| has abstract
| - علم الأحياء الدقيقة الخلوي (Cellular microbiology) هو أحد التخصصات الذي يصل بين علم الأحياء الدقيقة وعلم الأحياء الخلوي. تمت صياغة المصطلح «علم الأحياء الدقيقة الخلوي» عام 1996. في إحدى مقالات مجلة ساينس. وزاد حجم التعاون والاعتماد المتبادل بين علم الأحياء الدقيقة وعلم الأحياء الخلوي في السنوات الماضية، وقد اقترحت وناقشت العديد من المؤتمرات العلمية بزوغ هذا التخصص الجديد. يسعى علم الأحياء الدقيقة الخلوي إلى استخدام الميكروبات المسببة للأمراض كأدوات لأبحاث علم الأحياء الخلوي واستخدام أساليب علم الأحياء الخلوي لاستيعاب الأمراض التي تحدثها الميكروبات. استُخدمت التوكسينات وعوامل الفوعة من الميكروبات لعقود للتأثير على العمليات في الخلايا ذات الحقيقات النووية ودراستها. وعلى ما يبدو بطريقة متزايدة أن تطبيق المادة السامة المنقاة على الخلية لا يقدم دائمًا الصورة الكاملة واستيعاب دور المادة السامة في العوامل المسببة للأمراض وتعد الطريقة التي تدعم بها المادة السامة الميكروب وطريقة إنتاج المادة السامة والتطور المشترك للمادة السامة ونظرائها في الخلية المضيفة أمرًا بالغ الأهمية. وقد تم توضيح العديد من العمليات الخلوية حقيقية النواة باستخدام «أدوات» ميكروبية. يعد الهيكل الخلوي موضوعًا رئيسًا في هذه الفئة. تُغير العديد من الميكروبات وتؤثر على تركيب أو تدهور الهيكل الخلوي للخلية المضيفة، خاصة شبكة الأكتين. تستخلص الميكروبات الموجودة بين الخلايا، مثل البكتيريا والسلمونيا والشغيلا كوثرة الأكتين في الخلايا المضيفة التي ليست لها القدرة على استيعاب الميكروبات (غير البلعمية). يتسبب ذلك في تكوين التوقعات التي تبتلع البكتيريا في نهاية المطاف. تمنع البكتيريا مثل، يرسينيا بلمرة الأكتين في الخلايا البالعة، وبالتالي منع امتصاصها. يحاول علم الأحياء الدقيقة الخلوي استيعاب تلك العمليات وطريقة دعمها لـلعدوى. تعد العمليات حقيقية النواة الأخرى التي تؤثر عليها الميكروبات والتي يتم إجراء الأبحاث عنها باستخدام ميكروبات توصيل الإشارة والتمثيل الغذائي والحويصلة المهربة ودورة الخلية والتنظيم النسخي، على سبيل المثال لا الحصر. في الوقت الحالي، امتد نطاق علم الأحياء الدقيقية الخلوي ليشمل فحوصات علم الأحياء الخلوي لـلميكروبات نفسها. “مجال علم الأحياء الدقيقة الخلوي عبارة عن مزيج من مجالين: علم الأحياء الدقيقة الجزيئية وعلم أحياء الخلية، قال البروفسير جاسيك هاويجر (Jacek Hawiger) رئيس قسم علم الأحياء الدقيقة وعلم المناعة في جامعة فاندربيلت (Vanderbuilt University) خاصة في حالة الخلايا البكتيرية، بدأ استخدام التكنولوجيا الجديدة للكشف عن مستوى عال من التنظيم داخل الخلايا البكتيرية نفسها. على سبيل المثال، المجهرية ذات الاستشعاع عالية الدقة ومجهر القوة الذرية لتوضيح طريقة الخلايا البكتيرية. (ar)
- Die zelluläre Mikrobiologie ist ein Teilgebiet der Biologie. Sie verbindet und überbrückt die Gebiete der Zellbiologie und der Mikrobiologie. Der Begriff „zelluläre Mikrobiologie“ wurde 1996 in einem Science-Artikel kreiert. Zusammenarbeit und gegenseitige Abhängigkeit zwischen der Zell- und der Mikrobiologie hatten in den vorangegangenen Jahren zugenommen, und die Entstehung eines neuen Teilgebiets war in einigen Biologiekonferenzen vorgeschlagen und diskutiert worden. Die zelluläre Mikrobiologie versucht, pathogene Mikroorganismen als Forschungswerkzeuge für die Zellbiologie anzuwenden, und hingegen zellbiologische Methode zu verwenden, um die Pathogenität von Mikroorganismen zu verstehen. Toxine und Virulenzfaktoren aus Mikroorganismen werden schon seit Jahrzehnten verwendet, um Verfahren in eukaryontischen Zellen zu beeinflussen und zu erforschen. Es hat sich zunehmend herausgestellt, dass das bloße Applizieren gereinigter Toxine an Zellen den großen Zusammenhang nicht immer liefern kann und dass das Verstehen der Rolle der Toxine in der Pathogenität, der Weise, auf die Toxine den Mikroorganismus fördern, der Herstellungsverfahren der Toxine und ihrer Koevolution mit Faktoren der Wirtszelle entscheidend ist. Zahlreiche eukaryontische Zellprozesse wurden anhand von mikrobiellen „Werkzeugen“ aufgeklärt. Eines der Hauptthemen ist das Zytoskelett. Viele Mikroorganismen beeinflussen die Synthese und den Abbau des Zytoskeletts der Wirtszelle, insbesondere der Aktin-Netzwerk. Intrazelluläre Mikroorganismen, wie z. B. die Bakterien Shigella und Salmonella, lösen die Aktinpolymerisierung in Wirtszellen aus, die normalerweise keine Bakterien aufnehmen (also Nicht-Phagozyten). Dies verursacht die Bildung von Ansätzen, die letztendlich die Bakterien einhüllen. Yersinia-Bakterien hemmen hingegen die Aktinpolymerisierung in Phagozyten, und vermeiden dabei die Phagozytose. Die zelluläre Mikrobiologie versucht diese Verfahren, und die Weise auf der sie eine Infektion fördern, zu verstehen. Andere eukaryontische Verfahren, die Mikroorganismen beeinflussen, und die anhand von Mikroorganismen erforscht werden sind z. B. Signaltransduktion, Stoffwechsel, Vesikeltransport, Zellzyklus und transkriptionelle Regulation, um nur einige zu nennen. (de)
- Cellular microbiology is a discipline that bridges microbiology and cell biology. The term "cellular microbiology" was coined by the authors of the book of the same title published in 1996. Cooperation and mutual dependency between microbiology and cell biology had been increasing in the years before that, and the emergence of a new discipline had been suggested and discussed in several scientific conferences. Cellular microbiology attempts to use pathogenic microorganisms as tools for cell-biology research, and to employ cell-biology methods to understand the pathogenicity of microorganisms. Toxins and virulence factors from microbes have been used for decades to influence processes in eukaryotic cells and to study them. It has increasingly appeared that applying a purified toxin on a cell does not always provide the complete picture, and that understanding the role of the toxin in pathogenicity, the way the toxin promotes the microbe, the way the toxin is produced and the co-evolution of the toxin and its host-cell counterparts, is crucial. Numerous eukaryotic cellular processes have been clarified using microbial "tools". A major subject in this category is the cytoskeleton. Many microbes modify and influence the synthesis or degradation of the host-cell cytoskeleton, in particular the actin network. Intracellular microbes, such as the bacteria Salmonella and Shigella, elicit actin polymerization in host cells that otherwise do not internalize microbes (non-phagocytes). This causes the formation of projections that eventually engulf the bacteria. Bacteria such as Yersinia inhibit actin polymerization in phagocytes, thereby preventing their uptake. Cellular microbiology tries to understand these processes and how they promote infection. Other eukaryotic processes that microbes influence and that are researched using microbes are signal transduction, metabolism, vesicle trafficking, cell cycle and transcriptional regulation, to name but a few. Recently, the field of Cellular Microbiology has been expanded to incorporate investigation of the cell biology of microbes themselves. "The field of cellular microbiology is a coalescence of two fields: molecular microbiology and cell biology," said Professor Jacek Hawiger, Chair of Microbiology and Immunology at Vanderbilt University. Particularly in the case of bacterial cells, new technology is starting to be used to reveal a high level of organization within the bacterial cells themselves. For example, high-resolution fluorescence microscopy and atomic force microscopy are both being used to show just how sophisticated bacterial cells are. (en)
- Cellulär mikrobiologi är en kombination av både mikrobiologi och cellbiologi. Det handlar om att få processen i infektioner på cellnivå dvs om hur patogener manipulera cellulära processer. Fenomenet cell mikrobiologi nämns 1996 i en vetenskapsartikel. Cellulär mikrobiologi försöker använda patogena mikrober (smittämnen) som verktyg för cellbiologisk forskning och för att skapa cellbiologiska metoder för att kunna förstå patogeniteten av mikrober. Man har använt gifter och virulensfaktorer från olika mikrober i årtionden för att påverka processer i eukaryota celler. Många eukaryota cellulära processer har förtydligats med hjälp av mikrobiella "verktyg" . Ett stort ämne i denna kategori är cytoskelettet. Många mikrober modifieras och påverkar synten/nedbrytningen av värdcellscytoskelettet, speciellt aktinnätverket. Bakterier som salmonella och shigella, framkallar aktin-polymerisation i värdceller som annars inte skulle gå i gång i mikrober. Detta ger upphov till en bildning av en ny uppbyggnad celler men som till sist blir uppslukade av bakterierna. Bakterier som Yersinia hämmar aktin-polymerisation i fagocyter och därmed förhindrar spridningen. Cellular mikrobiologi försöker att förstå dessa processer och hur de främjar infektioner.I cellulär mikrobiologi använder man sig av mikroorganiser för att senare skapa och modifiera immunförsvaret för att se hur olika virus påverkar. Nyligen har cellulär mikrobiologi införts för att undersöka cellbiologi av mikrober själva. (sv)
- Клітинна мікробіологія — дисципліна, яка містить мікробіологію та біологію клітин. Термін «клітинна мікробіологія» був вигаданий авторами однойменної книжки, оприлюдненої 1996 року. Співпраця та взаємна залежність між мікробіологією та біологією клітин, зростали за роки до цього, а поява нової дисципліни була запропонована та обговорена на кількох наукових конференціях. Клітинна мікробіологія намагається використовувати патогенні мікроорганізми як інструменти для дослідження клітинної біології та використовує методи клітинної біології для розуміння патогенності мікроорганізмів. Токсини та фактори вірулентності у мікробів десятиліттями використовувались для впливу на процеси в еукаріотичних клітинах та у їх вивченню. Все частіше виявляється, що нанесення очищеного токсину на клітину не завжди дає повне пояснення, і що розуміння ролі токсину в патогенності, його спосіб виробництва та спільна еволюція токсину з його клітиною-господарем, має вирішальне значення. Численні еукаріотичні клітинні процеси були з'ясовані за допомогою мікробіологічних «інструментів». Основним предметом цієї категорії є цитоскелет. Багато мікробів модифікуються, що впливає на синтез або деградацію цитоскелету клітин-господарів, зокрема, актинової мережі. Внутрішньоклітинні мікроби, такі як бактерії Сальмонела та Шигелла, виділяють полімеризацію актину в клітинах носія, які в іншому випадку не інтерналізують мікробів (нефагоцити). Це спричинює утворення виступів, які з часом охоплюють бактерії. Такі бактерії, як Єрсінія, інгібують полімеризацію актину у фагоцитах, тим самим перешкоджаючи їх поглинанню. Клітинна мікробіологія намагається зрозуміти ці процеси і як вони сприяють зараженню. Іншими еукаріотичними процесами, на які впливають мікроби, і які досліджуються за допомогою мікробів, є: передавання сигналів, метаболізм, торгівля везикулами, клітинний цикл та регуляція транскрипції. Останнім часом (початок ХХI століття) галузь клітинної мікробіології була розширена, щоби залучити у дослідження клітинної біології самих мікробів. «Поле клітинної мікробіології — це злиття двох полів: молекулярної мікробіології та клітинної біології», — сказав професор Яцек Хойгер, кафедра мікробіології та імунології в університеті Вандербільта. Особливо, що стосується бактеріальних клітин, нові технології починають застосовуватися для виявлення високого рівня організації всередині самих бактеріальних клітин. Наприклад, використовуються флуоресцентна мікроскопія високої роздільної здатності та атомно-силова мікроскопія, щоби показати, наскільки складні бактеріальні клітини. (uk)
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)
