноступеневий» дизайн кластера. При випадковій підвибірці елементів, вибраних з кожної із цих груп, — «двоступеневий» дизайн. Загальна мотивація для кластерної вибірки є скорочення загального числа бесід і витрат з урахуванням потрібної точності. За умови фіксованого обсягу вибірки, методика дає більш точні результати, коли більша частина мінливості в популяції знаходиться в (uk)
|
| foaf:depiction
| |
| dcterms:subject
| |
| Wikipage page ID
| |
| Wikipage revision ID
| |
| Link from a Wikipage to another Wikipage
| |
| sameAs
| |
| dbp:wikiPageUsesTemplate
| |
| thumbnail
| |
| has abstract
| - Eine Klumpenstichprobe (häufig auch als Cluster-Stichprobe bezeichnet) ist eine Form der eingeschränkten Zufallsauswahl. Dabei wird die Grundgesamtheit in Teilgesamtheiten zerlegt, die sogenannten Klumpen oder Cluster. Die Klumpen sollen bzgl. des zu untersuchenden Merkmals ein möglichst ähnliches (nur verkleinertes) Abbild der Grundgesamtheit sein. Für eine Klumpenstichprobe geht man nun so vor, dass nur ein Teil der Klumpen zufällig ausgewählt wird. Wenn in den ausgewählten Klumpen eine Totalerhebung stattfindet, spricht man von einer „einstufigen“ Klumpenstichprobe. Wenn in den ausgewählten Klumpen jedoch eine zufällige Teilerhebung durchgeführt wird, spricht man von einer „zweistufigen“ Klumpenstichprobe. Oft ist die Klumpeneinteilung geografisch motiviert. Wenn beispielsweise eine deutschlandweite Schülerbefragung ansteht, kann man sich möglicherweise auf eine Totalbefragung in einigen zufällig ausgewählten Schulen beschränken. Die Reduktion der Erhebungskosten ist ein Hauptmotiv für die Benutzung von Klumpenstichproben. Wenn die Klumpen etwa gleich groß sind und die Merkmalserwartungswerte in den Klumpen nahezu übereinstimmen, kann der interessierende Merkmalswert mit einer Klumpenstichprobe sogar mit kleinerer Varianz geschätzt werden, als bei reiner Zufallsauswahl gleichen Stichprobenumfangs in der (großen) Grundgesamtheit. Davon darf jedoch nicht in jedem Fall ausgegangen werden: Klumpen können in Bezug auf das interessierende Merkmal untereinander durchaus systematisch unterschiedlich sein (z. B. Schulen in verschiedenen Wohngebieten). Als prominentes Beispiel für eine Klumpenstichprobe wird mitunter der Haßlocher Testmarkt genannt: In der Kleinstadt Haßloch in Rheinland-Pfalz führt das Marktforschungsunternehmen GfK für seine Kunden seit 1988 regelmäßig Markttests neuer Produkte sowie Testeinsätze von Werbespots und Printwerbung durch, deren Erfolg über die bundesweite Einführung dieser Produkte und Marketingmaßnahmen entscheidet. Hier wird allerdings aus allen „Klumpen“ (=deutschen Ortschaften) nur ein einziger (=die Stadt Haßloch) ausgewählt, was für Klumpenstichproben untypisch ist. (de)
- In statistics, cluster sampling is a sampling plan used when mutually homogeneous yet internally heterogeneous groupings are evident in a statistical population. It is often used in marketing research. In this sampling plan, the total population is divided into these groups (known as clusters) and a simple random sample of the groups is selected. The elements in each cluster are then sampled. If all elements in each sampled cluster are sampled, then this is referred to as a "one-stage" cluster sampling plan. If a simple random subsample of elements is selected within each of these groups, this is referred to as a "two-stage" cluster sampling plan. A common motivation for cluster sampling is to reduce the total number of interviews and costs given the desired accuracy. For a fixed sample size, the expected random error is smaller when most of the variation in the population is present internally within the groups, and not between the groups. (en)
- En estadística, el muestreo por conglomerados es una técnica de muestreo utilizada cuando hay agrupamientos «naturales» relativamente homogéneos en una población estadística. A menudo se utiliza en la investigación de mercados. En esta técnica, la población total se divide en estos grupos (o clusters) y una muestra aleatoria simple se selecciona de los grupos. A continuación, la información requerida se obtiene de una muestra aleatoria simple de los elementos dentro de cada grupo seleccionado y una submuestra de elementos se puede seleccionar dentro de cada uno de estos grupos. Una motivación común para el muestreo por conglomerados es reducir el número total de entrevistas, y sus costes, dada la precisión deseada. Suponiendo un tamaño de muestra fijo, la técnica ofrece resultados más precisos cuando la mayoría de la variación en la población es dentro de los grupos y no entre ellos. (es)
- 군집표집(cluster sampling)은 모집단에서 집단을 일차적으로 표집한 다음, 선정된 각 집단에서 구성원을 표본으로 추출하는 다단계 표집방법이다. 주로 모집단을 총망라한 목록을 수집하기가 현실적으로 불가능할 때 사용될 수 있다. 집락 내부는 이질적(heterogeneous)이고 집락 간에는 동질적(homogeneous) 특성을 가지도록 하는 것이 특징이며, 집락추출법의 효율성은 모집단 요소들의 목록화를 최소화하는 데에 달려있다. 이것은 집락표집이라 하기도 한다. 군집(Cluster)은 생물학적 용어로서, 자연 발생적인 집단을 의미한다. 군집표집법은 모집단을 선정할 때 이미 형성되어 있는 집단을 활용하는 것이다. 교육연구에서 ‘군집’의 가장 대표적인 예는 ‘학교’이다.필요한 수만큼의 각 학교를 모집단으로 선정한 뒤, 각 학교의 학생 전체, 혹은 일부를 표본으로 활용한다. 예를 들어 ‘지역 5-7세 유아들의 사교육 실태 조사’와 같은 연구라면 지역에 있는 유치원을 몇 곳을 모집단으로 삼아 그곳의 5-7세 유아들의 사교육 실태를 표집하면 된다. 이와 같은 군집표집은 단순무선표집이나 체계적표집보다 경제적이고 효율적으로 표집할 수 있기에 빈번하게 연구에 활용된다. (ko)
- Il campionamento a grappoli è un tipo di campionamento statistico (o probabilistico) che rispetto al disegno di campionamento non prevede l'estrazione di singole unità dalla popolazione di riferimento, ma di grappoli, cioè agglomerati di unità statistiche. Esempi di grappoli sono: le famiglie, le classi scolastiche, i reparti di lavoro o le camere di ospedale. Tutte le unità che costituiscono il grappolo estratto entrano a far parte del campione. Se di ogni grappolo estratto entrano a far parte del campione solo un certo numero di unità, si sta effettuando un campionamento a due stadi ove, nel primo stadio avviene l'estrazione dei grappoli "per intero", mentre nel secondo stadio, unità elementari vengono estratte da suddetti grappoli. Il maggior vantaggio che si può trarre dal campionamento a grappoli si ha quando ogni grappolo al suo interno non è omogeneo, cioè le unità che compongono il grappolo differiscono tra loro per una modalità rilevata su una stessa caratteristica. Solo allora il suddetto campionamento fornisce stime più efficienti del campionamento casuale semplice. In altre parole, questo tipo di campionamento fornisce stime più efficienti se e solo se ogni grappolo esprime più variabilità di quanto possa essere espressa con un campione estratto dalla stessa popolazione attraverso un'estrazione casuale semplice. Di norma, però, i grappoli che vengono utilizzati per le indagini statistiche sono composti da unità tra loro omogenee e quindi vengono prodotte stime meno efficienti del campionamento semplice. Nonostante ciò, si ricorre spesso a questo tipo di campionamento per la facilità di organizzazione e per il costo contenuto, sia in termini economici che di rapidità di rilevazione, elaborazione e diffusione dei dati. Questo è valido da un punto di vista strettamente teorico, poiché da un punto di vista pratico esistono diversi modi per valutare l'efficienza di un piano di campionamento a grappoli rispetto a uno casuale semplice, come, ad esempio, l'analisi della scomposizione della varianza, il coefficiente di omogeneità e il Deff (effetto del disegno di campionamento ). (it)
- Losowanie zespołowe lub losowanie grupowe - technika doboru próby statystycznej, w której operat jest dzielony na grupy, a następnie losowane są do próby nie pojedyncze jednostki, lecz całe ich grupy. Jeśli prawdopodobieństwo wylosowania danej grupy jest proporcjonalne do wielkości grupy, mówimy o losowaniu zespołowym proporcjonalnym. Jeśli całość wylosowanej grupy trafia do próby, takie losowanie nazywane jest losowaniem jednostopniowym. Rozszerzeniem metody jest losowanie wielostopniowe w którym z wylosowanych zespołów są dopiero losowane elementy próby, np. za pomocą . (pl)
- Кластерна вибірка — метод вибірки, який використовується, коли «природні», але різнорідні угруповання проявляються в . Така вибірка часто використовується в маркетингових дослідженнях. Ця техніка поділяє загальну кількість на групи (або кластери) та за допомогою випадкової вибірки вибираються елементи з групи. Потім елементи в кожній групі порівнюються. Коли всі елементи відібрані до свого кластеру, то це називається «одноступеневий» дизайн кластера. При випадковій підвибірці елементів, вибраних з кожної із цих груп, — «двоступеневий» дизайн. Загальна мотивація для кластерної вибірки є скорочення загального числа бесід і витрат з урахуванням потрібної точності. За умови фіксованого обсягу вибірки, методика дає більш точні результати, коли більша частина мінливості в популяції знаходиться в межах груп, а не між ними. (uk)
|
| gold:hypernym
| |
| prov:wasDerivedFrom
| |
| page length (characters) of wiki page
| |
| foaf:isPrimaryTopicOf
| |
| is Link from a Wikipage to another Wikipage
of | |
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
