| rdfs:comment
| - Chan-yu (xinès 單于 o 单于 pinyin Chányú, forma curta de Chengli Gutu Chanyu (xinès 撐犁孤塗單于 pinyin Chēnglí Gūtu Chányú); segons el Llibre de Han, vol dir Cel, Nen, Immensa aparició) va ser el títol utilitzat pels governants suprems nòmades d'Orient i Àsia central durant vuit segles i va ser reemplaçat pel títol "Kagan" l'any 402. El títol fou utilitzat pel clan governant dels Xiongnu durant la dinastia Qin (221-206 aC) i la dinastia Han (206 aC–220). (ca)
- Chanyu (simplified Chinese: 单于; traditional Chinese: 單于; pinyin: Chányú) or Shanyu (Chinese: 善于), short for Chengli Gutu Chanyu (Chinese: 撐犁孤塗單于; pinyin: Chēnglí Gūtu Chányú), was the title used by the supreme rulers of Inner Asian nomads for eight centuries until superseded by the title "Khagan" in 402 CE. The title was most famously used by the ruling Luandi clan of the Xiongnu during the Qin dynasty (221–206 BCE) and Han dynasty (206 BCE–220 CE). It was later also used infrequently by the Chinese as a reference to Gokturk leaders. (en)
- Chanyu (aussi écrit Chan-yu ou Shanyu ; chinois simplifié : 单于 ; chinois traditionnel : 單于 ; pinyin : chányú ; Wade : Ch'an²-yü²) était le titre donné aux chefs des Xiongnu durant les ères de la dynastie Qin et de la dynastie Han. Il fut remplacé par le titre de Khagan chez les turco-mongol. La traduction littérale est probablement quelque chose comme « le plus grand », grossièrement équivalent au chinois « fils du ciel » car ce qui reste du langage xiongnu n’est connu que très partiellement par les écrits des historiens chinois de ces époques. Comme dans la plupart des peuples nomades, le titre était héréditaire. (fr)
- Chanyu (Hanzi: 單于; Hanzi: 单于; Pinyin: Chányú; singkatan dari Chengli Gutu Chanyu (Hanzi: 撐犁孤塗單于; Pinyin: Chēnglí Gūtu Chányú)) adalah gelar yang dipakai oleh penguasa konfederasi suku nomaden Xiongnu, khususnya oleh klan Luandi pada masa Dinasti Qin (221-206 SM) dan Han (206 SM–220 M). (in)
- 単于（呉音：ぜんう、漢音：せんう、拼音：Chányú）とは、匈奴を初めとした北アジア遊牧国家の初期の君主号である。また、単于の妻のことを閼氏（えんし）といい、特定の姻族または漢の公主がこれになった。 (ja)
- Шанью́й (кит. трад. 單于, палл. чаньюй) — титул главы хунну. Избирался хуннской племенной аристократией, правил пожизненно. Управлял совместно с советом родо́в, обычно 24 рода пяти хуннских племён. Китайские хронисты оценивали этот титул как примерно равный царскому (ван), но в некоторые годы хуннского шаньюя признавали равным Императору (Хуан-ди). Лев Гумилёв называл Шаньюя «пожизненный президент». (ru)
- Шанью́й (спрощ.: 单于; кит. трад.: 單于; піньїнь: chányú) — титул володаря хунну. Обирався племінною аристократією, правив довічно. Керував спільно з радою родів, зазвичай 24 родів п'яти хуннських племен. Китайські хроністи розглядали титул приблизно як рівний до титулу ван, утім у деякі роки правління гуннських шаньюїв визнавали рівним імператору (хуан-ді). Титул шаньюй мали правителі династій Моде, Цєдіхоу, Хуяньді й Улей-Жоді. Окрім того, у 143-215 роках шаньюїв призначав китайський імператор. Останнім вважається останній правитель Ся Хелянь Дін. (uk)
- 單于（chán yú）（上古漢語擬音：djan ɢʷa；拼音(叶音)：chányú；注音 ㄔㄢˊ ㄩˊ），曾作善于，是匈奴族對他們部落联盟首领的專稱，意為廣大之貌。单于始創於匈奴著名的冒頓单于的父親頭曼单于，之後這個稱號一直繼承下去，直到匈奴滅亡為止。而東漢三國之際，有烏丸、鮮卑的部落使用「單于」這個稱號。至兩晉十六國，皆改稱為大單于的稱號，但地位已不如以前。 至中世紀時，這個稱號被可汗取代。而單于一词之后被转译为達干、達官、答刺罕、答兒罕、達兒罕、打兒漢等。 (zh)
- Šan-jü (čínsky v českém přepisu šan-jü, čchan-jü, pchin-jinem chányú, shànyú, znaky zjednodušené 单于, tradiční 單于) plně tcheng-li kou-tchou šan-jü (čínsky v českém přepisu čcheng-li ku-tchu čchan-jü/šan-jü, pchin-jinem chēnglí gūtu chányú, znaky zjednodušené 撑犁孤涂单于, tradiční 撐犁孤塗單于, česky volně „panovník, syn Tengriho“) byl ve 3. století př. n. l. – 5. století n. l. titul vládců Siung-nuů, žijících v dnešním Mongolsku a Číně severně od Velké čínské zdi. (cs)
- Den Titel Chanyu (chinesisch 單于 / 单于, Pinyin Chányú, auch Shànyú, W.-G. Ch'an-yü, auch Shan-yü – „Chanyu (Shanyu)“) führten die Herrscher der Xiongnu zur Zeit der Han-Dynastie in China (206 v. Chr. bis 220 n. Chr.). Die Bedeutung in der Sprache der Xiongnu mag etwas wie „der Größte“ sein; allerdings ist die Bestimmung aufgrund der fehlenden Klassifikation der Xiongnu-Sprache unsicher, und die uns bekannten Begriffe sind von chinesischen Historikern überliefert. Klassische chinesische Historiker sehen in dem Titel ein Pendant zum chinesischen Titel „Himmelssohn“, den die chinesischen Kaiser trugen. Wie bei den meisten Nomadenvölkern war der Titel in der Regel erblich, wurde aber oft vom stärksten Mann der näheren Verwandtschaft übernommen. Joseph Fletcher nannte diese Praxis „blood tanistry (de)
- Chanyu (Shanyu o Shanuy; cinese tradizionale: 單于; cinese semplificato: 单于; cinese moderno: (pinyin) chányú, (Wade-Giles) ch'an-yü; cinese medio: tɑn˥˩i̯u˩ o ʑi̯ɛn˩˥i̯u˩; lingua xiongnu: sanok / tsanak; titolo completo: 撐犁孤塗單于/撑犁孤涂单于, chēnglí gūtu chányú. Secondo il Libro degli Han significa "Cielo", "Bambino", "Immensa apparenza") era il titolo usato dai supremi sovrani nomadi dell'Asia Media e Centrale per otto secoli e soppiantato dal titolo di "Khagan" nel 402 d.C. Il titolo fu usato dal clan dei nomadi Xiongnu durante le dinastie Qin (221-206 a.C.) e Han (206 a.C.-220 d.C.). (it)
- ( 다른 뜻에 대해서는 선우 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 선우(중국어 정체자: 單于, 병음: Chányú, Shanyu)는 흉노제국의 황제를 가리키는 말이다. 선우는 밑에 여러 왕을 두었는데, 이 왕은 평화로울 때 번왕이나 제후로서 다스리고, 전쟁 때 장수로서 싸웠다. 선우(單于)는 왕중왕(王中王), 즉 중국의 천자 또는 황제에 해당하는 흉노제국의 대군주다. 한서 흉노전에 따르면, 선우라는 호칭은 탱리고도선우(撑犂孤塗單于)의 약칭이며, 탱리는 하늘, 고도는 아들, 선우는 광대함을 뜻한다. 즉, '위대한 하늘의 아들'이라는 뜻이다. 이는 흉노가 강성하던 진나라, 한나라 시대 이래 중국인들이 자신들의 군주를 천자(天子), 즉 하늘의 아들이라고 불렀던 것과 유사하다. 역대 선우 중 가장 큰 업적을 세운 선우는 묵돌 선우이다. 흉노는 묵돌 선우 시기에 남쪽으로는 중국 한나라 고조(유방)의 군대를 격파하고 항복을 받아내어 매년 왕비와 공물을 받았으며, 동쪽으로는 동호를 격파하였고, 서쪽으로는 월지국을 토벌하여, 동서에 이르는 광대한 흉노제국을 건설하였다. (ko)
|
.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)