| rdfs:comment
| - Basileu (en grec: βασιλεύς) significa 'rei', però també va ser un títol emprat pels emperadors romans d'Orient, i la paraula amb què els grecs es referien als emperadors romans. El terme ja era utilitzat a la Grècia antiga. L'etimologia de la paraula continua sent poc clara. Si la paraula és originalment grega llavors podria derivar de la paraula βάσις (basis, 'base'). Tanmateix, aquest origen és dubtós; la majoria dels lingüistes suposen que és una paraula adoptada pels grecs molt abans, a l'edat del bronze, a partir d'un substrat lingüístic preexistent al Mediterrani oriental. (ca)
- باسيليوس أو باسِيِلي (باليونانية: βασιλεύς) هو مصطلح يوناني ولقب رمز لأصناف عدة من الحكام في التاريخ. ويُفهم هذا المصطلح، ربما بشكل أكثر شيوعاً، في العالم الناطق بالانجليزية، بأنه يعني «الملك» أو «الإمبراطور». أشهر استعمال للقب هو للملوك (أو الأباطرة) البيزنطيين، لكن للقب تاريخ أطول من استعمال الحُكَّام وأشخاص ذوي سلطات في اليونان القديمة، فضلاً عن ملوك اليونان الحديثة. (ar)
- Ο όρος Βασιλεύς είναι ελληνικός τίτλος που έχει χρησιμοποιηθεί για την περιγραφή διαφόρων τύπων μονάρχων στην ιστορία. Ο τίτλος χρησιμοποιήθηκε από τους Βυζαντινούς αυτοκράτορες, αλλά έχει και μεγάλη ιστορία χρήσης από ηγεμόνες και άλλα πρόσωπα εξουσίας στην αρχαία Ελλάδα, καθώς και από τους βασιλιάδες της σύγχρονης Ελλάδας. Οι γυναικείες μορφές είναι: βασίλεια, βασιλίς, βασίλισσα, καθώς και το αρχαϊκό βασιλίννα. (el)
- Basileus, altgriechisch Βασιλεύς Basileús (Genitiv Βασιλέως Basiléōs), neugriechisch Βασιλιάς Vasiljás, deutsch ‚König‘, war der Titel mehrerer griechischer Herrscher sowie der Kaiser und Könige des Byzantinischen Reiches. Die weibliche Form lautet Basílissa, altgriechisch Βασίλισσα, und wurde sowohl für Gemahlinnen eines Königs als auch für selbst regierende Monarchinnen verwendet. (de)
- Basileus (en grec ancien : Βασιλεύς / Basileús) signifie « roi ». Le terme est attesté dans la Grèce antique à l’époque mycénienne et utilisé depuis Homère. Il a désigné entre autres les empereurs romains pour les Grecs et un certain nombre de souverains d'origine macédonienne à l'époque hellénistique. Il est aussi le titre des empereurs byzantins (dans l'Empire romain d'Orient). C'est l'origine étymologique du prénom Basile. (fr)
- Basileus (in greco: Βασιλεύς Basilèus, pron. moderna Vasilèfs) è un titolo che indica un sovrano di rango regale o imperiale, tradotto come "imperatore" o "re" o "re dei re". L'uso più significativo di questo titolo si ebbe per i sovrani dell'Impero romano d'Oriente o Impero bizantino. (it)
- 바실레우스(고대 그리스어: Βασιλεύς) 또는 바실레프스(그리스어: Βασιλεύς)는 그리스어로 군주를 의미하는 단어이다. 이집트어 어근인 파세르(Paser)/파시로(Pasir)에서 유래했으며 초기에는 고관 또는 군대의 사령관을 나타냈다. 고대 그리스어에서는 '바실레우스'로 발음되었지만 이후 '바실레프스'로 발음이 변화하고 이것이 현대 그리스어까지도 이어지고 있다. (ko)
- バシレウス（ギリシア語: Βασιλεύς; Basiléus）は、ギリシア語の君主の称号。元は「王」を意味するギリシア語であり、古代ギリシア世界ではラテン語の "rex" にあたるものであった。中世東ローマ帝国においては皇帝の称号となった。中世～現代ギリシア語では「ヴァシレフス」。 (ja)
- Basileus, Oudgrieks: Βασιλεύς, mv. Βασιλεῖς, is het Griekse woord voor soeverein. Vanaf de oudheid tot in de nieuwe tijd werden de vorsten, die in Griekenland heersten, zo aangeduid, en zelfs daarbuiten. (nl)
- Басиле́вс (др.-греч. βᾰσῐλεύς, βᾰσῐλέως; также басиле́й, базиле́вс, василе́вс) — монарх с наследственной властью в Древней Греции, а также титул византийских императоров (произносился уже с начальным «в», василевс). (ru)
- 巴西琉斯（希腊语：βασιλεύς）是希臘語中對君主的稱謂之一，視乎上下文可譯爲「國王」或「皇帝」。歷史上這一稱呼在古典時期被某些希臘城邦的君主使用，在拜占庭帝國（東羅馬帝國）被羅馬皇帝使用，在近現代被希臘民族國家的立憲君主使用。巴西琉斯的女配偶或女性的巴西琉斯稱爲「巴西勒阿」（βασίλεια）、「巴西利斯」（βασιλίς）、「巴西麗莎」（βασίλισσα）或「巴西林那」（βασιλίννα）。 在現存最古老的邁錫尼希臘語文獻中，最高統治者的稱謂是男性的「瓦納克斯」（*wánax，線性文字B：𐀷𐀙𐀏 wa-na-ka）和女性的「瓦納薩」（*wánassa，線性文字B：𐀷𐀙𐀭 wa-na-sa），而巴西琉斯（*gʷasileus，線性文字B：𐀣𐀯𐀩𐀄 qa-si-re-u）所指的則是國王的輔佐或地方統治者。 自亞歷山大大帝及其繼業者開始，巴西琉斯一詞開始成爲世襲君主的代名詞。 (zh)
- Basileus (řecky βασιλεύς, Βασίλιας) nebo taky Basiliás je řecký titul, jehož význam se v různých historických epochách proměňoval. Ačkoli nejběžněji se pro vyjádření tohoto termínu používá české slovo „král“, v mykénské civilizaci a v archaické řecké společnosti náležel tento titul osobám disponujícím svrchovanou mocí působící jako kmenový vůdce nebo král králů (např. Agamemnón). V době mykénské civilisace se používala forma Basílias, které bylo synonym ke staršímu označení krále jako Anax. V klasické době se ho užívalo jako řeckého ekvivalentu pro označení perského velkokrále. Ve významu král se tento pojem definitivně prosadil v období helénismu, kdy ho přijali Alexandr Veliký a panovníci z jednotlivých nástupnických dynastií. Za římské nadvlády se výraz basileus stal neformálním označen (cs)
- Basileus (Greek: βασιλεύς) is a Greek term and title that has signified various types of monarchs in history. In the English-speaking world it is perhaps most widely understood to mean "monarch", referring to either a "king" or an "emperor" and also by bishops of the Eastern orthodox church and Eastern Catholic Churches. The title was used by sovereigns and other persons of authority in ancient Greece, the Byzantine emperors, and the kings of modern Greece. (en)
- Basileos, basileo o basileus (en griego: Βασιλεύς, basilýs) es un título de origen griego aplicado a distintos tipos de monarcas históricos. Utilizado desde la época micénica, cuando era aparentemente otorgado a autoridades menores, se convirtió en la designación común para los soberanos en la época arcaica y clásica. (es)
- Basileus (bahasa Yunani: βασιλεύς), jamak basileis, (bahasa Yunani: βασιλεῖς) adalah gelar dari bahasa Yunani yang diperuntukkan untuk kepala monarki. Dalam standard modern, basileus memiliki makna ambigu lantaran dapat disepadankan dengan "pangeran", "raja", atau "kaisar/maharaja". Gelar ini secara resmi pernah digunakan oleh Kaisar Romawi Timur dan raja-raja Yunani modern. (in)
- Basileus, bazyleus (gr. βασιλεύς) — tytuł noszony przez władców zarówno greckich miast-państw, jak i monarchii okresu hellenistycznego na język polski tłumaczony jako król. W wielu greckich polis, np. Atenach, po zniesieniu monarchii tytuł ten nosił jeden z najwyższych urzędników wypełniający sakralne obowiązki monarchy (podobnie jak w starożytnym Rzymie rex sacrorum). (pl)
- Basileus (Grekiska βασιλεύς) är en titel som i det antika Grekland närmast motsvarade kung. Femininformen (drottning) var basilinna eller basilissa. Under mykensk tid kallades konungen wanax (anax på ), medan gwasilēs var lokala ståthållare. Under Greklands mörka århundraden föll de mykenska palatsväldena och basileus ersatte anax som titeln för den främste makthavaren de grekiska stadsstaterna (poleis). Basilēs var inga envåldshärskare utan snarast "främst bland likar" inom stadsstaternas aristokrati. (Envåldshärskare, som ofta tillsattes med folkligt stöd, kallades för tyranner.) Sparta hade två basilē, vilka var överbefälhavare för krigsmakten. I Aten användes titeln om den andre arkonten, som ansvarade för de religiösa funktionerna. (sv)
- Басилевс (грец. Βασιλεύς, також басилей, базилевс, василевс) — монарх зі спадковою владою в Давній Греції, а також титул візантійських імператорів. У Мікенську епоху (XV-XI століттях до н. е.) слово «басилевс» (у той час — qa-si-re-u), судячи зі знайдених глиняних табличок, стосувалось вождя, голови спільноти, сільського старости, загалом людини, яка мала владу нижче царської (для означення царя вживався титул «ванакт»). Блага нема в многовладді, — один хай буде державець [koiranos, вождь];Владар [basileus] один… Візантійська Суда (X століття) дає таке визначення басилевса (Суда; beta,144): (uk)
|
._Bilingual_series._BASILEWS_AGAQOKLEOUS_with_Indian_god_Balarama-Samkarshana.jpg)
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)