| rdfs:comment
| - Censorinus was a Roman grammarian and miscellaneous writer from the 3rd century AD. (en)
- Censorinus war ein römischer Grammatiker und vielseitiger Schriftsteller im 3. Jahrhundert. (de)
- Censorinus ou Censorin est un grammairien latin du IIIe siècle, auteur d'un ouvrage sur la naissance. (fr)
- Censorino (in latino: Censorinus; ... – ...; fl. 268) è stato un grammatico romano vissuto nella seconda metà del III secolo. De die natali, 1497 (it)
- Censorino (em latim: Censorinus; fl. século III d.C.) foi um gramático romano que atuou em Roma durante o reinado de muitos imperadores. Embora mencionado inúmeras vezes por Sidônio Apolinário e Cassiodoro, Censorino permaneceu obscuro na historiografia romana e pouco sabe-se de sua vida, incluindo seu parentesco. Seu nome, no entanto, sugere parentesco com inúmeros romanos pertencentes ao ramo plebeu do gens . Ele foi o autor de uma obra perdida, De Accentibus, comentada por Cassiodoro e Prisciano, e um extenso tratado chamado De Die Natali, escrito em 238, e dedicado a seu patrão Quinto Cerélio como um presente de aniversário. Este tratado contempla a história natural do homem, música, ritos religiosos, astronomia e cronologia. (pt)
- Censorinus – rzymski gramatyk i pisarz, którego twórczość przypada na III wiek n.e. Nie jest pewne jak długo żył i kiedy umarł. Najważniejsze jego zachowane dzieło to De Die Natali. Napisał je w 238 r., dedykując swemu patronowi Kwintusowi Cereliuszowi jako prezent urodzinowy. (pl)
- Цензори́н (Censorinus) — римский писатель, филолог, теоретик музыки; жил в первой половине III в. н.э. (ru)
- 肯索里努斯（Censorinus）是公元三世纪一位古罗马文法学家及杂文作家。 他是已失传的《论口音》（De Accentibus）以及写于公元238年，作为生日礼物献给赞助人"昆塔斯·卡雷留斯"（Quintus Caerellius）的《论生辰》（De Die Natali）一书的作者。《论生辰》内容涉猎人类自然史和星辰、守护神、音乐、宗教礼仪及天文的影响，以及古希腊哲学教义、考古等。 书中第二部分论述了编年或数字问题，对确定古代史主要时代的划分起到了很大的作用。整个故事充满了好奇和有趣的信息，风格简洁明了，虽然略有夸张，但在当时的拉丁化时代已属极佳。 《论生辰》中曾引用了瓦罗和苏埃托尼乌斯的部分作品，一些学者认为，事实上，整本书改编自苏埃托尼乌斯已失传的《普拉托》。其中涉及天文、几何、音乐和韵律的部分片断，通常印有"肯索里努斯的《论生辰》"，而非苏埃托尼乌斯。原始手稿中包含真实作品结尾以及标题和作者名称的部分已散失。 月球上的肯索里努斯陨石坑就是以他的名字命名的。 (zh)
- Censorí va ser un gramàtic llatí del segle iii. Va escriure un tractat, De metris, que segons sembla parlava dels diferents tipus de vers de la poesia llatina, i un altre titulat De accentibus, d'un cert prestigi entre els filòlegs de segles posteriors. Aquests dos llibres s'han perdut. Només s'ha conservat un curiós tractat anomenat De Die Natali, que és un compendi dels coneixements de l'època sobre el naixement i la vida de l'home. Explica l'origen de la humanitat, els moments que condueixen al naixement d'una persona (concepció, gestació i part), la relació d'aquesta amb la música i amb els astres, les edats de la vida humana, l'eternitat, el temps, la cronologia i les maneres de mesurar-la, i la influència de les estrelles i els genis durant la vida. Aporta molta informació valuosa so (ca)
- Censorino (Censorinus) estis romia gramatikisto de la 3-a jarcento. Li mem asertis en sia verko De die natale (18.12 kaj 21.6) ke ĝi estis verkita en la jaro 268. Krom tiu verko, li verkis gramatikon kaj traktaĵon pri la akcentoj (De accentibus) kiuj estis perditaj. (eo)
- Censorino (Censorinus) fue un gramático romano del siglo III. Él mismo afirma en su obra De die natale (18.12 y 21.6) que está escrita en el año 268. Además de esta obra, escribió una gramática y un tratado sobre los acentos (De accentibus) que no han llegado a nosotros. En honor a Censorino se bautizó con la versión latina de su nombre al cráter lunar Censorinus, situado en el sureste del Mare Tranquillitatis. (es)
- Цензорі́н (Censorinus) — римський письменник, філолог, теоретик музики; жив у першій половині III століття. У творі «Про день народження» («De die natali», 238 г.) розглядаються різноманітні теми: походження людини, календар, дані початкові відомості з історії, астрономії, математики, музики. Цензорін спирається на цінні праці древніх авторів, що не дійшли до нас, у тому числі, Варрона («Antiquitates rerum humanarum» і «Logistorici» тощо) і Светонія («Pratum»). У главі 13 Цензорін викладає незвичайну версію піфагорійської гармонії світу. У главі 10 вперше дано знамените визначення музики як науки про злагоджену (сумірну) мелодії (musica est scientia bene modulandi; див. Модуляція), яке, як вважають деякі вчені, також сходить до Варрона. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)